Поняття та види тлумачення односторонніх правочинів та договорів.

Тлумачення договору — це з'ясування справжнього наміру учасників договору і дійсного змісту його положень з метою якнайповнішої їх реалізації. До видів тлумачення відносяться: тлумачення сторонами і судове тлумачення.

Серед причин, які певним чином сприяють виникненню суперечностей при розумінні окремих положень договорів, можемо назвати об’єктивні - зміна підходів до регулювання договірних відносин, а саме закріплення свободи договору і надання сторонам широких можливостей у самостійному формуванні умов договору, укладанні договорів, які прямо не передбачені в актах цивільного законодавства, договорів змішаних, і суб’єктивні - недостатність відповідних юридичних знань у сторін, неуважність, граматичні помилки, неправильно розставлені розділові знаки, що іноді цілком змінює зміст тексту, вживання в договорі слів і словосполучень, що мають різні значення, застосування іноземних слів, значення яких не завжди відповідає передбачуваному учасниками договору змісту.

Тлумачення застосовується, зокрема, для відповідей на наступні питання: чи був укладений між сторонами договір, у чому полягала його мета, який зміст конкретних умов договору і у якому співвідношенні вони перебувають; як слід розуміти вжиті в його тексті слова, вирази, терміни й поняття; який вид укладеного договору; вносилися в договір зміни чи ні і яке співвідношення первісного та зміненого текстів; чи мало місце припинення договору; чи охоплюється текстом договору конкретна обставина, що виникла в ході його виконання; яке співвідношення між текстом договору та наступною перепискою сторін; чи збігається волевиявлення сторін з їхньою дійсною загальною волею?

Вивчення проблеми тлумачення правочинів здійснювалося ще римськими юристами. Спочатку договори тлумачили згідно буквального тексту. Невідповідність між зовнішнім вираженням договору й тим, що сторона мала на увазі, не враховувалося. Перевага віддавалася формі, але не думкам, у ній вираженим. Відповідні договори цього періоду одержали найменування negotio stricti juris – договори Чинний Цивільний Кодекс України (далі – ЦК) містить декілька статей, присвячених тлумаченню правочинів - ст. 213, 637, 1256 ЦК., які, в принципі, продовжують і відображають вищезазначені підходи.

Правила ст.213 ЦК є загальними, стосуються усіх правочинів, як односторонніх, так і двохсторонніх чи багатосторонніх (договорів), визначають суб’єктів тлумачення змісту правочину та правила, за якими здійснюється тлумачення.

Право тлумачити договір надається його сторонам, але на практиці найчастіше цю функцію виконує суд при вирішенні спорів, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань, застосуванням відповідальності на вимогу однієї або обох сторін.

Зазначена стаття, вважаємо, може застосовуватися не тільки до правочинів, укладених у письмовій формі. При цьому зміст договору і факт його укладення можуть доводитися і показами свідків.

Оскільки договір у письмовій формі укладається або шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну документами (ч.1 ст.207), при визначенні умов письмового договору предметом тлумачення можуть виявитися два або більше документи, що вийшли від кожної із сторін і які не завжди повністю співпадають за змістом.

При чому тлумаченню підлягають тільки дійсні правочини, оскільки з’ясовувати зміст недійсного правочину з метою його реалізації неможливо.

Правила, що мають застосовуватися при тлумаченні правочинів визначені у ч. 3-4 ст.213 ЦК.

Як вже вказувалося вище правознавці при виробленні правил тлумачення віддавали перевагу двом різним аспектам при їх невідповідності – волі (дійсному наміру сторін) або волевиявленню (буквальному значенню слів і термінів, що містяться в тексті договору). Прихильники «теорії волевиявлення» обґрунтовували її застосування інтересами контрагентів, правопорядку та збереженням стабільності цивільного обороту, стосовно «теорії волі» зазначалося, що вона спрямована відповідно до її ключових позицій на захист інтересів слабшої сторони (тієї, яка помилилась).

Дата добавления: 2015-08-09