Методичні поради до вивчення теми. Податок на доходи фізичних осіб є основним бюджетонаповнюючим податком у більшості

Податок на доходи фізичних осіб є основним бюджетонаповнюючим податком у більшості розвинених країн.

В Україні платниками податку є:

— резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

— нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України;

— податкові агенти.

Об'єктами оподаткування відповідно є: загальний місячний оподатковуваний дохід; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи (для резидентів).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Вивчаючи дану тему, слід окремо зупинитись на узагальненні доходів, які не належать до оподатковуваних, зокрема: пенсій, різноманітних видів державної соціальної допомоги, компенсацій та відшкодувань; доходів від вкладень у державні цінні папери, виграші від державної лотереї; державних нагород та премій тощо.

Окремо вивчаються питання щодо податкової знижки. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. Можна включити до складу податкової знижки звітного року такі витрати:

— частину суми процентів за іпотечним кредитом;

— суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ, у розмірі, що не перевищує 4% відсотки загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

— суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

— суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

— суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення;

— суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік, а також оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

— суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Проте необхідно звернути увагу, що при застосуванні податкових знижок діють численні кількісні та якісні обмеження, які необхідно враховувати платникам податку. Наприклад, знижка може бути нарахована виключно резидентам, що мають індивідуальний ідентифікаційний номер. Загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Соціально незахищені громадяни можуть скористатися правом на податкову соціальну пільгу. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати (якщо її розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2013 році ця сума становить 1610 грн., оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1147 грн.) на суму податкової соціальної пільги у різних розмірах залежно від пільгової категорії громадян, до якої він належить.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15% від об'єкта оподаткування. Якщо сума місячних доходів перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року, сума такого перевищення оподатковуватиметься за ставкою 17%.

Слід також звернути увагу на випадки застосування інших розмірів ставок податку, зокрема:

а) ставка податку становить 5%від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

— процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

— процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

— процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

— інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами ІСІ;

— дохід за іпотечними цінними паперами;

— дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;

— дохід у вигляді дивідендів і роялті.

б) ставка податку становить подвійний розмір (30%) на дохід у вигляді виграшу, призу (крім у державної лотереї) на користь резидентів або нерезидентів;

в) ставка податку становить 10% на зарплату шахтарів.

За окремими ставками (0%, 5% і 15%) оподатковується також спадщина.

Справляння податку з доходів фізичних осіб, що нараховані у вигляді заробітної плати, можна подати у вигляді таких формул:

— із застосуванням соціальної пільги:

ПД = (Д – ЄСВ – СоцП) × СП (6)

— без застосування соціальної пільги:

ПД = (Д – ЄСВ) × СП, (7)

де ПД — сума податку на доходи фізичних осіб;

Д — сума нарахованого доходу (заробітної плати);

ЄСВ — сума єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування;

СП — ставка податку.

З огляду на те, що податок на доходи є загальнодержавним податком, проте наповнює здебільшого місцеві бюджети, на завершення варто акцентувати увагу на порядку розподілу податку між бюджетами. Зокрема, залежно від місця сплати податку діють такі правила:

1. До доходу бюджету м. Києва зараховується 50% загального обсягу податку (решта 50% — до державного бюджету), що сплачується на території цього міста; до доходів м. Севастополя зараховується 100% податку.

2. До доходів бюджетів міст республіканського (в АРК) та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується на території цих міст (решта 25% — до бюджету області).

3. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25% загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується на цій території (решта 50% — до бюджету району і 25% — до бюджету області).

Контрольні запитання для перевірки знань теми

1. Платники податку на доходи фізичних осіб

2. Об’єкт та база оподаткування податком на доходи фізичних осіб

3. Податкова знижка за податком на доходи фізичних осіб

4. Податкові соціальні пільги

5. Ставки податку на доходи фізичних осіб.

6. Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб

7. Розподіл податку з доходів фізичних осіб між бюджетами

Дата добавления: 2015-08-13