Судова практика і судовий прецедент

Судова практика виражається в судових рішеннях.

Структура судового рішення:

· вступна,

· описова,

· мотивувальна,

· резолютивна.

Рішення обов’язкове для осіб, які брали участь у справі. Мета – вирішення спору. В континентальній правовій системі рішення мають значення в контексті однакового вирішення питань.

Функції:

1. узагальнення судової практики (було у ВСУ – тепер у Вищих спеціалізованих судах (касаційний суд – п. 4 ст. 32 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» дає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства)) з метою виявлення неоднаковості застосування, ВСУ на Пленумі ВСУ приймав ППВСУ.

Значення роз’яснень: ППВСУ: 1 обов’язковий – 2 рекомендаційний характер – 3 рекомендації рекомендаційний характер. Таким, чином, прослідковується мета уніфікації узагальнення судової.

практики.

5.10.2010 сайт узагальнення судової практики: Микола Хавронюк –ППВСУ мають наприйматись і втратити свою силу. У ППВСУ не можна вносити зміни, адже немає Пленуму ВСУ, тому такі положення швидко встануть застарілими.

Л! ніде не зазначається про необхідність втрати чинності Постановами, це важливі напрацюванні і вони мають втрачати чинність по мірі прийняття роз’яснень спеціалізованими судами.

ст. 360 – 7 ЦПК,

судові прецеденти – рішення суду по конкретній справі яке є обов’язковим для застосування при вирішенні аналогічних справ.

1. порівняння судового рішення і судового прецеденту:

· судове рішення має обмежене коло адресатів своєї дії,

· судовий прецедент адресується суддям, для яких воно є джерелом прав і є підставою для вирішення аналогічного спору,

2. реалізація:

· судове рішення є остаточним і його можна повністю виконати, всі приписи резолютивної частини реалізується через виконання і після виконання воно не виконує ніякої функції,

· процесуальна реалізація права в судовому прецеденті може повторюватись невизначену кількість разів протягом тривалого часту при вирішенні аналогічних справ, це рішення багаторазової дії,

3. структура:

· для судового рішення вирішальне значення - резолютивна частина,

· для судового прецеденту - мотивувальна частина судового рішення, певна частина - ratio deсidenti (підстава для вирішення) – це судове пояснення.

силу судового прецеденту мають лише рішення вищестоячих інстанцій, причому в кожній країні на рівні законодавства і визначено які суди приймають (Верховний суд США).

В Україні офіційного визнання судового прецеденту немає,

7.

ст7 - новела ЦК, в радянських кодексах 22, 63 - такого регулятора СВ не було закріплено.

Водночас для українського народу такий регулятор дуже поширений.

Права за якими судиться малоросійський народ – в першу чергу збірка звичаїв.

абз.2 ч.1 ст.7 звичай – правило поведінки, не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

ч.2 звичай може бути зафіксований у письмовій формі (мається на увазі створення збіриків)

Звичай в чистому вигляді не має значного поширення, проте деякі види, зокрема звичай ділового обороту, є поширеними.

Звичай ділового обороту:

в зобов’язальному праві – 526, 638 ЦК.

Бондар «Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення», К., 2007,

«Виконання договірних зобов’язань в цивільному праві», 2005р.,

Бервено «Проблеми договірного права в Україні»,

Брагинский, Витрянский «Договорное право», К. 1

Спеціальні роботи:

Зумбуліцце «Обичное право как источник гражданського права»,

Поротінов «Обичай в гражданском обороте», 2004р.,

Майданик: Юридична Україна №6 2009р. «Правовий звичай як джерело цивільного права»,

у російському цивільному праві – Брагінський, Суханов визнають джерелами.

2 – самі по собі звичаї не є джерелами права, але санкціоновані державою - є (але в цьому випадку звичай стає нормою права із наданням їм загальнообов’язкової сили),

Різновид звичаїв:

звичай ділового обороту (ст.ст.527, 529, 531, 532, 538, 539, 613, 627, 630, 654 ЦК та інші),

звичаї національної меншини (ст. 28 ЦК),

333 ЦК – місцеві звичаї,

+ міжнародні звичаї: Документовані правила та звичаї документарних та без документарних акредитивів, ІНКОТЕРМС,

конвенція ООН про договори міжнародної купівлі продажу – відсилка до звичаїв, Кодекс Торгівельного мореплавства (ст. 295, 293 кодексу + звід звичаїв порту).

Місце звичаїв серед джерел права

1. другорядна роль порівняно із іншими джерелами права,

Крім поняття «звичай» і його різновидів є формулювання, схожі до звичаїв:

інші вимоги, що звичайно ставляться ст. 526, 673, 682, 685,

ст.117 КТМ – звичайна практика морського агентування,

звичайно прийняті терміни доставки вантажу – ст. 160 КТМ,

звичайний спосіб приймання вантажу ст. КТМ,

Дата добавления: 2015-08-09