Штучний інтелект

Ну а тепер досить цікава, на мій погляд, тема. Вона зачіпає безліч галузей. У цій точці, як у фокусі, сконцентровані найбільші зусилля кібернетиків, філософів, лінгвістів, психологів, математиків і інженерів. Ще Айзек Азімов писав... Ну да ладно, про все по порядку...

Поняття штучний інтелект, як втім і просто інтелект, дуже розпливчасті. Якщо узагальнити все сказане за останні тридцять років, то виявляється, що людина просто хоче створити собі подібного в тій чи іншій формі, хоче, щоб якісь дії виконувалися більш раціонально, з меншими витратами часу та енергії. З кінця 40-х років учені все більшого числа університетських і промислових дослідницьких лабораторій кинулися до зухвалої мети: побудова комп'ютерів, що діють таким чином, що за результатами роботи їх неможливо було б відрізнити від людського розуму. Останнім часом спостерігається зростання інтересу до штучного інтелекту, викликане підвищенням вимог до інформаційних систем. Розумнішає програмне забезпечення, розумнішає побутова техніка. Ми неухильно рухаємося до нової інформаційної революції, порівнянної за масштабами з розвитком Інтернету, ім'я якої - штучний інтелект.

Штучний інтелект є нині «гарячою точкою» наукових досліджень. Саме тут вирішується багато корінні питання, пов'язані зі шляхами розвитку наукової думки, з впливом досягнень в області обчислювальної техніки і робототехніки на життя майбутніх поколінь людей. Перш за все, необхідно зрозуміти механізми процесу навчання, природу мови та почуттєвого сприйняття. З'ясувалося, що для створення машин, що імітують роботу людського мозку, потрібно розібратися в тому, як діють мільярди його взаємозалежних нейронів. І тоді багато дослідників прийшли до висновку, що, мабуть, найважча проблема, що стоїть перед сучасною наукою - пізнання процесів функціонування людського розуму, а не просто імітація його роботи. Що безпосередньо зачіпало фундаментальні теоретичні проблеми психологічної науки.

Справді, ученим важко навіть прийти до єдиної точки зору щодо самого предмета їхніх досліджень - інтелекту. Деякі вважають, що інтелект - вміння вирішувати складні завдання, інші розглядають його як здатність до навчання, узагальнення і аналогій, треті - як можливість взаємодії із зовнішнім світом шляхом спілкування, сприйняття й усвідомлення сприйнятого. Тим не менш, багато дослідників ШІ схильні прийняти тест машинного інтелекту, запропонований на початку 50-х років видатним англійським математиком і фахівцем з обчислювальної техніки Аланом Тьюрінгом. «Комп'ютер можна вважати розумним, - стверджував Тьюринг, - якщо він здатний змусити нас повірити, що ми маємо справу не з машиною, а з людиною».

В даний час розрізняють два основних підходи до моделювання штучного інтелекту (AI - artificial intelligence): машинний інтелект, що полягає в строгому завданні результату функціонування, і штучний розум, спрямований на моделювання внутрішньої структури системи. Поділ робіт з штучного інтелекту на два напрями пов'язані з існуванням двох точок зору на питання, яким чином будувати системи штучного інтелекту.

Прихильники однієї точки зору переконані, що «найважливіше результат», тобто добрий збіг поведінки штучно створених і природних інтелектуальних систем, а що стосується внутрішніх механізмів формування поведінки, то розробник штучного інтелекту зовсім не повинен копіювати або навіть враховувати особливості природних, живих аналогів.

Інша точка зору полягає в тому, що саме вивчення механізмів природного мислення та аналіз даних про способи формування розумної поведінки людини можуть створити основу для побудови систем штучного інтелекту, причому побудова це повинно здійснюватися перш за все як моделювання, відтворення технічними засобами принципів і конкретних особливостей функціонування біологічних об'єктів.

Перший напрямок, таким чином, розглядає продукт інтелектуальної діяльності людини, вивчає його структуру, і прагне відтворити цей продукт засобами сучасної техніки. Основні результати полягають у створенні експертних систем, систем розбору природної мови і найпростіших систем управління виду «стимул-реакція». Ясно, що успіхи цього напрямку штучного інтелекту виявляються тісно пов'язані з розвитком можливостей ЕОМ і мистецтва програмування, тобто з тим комплексом науково-технічних досліджень, які часто називають комп'ютерними науками.

Другий напрямок штучного інтелекту розглядає дані про нейрофізіологічних і психологічних механізмах інтелектуальної діяльності і, в більш широкому плані, розумної поведінки людини. Воно прагнути відтворити ці механізми з допомогою тих чи інших технічних пристроїв, з тим щоб «поведінку» таких пристроїв добре збігалося з поведінкою людини в певних, заздалегідь задаються межах. Розвиток цього напрямку тісно пов'язане з успіхами наук про людину. Для нього характерно прагнення до відтворення більш широкого, ніж в машинному інтелекті, спектру проявів розумової діяльності людини.

Системи штучного розуму базуються на математичній інтерпретації діяльності нервової системи на чолі з мозком людини і реалізуються у вигляді нейроподібних мереж на базі нейроподібних елементів - аналога нейрона.

Нейроподібні мережі останнім часом є одним з найбільш перспективних напрямків у галузі штучного інтелекту і поступово входять у перебуванні людей в широкому спектрі діяльності.

Дата добавления: 2015-08-18