Функціональна характеристика тромбоцитів

Тромбоцити — безбарвні, без'ядерні клітини діаметром 2-4 мкм. В нормі в 1 мм³ крові їх міститься близько 200 - 400 тис. Утворюються тромбоцити з мегакаріоцитів кіст­кового мозку. Основна функція тромбоцитів тісно пов'язана з процесами зсідання крові. Володіючи здатністю прилипати до неадекватної (чужорідної) поверхні (адгезивність) і один до одного (агрегація), тромбоцити започатковують перебіг складних процесів звер­тання крові, утворення кров'яного згустку і його стягування (ретракцію). Відома також захисна (фагоцитарна) функція тромбоцитів.

Тромбоцити циркулюють в крові протягом одного-двох тижнів, тоді руйнуються в печінці і селезінці. До складу тромбоцитів входять серотонін, гістамін, ферменти, глі­коген, неактивний тромбопластин, ретрактозин, подібний до м'язового актоміозину, ско­ротливий білок тромбостеїн.

Зменшення в крові тромбоцитів (тромбопенія) веде до дрібних крововиливів, що виникають внаслідок капілярних кровотеч в тканинах. Інколи з тієї ж причини кров з'яв­ляється в сльозах. Існують вікові і статеві особливості складу крові у дітей і підлітків

Сукупність фізіологічних процесів, пов’язаних з сіданням крові і направлених на припинення кровотечі, яка виникла внаслідок порушення цілісності кровоносних судин, називається гомеостазом. Розрізняють два механізми припинення кровотечі: мікроциркуляторний гомеостаз і гемокоагуляція.

Мікроциркулярний (судинно-тромбоцитарний) гемостаз забезпечує припинення кровотечі з малих кровоносних судин. Він досягається завдяки судинним спазмам, адгезивності, агрегації тромбоцитів з утворенням і затвердінням тромбоцитарного згустку. Спазм малих кровоносних судин при больових реакціях обумовлений підвищенням то­нусу симпатичної нервової системи, а також збільшенням в крові серотоніну, адреналіну і норадреналіну, які звільняються з пошкоджених клітин. Усе це сприяє утворенню тром­боцитарного згустку. Під дією білка тромбоцитів - тромбостеніну згусток твердіє, за­криває рану і припиняє кровотечу.

Гемокоагуляція (власне зсідання крові) - процес переходу крові з рідкого стану в студенистий згусток, який припиняє кровотечу у випадку пошкодження більш великих ікровоносних судин.

Для пояснення механізму зсідання крові було запропоновано ряд теорій. Найбільш загальновизнаною з них вважається ферментативна теорія зсідання крові О. О. Шмідта В цьому процесі беруть участь різні речовини, що містяться у плазмі крові (чинники плазми), а також речовини, що сюди надходять при пораненні із зруйнованих клітин і тромбоцитів. В цілому, процес зсідання крові умовно проходить в три фази.

В першій фазі зсідання крові, внаслідок руйнування тромбоцитів при їх контакті з неадекватною поверхнею рани, виділяється попередник тромбопластину, який, взаємо­діючи з чинниками плазми крові, перетворюється в активний тромбопластин.

В другій фазі зсідання крові протромбін плазми, взаємодіючи з тромбопластином, перетворюється в тромбін. Для нормального перебігу цієї реакції необхідні іони кальцію і ряд чинників плазми, що виконують роль прискорювачів. Для синтезу протромбіну пе­чінкою необхідна наявність вітаміну К.

В третій фазі зсідання крові під впливом тромбіну розчинний в плазмі фібриноген перетворюється в нерозчинний фібрин. В густих сплетіннях тонких фібринових ниток фік­суються формені елементи крові - утворюється згусток (тромб). За короткий час згусток стягується і ущільнюється (ретракція згустку). Цей процес забезпечується ретрактозином, який звільняється при руйнуванні тромбоцитів. Виконавши свою функцію (припинивши кровотечу), згусток розчиняється з допомогою ферменту плазми — фібринолізину.

Тромби бувають простими і змішаними. Прості тромби утворюються в дрібних артеріях і капілярах. Вони складаються з фібрину і тромбоцитів, або з фібрину і еритроцитів. До змішаних тромбів входять усі формені елементи крові і фібрин. Тромбоутворення ві­діграє важливу роль в розвитку інфаркту міокарда, мозкових інсультів, тромбозів вен ніг, впливає на виникнення і перебіг ревматизму, хвороб нирок, легенів тощо. Зсідання крові гальмується при пониженні температури, в пробірках, стінки яких покриті парафіном або воском, що згладжує нерівності поверхні. Зв'язуючи іони каль­цію, попереджають зсідання крові щавлево- і лимоннокислі солі. До антикоагулянтів, які повністю попереджають зсідання крові, належить гепарин (виділений з легеневої тка­нини, печінки і базофілів крові), груди н з слинних залоз п'явок.

Прискорюють зсідання крові тромбін, багаті тромбопластином витяжки з мозку і м'язів, сечова і жовчні кислоти, желатин та інші ре­човини. Оптимальною температу­рою для зсідання крові є температу­ра тіла людини.

Для збереження рідкого стану крові в організмі існує система, яка попереджає зсідання крові. В звичайних умовах протизсідальна система домінує над системою, яка забезпечує зсідання крові. Утворення тромбів у судинах попереджується шляхом їх постійного лізису. Складовою частиною протизсідальної системи крові є особливий білок крові — гепарин. Він синтезується клітинами, які знаходяться в тканинах, що ото­чують судини. При пошкодженні кровоносних судин створюється тимчасова перевага системи, яка визначає зсідання крові. Саме завдяки захисній реакції системи збереження рідкого стану крові утворення згустку не поширюється за межі місця пошкодження.

Попереджує зсідання крові і антитромбін. Після утворення кров'яного згустку тромбін адсорбується фібрином і нейтралізується антитромбіном. Таким чином, утво­рення тромбу і його нейтралізація в крові проходять одноразово. Важливим механізмом збереження рідкого стану крові є репульсія — відштовхування тромбоцитів від стінок кровоносних судин. Репульсія можлива завдяки наявності мінусового заряду стінки су­дин і оболонки тромбоцитів.

Зустрічаються люди, у яких кров не здатна до зсідання. Це захворювання назива­ється гемофілією.

В період виконання фізичних навантажень швидкість зсідання крові зростає, збіль­шується в ній і концентрація тромбоцитів (міогенний тромбоцитоз). Разом з тим посилю­ється активність протизсідальної системи крові, зростає фібринолітична активність зсідан­ня крові, що сприяє підтриманню рідкого стану крові і попереджує зростання її в'язкості.

Дата добавления: 2015-08-18