Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

І майбутньому. Інтернет.

Читайте также:
  1. Арбітражним застереженням - угода відносно суперечок, які можуть виникнути у майбутньому.

 

 

1. Розвиток комп'ютерна техніка.

Різні устрою, від громіздких лампових комп'ютерів середини п'ятдесятих років уже минулого століття до мініатюрних сучасних ноутбуків, – усю цю техніку ми називаємо комп'ютерами.

Фахівці стверджують, що початковим кроком у розвитку комп'ютерна техніка було визнано створення в 1502 року ПітеромХенлейном, майстром в Німеччині, перших годин. А в 1623 року ВільямШикард створив найпершу вважає машину. Цей громіздкий апарат міг виконувати прості арифметичні дії з6-значними цифрами. До появи справжніх комп'ютерів залишалося на той час ще кілька століть назад.

Але найцікавіше, мій погляд, серед досягнень комп'ютерна наука це Інтернет – Всесвітня комп'ютерна мережу.

 

2. Початок Інтернету.

Історія Інтернету почалася середині уже минулого століття: в 1957 року у США було створено АгентствоПерспективнихРазработок (>ARPA). Агентство займалося звичайними військовими розробками. Але перед вченими стала проблема: потрібна чітка, налагоджена система, що дозволяє різним дослідницьким центрам координувати своєї роботи, обмінюватися інформацією за принципом «кожен із кожним».

У цю мережу вимагалося об'єднати як комп'ютери, служили мозковий центр будь-який дослідницької лабораторії, а й безліч дрібних локальних «>подсетей». І ось січні 1969 року сталася на кілька хвилин було запущено система, яка пов'язала між собою чотири комп'ютера у різних кінцях Сполучених Штатів. За рік нова інформаційна мережу, названа Arpanet, вже почала працювати.

Arpanet давала ученим просто неймовірні можливості комунікації: за лічені секунди дослідник, які перебувають, наприклад, в Техасі, міг послати запит отримання потрібної йому інформації на якийсь Аляску – і за кілька секунд потрібний файл вже «лежав» з його «електронному столі».

Рік у рік Arpanet розросталася й розвивалася. Із суто військової техніки та засекреченішою мережі Мережа ставала дедалі більше доступною для громадських організацій. Право доступу в Arpanet почали вимагати собі спочатку великі лабораторії, і потім й менші. Нарешті, у передвиборні перегони за Arpanet включилися та вищі навчальними закладами. Військові були незадоволені, але погоджувалися. У 1973 року через Arpanet вперше «поспілкувалися» комп'ютери різних країн. Мережа стала міжнародної.

Мережа розвивалася із швидкістю, що зрозуміли: що потрібно повністю переробити механізм доступу до Arpanet. Такий механізм під назвою «протоколомТСP/IP» (>TransmissionControlProtocol/InternetProtocol) був у 1983 року. Народження протоколуТСP/IP дозволило користувачам з легкість підключатися до Інтернету за допомогою звичайної телефонній лінії. Саме тоді сталося й ще важлива подія: Arpanet розділилася. Від колись єдиній мережі, не втрачаючи із нею зв'язку, відмежувалося цілком кілька «наукових» мереж.Отделились та військові: частина їх Arpanet назвалиMILNet. Один ізотделившихся мереж отримав назвуNSFNet. Адже вона і став основоюИнтернетсети.

Розвиток мережі йшло все швидше. Усього шість років існування як відкритої інформаційної мережі число підключених до неї користувачів збільшилася більш ніж в 100 раз.

На початку 1990-х років уже минулого століття поширився графічний спосіб відображення інформацією Мережі як «сторінок», здатних нести як текст, як раніше, а й графіку, а пізніше – що й елементи мультимедіа (звуку й навіть відео). Це було те, що потрібно «середнім»пользователям-неспециалистам.

Інтерес до послуги Інтернету зростав. Кількість підключених користувачів щорічно стало подвоюватись. 1995 року Мережа перетворилася на найбільше, динамічний і доступний засіб масової комунікації.

 

3. Рівні Інтернету.

Найбільш нижній і масовий рівень Інтернету це прості користувачі, підключені Мережі черезнизкоскоростной телефонний канал чи локальну мережу. Швидкість передачі в таких межах незначна мала – лише кілька кілобайтів в секунду. Користувачі, пов'язані мережею Інтернет через волокняно-оптичний кабель, може бути інформацію із електромережі вже з швидкістю за кількаМбит в секунду.

Наступний рівень мережі – провайдери. Провайдери – власники ще більше потужних і швидкісних каналів зв'язку, якими як користуються самі, а й дають можливість підключення до неї кінцевим користувачам та інших провайдерам класом нижче. Але іноді трапляється й дуже, що загальний користувач, наприклад, велика російська організація Газпром, що лежить формально рівнем нижче, має у розпорядженні канал вдесятеро більш швидкісної, ніж теоретично які перебувають більш вищому щаблі провайдер. У Гомелі великапровайдерская фірма «>Белтелеком» обслуговує як кінцевих користувачів, а й виділяє свій канал й у меншої і слабкої провайдерської компанії «Сервер».

Організації, що з'єднують усю мережу окремих регіонів з іншою частиною Інтернету, мають у своєму своєму розпорядженні канали з пропускною здатністю за кількагигабит в секунду. Великі країни та регіони під'єднані до мережі відразу за кілька інформаційних магістралей – волоконно-оптичні кабелі і канали супутниковому зв'язку.

4.Доменние зони.

Для зручності роботи мережею Інтернет сервери мережі діляться на логічні групи – звані доменні зони, які у своє чергу діляться на географічні і тематичні. Географічна доменна зона виділяється кожній державі, підключеному до неї з допомогою своїх комп'ютерів. Географічна доменна зона позначається найчастіше двома літерами:

>by – Білорусь

>ru – Росія

>fr – Франція

ua – Україна

de – Німеччина

Тематична доменна зона залежить від типу установи, яке володіє даним сервером. Наприклад:

>gov – урядових установ

>org – решта організацій, належить керівних органів

>com –будь-яка комерційна організація

 

net – організації, які стосуються мережним послуг

>mill – військові установи

>museum – музеї

>info – ресурси інформативного напрями

5. Сервіси Інтернету.

 

Електронна пошта (e-mail) - найбільш використовуваний сервіс Інтернету. Наявність електронної пошти користувачі мають можливість обмінюватися персональними повідомленнями, пересилати дуг другу різні документи, картинки, програми. Швидкість доставки пошти практично миттєва. Вона залежить від швидкості пересування живого листоноші чи машини,забирающей листа з поштової скриньки. Електронна пошта надійна. Можливість пропажі листи мінімальна. Звісно, і в комп'ютерів бувають збої, що може спричинити до втрати інформації, але практично трапляється дуже рідко. У Інтернеті можливість захисту в різний спосіб, починаючи з електронного підпису і до повним шифруванням листи. Електронна підпис застосовується у тому, щоб одержувач міг стати впевнений, що лист написав саме відправник і ніхто змінював початковий текст.Шифрование листи дасть ознайомитися з туристичною інформацією нікому сторонньому. Серверgmail.com постійно шифрує листи128-битним шифруванням при відправлення. Інші сервери шифрують листи на прохання відправника.

По електронної пошти можна відправити як текстове повідомлення, а й графічне зображення, переслати відеота аудіо повідомлення.

всесвітнє павутиння (WordWide Web, WWW) настільки популярна, що чимало користувачі Інтернету вважають, що вираз «всесвітнє павутиння» (WordWide Web) є синонімом Інтернету. Web – це гігантська гіпертекстова система, у якій документи,рассоложенние у світі, пов'язані з одне одним посиланнями.Гипертекст існує у перебігу багато років. Щев1968 року професор ДугласЭнгельбарт під час конференції у Стендфордському університеті вперше продемонстрував принцип роботи «тексту, що містить посилання інші фрагменти тексту». Ідею ДугласаЭнгельбарта підтримали і втілили в реальність Тед Нельсон і ТімБернес-Ли. Було розроблено гіпертекстова система роботи WWW.Гиперссилки можна знайти у будь-якому мережному документі, про всяк сторінці. Саме гіперпосилання пов'язують докупи всі ресурси мережі.Гиперссилками може бути оснащені як текстові файли, а й графічні елементи.

>Чат (>chat-беседа, балаканина) – сервіс Інтернету, популярний між людьми, люблячих повільні розмови переважно «ні за чим». Багатьом користувачів таке заняття цікаво й нудно, але, тим щонайменше, деяким чати подобаються.

Web-форуми – також систему спілкування між користувачами. Часто це форуми підтримки створені компаніями задля забезпечення інформацією своїм клієнтам. Популярні тематичніweb-форуми, де обговорюються різних питань стосовно конкретним тем.

Електронна пошта, всесвітнє павутиння, чати – це, звісно, неповний список Інтернетпослуг.Пользователям доступні та інші менш популярні сервіси.

5.Программи-браузери.

>Браузером, називають програму, яка служить для перегляду сторінок Інтернету. Сьогодні є безліч таких програм, найвідоміші – це Internet Explorer, Opera, NetscapeNavigator.

Більшість користувачів вибирає InternetЕxplorer, причому з дуже простої причини – він вмонтований до комплекту поставки операційними системами Windows. Кожен браузери є свої переваги. Opera може працювати з поштою без залучення інших програм (різні поштові клієнти інших розробників).

 

Недоліком зазначеного браузери, є його громіздкість, дуже складне інтерфейс і 3-х мірні «кнопочки» панелі управління розміром із підлогу екрана.

 

Звісно, і стандартним поставкою Microsoft (Internet Explorer) замало. Для повноцінної роботи у Інтернету встановити різні способи перегляду. Вони потрібні для виклику деяких нових сторінок, формат, яких не відомий браузеру.

6. Пошукові системи.

Однією з головних частин Інтернету стають різні пошукові системи. Вони потрібні тому випадку, коли точна адреса сайту ніхто не знає. Пошук у яких зазвичай проводиться у разі ключовим словами.

Пошукових систем нині величезна кількість: це, передусім, Rambler, Yandex, mail, Google, Yahoo,Aport. Крім названих вище гігантів існують ще дуже багато дрібних пошукових систем, але пошук у яких який завжди буває точний. Різні пошуковики потрібні до різних речей: наприклад, Yahoo і Google визнані найкращими з пошуку зображень.

Зараз кожен власник пошукового серверу прагне створити ще й «пошту» і помістити вхід у неї на головною сторінці. Щоб «заманити» побільше користувачів, сервер дозволяє домовленість створювати ній безплатний ящик, і, найголовніше, розміщає у ньому рекламу. Безплатна пошта і безплатна, оскільки у собі містить маса реклами, рахунок якої може і «живе» сервер.Почтовие ящики на таких серверах схожі одна на друга: скрізь реклама, однаковий інтерфейс. Мабуть, лишеgmail.com кардинально відрізняється від інших серверів: поки що немає реклами, наймогутніша система захисту листів, інтерфейс як і платній пошті, багато «оригінальних» функцій.

7. Віруси.

Сьогодні одним із головних проблем Інтернету є вірусні атаки. Вірус – це, передусім програма. Але це програма відрізняється від звичайного ПО (програмного забезпечення) тим, що з головних її завдань є шкідливі дії.Вредоносние дії можуть мати різний характер від різних жартів до знищення інформації з жорсткого диска чи ще гірше: виведення з експлуатації материнської плати шляхом псування настройок керуючоїмикропрограмми-BIOS.

Після влучення на комп'ютер будь-який, пристойний вірус, почне розмножуватися з шаленою швидкістю (кілька 1000 копій щодня) прикріпляючись всім програмам. Тільки після розмноження починає виявлятися його «характер». Наприклад, вірусReadme, що з'явився ще 1998 року, створював файлC:README.TXT і записував туди непристойний текст, причому робив це близько того часу, перебувають у диску не закінчувалося місце. Ще одним прикладом «цікавих» вірусів може бути так званийтест-вирусEICAR. НасправдіEICAR вірусом перестав бути, а служить засобом перевірки працездатності антивірусної програми. Він містить жодного яких шкідливих дій. Що б створити такийтест-вирус потрібно лише вводити на текстовий документ наступний рядок:

>X5O!P%@AP[4PZX54(P^)7CC)7}$EICAR-STANDARD-ANTIVIRUS-TEST-FILE!$H+H*

 

Після цього треба зуміти зберегти документ з розширеннямcom, включити постійну захист комп'ютераантивирусом і запустити цей файл.

Способи проникнення вірусів на комп'ютер дуже різноманітні: проникнення через електронної пошти, прикріплення до різним файлам, троянські програми. «>Трояни» маскуються під корисні програми. Наприклад, гра, яка імітує збій у системі, і за наступному вході запам'ятовуєвведенний пароль. Найчастіше троянські програми застосовують у тому, що дізнатися пароль доступу до Інтернету. З їхньою допомогою, використовуючи украдених паролів, господар троянської програми має можливість управляти настройками «захопленого» комп'ютера, розсилати забороненурекламу-спам.

8. Проблеми розвитку у Білорусі.

Телекомунікації – це основа сучасних Інтернет-технологій.Разговором телекомунікації починалися 30 березня нинішнього року «Дні Інтернету вБеларуси-2006».

На думку всіх фахівців, широке впровадження Інтернет-технологій сприяє рішенню багатьох громадських завдань. Соціальні стандарти припускають, що кожен населений пункт із кількістю жителів понад тисячу людина має мати власний вузол доступу до Інтернету.

У Білорусі основний напрям розвитку в галузі зв'язку це рівномірний забезпечення сучасної телекомунікаційної інфраструктурою всіх районів країни. Особливу увагу приділено сільськогосподарським регіонам. Зараз в усі райцентри змонтовані оптичні лінії доступу. Загальна кількість прокладених оптичних кабелів опорних мереж у Білорусі становить 27 000 км. Сумарна пропускну здатність зовнішніх каналів доступу до Інтернету сьогодні становить 1,5 Гбіт.

Передбачається у Білорусі розвивати і технології WAP-доступу, тобто доступ до Інтернету з цих апаратів.

Щодо використання Інтернету на світові лідери зараз вийшла Японія. Друге й третє останнє місце посідають Канада та. Але є у світі країни, де немає можливості розвивати Інтернет-технології. Через санкцій США Кубі заборонено користуватися міжнародними підводними каналами зв'язку.Всвязи з перевантаженням супутникового каналу простим користувачам не дозволяється виходити до Інтернету.

9. Яким буде комп'ютер майбутнього?

 

Засновник і голова компанії Microsoft Білл Гейтс 2000 року здивував громадськість концепцією комп'ютера майбутнього. Запропонував він всекомлектующие системного блоку розмістити безпосередньо за рідкокристалічним екраном, зробивши сам екран чутливим донажатиям. Такі комп'ютери, їх назвалипланшетними (>TabletPC), можна буде потрапити носити з собою, як наручний годинник або мобільний телефон.TabletPC замінить книжки, зошити, газети, органайзери. 2000 року це були шокуючою нової ідеєю. Але вже нині одне зфирм-разработчиков запропонувала зробити портативний комп'ютер як книжки, іншу фірма передбачає розробити комп'ютер без будь-якихподключаемих модулів взагалі: ні миші, ні клавіатури, є лише великий чутливий сенсорний екран, під яким компактно розташовані батарей харчування, системна плата, процесор і флеш-пам'ять на 200Гбайт. На самому екрані можна буде потрапити друкувати, працювати з програмними інтерфейсами. Товщина такого комп'ютера, припускають розробники, мусить бути трохи більше 7,0 мм. Яким буде комп'ютер майбутнього покаже тільки час. Можливо, мініатюрним, як пропонував Білл Гейтс, і може бути, і такою, як запропонував корейський студент: комп'ютер як книжкову полицю, де стоїть безпосередньо сам системний блок, а вінчестери зроблено як блоків, подібних до книжки.

Нині у світі розроблена ідея «великої комп'ютеризації». Її автори продиктовані тим, що, що тільки років живе у світі електрики, має розпочати в «світі Інтернету». Пропонується, керівництво всіма еклектичними пристроями, які у квартирі – від відеомагнітофона до тостера – передати єдиному комупьютерному центру.

Передбачається, як і автомобіль буде управляється комп'ютером: підключаючись до сервера адміністрації дорожнього руху, комп'ютер обиратиме оптимальний маршрут і режим поїздки з урахуванням режиму роботи світлофорів і наявність пробок на дорогах.

Безліч учених працюють над розвитком комп'ютерних технологій та його думки рухають прогрес.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Молекулярні комп'ютери | Оптичні комп'ютери | Квантові комп'ютери | Штучний інтелект | Нейронні мережі | Сторінка української "Вікіпедії", присвячена Чарльзу Штроссу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Висновок| СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)