Тема: Основні положення англо – саксонської системи

1. загальна характеристика приватного права Великобританії (база для розвитку судового прецеденту):

· основне джерело права - судовий прецедент,

· відсутність поділу на публічне та приватне право, на галузі права,

· значення має поділ права на загальне право та право справедливості,

Виникнення судового прецеденту – з поч. 13 ст. В цей період діють королівські суди, що керуються при вирішенні питань звичаєм, для королівських судів були характерні виїзні засідання, але постійно виїжджати – поступово перестають виїжджати, адже і звичаї були зібрані, на основі застосування цих звичаїв виникає судовий прецедент. Це право, створене на основі звичаїв називається загальне право. В кін. 13 склалась система судових наказів, які вважались судовим прецедентом, не всі рішення судів, а лише вищих інстанцій. Згодом за одне століття 1285 – прийняття вестмінстерського статуту – наклав заборону про прийняття судових прецедентів, але ті, що бути створені – продовжували діяти. - застосований судовий прецедент. В цей період виникає право справедливості – на час, коли були заборонені судові прецеденти, залишалось правило – суд короля, згодом король передає цю функцію лорду – канцлеру і створюється суд лорда – канцлера – вони керувались власним переконанням – право справедливості. Ці суди досить довго застосовували право справедливості – на їх основі виписувались судові рішення, є частиною прецендентного права. Станом на 18 ст. суд лорда – канцлера був панівним в Англії і виникла проблема співвідношення загального і права справедливості. 1873 року приймається Закон про судочинство система загального права і права справедливості були об’єднані (в основному відбулось злиття в процесуальній частин). На сьогодні немає чіткої відмінності між цими системами.

Надання юридичної сили судовому прецеденту:

1. рішення вищих судовий інстанцій: Палати лордів, Апеляційного суду та Високого суду.

2. Судовий прецедент є обов’язковим для судів, які його прийняли і для нижчих судів.

Тенденція: у 19ст. виникає статутне (писане) право. Спочатку закон відіграє другорядну роль, закон виникає у сфері торгівлі – закон про продаж речей, 1893р., закон про вексель, 1882р., закон про власність, 1925, закон про компанії, 1928.

· Норми носять не загальний характер, що характерно для романо – германської системи,

· конкретний характер норм,

· норми деталізовані, сформульовано багато презумпцій,

· застосовується субсидіарно до статутного права.

Поширені приватні кодифікації. Найпоширеніші кодифікації по інститутах права, є хронологічні прецеденти.

Дата добавления: 2015-08-09