Причини обєднання людей у спільноти. Співвідношення понять соціальна спільнота і соціальна группа

Родина, натовп, колектив, нація, клас і багато інші спільностей – це основні осередки, за допомогою яких людина включається у вирішення особистих проблем. Вона шукає партнерів, щоб об'єднати зусилля, заощадити ресурси, одержати допомогу і тим самим збільшити свої можливості для вирішення певних завдань. Процес координації, об'єднання зусиль приводить до утворення певних соціальних утворень – спільнот. Саме в рамках подібних утворень людина отримує надію (а можливо, і гарантію), що їй допоможуть. Іншими словами, поєднуючи зусилля з іншими, бажаючи за рахунок взаємодопомоги вирішувати проблеми, що поодинці вирішити вкрай складно, важко чи ризиковано, людина включається у певну мережу взаємних зобов'язань, взаємодій, що поєднують співучасників у єдине ціле. Отже, спільності сприяють підвищенню ефективності соціальних дій і взаємодій; їхня розвиненість, різноманіття є найважливішими ознаками високого рівня організації повсякденного соціального життя.

групи характеризують:

· стійка взаємодія, яка сприяє міцності та стабільності їх існування у суспільному просторі й часі;

· відносно високий ступінь згуртованості;

· наявність особливостей, властивих усім індивідам, які входять до групи;

· групи є складовими більш масштабних соціальних утворень.

У нашому розумінні соціальна група є родовим поняттям стосовно поняття «клас», «соціальний прошарок, «нація», а також стосовно до таких понять, як етнічні, територіальні, релігійні та інші спільноти

Соціальна спільнота – відносно стала сукупність людей, яка відрізняється більш чи менш однаковими умов і способу життя, свідомістю, у тій чи іншій мірі спільністю соціальних норм, цінностей, установок і інтересів.

38. Уявні соціальні спільноти- відсутня орієнтація один на одного. Вони існують або на папері або у фізичному просторі. Головна ознака різних її форм – відсутність взаємних соціальних дій, солідарного соціального зв'язку при наявності співпадаючих цілей, інтересів (приклади – черга в магазині, пасажири в автобусі й ін.).

Розглянемо деякі форми УСС:

Категорії- статистично виокремлені за певними ознаками групи людей які існують суто на папері. Пасажири метро, студенти.

Агреція. Агрегація – це об'єднання людей, які просторово знаходяться в одному місці, але немає взаємної спрямованості дій, солідорних відносин одних щз одним (пасажири одного потягу, пішоходи на конкретній вулиці і т.д.).

Маси. - вже характеризуються дією, але не соціальною(глядач, виборець)

39. На відміну від множин тут обов'язково присутні «орієнтація на іншого», соціальна дія, встановлюється соціальний зв'язок. Але ці зв'язки носять контактний характер, тобто вони хиткі, вузьконаправлені, випадкові, не є самопоновлюваними.

Розглянемо кілька видів контактних спільнот; деякі з них малопомітні, а інші неможливо не помітити.

Аудиторія. Аудиторія – це одноразова, короткочасна, як правило, вузьконаправлена взаємодія лектора (співака, актора і т.д.) і слухачів. Аудиторія нагадує розсіяну масу слухачів радіопередачі, читачів тієї чи іншої газети – і в тому і в іншому випадку індивіди реагують на зовнішнє джерело інформації. Але на відміну від маси аудиторія – це не ізольовані індивіди, а такі, які знаходяться в прямому чи уявному контакті один з одним. В аудиторії виникає два вектори зв'язків: від слухача до виконавця (лектора) і від слухача до слухача. Саме наявність останнього вектора створює спільність усіх слухачів, глядачів у залі, аудиторії, на стадіоні і т.д.

Натовп. Важко, мабуть, знайти такий вид контактних спільнот, які привертали б настільки пильну увагу політиків, учених, простих смертних, як натовп. Як і усі форми контактних спільнот, натовп – це спонтанна, тимчасова спільність людей. Але на відміну від агрегації між учасниками юрби виникає певна «орієнтація на іншого», соціальні зв'язки: обмін думками, вироблення загальних планів дій.

Можна виділити характерні ознаки для різних типів натовпи:

1.Навіюваність. Люди, що знаходяться в натовпі з більшою вірогідністю приймають думки, відчуття і дії більшості.

2. Анонімність. Індивід відчуває себе невидимим в натовпі. Натовп часто діє як ціле, і люди не виділяються і не сприймають себе як окремих індивідів.

3.Спонтанность. Люди, які складові натовп, мають тенденцію до більш спонтанної манери поведінки, ніж в звичайних умовах. Як правило, вони не замислюються над своїми діями, і їх поведінка в натовпі залежить виключно від емоцій.

4. Невразливість. Оскільки люди, які складають натовпу, відчувають себе анонімними, починають відчувати себе поза нормами соціального контролю.

Соціальні кола. Це коло професіоналів, друзів, знайомих, людей одного соціального стану, які зібралися разом, щоб задовольнити свої соціальні потреби, потреби в спілкуванні, турботі про інших. Соціальні кола – це і блискучий аристократичний бал, і зустрічі приятелів, і конференція вчених, і студентський похід тощо. Для всіх цих зустрічей характерне одне: у цих контактних спільнотах відбувається досить малозобов’язуючий, поверхневий обмін емоційними ресурсами, спілкуванням, інформацією.

40. Соціальна група – це відносно стала сукупність людей, об‘єднана спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними правилами поведінки.

Основні ознаки групової спільності:

• наявність єдиної загальногрупової мети; Пояснимо це на прикладі уявного клуба болільників «Динамо». Учасників цього клуба об'єднала в одну спільність прихильність улюбленій футбольній команді. Об'єднавшись, вони створили свою організацію, вибрали керівні органи, скарбника, секретаря і т.д.

• прийняття членами групи основних цінностей, норм, формування «Ми-свідомості»;

• стійка система солідарних взаємодій членів групи, інституалізація групових взаємин.

Дата добавления: 2015-09-03