Лейкоцитарна формула у відсотках

базофіли	еозинофіли	нейтрофіли	лімфоцити	моноцити
палочкоядерні	сегментоядерні
0-1	1-5	1-6 (3-5)	47-72 (50-65)	19-37 (18-38)	3-11 (4-10)

Реакція крові PH (7,36-7,42)

забезпечується буферними системами: 1) білки плазми;

2) гемоглобін; 3) фосфатна; 4) карбонатна, а також діяльністю легень, нирок, потових залоз.

Вязкість крові 5,1.

Питома вага 1,050 –1,060.

Осмотичний тиск – в основному залежить від мінеральних речовин (60% - солі натрія).

Розчини:

1) ізотонічний - 0,85 –0,9% розчину NaCl (осмотичний тиск одинаковий із кров’ю).

2) гіпертонічний - більший за ізотонічний

3) гіпотонічний - розчин менший за ізотонічний.

Якщо еритроцити помістити в гіпертонічний розчин, то вода буде покидати еритроцити і вони будуть зморщуватись. Якщо еритроцити помістити в гіпотонічний розчин, то вода буде переходити із даного розчину в еритроцити. Вони будуть набрякати і розрушаться (гемоліз).

Онкотичний тиск залежить від білків плазми крові, особливо альбумінів. Білки плазми крові завдяки онкотичному тиску удержують біля себе воду. При зменшенні білків плазми крові вода покидає кров’яне русло.

Гемоліз - розрушення еритроцитів і виход гемоглобіна в плазму крові.

Гемоліз: осмотичний, механічний, хімічний, патологічні стани.

Лейкоцитоз - збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.

Лейкопенія - зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.

Анемія - зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіна в одиниці об’єма крові.

Тромбоцитоз - збільшення кількості тромбоцитів в одиниці об’єма крові.

Тромбоцитопенія – зменшення кількості в тромбоцитів в одиниці об’єма крові.

З’єднання гемоглобіна

Hb О₂ – оксігемоглобін (нестійке з’єднання)

Hb – відновлений гемоглобін.

Hb СО₂ – карбгемоглобін

Hb СО – карбоксігемоглобін (чадний газ)

Метгемоглобін (стійке з’єднання з киснем).

Згортання крові (гемостаз)

І. Судинна-тромбоцитарна стадія (клітинна).

Агрегація - скупчення тромбоцитів у місці пошкодження судини.

Адгезія – приклеювання тромбоцитів до стінок судин.

Аглютинація – склеювання тромбоцитів і їх розрушення, у плазму крові виходить тромбопластина.

ІІ. Коагуляційна (плазменна)

1. Утворення тромбопластина.

Вихід із пошкодженої стінки судин та розрушених тромбоцитів активного фермента тромбопластина.

2. Утворення тромбіна.

Тромбопластин перетворює протромбін (білок плазми крові) в тромбін (активний фермент).

Протромбін – утворюється в печінці за допомогою вітаміна К.

3. Утворення фібрина.

Тромбін перетворює білок фібриноген (розчинений в плазмі крові білок) – у фібрин.

Фібрин – волокниста структура, яка осідає у місці пошкодження судин. Волокна фібріна задержують еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

4. Ретракція кров’яного згустка.

Нитки фібрина скорочуються витісняє сироватку і утворюється щільний тромб.

Всі реакції проходять при дії солей кальція.

5. Фібринолізіс. – розчинення тромба фібринолізином після відновлення пошкодженої судини.

Антикоагулянти: гепарин, анти тромбін (речовини, які перешкоджають згортанню крові).

Фібрінолітична система: фібрінолізін, плазміноген (речовини, які розсмоктують нитки фібріна і розчиняють тромб).

Групи крові: Оa ß (І) Аß (ІІ) Вa (ІІІ) АВ (ІV).

О – не має аглютіногена в ерітроцитах

А – аглютіноген в еритроцитах

В- аглютіноген в еритроцитах

a – аглютінін в плазмі крові

ß – аглютінін в плазмі крові

При зустрічі аглютіногена А з аглютиніном a, В з ß відбувається аглютинація (склеювання еритроцитів).

ЕРИТРОЦИТ

Дата добавления: 2015-08-18