ЧАСТИНА II

НАРОД УКРАЇНИ ПОСПIХОМ ЖЕНУТЬ

В ЕЛЕКТРОННИЙ КОНЦТАБIР!

До сих пір триває процес підготовки до електронної паспортизації України.

30 квітня 2004 року Кучма Л.Д. (бувший на той час президентом України – прим. перекладача) підписав Указ “Про утворення Єдиного державного реєстру фізичних осіб” №500/2004, у відповідності з яким в Україні почався процес до завершення успішної підготовки по заміні паперових паспортів на нові електронні паспорти-картки, початок видачі котрих був запланований на літо 2004 року, (але цьому завадила помаранчева революція – прим. перекладача). Паспорт-картка не тільки мав замінити всі посвідчення особи людини, але й мав стати його електронним гаманцем, без якого неможна було б нічого ні купити, ні продати. У відповідності до Указу цього бувшого Президента України № 175/2004 від 09.02.2004 р. в Україні почалася і навіть тепер продовжується прискорена заміна виплат готівкою на електронні безготівкові виплати по пластиковим карткам. В торгівлі, на підприємствах та в установах вже почали встанов­лювати спеціальні термінали для розрахунків по банківським карткам. Під виглядом боротьби з тіньовою економікою і тероризмом у всьому світі поспіхом впроваджується система тотального контролю, а ходження грошей готівкою настійливо замінюється “вигодами” безготівкового розрахунку по електронним карткам (http://networkusa.org).

Впровадження системи видачі заробітної платні по банківським електронним карткам через банкомати, у відповідності з цими Указами бувшого Президента України Л. Кучми № 969/99 від 07.08.1999 р. та № 183/2001 від 20.03. 2001 р., морально підготувало населення України для добровільного прийняття електронних паспортів, які вже готові до видачі всьому народу України, але як зазначалося вище, милістю Божою це призупинено до часу, бо Господь прагне, щоб спаслося якомога більше людей, через пізнання істини. Але час близький!

Колишній замісник начальника паспортного управ­ління МВС України Микола Пилипчук стверджував: “Світова практика прагне до єдиного стандарту паспортів, і Україна приєднується до цього стан­дарту... Рішення про введення цієї системи було прийняте ще в 1993 році”. На розвиток нової паспорт­ної системи з бюджету, тільки в 2000 році було виділено 36 млн. гривень (“Даєш пластикову паспор­тизацію!”, газета “АіФ в Україні”, № 35, 2000 р., стор.8).

У відповідності з впровадженням Єдиної держав­ної паспортної системи (ЄДАПС), отримання паспор­та-картки буде обов’язковим для всіх – від немовляти до пенсіонера. Нові паперові паспорти будуть недійс­ні. А відмова від прийняття картки буде розціню­ватися, як кримінальний злочин (відхилення від суспільного контролю, потенційний тероризм), за що будуть штрафувати і притягувати до відповідальності (див. Офіційний сайт Верховної Ради: з/пр № 4368, 4002).

Колишній замісник начальника Управління секрета­ріату Кабінету Міністрів України, що розпрацьовував всі ці українські паспорти повідомляє що “машинно-обчислювальна інформація буде розміщена в спе­ціаль­ному мікрочипі, вмонтованому всередині доку­мен­ту… Вставивши картку в автомат-обчислювач, можна буде отримати повну інформацію про її власника, навіть до відбитків пальців… Без відому громадянина держава нікому не видасть його даних. Звичайно ж, тільки якщо це не передбачено законом”, (газета “Факти”, 26 липня 2000 р., стор.5).

У відповідності з діючою Постановою Кабінету Міністрів України №898 від 02.08.1996 р., особисті дані про все населення України вже вільно пере­даються за-рубіж, що узаконюється факт небаченого ще в світі шпіонажу і давлення світового суспільства на кожного громадянина України зокрема. Така зрада національному суверенітету веде до повної втрати незалежності України.

Збирання, та на все життя зберігання в комп’ю­терному реєстрi відомостей про кожного громадянина – його особових даних, відбитків пальців, зйомки райдужної оболонки ока, фор­ми лиця, відомостей про сімейне положення, місце прожи­вання і місце фактич­ного знаходження, кількість грошей на рахун­ку в банку, точне утримування та кількість покупок і продажі, перенесених захворюваннях, стані здоров’я, політич­них, релі­гій­них переконань і багато чого іншого – надає злочин­цям, комп’ютерним зломщикам та терористам “зручну” мож­ливість для залякувань, шантажу, грабунків, чи навіть вбивства.

Подібні процеси почалися в Греції трохи раніше ніж у нас. Тому для нас важлива також позиція по цьому питанні Еладської Православної Церкви. Послання Св. Синоду Еладської Церкви від 09.03.93 р. з тривогою відмічає, що при введенні електронних карток-паспортів, “враховуючи необме­жені можливо­сті сучасної технології в області електроніки по витоку чи перекручуванні інформації, виникає реальна загроза порушення свободи особистості в державі”.

Дійсно, примінення комп’ютерів, як і всіх досяг­нень технічного прогресу, не тільки дає переваги, скільки породжує нові проблеми у суспільстві. Однією із самих серйозних в сучасному світі (зокрема на заході) повстала проблема комп’ютерних злочинів. (Викладені факти взяті із статті архим. Афанасія (Анастасіоса), ігумена св. обителі Великих Метеор “Плацдарми для приходу нової епохи антихриста”. Автор широко користувався західними джерелами, зокрема, журналом Law Enforcement Bulletin – органом ФБР). Самий розпов­сюджений їхній різновид – крадіжка інформації. Це повністю узгоджується з передбаченням західного футуролога (спеціа­ліста по науці про прогнози на майбутнє) Альвіна Тоффлера про те, що самим цінним, і часто, саме товаром для викрадання, в перспективі, буде інформація. Підля­гають крадіжці навіть гроші, що зберігаються в банках, інтелектуальна власність (відкриття, винаходи, взагалі, будь-які новітні наукові та технічні досяг­нення), військові та комерційні таємниці. Так, у Детройті, штат Мічиган, США, один комп’ютерний зломщик-любитель ввійшов у комп’ютерну систему одного банку, відкрив новий рахунок і систематично переводив на нього невеликі суми коштів з інших рахунків. Ці невеликі крадіжки досягли загальної суми 50 тисяч доларів, перш ніж були розкриті. Інший злочинець, що отримав в 1994 році доступ до ком­п’ютеру “Сіті-корпорейшн”, перевів на свої рахунки близько 40 млн. доларів і зняв з них біля 400 тисяч доларів. Відомий також випадок, коли такий собі 16-ти літній юнак викрав банк даних американського Пентагону, були випадки викрадення комп’ютерної інформації в однієї з кращих розвідувальних служб – Британської “Інтелліджент Сервіс”.

Карл Кох (на прізвисько Хегбарт) зламав секретні коди американського військового відомства, витягав секрети та передавав їх росіянам. Його холодний труп був знайдений зимою 1989 р. в лісі біля Гільхорна.

Кібернетичні гангстери пролізли в Сітібанк і в американську музичну фірму Universe. ФБР розшукує хакерів “Діагноз”, “Дагер” та “Метеор”, котрі були ключовими фігурами у справі про крадіжку номерів кредитних карток.

Більш 40 американських комерційних сайтів підпали під напад зі сторони організованих груп, діючих разом із терористами Росії та України: хакери заволоділи номерами більш ніж на мільйон кредитних карток. Згідно заявам представників ФБР, мова йде про компанію по залякуванню, яка ведеться на протязі вже декількох місяців групами комп’ютерних піратів. “Це одна з самих масштабних атак подібного роду на електронні комерційні сайти”, – заявив один з висо­копосадових чиновників з ФБР, побажавши залиши­тися невідомим.

Не тільки Сполучені Штати стали мішенню піратів, одначе ФБР відмовилося надати список інших країн, що постраждали від дій хакерів.

Хакери зламують файли, що забезпечують безпеку сайтів, виявляють банківські реквізити користувачів, зареєстрованих на сервері, а потім вимагають “викуп” під загрозою передачі номерів викрадених кредитних карток, паролів і конфеден­ційної банківської інфор­мації кримінальним угрупуванням.

По даним консалтингової компанії “Meridien Re­search”, в 2000 році сума викрадених через Інтернет за­собів досягла 1,6 млрд. доларів. Більш за все від елект­ронних крадіжок постраждали Сполучені Штати. (La TRIBUNE, по даним “Новий вік”, 17 березня 2001 р.)

Британський Союз Банків оцінює сукупні втрати від комп’ютерних афер приблизно у 8 млрд. доларів щорічно. Звичайно ж, користувачі комп’ютерів зацікав­лені в засобах захисту. Одначе досвід показує, що вони виявляються неефективними. Наприклад, в 1977 році була створена шифрувальна система з кодовим числом RSA – 129, творці якої гарантували, що розгадати придуманий ними шифр можна буде через 40 квадрильйонів (тисячі мільярдів) років. Одначе всього через 17 років, в 1994 році, група з 600 “добровольців” розгадала цей шифр і через “Інтернет” зламала код. І взагалі, стеження показали, що, коли спеціалісти по безпеці комп’ютерів придумують нові засоби захисту, комп’ютерні зломщики з ентузіазмом сприймають це, як нову можливість проявити свою винахідливість, і в короткий термін знаходять спосіб пролізти в комп’ютер через заново встановлену перешкоду. Більше того, сам технічний прогрес дає нові можливості для комп’ютерних злочинів. Вже зараз, людина, що протизаконно збирає ту, чи іншу інформацію, та опрацьовує її, в змозі легко її при­ховати – вона має можливість перенести її на простий диск, який у випадку раптового контролю можна скоренько (не барячись), витягнути з комп’ютера і просто пок­ласти до кишені. Якщо врахувати, що нове покоління дисків має вмістимість гігабайта (біля мільярда знаків), то можна оцінити ступінь небезпеки – на такий диск можна внести інформацію про декілька мільйонів людей.

В Японії з самого початку дії національної ідентифікаційної системи виник витік даних на жителів міста Осака, що прийняли ідентифікаційні номери. Так на практиці було отримано доказ небезпеки дії таких систем.

Цілком зрозуміло, що при такій вразливості ком­п’ютерів вкладати в них сугубо особисті дані про громадян небезпечно, і це може призвести до багатьох неприємних та небажаних наслідків для людей. Утворювачі інформаційної системи Шенген, бажаючи заспокоїти тих людей, що почали хвилюватися про це, запропонували країнам учасницям прийняти закон “Про захист громадян при зборі та опрацюванні даних особистого характеру”. Цей закон було представлено на затвердження і грецькому парламенту. Право­славний грецький народ дуже скоро зрозумів неспроможність цього закону. Різко та негативно відізвались про нього афонські отці. В спеціальному Зверненні Священного Кіоту Святої Гори від 24.02.1997 р., зокрема сказано: “У зв’язку з колосальними можливостями сучасних технологій, ніякий закон і ніяке судочинство не можуть реально проконт­ролювати збір, обробку і використання майже “не матеріальної” електронної інформації… Проект закону “Про захист громадян при зборі та обробці даних особистого характеру”, на жаль, насправді представляє собою узаконення електронного збору, обробки та використання інформації особистого характеру, в той час, коли так названий “захист” є чисто теоретичний… Затвердження цього законо­проекту Парламентом стане останнім кроком для… кінцевої втрати осо­бистих секретів та поваги до нашої свободи”.

Постійні крадіжки електронних грошей в банках, взлом секретних баз даних державних установ, і тому подібні комп’ютерні злочини свідчать про те, що доступ до даних про кожного власника електронного паспорту дуже скоро стане надбанням всіх, хто тільки забажає, і буде продаватися на базарах не тільки України, але навіть всього світу.

Як сьогодні вони запевнюють нас в безпеці переходу до пластикових паспортів, так завтра будуть переконувати в недосконалості цієї системи і переході до вживлення мікрочипів.

Не зупинить введення електронних грошей і тіньовий бізнес. Скажімо в упаковках, позначених штрих-кодом як кава, будуть перевозити за кордон наркотики, а гроші перерахову- ватимуть так, як за каву.

Загальний контроль над особистими даними в комп’ютері перетворює людину в раба, залежного від рішення і влади розпорядника реєстру. Система тоталь­ного стеження створить можливість політичної, економічної, релігійної, моральної, біологічної, психо­соматичної дії на особу, її блокади і взагалі знищення, як такої (http://kiev1.org).

Електронний безконтактний мікрочип (датчик) з особистим ідентифікаційним номером людини в пластиковому паспорті буде ключем доступу до життя людини в комп’ютерній зоні України. Постійний ра­діо­зв’язок мікрочипа в картці з комп’ютерним реєст­ром забезпечить “зручне” тотальне стеження за носіями електронних паспортів – громадянами Украї­ни, непомітно призведе до узурпації влади, до приско­реного встановлення в країні диктатури жорсткого індивідуального керівництва кожною людиною.

Це ставить питання про зміст подальшого розвитку людського прогресу в напрямку так званої “цифрової епохи”. Але православних християн більш за все тур­бує преднаміренне використання в графічному зобра­женні штрих-коду міжнародної системи ЕАN –13/UPS символа антихриста – “666” (таємниця штрих-коду. Газета “Шанс”, № 20, 14 серпня 1996 р. Василь Ахра­меєв, кандидат технічних наук, старший науко­вий співробітник, Ігор Башкіров, кандидат технічних наук. “Хай допоможе нам Бог уникнути печатки анти­христа”. http://kongord.narod.ru/index/Prison/pril13.html; Інформаційно-технічна експертиза, проведена Цент­ром Енерго-Інформаційних Технологій Санкт-Петер­бурзького Державного Інституту Точної Меха­ніки і Оптики / Технічний Університет/ (між-кафедральний підрозділ при університеті). Відповідальний за проведення експертизи та за зроблені висновки – зав. лабораторією ЦЕІТ к.т.н. Іпатов А.П. Опублікована в Додатку книги ієродияк. Авеля (Семенова) та Олександра Дроздова “Знамение Пререкаемо” М.2002. Штриховий код і число 666.
http://www.iraklios.ath.cx/bar_code_RUSIAN/barcode.htm; Штрих-код і число 666. Перший і останній (“Сер­бський хрест”). №8, серпень 2003).

Комп’ютер не вираховує ні арабських цифр, ані букв. Їх потрібно перевести в систему штрихів та пропусків. В процесі декодування (розпізнання) штрих-коду в системі EAN-13/UPS комп’ютер одно­значно розшифровує три пари подовжених ліній, як цифри “666”. Висновки вчених цим не обмежуються. Вживання саме таких символів невиправдано і невигідно, бо: 1) середній символ контролю не потрібний; 2) Немає необхідності крайнім символам контролю бути однаковими між собою та із середнім символом контролю, це утворює непотрібні усклад­нення; 3) Немає необхідності виділяти всі три символи контролю більш подовженими лініями.

Отже, остаточний висновок полягає в тому, що ті, хто розпрацьовував міжнародну систему штрих-коду спеціально ввели 666, як фактично символічне число – число антихриста.

Згідно з загально прийнятим вченням Церкви в кінці часів антихрист, число котрого буде шістсот шістдесят шість (Об’яв. 13,18), очолить міжнародне богоборство на всіх рівнях суспільства. Звідси стає ясно, що число 666 при свідомому його використанні (в будь-якій формі запису) є антихристиянською, сатанинською символікою, однією з форм богоборства в сучасному світі.

Думка про невипадковий характер числа 666 в електронних картках підтверджується і в посланнях Св. Синоду Еладської Церкви. В Посланні від 07.04.97 р. є наступне прохання до Уряду Греції: “Звернутися до керівництва країн Європейського Союзу, які, хоч і об’явили себе (по крайній мірі, деякі) державами “демократичними”, але вважаються ще все ж таки країнами християнськими, з християнською культу­рою, офіційно поставити питання про заміну числа 666 в центральній електронній системі Союзу на будь-яке інше кодове число. При такому прогресі електроніки невже подібна заміна не можлива?”.

Одначе події показали, що Уряд Греції залишив без уваги прохання керівництва Право­слав­ної Церкви, і вже в Посланні від 09.02.1998 р. Св. Си­нод Еладської Церкви з гіркотою оголошує: “Св. Си­нод в своєму попередньому Посланні від 07.04.1997 р. вказав на містичне значення числа 666 і просив “не приймати його в якості кодового числа державних комп’ютерних систем по захисту людини”, а також “не використовувати число 666, як кодове число в нових грецьких паспортах, де в обов’язковому порядку потрібно ставити графу “віросповідання”. Як показало життя, це прохання Церкви не було почуте”.

Саме на основі цього, тобто саме тому, що керівні органи країни відмовилися навіть розглядати це питання, болюче для православного народу, Св. Синод Еладської Церкви й зробив висновок про те, що число 666 присутнє в Шенгенській системі інформації не випадково, і саме тому Синод рекомендував віруючим відмовитися від нових паспортів.

Впровадження електронних паспортів “по євро­пейським стандартам” закінчиться повним скасуванням ходи грошей готівкою і впровадженням тота­літарної системи купівлі-продажу по електронним карткам і мікрочипам. Тоді вся основна влада буде належати розпоряднику електронного реєстру, а не народу, чи уряду (органам влади). Тоді гроші готівкою вже ніхто ніде не буде приймати, а електронні паспорти і банківські рахунки невгодних людей будуть миттєво блокуватися розпорядженням начальника реєстру. Тоді кожній людині (не виключаючи й тих хто має владу, і бізнесменів) під виглядом боротьби з тероризмом будуть для ідентифікації вживлювати під шкіру електронний мікрочип (http://zaistinu.ru)…

Постійні крадіжки та загублення електронних паспортів, помноження в зв’язку з цим злочинів, послужать “вигідною” причиною для переходу до остаточної ідентифікації – обов’язковому вживленню мікрочипу з особистим кодом під шкіру правої руки кожному власнику електронного паспорту в Україні (http://adsx.com).

В Росію, на початку 2004 року, вже завезли тисячі таких чипів (http://russgps.ru), за допомогою яких через супутникову систему GPS здійснюється постійний контроль за місцезнаходженням таврованої людини, а також виконується вплив на її свідомість і повне управління нею (http://kevinwarwick.org). Мікрочип під шкірою вже повністю замінює всі необхідні ключі і документи, що посвідчують особу, в тому числі гроші готівкою і електронний паспорт.

Таким чином персональний ідентифікаційний номер повинен розглядатися як ключ до створюваної всесвітньої системи контролю над людиною. Він неро­зривно зв’язаний із штрих-кодом вказаного міжнарод­ного стандарту, і є головним кодовим числом і в електронних паспортах, а також і у наново розпрацьо­ваних мікрочипах, імплантованих під шкіру людей та тварин. Добровільне ж присвоювання державною владою громадянам персональних ідентифікаторів є не тільки, і не настільки технологічною необхідністю, наскільки актом релігійним, “ініціацією”.

“І він вчинить те, що всім, малим та великим, багатим та бідним, вільним та рабам, покладено буде накреслене тавро на праву руку їхню, або на чоло їхнє; і що нікому неможна буде ані купувати, ані продавати, окрім того, хто має це накреслене тавро, чи ім’я звіра, або число його імені. Тут мудрість. Хто має розуміння, той вирахуй число звіра, бо це число людське. Число ж бо його: шістсот шістдесят шість” (Об’яв. 18, 16-18).

Зрозуміло, що електронний контроль потрібний не стільки для пересічних дій штучно насаджуваного міжнародного тероризму, скільки для поголівного охоплення і контролю всього людства з ціллю приведення його на поклоніння грядущому антихристу. При ньому, як у древні часи, незгідних із системою тоталітаризму під тортурами будуть пробувати заставити прийняти його богомерзку печатку.

В декотрих, може виникнути питання, наскільки виправдано таке рішуче неприйняття православними нових посвідчень, адже число звіра, котрим є ІНН, поки що не наноситься на руку чи чоло.

В 17-му вірші 13-го розділу говориться, що “нікому не можна буде ані купувати, ані продавати, окрім того, хто має це накреслене тавро, чи ім’я звіра, або число його імені”. Одначе не додано, що накреслене тавро мусить бути “на руці, або на чолі”. Іншими словами, мова йде в принципі про наявність електронного імені в людини, незалежно від того, яким буде його носій: свідоцтво про поставлення на облік в податковому органі, паспорт, картка, мікрочип, рука, чоло…

Наведемо загальний висновок (резюме) по результатам технічної експертизи, проведеної в ході судового розгляду в м. Приозерську по позову православних громадян по визнанню права стояти на обліку в органах податкової без використання ІНН (експерт – кандидат технічних наук, завідуючий лабораторією ЦЕІТ ГІТМО А.П.Іпатов). Ключеві слова і словосполучення, що прямо відносяться до наведеного вище тлумачення, – виділені.

“ІНН в системі обліку є ім’ям людини, даним їй системою, представляє собою число, може бути нанесене на чоло, або на праву руку людини, має штрихову форму креслення, при вираховуванні якої використовується ключова послідовність шістсот шістдесят шість”.

Неважко побачити, що між викладеними тут поясненнями слів Об’явлення і заключенням (висновком) спеціаліста-експерта (що має практичне “роз уміння ”) спів-падіння повне.

Накреслене тавро, чи ім’я звіра, або число його імені в даному випадку є одне й те саме – виражає знак підданства та вірнопідданських почуттів по відно­шенню до звіра. Хоча антихрист ще не воцарився, але ті, хто приймає “число його імені” вже сьогодні визнають владу “звіра” в світі та над собою. “І дим їхніх мук буде підійматися на віки вічні, і не будуть мати спокою ні в день, ні вночі ті, хто поклоняється звіру і образу його, та приймає накреслене тавро його імені” (Об’яв.14,11).

Святе Письмо нам ясно свідкує, що всі затії людства, противні волі Божій, викликають гнів Господній. Вже одного разу після-потопне людство пробувало побудувати на чолі з царем Німродом, потомком проклятого Хама (Бут. 10,8-10) всесвітнє царство. Як тоді, в древності, людьми оволоділо бажання прославитися не добрими справами, а гор­деливим стремлінням до земного преуспівання (успішності), незви­чайною будовою, так і тепер йде побудова нового всесвітнього порядку, основаного на противленні (спротиві) Творцю. Тоді Господь змішав у людей мови і зруйнував їхній замисел. Сьогодні ледь не весь світ представляє собою Вавилон. Керівники світової спільноти мають за ціль насадити одну “культуру”, одну релігію, одну мову, один порух людського стада на духовний та тілесний забій. Світ прийняв на плечі свої замість хреста Христового ярмо сатани і в кінці кінців віддасть владу над собою антихристу. Наш уряд не хоче предприйняти хоч які-будь спроби против­лення біснуванню Америки, що керована вибраним ідолом – “свободою”. Але, як тоді старозавітній Патріарх Евер зі своїм плем’ям не приймав участі в побудові богомерзкої Вавилонської вежі (свт. Дмитрій Ростовський “Келійний літописець”, стор.218), так і нам потрібно неприйняттям ідентифікаційних номерів і електронних паспортів відмовитися від участі в побудові нової Вавилонської вежі – “нового світового порядку”, який очолить противник Божий. Безсум­нівно, що на створення “нового світового порядку” не має волі Божої. А тому, приймаючи ІНН і пластикові паспорти, ми приймаємо участь в цьому богомерзкому ділі і тим грішимо. Як праотця Евера Бог благословив і від його потомства народився Спаситель світу – Ісус Христос, так і ми, відмовившись від ІНН і зберігаючи у всьому вірність Творцеві, будемо надіятися на Його милість до нас. “Будьмо з’єднані з Христом. Постараймося з цієї хвилини вести більш духовну боротьбу і постійно бути з’єднаними з Христом – через сповідання, молитву та Божественне Причастя. Щоб ні в чому нас не обікрав диявол, і не матимемо будь-якої слабкості, якої не-будь пристрасті, що відлучатиме нас від Христа. Той, хто буде з’єднаний з Христом, розрізнить і знамена часів. Розрізнить, що є Христове і, що від диявола, і буде мати відвагу і силу звершувати декотру жертву заради любові до Христа. Отже, зараз, більш чим в будь-яку епоху, по-скільки приходять ці спокуси, нам потрібно потурбуватися про те, щоб бути з’єднаними з Христом” – наставляє християн афонський старець Георгій.

Отже, добровільне прийняття персонального, на все життя, номеру (ІНН, особистий код, соціальний або страховий номер і ін.), що виражається скріп­ленням особистого підпису бланку заяви на присвоєння коду, чи саме використання персонального ідентифікатора являється свідченням особистої згоди з введеною системою і, по суті, рівно-значимою спів­участю в “тайні беззаконня”, тобто являється початком відречення від Христа.

Православні віруючі сприймають введення паспор­тів-карток, і наступне за цим вживлення мікрочипів, як основу для знищення православного населення Украї­ни. Сотні тисяч людей ніколи не погодяться прийняти електронний паспорт, введення якого нав’язує Україні світова спільнота.

Ми не бажаємо стати затаврованими зомбі-рабами міжнародного концтабору. Ми настоюємо на відміні введення системи електронних паспортів в Україні, бо вона виглядає як політичний тероризм, який посягає на громадянські права і свободи особистості. Вимагаємо забезпечити наше законне право жити без персональних ідентифікаційних номерів і електронних паспортів.

Зараз необхідно терміново направити Звернення: “Вимагаємо відмінити введення в Україні електронних паспортів-карток. Вимагаємо прийняття законо­проек­ту 3711-3!”, – по наступним адресам: 1) Київ, вул. Банкова, 11, Президенту України; 2) Київ, вул. Грушевського, 12/2, Прем’єр-міністру України; 3) Київ, вул. Грушевського, 5, Голові Верховної Ради України.

Ухвалено ще з 3 червня 2004 року Православною спільнотою України.

Дата добавления: 2015-08-09