Тема 6 облік необоротних активів 10 страница

На рахунку 22 обліковують предмети, які використовують­ся не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік.

На який рахунок віднести той чи інший спецодяг, визнача­ється підприємством в обліковій політиці з урахуванням стро­ків його служби та особливостей використання.

Якщо предмети обліковані на субрахунку 112, то при пере­дачі в експлуатацію їх вартість погашається шляхом нараху­вання зносу в розмірі 50 або 100 % від вартості предметів, а якщо облік їх ведеться на рахунку 22, то при видачі зі складу

в експлуатацію предмети списуються, і облік їх уже ведеться позасистемно.

Порядок обліку малоцінних та швидкозношуваних предме­тів (далі — МШІІ) залежить від величини підприємства та його організаційної структури, а не від галузі виробництва. Мініс­терство статистики України наказом від 22 травня 1996 р. №145 затвердило такі типові форми первинних документів з обліку МІНИ:

— МІІІ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

— МІІІ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів";

— Mill-3 "Замовлення на ремонт або заточування інстру­ментів (пристроїв)";

— МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

— МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та об­мін їх на придатні";

— МІІІ-6 "Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

— Mill-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

— МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношува­них предметів".

Форма № МІІІ-1 використовується для обліку заміни запасу інструментів у виробничих підрозділах на тих підприємствах, на яких облік ведеться шляхом встановлення постійного об­мінного фонду. Тут відмічають наявність, поповнення та вилу­чення інструментів за їх найменуваннями та номенклатурни­ми номерами. Відомість ведуть у двох примірниках: один — в цеху, другий — на складі.

Форма № МПІ-2 призначена для обліку МШІІ, які видані зі складу робітникам для тривалого користування. Заповнюють цю форму на кожного робітника, який одержує МШП зі складу і розписується в ній. Тут також зазначаються дані про повер­нення предмета, за що розписується комірник, або про його списання з посиланням на конкретний документ (акт), вказу­ються строк служби та номер паспорта робітника. Цю саму

форму використовують для обліку виданих МШП бригадирам, завідуючим виробничими підрозділами для наступної роздачі працівникам.

Під час видачі інструментів застосовують інструментальні картки — окрема картка на кожний інструмент.

Для обліку інструментів, які передаються в ремонт або за­точування, використовують форму № МІП-3. Вона ведеться у двох примірниках. Один з них залипіається у комірника, на якому розписується виконавець робіт, а другий передається разом з інструментом виконавцю робіт. Після закінчення ре­монту комірник робить відмітку про повернення інструмента у своєму примірнику і розписується у примірнику виконавця робіт.

Форма № МПІ-4 призначена для оформлення поломки або втрати МШП з вини робітника. Акт складається у двох примір­никах, один з яких залишається в цеху, а другий подається в бухгалтерію для утримання з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета. В акті робиться розраху­нок суми утримання з винуватця, який також тут підписуєть­ся. Акти на вибуття потім додаються до актів на списання (форма № МШ-5).

Форма № МШ-5 використовується для оформлення спи­сання інструментів, що стали непридатними, та обміну їх на придатні за наявності на підприємстві обмінного фонду. В акті дається перелік матеріалів, що одержані від списання інструментів, з посиланням на документи про приймання за­значених матеріалів. Акт складає комісія. До нього додають­ся акти вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МПІ-4). На підставі цього акта бухгалтерія спи­сує МШП.

Облік спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користу­вання, ведуть у особовій картці (форма № МІП-6). Картка від­кривається на колену особу. В ній зазначають затверджені норми видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, фактичну їх видачу та повернення. Підписують картку робіт­ники, яким видається спецодяг, а в разі його повернення — ко­мірник. У випадку втрат взятих предметів, спецодягу, спец-

взуття або запобіжних засобів в особовій картці в розділі "Повернено" робиться помітка з посиланням на складений акт вибуття за формою № МІІІ-4.

Черговий спецодяг, споцвзуття та запобіжні засоби, які ви­даються робітникам і службовцям тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені, мають знаходитися у ко­морах і видаватися під відповідальність майстрів та інших працівників. Такі предмети обліковують на окремих картках з поміткою "Чергова".

У відомості за формою № МШ-7 обліковують спецодяг, споц­взуття та запобіжні засоби, видані робітникам в індивідуальне користування, які приймаються від них па прання, дезінфек­цію, ремонт та літнє зберігання. Ця форма заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається в комірника цеху, від­ділення, а другий передається до бухгалтерії.

За актом за формою № МШ-8 списують морально застарілі, зношені і непридатні для подальшого використання інстру­менти, спецодяг, спецвзуття, запобіжні засоби та інші МШП. Акт складає комісія, використовуючи разові акти вибуття (форма №МШ-4).

Відходи, одержані від ліквідації МШП, оприбутковують за накладними, про що робиться помітка в акті. Всі акти на ви­буття МШП затверджує керівник підприємства.

Відпуск зі складу МШП для господарських потреб оформля­ють лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей (форма № М-8) або разовими накладними (фор­ма №М-11).

На складах матеріально відповідальні особи ведуть кількіс­ний облік наявності і руху МШП у книгах складського обліку або в картках. На колений вид МШП використовується окре­мий лист книги або картка.

Первинні документи зі складу здаються в бухгалтерію ра­зом зі звітом про рух матеріальних цінностей.

МШП обліковуються за їх первісною вартістю, що скла­дається з витрат на придбання (без IIДВ), спорудження або виготовлення. Якщо підприємство — не платник ПДВ або не використовує МШП у виробничій діяльності, то їх оцінюють разом з ПДВ.

В бухгалтерському обліку МІІІІІ відображаються в журна­лах № 5 і 5Л, а в сільськогосподарських підприємствах — в журналі-ордері № 5Л С.Г.

Згідно з пунктом 23 И(С)БО 9 "Запаси" вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з по­дальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Отже, МШП при використанні, як і всі інші запаси, відносяться у витрати.

Якщо підприємство вирішить за МШП нараховувати амор­тизацію, то їх потрібно обліковувати як малоцінні необоротні матеріальні активи на субрахунку 1.12 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 112 відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, наприклад спеціальні інструменти і спеціальні пристосування. Вартість їх погашається нарахуванням зносу за встановленою підпри­ємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Тут обліковуються також інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зарахо­вано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).

Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" амортизація інших не­оборотних матеріальних активів (рахунок 11) нараховується за прямолінійним або виробничим методами. Амортизація ма­лоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) може нараховуватися у перпіому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям ви­знання активом, або в першому місяці використашія об'єкта 100 % його вартості.

Знос МНМА обліковують на субрахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" рахунку 13 "Знос (амор­тизація) необоротних активів". Це регулюючий, контрарний, пасивний рахунок. Він призначений для регулювання оцінки

початкової вартості МНМЛ, які обліковуються на субрахун­ку 112.

Нарахування зносу МНМА відображають за кредитом суб­рахунку 132 і за дебетом рахунків, на яких обліковують відпо­відні витрати (рахунки 23, 91, 92, 93, 94, 97, 99).

За дебетом субрахунку 13 здійснюється списання предме­тів, які стали непридатними, із субрахунку 112. Одержані від ліквідації матеріали оприбутковують у дебет субрахунку 209 "Інші матеріали" з кредиту субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

7.8. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей

Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. Проте на підприємстві відбуваються також про­цеси, які документально не оформлені. Це природні втрати матеріальних цінностей (усушка, утруска, випаровування, розливання, розпилювання), їх порча, крадіжки. Можуть мати місце невиявлені помилки в бухгалтерських записах. Все це обумовлює можливість невідповідності між даними бухгал­терського обліку і фактичної наявності цінностей. Для вияв­лення і ліквідації такої невідповідності проводиться інвента­ризація.

Інвентаризація — це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних цінностей та вкладень підприємства, розрахун­ків та зобов'язань і звірка фактичної наявності з даними бух­галтерського обліку.

Основні причини, які не дають можливості гарантувати точ­ну відповідність фактичної наявності майна і зобов'язань під­приємства даним бухгалтерського обліку, такі:

а) вплив природних факторів, які не можна виявити та задо­
кументувати в момент їх виникнення — природні втрати вна­
слідок зміни температури, вологості, псування;

б) порушення діючих правил приймання, зберігання та
відпуску цінностей (крадіжка, обважування, прорахунки,

пересортиця, відсутність вимірювальних приладів, їх похиб­ки тощо);

в) недоліки у підборі матеріально відповідальних осіб, які
в результаті низької кваліфікації не можуть забезпечити на­
лежного обліку і зберігання матеріальних цінностей;

г) неточності в обліку контрагентів (постачальники, покуп­
ці), що обумовлює розбіжності та суперечки щодо стану забор­
гованості.

Проведення інвентаризації регулюють такі нормативні акти:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.

2. інструкція з інвентаризації основних засобів, немате­ріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мі­ністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

3. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематері­альних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, за­тверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗО жов­тня 1998 р. № 90 (призначена для підприємств, які утримують­ся за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів);

4. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, не­стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №116.

5. Положення про інвентаризацію майна державних під­приємств, що приватизуються, а також майна державних під­приємств та організацій, яке передається в оренду, затвердже­не постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158.

Інвентаризації класифікують за певними ознаками. За об­сягом є повні й часткові інвентаризації. Повна інвентаризація охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства, про­водиться одночасно у всіх матеріально відповідальних осіб. Часткова інвентаризація охоплює один вид засобів або прово­диться в окремої відповідальної особи. Повна інвентаризація є громіздким заходом, а тому вона відбувається тільки за форс-

мажорних обставин та перед складанням річної фінансової звітності.

За способом проведення перевірки можуть бути суцільні (пе­ревіряється фактична наявність усіх без винятку цінностей) та вибіркові, або песуцільні (перевіряється фактична наявність окремих видів цінностей, здебільшого дефіцитних або надто коштовних).

Залежно від організації контролю інвентаризації є планови­ми та позаплановими. Планові інвентаризації передбачені планом (графіком) контрольно-ревізійної роботи і здійснюють­ся у запланований строк. Позапланові інвентаризації прово­дяться у неплановому порядку, що пов'язано, як правило, із непередбаченими обставинами — стихійне лихо, крадіжка, вимоги судово-слідчих органів тощо. З метою перевірки об'єк­тивності дій членів комісії попередньої інвентаризації можуть проводитися контрольні інвентаризації.

За часом виконання розрізняють періодичні (місячні, квар­тальні, піврічні) та річні інвентаризації.

Відповідальність за проведення інвентаризації несе керів­ник підприємства. їх кількість, дати проведення, перелік май­на і зобов'язань, що підлягають інвентаризації, визначаються підприємством самостійно, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Згідно з "Порядком подання фінансової звітності" (затв. по­становою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419) проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду,
приватизації майна державного підприємства, перетворенні
державного підприємства в акціонерне товариство, а також в
інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної фінансової звітності, крім май­
на, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких про­
водиться не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація
будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів
може проводитися один раз у три роки, а бібліотечних фон­
дів — один раз у п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прий-
маїгая-передавання справ);

) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псу­
вання цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

є) у разі техногенних аварій, пожеж чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозді­лів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства;

з) при колективній (бригадній) матеріальній відповідаль­
ності проведення інвентаризації обов'язкове у разі зміни керів­
ника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади)
більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного
члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на поза­балансових рахунках.

Об'єктами інвентаризації є майно та зобов'язання. Майно включає необоротні (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість) та оборотні (виробничі запаси, незавершене ви­робництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, ко­роткострокову дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти) активи. Зобов'язання поділяються на поточні і довгострокові (кредити банків, заборгованість пе­ред постачальниками, підрядниками, перед працівниками, бюджетом, позабюджетними фондами тощо).

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структур­них підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керів­ником підприємства або його заступником.

У наказі про інвентаризацію вказуються строки її початку та закінчення. До початку проведення інвентаризації у при­сутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт

про рух матеріальних цінностей і разом з документами здає його в бухгалтерію; дає комісії розписку, в якій зазначає, що всі прибуткові і видаткові документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їй, знаходяться у приміщенні складу або в інших місцях (вказується де).

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру у по­рядку їх розміщення у певному приміщенні. Цінності, що збе­рігаються у непошкодженіи упаковці, інвентаризують шляхом підрахунку кількості упаковок, з частковою вибірковою пере­віркою їх вмісту.

Інвентаризація має проводитися у присутності матеріально відповідальних осіб. Результати інвентаризації комісія відоб­ражає в описах, які разом з актом або протоколом передають керівнику підприємства для затвердя^ення і наступного відоб­раження в бухгалтерському обліку.

В описи заносяться найменування і кількість цінностей, а за необхідності дається характеристика їх стану. На кожній сторінці в кінці опису підраховують підсумки шляхом дода­вання у натуральних вимірниках (штуки, кілограми, метри тощо), записують їх словами і підписуються члени інвентари­заційної комісії та матеріально відповідальна особа.

Для оформлення наслідків інвентаризації застосовуються типові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах не допускаються помарки і підчистки. Помилки виправляють шляхом закреслення неправильних записів і написання звер­ху правильних. Виправлення мають бути підтверджені підпи­сами членів комісії та матеріально-відповідальної особи.

Результати інвентаризації з пропозиціями щодо врегулю­вання інвентаризаційних різниць відображаються у протоколі комісії та акті.

Для визначення результатів інвентаризації складають по­рівняльні відомості. У них включають цінності, за якими вста­новлені відхилення від даних обліку (табл. 7.8).

За лишками, нестачами і псуванням цінностей інвентариза­ційна комісія повинна мати письмові пояснення відповідаль­них працівників.

Таблиця 7.8. Порівняльна відомість результатів інвентаризації, станом на 1 жовтня 2009 р.

Склад № 1, матеріально відповідальна особа — Жук Валерій Григорович

Назва цінностей	Одиниця виміру	Ціна, грн	Залишок на 01.10.2009 р.	Нестача	Лишок
за даними інвентаризації	за даними обліку	кількість	сума, грн	кількість	сума, грн
кількість	сума, грн	кількість	сума, грн
Дошки	куб. м			12 000		10 500				1 500
Цемент	ц			4 000		3 200
Шифер	шт.			2 500		3 000
Крейда	Ц			6 000		8 000		2 000
Разом	X	X	X	24 500	X	24 700	X	2 500	X	2 300

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний за­лік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допуще­но тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лиіпки і не­стачі утворились за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

У нашому прикладі у матеріально відповідальної особи од­ночасно виявлено нестачі на суму 2500 гри і лиіпки на суму 2300 грн. Лишки потрібно оприбуткувати, а нестачі — списати за рахунок відповідальних осіб. Перекривати нестачі лишка­ми в цьому випадку не можна, бо це різні види цінностей.

Інвентаризаційні різниці регулюються в такому порядку:

1. Складаються порівняльні відомості.

2. Встановлюються причини відхилень фактичної наявнос­ті майна від даних обліку.

3. Регулюються різниці можливого пересортування.

4. Розраховується розмір природних втрат.

5. Виявлені лишки оприбутковуються: дебет рахунків 10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, ЗО (рахунки для обліку матеріальних цінностей і грошей), кредит субрахунку 719 "ІНШІ доходи від операційної діяльності.

6. Нестачі списуються: дебет субрахунку 947 "Нестачі і втра­ти від псування цінностей", кредит рахунків 10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 30. Якщо відшкодування нестач здійсню­ються матеріально відповідальною особою, то запис роблять у дебет субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням зав­даних збитків" і в кредит субрахунку 716 "Відшкодування ра­ніше списаних активів".

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу Плану рахунків.

Кореспонденцію рахунків за відображення результатів ін­вентаризації показано в табл. 7.9.

Списання нестачі за рахунок природних втрат проводиться за таких умов:

а) наявність нестачі, виявленої в результаті інвентаризації;

б) наявність норм природних втрат за конкретними видами
цінностей.

аблиця 7.9. Відображення на рахунках результатів інвента­ризації

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Оприбутковано виявле­ні лишки запасів	20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сіль­ ськогосподарського виробництва", 28 "Товари"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
Списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реалізації	946 "Втрати від знеці­нення запасів"	20,21,22, 26, 27, 28
Списані запаси втраче­ні внаслідок надзви­чайних подій (стихійне лихо, крадіжки тощо)	99 "Надзвичайні витрати"	20,21,22, 26,27,28
Отримані відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій	209 "Інші матеріали"	75 "Надзви­чайні доходи"
Списана нестача запасів (якщо винна особа не встановлена, то виявлену суму нестачі відносять також у дебет позаба­лансового субра­хунку 072)	947 "Нестачі і втрати від псування ціннос­тей"	20,21,22, 26, 27, 28
Сума, що підлягає відшкодуванню винни­ми особами (списується з кредиту субрахунку 072 після встановлення винуватців)	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"

Закінчення табл. 7.9

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, гри
дебет	кредит
Відображена сума ГІДВ	719 "Інші доходи від операційної діяльності"	641 "Розра хунки за по­датками"
Отримано гроші в рахунок відшкоду­вання втрат	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"	375 "Розра­хунки за відшко­дуванням завданих збитків"

Списання природних втрат здійснюється у межах виявле­них нестач. Економія за природними втратами одних цінностей не може бути джерелом покриття нестачі інших цінностей.

Взаємне зарахування пересортування може бути проведене за таких умов:

а) виявлено лишки та нестачі матеріальних цінностей одно­
го найменування і тотожної кількості;

б) нестача й лишки утворилися за період, що перевіряється,
та в однієї матеріально відповідальної особи.

По закінченні інвентаризації мають бути складені такі до­кументи: інвентаризаційний опис, порівняльна відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок за зарахуванням пересортуван­ня (за потреби), пояснення матеріально відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, роз­рахунок матеріальної шкоди (за наявності нестачі).

Оцінку нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, не­стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", який за­твор джено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116. Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вираху-

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Економічний зміст і склад запасів.

2. Первинні документи з обліку надходження товарно-ма­теріальних цінностей.

3. Первинні документи з обліку вибуття товарно-матеріаль­них цінностей.

4. Як здійснюється контроль за використанням ціннос­тей?

5. Як ведеться облік товарно-матеріальних цінностей на складах?

6. З ким і для чого заключається договір про повну індиві­дуальну матеріальну відповідальність?

7. Як складається звіт про рух матеріальних цінностей?

8. Як оцінюють запаси при їх надходженні?

9. Які методи оцінки запасів при їх вибутті?

10. Як обліковуються і списуються транспортно-заготівельні витрати?

11. На яких рахунках ведеться синтетичний облік запасів?

12. Як ведеться аналітичний облік запасів?

13. Первинний облік тварин.

14. Синтетичний облік поточних біологічних активів.

15. Аналітичний облік поточних біологічних активів.

16. Які предмети належать до малоцінних та швидкозношу­ваних?

17. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

18. Що таке інвентаризація?

19. Які є види інвентаризації?

20. Коли потрібно обов'язково проводити інвентаризацію?

21. Техніка проведення інвентаризації.

22. Оформлення результатів інвентаризації.

23. Відображення на бухгалтерських рахунках результатів
інвентаризації.

Тема 8

Дата добавления: 2015-08-13