Тема 6 облік необоротних активів 6 страница

У міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 "Не­матеріальні активи" в п. 8 зазначається, що до нематеріальних активів відносять наукові знання, розробку та запровадження нових технологій і систем, ліцензії, інтелектуальну власність, ринкові дослідження та торгові марки (включаючи марки то­вару та назву видань). Прикладами об'єктів, які включають у ці широкі поняття, є комп'ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, кінофільми, переліки клієнтів, пра­ва на іпотечне обслуговування, ліцензії на риболовлю, квоти на імпорт, привілеї, взаємовідносини клієнтів чи постачальників, прихильність клієнтів, частка ринку та маркетингові права.

У ст. 1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку під­приємств" записано: "Нематеріальний актив — об'єкт інтелек­туальної, в тому числі промислової власності, а також інші ана­логічні права, визначені у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку".

У П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" визначено, що немате­ріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріаль­ної форми та може бути ідентифікований.

Монетарними активами с гроті, а також інші активи, які мають бути отримані у визначеній сумі грошей. До монетарних статей відносять грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторську і кредиторську заборгованість, що буде погашено грошовими коштами, і фінансові інвестиції. Усі інші активи — немонетар-ні — запаси, меблі, станки, але вони не є нематеріальними ак­тивами, бо мають фізичне вираження.

Згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

— права користування природними ресурсами (право користу­вання надрами, іншими ресурсами природного середовища, гео­логічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

— права користування майном (право користування земель­ною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

— рава на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) на­йменування тощо);

— права на об'єкти промислової власності (право на винахо­ди, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобро­совісної конкуренції тощо);

— авторське право та суміжні з ним права (право на літера­турні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програ­ми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

— незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

— інші нематеріальні активи (право на провадження діяль­ності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Облік нематеріальних активів має забезпечити інформацію про їх наявність і вартість, правильність визначення і спи­сання зносу (амортизації), достовірні дані нро призначення й ефективність використання кожного активу.

Відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балан­сі, якщо підприємство здійснює його контроль, існує ймовір­ність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно ви­значена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

— намір, технічну можливість та ресурси для доведення не­матеріального активу до стану, у якому він придатний для реа­лізації або використання;

— можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

— інформацію для достовірного визначення витрат, пов'я­заних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним крите­ріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, иро-

тягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у скла­ді витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

— витрати на дослідження;

— витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

— витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

— витрати на створення, реорганізацію та переміщення під­приємства або його частини;

— витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбання (створення) нематеріальних активів є капіталь­ними інвестиціями, що обліковуються за дебетом субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів". Аналі­тичний облік ведеться щодо кожного об'єкта. У витрати вклю­чають ціну придбання, мито, непрямі податки, що не підляга­ють відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придат­ний для використання за призначенням.

Придбані (створені) нематеріальні активи оприбутковують на підставі документів з їх придбання: дебет рахунку 12 "Не­матеріальні активи" і кредит рахунку 15.

Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта немате­ріальних активів на підприємстві потрібно підтвердити відпо­відним первинним документом, в якому вказуються докладна характеристика об'єкта, його первісна вартість, строк корисного використання, норма зносу (амортизації), підрозділ, у якому буде використовуватися об'єкт; підписи посадових осіб, що прийняли об'єкт, з доданням документів, у яких описується сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його викорис­тання.

З метою ведення на підприємствах (в організаціях, устано­вах тощо) обліку та контролю об'єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналі­заторських пропозицій) Державний комітет статистики Украї­ни наказом від 10 серпня 2004 р. № 469 затвердив форми первіс­ної облікової документації та інструкцію щодо їх заповнення.

Затверджено шість таких форм:

— Форма № ІВ-1 "Журнал реєстрації заявок па винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топогра­фії) інтегральних мікросхем, що подані в Україні";

— Форма № ІВ-2 "Журнал реєстрації заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топогра­фії) інтегральних мікросхем, що подані до компетентних орга­нів іноземних держав";

— Форма № ІВ-3 "Журнал реєстрації використаних вина­ходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем";

— Форма № ІВ-4 "Журнал реєстрації раціоналізаторських пропозицій";

— Форма № ІВ-5 "Заява про раціоналізаторську пропозицію";

— Форма № ІВ-6 "Акт про використання об'єкта права інте­лектуальної власності".

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22 лис­топада 2004 р. № 732 "Про затвердження типових форм пер­винного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" діють такі форми первинних документів з обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

— Лкт введення в господарський оборот об'єкта права інте­лектуальної власності у складі нематеріальних активів (типо­ва форма № НА-1);

— Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуаль­ної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НЛ-2);

— Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3);

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної влас­ності у складі нематеріальних активів (типова форма № НЛ-4).

Акт введення (типова форма № НА-1) застосовується для оформлення операцій із введення в господарський оборот і ви­користання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності. Акт складається приймальною ко­місією в одному примірнику нри оформленні введення в госио-

дарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності. Акт заповнюється на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо). В акті подається характеристика об'єкта права інтелек­туальної власності, порядок його використання, особливості і переваги. Акт підписують члени комісії, які його складають, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства.

Інвентарну картку обліку (типова форма № НА-2) застосову­ють для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності. Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, за­повнюється в одному примірнику на підставі акта (типова фор­ма №НА-1).

Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної влас­ності (типова форма № НА-3) застосовується для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, яка назначається керівником підпри­ємства для визначення доцільності списання об'єкта. Акт за­тверджується керівником підприємства. Перший примірник акта передається в бухгалтерію і є підставою для списання об'єкта, другий залишається в особи, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Інвентаризаційний опис (типова форма № НЛ-4) складаєть­ся в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації. При інвентаризації наявність об'єктів права інтелектуальної власності установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Вона складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшко­дуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта у при­датному для використання стані та одержання первісно визна­ченого розміру майбутніх економічних вигід від його викорис­тання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справед­ливого вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші ак­тиви групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Нематеріальні активи обліковуються на рахунку 12 "Нема­теріальні активи". Рахунок 12 — активний, за дебетом якого відображається придбання або отримання в результаті розроб­ки нематеріальних активів та сума їх дооцінки, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможли­вості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" має шість субрахунків:

— 121 "Права користування природними ресурсами";

— 122 "Права користування майном";

— 123 "Права на комерційні позначення";

— 124 "Права на об'єкти промислової власності";

— 125 "Авторське право та суміжні з ним права";

— 127 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 121 ведеться облік прав користування над­рами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище; на субра­хунку 122 — користування земельною ділянкою, користуван­ня будівлею, право на оренду приміщень тощо; на субрахунку 123 — на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменуван­ня тощо); на субрахунку 124 — на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонуван­ня (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці (у тому числі ноу-хау тощо); на субрахунку 125 — комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фоно­грами, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо; на субрахунку 127 — права на здійснення діяльності, ви­користання економічних та інших привілеїв, інші нематері­альні активи.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за ви­дами та окремими інвентарними одиницями у цілих гривнях

(без копійок). Копійки, якщо вони є, списують у витрати ви­робництва при оприбуткуванні нематеріальних активів. Для аналітичного обліку використовують інвентарні картки або спеціальну книгу. Аналітичний облік гудвілу і негативного гудвілу ведеться за об'єктами придбання.

Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів здійснюється в журналі № 4, а в сільськогосподарських під­приємствах — в журналі-ордері № 4А с.г.

Нарахування амортизації нематеріальних активів відповід­но до 1І(С)БО 8 "Нематеріальні активи" здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється під­приємством при визнанні цього об'єкта активом (при зараху­ванні на баланс).

Метод амортизації нематеріального активу обирається під­приємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".

Для розрахунку податку на прибуток порядок нарахування амортизації нематеріальних активів відрізняється від бухгал­терського обліку. Згідно зі статтею 8.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для амортизації немате­ріальних активів застосовується лінійний метод (в бухгалтер­ському обліку він називається прямолінійним), за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником по­датку самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування при цьому провадяться до до­сягнення залишковою вартістю нематеріального активу ну­льового значення.

Узагальнення інформації про суму зносу (амортизації) не­матеріальних активів і гудвілу відображається в журналі № 4,

а в сільськогосподарських підприємствах — в журналі-ордері № 4Лс.г.

Нематеріальні активи вибувають з підприємства в результа­ті їх реалізації, безоплатної передачі, ліквідації тощо.

При реалізації нематеріальних активів списують суму їх зносу: дебет субрахунку 133 "Накопичена амортизація нема­теріальних активів" і кредит рахунку 12 "Нематеріальні акти­ви". Одночасно дебетують субрахунок 972 "Втрати від змен­шення корисності активів" і кредитують рахунок 12 на за­лишкову вартість. Продажну вартість нематеріальних активів відображають за дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупця­ми та замовниками" і кредитом субрахунку 742 "Дохід від від­новлення корисності активів".

Під час реалізації нематеріальних активів, як правило, їх включають до групи вибуття, аналогічно як основні засоби.

Операції з реалізації нематеріальних активів оформляють рахунками-фактурами, а інше вибуття — актами.

Порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на підприємствах, вибір методу нарахування аморти­зації нематеріальних активів визначаються обліковою полі­тикою підприємства, яку затверджує керівник підприємства наказом.

Законом України "Про оподаткування прибутку підпри­ємств" встановлено (ст. 1.7), що гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активі}? підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок вико­ристання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції па ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" містить такс визна­чення: "Гудвіл — перевищення вартості придбання над част­кою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікова­них активів та зобов'язань на дату придбання".

Гудвіл є потенційним доходом. Вартість гудвілу підвищу­ється за рахунок поліпшення репутації серед покупців та по­стачальників, кваліфікації робітників і службовців, якості то­варів, фінансової стабільності тощо. Дохідний бізнес поступово "створює" свій гудвіл. Тому його називають внутрішнім акти-

вом підприємства, який не має і не може мати певної грошової вартості. Може скластися ситуація, коли нематеріальний ак­тив забезпечує власнику певні права або привілеї, але вони не відображаються в обліку, тому що не понесено ніяких додатко­вих витрат. Наприклад, патент конкурента втратив силу, а це підвищило цінність аналогічного патенту, яким володіло і во­лодіє це підприємство.

У діяльності підприємств може виникати негативний гуд­віл, або бедвіл. Негативний гудвіл — це перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифі­кованих активів та зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Негативний гудвіл виникає, коли покупець платить за під­приємство меншу ціну, ніж сукупна вартість його активів згід­но з балансом. Це буває у випадках, коли купується підприєм­ство, розташоване у віддаленій місцевості або на території з погано розвинутою інфраструктурою (далеко ринки збуту, по­гані або відсутні дороги), або у придбане підприємство поку­пець повинен внести певний капітал. У нашій країні в умовах переходу від планової до ринкової економіки в багатьох насе­лених пунктах відбувся занепад виробництва, а тому об'єкти, які там залишились (будівлі, заводи, ферми та ін.), значно втратили свою вартість і продавалися за ціною, нижчою від їх собівартості, а такою різницею є негативний гудвіл.

Облік гудвіла ведуть на рахунку 19 "Гудвіл". Його призна­чено для узагальнення інформації про гудвіл, що виникає при придбанні відповідно до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств".

Рахунок 19 має такі субрахунки:

— 191 "Гудвіл при придбанні";

— 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)".

За дебетом субрахунку 191 "Гудвіл" відображається вар­тість гудвіла, що виникає у разі придбання іншого підприєм­ства, за кредитом — втрати від зменшення корисності гудвіла і сума списаного гудвіла.

За дебетом субрахунку 193 "Гудвіл при приватизації (кор­поратизації)" підприємства державного, комунального секто­рів економіки відображають вартість гудвіла, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом — суму списаного

гудвілу в порядку, визначеному Положенням про порядок бух­галтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами дер­жавної, комунальної власності, затвердженим наказом Мініс­терства фінансів України від 19 грудня 2006 р. № 1213.

Кореспонденція рахунків з обліку гудвіла наведена в табли­ці (табл. 6.20).

Таблиця 6.20. Облік гудвіла

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, гри
дебет	кредит
І. Гудвіл
Оплачено за придба­не підприємство	685 "Розрахунки з іншими кредито­рами"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"	100 000
Вартість придбаних активів внаслідок купівлі підприєм­ства	10 "Основні засоби", 20 "Виробничі запаси", 26 "Готова продук­ція" та інші	685 "Розрахун­ки з іншими кредиторами"	95 000
Гудвіл (100 000 -- 95 000 = 5000)	191 "Гудвіл при придбанні"	685 "Розра­хунки 3 ІНШИМИ кредиторами"	5 000
Відображення втрат від зменшення корисності гудвіла	972 "Втрати від зменшення корисності акти­вів"	191"Гудвіл при придбанні"
Відображення вигід від відновлення корисності гудвіла	191"Гудвіл при придбанні"	742 "Дохід від відновлення корисності активів"
Списано гудвіл за рішенням уповно­важеного органу	45 "Вилучений капітал"	193"Гудвіл при приватизації (корпорати-зації)"

Закінчення табл. 6.20

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рнхупків	Сума, гри
дебет	кредит
Віднесено гудвіл	40 "Статутний	45 "Вилучений
за рахунок статутно-	капітал"	капітал"
го капіталу після
внесення змін
до установчих
документів

Запитання і завдання для самоконтролю

1. У чому полягас економічний зміст необоротних активів?

2. Класифікація основних засобів.

3. Склад капітальних інвестицій.

4. Облік будівництва.

5. Облік придбання основних засобів.

6. Облік інших видів капітальних інвестицій.

7. Оцінка основних засобів.

8. Облік наявності та надходження основних засобів.

9. Синтетичний облік основних засобів.

10. Порядок нарахування амортизації основних засобів.

11. Облік амортизації основних засобів.

12. Облік ліквідації основних засобів.

13. Облік довгостокових біологічних активів.

14. Облік операційної оренди.

15. Облік фінансової оренди.

16. Облік нематеріальних активів.

Тема 7 ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ*

7.1. Економічний зміст матеріальних запасів та завдання їх обліку

Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінан­совій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгал­терського обліку (далі — П(С)БО) 9 "Запаси".

Положенням визначено, що запаси — це активи, які:

— утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

— утримуються для споживання під час виробництва про­дукції, виконання робіт та надання послуг, а також управлін­ня підприємством.

Запаси визнаються активом, коли є імовірність того, іцо підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, по­в'язані з їх використанням, а їхня вартість може бути достовір­но визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

— сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі
вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробни-

* Співавтор цієї теми — Клокар Олег Олександрович, кандидат еконо­мічних наук доцент, асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Білоцерківського національного аграрного університету.

цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслугову­вання виробництва й адміністративних потреб;

— незавершене виробництво у вигляді незакінчених оброб­кою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених тех­нологічних процесів. Незавершене виробництво на підприєм­ствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

— готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, при­значена для продажу і відповідає технічним та якісним харак­теристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

— товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

— малоцінні та швидкозношувані предмети, що використо­вуються протягом не більше одного року або нормального опе­раційного циклу, якщо він триває більпіе одного року;

— молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сіль­ського і лісового господарств.

Для обліку запасів призначено 2-й клас плану рахунків "За­паси". Щодо балансу це активні рахунки. За дебетом у них ві­дображаються залишок матеріалів і їх наступне надходження, а за кредитом — вибуття.

На підприємстві можуть знаходитися цінності, які є влас­ністю інших фізичних або юридичних осіб. Наприклад, мате­ріали (сировина), прийняті для переробки, матеріальні ціннос­ті на відповідальному зберіганні, товари на комісії тощо. Ці матеріали не включаються у запаси і в баланс підприємства. Вони обліковуються на позабалансових рахунках. Міністер­ство фінансів України наказом від 10 січня 2007 р. № 2 затвер­дило "Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запа­сів", які використовують бухгалтери у практичній роботі.

Облік запасів має забезпечити своєчасне і правильне оформ­лення документами надходження і вибуття цінностей; конт­роль за збереженням і раціональним їх використанням; над­ходження достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень.

7.2. Первинний облік матеріальних запасів

Операції, пов'язані з надходженням, переміщенням і вибут­тям матеріальних цінностей, мають оформлятися відповідними первинними документами. Міністерство статистики України наказом № 193 від 21 червня 1996 р. затвердило типові форми первинних документів з обліку сировини та матеріалів. До пер­винних документів з обліку матеріальних запасів належать:

— М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли";

— М-2 "Довіреність";

— М-2а "Акт списання бланків довіреностей";

— М-26 "Довіреність";

— М-3 "Журнал реєстрації довіреностей";

— М-4 "Прибутковий ордер";

— М-7 "Акт про приймання матеріалів";

— М-8 "Лімітно-забірна картка";

— М-9 "Лімітно-забірна картка";

— М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матері­алів";

— М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє перемі­щення) матеріалів";

— М-12 "Картка складського обліку матеріалів";

— М-13 "Реєстр приймання-здачі документів";

— М-14 "Відомість обліку залишків матеріалів на складі";

— М-15 "Акт про приймання устаткування";

— М-15а "Акт приймання-передачі устаткування до мон­тажу";

— М-16 "Матеріальний ярлик";

— М-17 "Акт про виявлені дефекти устаткування";

— М-18 "Сигнальна довідка про відхилення фактичного за­лишку матеріалів від установлених норм запасу";

— М-19 "Матеріальний звіт";

— М-20 "Накладна на відпуск товарно-матеріальних цін­ностей";

— М-21 "Інвентаризаційний опис";

— М-23 "Акт про витрату давальницьких матеріалів";

— М-26 "Картка обліку устаткування для установлення";

— М-28 "Лімітно-забірна картка";

— М-28а "Лімітно-забірна картка";

— 1-ТН "Товарно-транснортна накладна".

Типові форми первинних документів з обліку сировини та матеріалів введені в практику підприємств різних галузей.

Для обліку роботи вантажного автотранспорту використо­вують форми єдиної транспортної документації, затверджені наказом Мінтрансу України від 29 грудня 1995 р. № 488/346:

— подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародно­му сполученні (форма № 1 — міжнародна);

— подорожній лист вантажного автомобіля (форма № 2);

— товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН);

— талон замовника (форма № 1-ТЗ).

Згідно із Законом України від 1 липня 2004 p. № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення ван­тажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від об­раного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути:

— авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

— міжнародна автомобільна накладна (CMR);

— накладна СМГС (накладна УМВС);

— коносамент (Bill of Lading);

— накладна ЦІМ (СІМ);

— вантажна відомість (Cargo Manifest);

— інші документи, визначені законами України.
Оприбутковують товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ)

від постачальників за рахунками-фактурами (форма № 868) і доданими до них товарно-транспортними накладними, на­кладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, специ­фікаціями, квитанціями тощо.

Дата добавления: 2015-08-13