Відповідь, що була правдою

Невідома кімната на невідомій планеті. І людина, план якої вдався!

Перший Оратор подивився на Учня.

- П'ятдесят чоловіків та жінок, - сказав він. - П'ятдесят мучеників! Вони знали, що їх чекає або смерть, або вічне ув'язнення, і їх не можна було навіть зорієнтувати для підтримки, бо це могло привернути увагу. І все-таки вони виконали цей план, бо любили План більш великий.

- Їх могло бути менше? - із сумнівом запитав Учень.

Перший Оратор повільно похитав головою.

- Це була наша межа.Менша кількість звучала б просто непереконливо. Чесно кажучи, якщо підходити до проблеми об'єктивно, то потрібно було сімдесят п'ять чоловік, аби виключити найменшу помилку. Але це вже не має значення Ви вивчали курс подій, розроблений Радою Ораторів п'ятнадцять років тому?

- Так, Ораторе.

Після короткого мовчання він продовжив:

- Я дуже здивований, Ораторе...

- Знаю.Таке завжди дивує. Але якби ти знав, скільки людей працювали рук не покладаючи місяцями, роками, щоб довести цей план до досконалості, то не був би такий вражений. А зараз поясни мені, що трапилося, своїми словами. Хочу подивитися, як інтерпретуєш математику.

- Так, Ораторе.

Молодий чоловік надумався.

- Необхідно було, щоб люди Першої Фундації повністю повірили в те, що виявили та знищили Другу Фундація. Таким чином ми мали домогтися повернення до колишнього стану речей. Відтепер Термінус не братиме нас на увагу і нічого не знатиме про існування Другої Фундації. Ціною в п'ятдесят осіб ми знову в безпеці.

- А якою була мета Калганської війни?

- Показати Фундації, що вона може перемогти і фізичного ворога, аби викорінити невпевненість у собі і своїй непереможності, невпевненість, якій виною Мул.

- Тут твій аналіз містить неточності. Згадай, адже населення Термінуса певною мірою сподівалося на нас. Ненавиділо і заздрило нашій імовірній вищості, а втім покладалося на нас і було майже впевненим, що ми їх захистимо. Якби нас «знищили» перед калганською війною, на Фундації почалась би паніка, і їм ніколи б не вистачило мужності вистояти проти Сеттіна, який у такому разі атакував би без жодних вагань. І лише в сліпучому сяйві їхньої перемоги «знищення» Другої Фундації могло відбутися максимально ефективно - навіть рік перерви між перемогами міг значно охолодити їхній запал і знизити результати нашої роботи.

Учень кивнув.

- Розумію.Тепер історія розвиватиметься згідно з Планом Селдона без відхилень?

- Якщо не виникне жодних несподіванок, особливо індивідуального характеру.

- А для них, - розмірковував Учень, - поки ми ще існуємо... Мене хвилює одна думка, Ораторе. В Першої Фундації тепер з'явився Ментальний Статичний Пристрій - могутня зброя проти нас. У будь-якому разі це відхилення від Плану.

- Гарно зауважено.Але проти кого застосовувати цей Пристрій? Він став непотрібним, яктільки щезла загроза з нашого боку. Енцефалографічний аналіз став стерильною наукою. Тепер вони звернуться до більш насущних проблем, тому перше покоління ментальних учених Першої Фундації буде й останнім, а через сторіччя про Ментальне Статичне Поле забудуть, і його секрет загубиться назавжди.

- Так... - Учень ворушив губами і вираховував про себе. - Так, ви маєте рацію.

- Але ось на що хочу звернути твою увагу, заради твого майбутнього в Раді. Треба завжди пам'ятати про крихітні змінні, які ми мусіли внести до Плану, розраховуючи дії індивідуумів. Наприклад, те, яким чином Антор викликав до себе підозру в потрібний момент. Зрештою, це було неважко. Або згадай, наприклад, як розгорталися події на Термінусі: жодній людині передчасно не спало на думку, що саме Термінус є об'єктом їхніх пошуків. Ця думка мала виникнути в тієї дівчини, Аркадії, і поділитися нею вона повинна була лише зі своїм батьком. Потім її слід було послати на Трентор, аби внеможливити передчасний контакт із Дареллом. Це наче два полюси гіператомного двигуна - один не діє без іншого, і зімкнути контакт потрібно в певний момент. Я про це подбав.

До останньої битви також слід було ставитися дуже обачно. Екіпажі зорельотів Фундації мали відчувати абсолютну впевненість у собі, а флот Калгану мав налаштуватися на втечу. Це я також передбачив.

- Мені здається, Ораторе, - сказав Учень, - ви... всі ми розраховували, що доктор Дарелл ніколи не запідозрить, що Аркадія - наше знаряддя.Згідно з моїми розрахунками була приблизно тридцятивідсоткова ймовірність того, що він запідозрить. А що було б тоді?

- Цей варіант теж був прорахований. Що вам відомо про Плато Втручання? Що воно собою являє? Певна річ, не результат впливу на емоційній основі. Втручання можна здійснити так, що найвитонченіший енцефалографічний аналіз нічого не покаже. Наслідок теореми Лафферта вже знаєш. Можна зареєструвати тільки повне видалення попередньої емоційної основи, і, звичайно, Антор постарався зробити так, щоб Дарелл знав усе про Плато Втручання.

Однак... Коли індивідуум може перебувати під непомітним контролем? Коли не було попередньої емоційної основи, яку необхідно видаляти. Інакшими словами, коли індивідуум - новонароджена дитина з абсолютно чистим мозком. Аркадія Дарелл і була таким немовлям тут, на Тренторі, коли ще прораховувалися найперші рівняння нашого плану. Вона ніколи не дізнається, що була під контролем, і так буде ліпше. До речі, контроль посприяв формуванню більш розвиненої особистості.

- Найдивовижніше в усьому цьому - іронія долі. Вже чотириста років стількох людей засліплюють слова Селдона «на протилежному кінці Галактики»! Вони кинули на вирішення цієї проблеми всю свою дивну фізичну науку, шукали інший кінець із лінійкою, калькулятором - і приходили або на периферію, на сто вісімдесят градусів від Фундації, або до вихідної точки.

І, зрештою, найбільша небезпека полягала в тому, що існувало вирішення, базоване на фізичній манері думки. Галактика, як тобі відомо, не просто плоский овал, а периферія - незамкнута крива. Це подвійна спіраль, у чиїй головній гілці знаходяться вісімдесят відсотків населених планет. Термінус лежить на найвіддаленішому зовнішньому кінці цієї гілки, а ми - на іншому, бо це протилежний кінець спіралі. А що є протилежний кінець спіралі? Ну, звісно ж, її центр!

Але це занадто просте вирішення. А правдивий розв'язок можна було отримати, якби зацікавлені сторони згадали, що Гарі Селдон був не фізиком, а займався соціальними науками і мислив відповідним чином.

Що може означати «протилежний кінець» для такого вченого? Протилежні боки на карті? Це лише механічна інтерпретація. Перша Фундація жила на периферії, де найменше відчувався вплив цивілізації, де майже не було багатства та культури. А де таїться соціально протилежний кінець Галактики? Та ясна річ, там, де цивілізація була на найвищому рівні, де багатство лилося через вінця! Отже, в центрі - на Тренторі, в столиці Першої Імперії! Інакше й бути не могло.

Гарі Селдон залишив після себе Другу Фундація, щоб та продовжувала і розвивала розпочату ним справу. Але де знайти для цього найзручніше місце? На Тренторі, де і працювала група Селдона і де було зібрано колосальну кількість інформації. А метою Другої Фундації був захист Плану Селдона від зовнішніх ворогів. Це також було відомо. І де існувало найбільше джерело небезпеки для Термінуса? Тут! Хоча Імперія помирала, за три сторіччя вона за бажання могла б запросто знищити Фундацію.

А потім, коли Трентор упав, був розграбований та зруйнований, якихось сто років тому, ми, звичайно, змогли захистити свій притулок, і на цілій планеті недоторканою зосталася лише Бібліотека. Це було добре відомо всій Галактиці, але навіть такий натяк пройшов повз свідомість людей.

Саме тут Еблінг Міс нас виявив, і тут же ми подбали про те, щоб він не пережив свого відкриття. Для цього треба було підлаштувати, щоб проста дівчина з Фундації перемогла Мула. Зрозуміло, така подія могла привернути увагу до планети, де вона сталася, але саме тут ми вивчали Мула і склали план його знищення. Саме тут народилася Аркадія, і з того моменту почалися події, що відродили План Селдона. І всі прорахунки, які могли видати нашу таємницю, залишалися непоміченими, бо Селдон заклав свій зміст у слова «протилежний кінець», а вони інтерпретували їх по-своєму.

Перший Оратор уже давно перестав розповідати це Учневі. Він говорив сам для себе, немов переживаючи заново, стоячи біля вікна і дивлячись на сліпуче світло величезної Галактики, яка була тепер у безпеці.

- Гарі Селдон сказав про Трентор: «Там, де закінчуються зірки», - прошепотів Оратор - Яку поетичну уяву треба мати, аби сказати так!Цілим Усесвітом колись керували з цієї скелі, всі нитки вели сюди. «Всі дороги ведуть на Трентор», - каже стара приказка.

«Там, де закінчуються зірки».

Всього десять місяців тому Перший Оратор із занепокоєнням дивився на ті самі зірки, що ніде так яскраво не сяють, як у центрі Галактики. Але зараз урочистий вираз застиг на круглому червоному обличчі Пріма Палвера - Першого Оратора!

Дата добавления: 2015-08-10