Методичні поради до вивчення теми. У вивченні даної теми слід, перш за все, детально розглянути такі основні положення:

У вивченні даної теми слід, перш за все, детально розглянути такі основні положення: платники податку, об’єкт оподаткування, склад доходів і витрат, об’єкти амортизації, порядок та строки сплати податку.

Платниками податку є:

— суб'єкти господарювання-резиденти — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як в Україні, так і за її межами;

— юридичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами;

— управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;

— підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

— неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності;

— відокремлені підрозділи платників податку;

— постійні представництва нерезидентів;

— НБУ;

— установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.

Об'єкт оподаткування:

— прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

— дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Доходи складаються з:

— доходу від операційної діяльності;

— інших доходів.

Перелік доходів, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, досить великий, тому перш а все потрібно звернути увагу на перелік доходів, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, основними яких є:

— сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

— суми ПДВ, отримані платником ПДВ, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

— суми коштів або вартість майна, що надходять у вигляді прямих інвестицій (реінвестицій) у корпоративні права, емітовані платником податку;

— суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку;

— суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків, понесених платником податку в результаті порушення його прав та інтересів;

— суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів;

— суми коштів у вигляді внесків, які:

а) надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування;

б) надходять та накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління;

в) надходять до неприбуткових установ і організацій;

— суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів;

— суми отриманого платником податку емісійного доходу;

— номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) боргових цінних паперів;

— дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку;

— кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації емітента, або в разі зменшення розміру його статутного фонду;

— кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги або допомоги громадським організаціям інвалідів,

— кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів;

— основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

— витрат операційної діяльності,

— інших витрат.

Аналогічно з доходами, розглянемо основний перелік витрат, що не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування:

— витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків;

— платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами;

— суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

— витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів;

— витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

— суми податку на прибуток, а також ПДВ, включеного до ціни товару, що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів та деяких інших податків;

— витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній;

— дивіденди;

— витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами;

— суми штрафів, неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

— витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу.

Дуже важливим є питання строку виникнення податкових зобов’язань. Витрати та доходи за податком на прибуток визнаються здебільшого за датою переходу покупцеві права власності на товари. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Наступним питанням, яке необхідно розглянути, є об'єкти амортизації в податковому обліку. Амортизації підлягають: витрати на придбання, виготовлення або ремонт (реконструкцію, модернізацію, поліпшення) основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Слід також самостійно розглянути питання щодо об’єктів та витрат, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період або проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування.

Для упорядкування норм амортизації основні засоби класифікуються у певні групи (табл. 2).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при зарахуванні на баланс, але не менше ніж визначено законом і призупиняється на період його виводу з експлуатації на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Розібравшись із групами основних засобів, слід зосередити увагу на методах амортизації, які підприємство обирає самостійно виходячи з наявних цілей та умов господарювання. В Україні законодавчо закріплені наступні методи амортизації:

— прямолінійний;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивний;

— виробничий.

Податковою базою з податку на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного за наступною формулою:

П = Д – В – А, (5)

де П — прибуток;

Д — доходи;

В — витрати;

А — амортизація.

Основна ставка податку на прибуток, чинна з 01.01.2014 р., становить 16%. За ставкою 0% оподатковується прибуток від страхової діяльності (страхування життя). Ставки 0%, 4%, 6%, 12%, 15% та 20% чинні при оподаткуванні доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.

Таблиця 2

Класифікація груп основних засобів

Група	Назва основних засобів	Мінімальний строк амортизації, років
	Земельні ділянки	—
	Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
	— будівлі; — споруди; — передавальні пристрої.
	Машини та обладнання, — в т.ч. офісне обладнання вартістю до 2500 грн.
	Транспортні засоби
	Інструменти, прилади, інвентар
	Тварини
	Багаторічні насадження
	Інші основні засоби
	Бібліотечні фонди	—
	Малоцінні необоротні матеріальні активи	—
	Тимчасові (нетитульні) споруди
	Природні ресурси	—
	Інвентарна тара
	Предмети прокату
	Довгострокові біологічні активи

Податковими періодами з податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При завершенні вивчення теми слід самостійно опрацювати матеріали, що стосуються особливостей оподаткування окремих видів операцій, врахування від’ємного значення прибутку за період, видів діяльності, звільнених від оподаткування податком на прибуток.

Контрольні запитання для перевірки знань теми

1. Платники податку на прибуток

2. Поняття і склад доходів при визначенні податку на прибуток

3. Поняття і склад витрат при визначенні податку на прибуток

4. Доходи і витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

5. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу витрат платника податку

6. Амортизація основних засобів у податковому обліку

7. Ставки податку на прибуток, порядок його нарахування і сплати

8. Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у результатах наступних податкових періодів

Дата добавления: 2015-08-13