Особливості надання медичної допомоги при ВІЛ-інфекції

Пацієнтам, захворювання яких пов'язані з ВІЛ-інфекцією, планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюється в стаціонарах існуючих центрів профілактики і боротьби зі СНІДом або у визначених наказом управління охорони здоров'я лікувально-профілактичних закладах.

Госпіталізація ВІЛ-інфікованих дітей повинна здійснюватись за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції: поява вторинних або супутніх захворювань, які вимагають стаціонарного лікування, та при необхідності проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах.

При захворюваннях, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією, планова й ургентна стаціонарна допомога ВІЛ-інфікованим пацієнтам здійснюється на загальних підставах. Хірургічна, стоматологічна чи інша спеціалізована допомога ВІЛ-інфікованим дітям здійснюється у відповідних профільних стаціонарах. Пацієнтам з активними формами туберкульозу планова стаціонарна допомога здійснюється в протитуберкульозних диспансерах або туберкульозних лікарнях.

Ізоляція ВІЛ-інфікованих хворих в боксовані та напівбоксовані відділення здійснюється при відкритих формах туберкульозу, наявності легеневих кровотеч та кровохаркання, гострому перебігу пневмоцистної пневмонії через їх небезпеку для оточуючих, особливо для інших хворих на ВІЛ-інфекцію. Ізоляція також рекомендується для хворих у стадії СНІДу, коли в результаті тяжкого імунодефіциту, пацієнти можуть заражатися новими збудниками.

Хворих у стадії СНІДу розміщувати в одній палаті з хворими на імунодефіцити іншої природи забороняється.

Вакцинопрофілактика дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей

Профілактичні щеплення дітям, народженим ВІЛ-інфікованими матерями, та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію здійснюють у відповідності до Наказу МОЗ України N276 (z0824-00) від 31.10.2000 р.

Вакцинацію дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, починають до уточнення їхнього інфекційного статусу, з огляду на їх клінічний стан, загальний аналіз крові та кількість CD4+ клітин. Діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, до уточнення їхнього ВІЛ-статусу та ВІЛ-інфіковані діти не повинні одержувати живі вакцини проти туберкульозу і поліомієліту. Для вакцинації цієї групи дітей проти поліомієліту використовують інактивовану поліомієлітну вакцину.

На стадії безсимптомного носійства (категорія N) та при слабко виражених чи помірних клінічних проявах ВІЛ-інфекції (категорії А, В), за умови відсутності інших протипоказань, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією, щеплення проводять за стандартною схемою за винятком вакцинації проти туберкульозу, з використанням інактивованої поліомієлітної вакцини.

При слабко виражених чи помірних клінічних проявах ВІЛ-інфекції (категорії А, В) вакцинацію проводять у період ремісії захворювання, яка продовжується більше 1 міс.

Дітям із проявами СНІДу вакцинацію не проводять. Здійснюють пасивну імунопрофілактику специфічними імуноглобулінами за епідемічними показаннями протягом перших 4 діб після контакту з хворою людиною незалежно від проведених раніше щеплень.

При наявності тромбоцитопенії (менш 150 х 10 /л), незалежно від стадії ВІЛ-інфекції, вакцинацію проводять не раніше, ніж через 1 міс. після стійкої нормалізації кількості тромбоцитів.

Дата добавления: 2015-08-18