Локальні урбоніми

До локальних урбонімів відносять назви магазинів, кафе, кінотеатрів, стадіонів, фонтанів, мостів тощо.

Ергонім – термін, який закріпила Н.Подольська для позначення назв ділового об’єднання людей, а ергонімія – для позначення всієї сукупності назв ділових об’єднань людей. Під «діловим об’єднанням людей» дослідниця розуміє будь-які союзи, організації, установи, корпорації, підприємства, товариства, заклади тощо. У межах концепта «ергонім» дослідники виділили такі поняття: ойкодоніми – назви, які закріплені за певними будівлями, за умови обов’язкової наявності вивіски; НКП – «назва комерційного підприємства»; назви ділових об’єктів; емпороніми – виключно торгові підприємства. Ці тенденції обґрунтовує Н.Подольська: «Нові поняття виникають під час будь-якого творчого процесу, в будь-якій сфері наукового пізнання. Під час поглибленого вивчення предмета, встановлення внутрішніх зв’язків і взаємозалежності неминуче відбувається поділ понять на дрібніші, що супроводжується термінуванням цих дрібних понять». [11, с.62]

На сучасному етапі основу ергонімічного концептуального поля складають три розряди власних назв: фірмові, міські та доменні імена. Для позначення фірмового найменування використовують термін ерготемонім (від грец. справа + закон + ім'я) – офіційне найменування, під яким підприємство здійснює свою комерційну діяльність, кредитно-фінансові операції, права та обов'язки, виступає в суді (ВАТ Херсонський хлібокомбінат, ПП «Алькор», туристична компанія «КОНАР»). Провідна функція ерготемонімів – юридична, функція охорони права на фірму. Як атрибут ерготемонім можна побачити на бланках, рахунках, упаковці, він може бути використаний як товарний знак або як знак обслуговування, що належить власнику фірми. Другий базовий розряд концептуального ергонімічного поля ономастичної простору представляють міські найменування (магазин «Учбова книга», торговий дім «Вест», аптека «Журавушка»). Р.Козлов використовує для позначення міських найменування термін ергоурбонім (від грец. справа + місто + ім'я). Ергоурбоніми функціонують на міських вивісках і банерах, їх провідна функція – рекламна.

Емпоронімія (від грец. «торгівля» + онім), як складова ергонімії,– один із основних елементів у лінгвістичному описі сучасного міста. Система назв торгових підприємств різноманітна. Стандартна модель побудови номінації виглядає таким чином: номенклатурна номінація + власне емпоронім (наприклад, магазин «Близнюки», павільйон «Центральний ринок», кіоск «Хлібо-булочні вироби»). У Херсоні були зафіксовані такі номенклатурні терміни: магазин, кіоск, павільйон, салон, торговий дім, торговий центр, автопричіп, бутік, торгівельно-розважальний комплекс, зала. Магазин, кіоск, павільйон вживані досить часто. Ці терміни ввійшли в мовну свідомість містян і не викликають незручностей у їхньому розумінні і вжитку. Номінація салон має три різновиди:

• салон (салон «Взуття з Європи»);

• магазин-салон / салон-магазин (магазин-салон «Анталія», салон-магазин «Антикваріат») – ці номінації відрізняються більш високою якістю обслуговування;

• салон + квалітатив (ювелірний салон «Lady N», салон гардин «Viva»).

Присутність в емпоронімі терміна салон говорить про престижність, якість товару.

Автопричеп як вид торгівельного об'єкта в Херсоні вживаний відносно рідко, в основному це пункти так званого швидкого харчування («Хот-дог», «Куриця гриль», «Квас»).

Номенклатурний термін зала (виставкова зала ККЗ «Ювілейний») зустрічаємо досить рідко. Номінація зала є синонімом салону. З точки зору власника це вдалий рекламний хід, щоб виділити з цілої купи салонів певний товар.

У результаті вивчення зафіксованих найменувань торгівельних підприємств, назв ділових об’єднань та назв розважальних закладів була виявлена типологія, заснована на класифікації Т.Шмельової [24, с.20-21]. Узявши за основу цю класифікацію виділили 10 смислових груп лексем назв магазинів:

1. Предметна лексика. Це найбільша група, що включає назви з предметною семантикою – вмотивовані назви. Наприклад,магазин «Подарунки», магазин «Джинс клаб», магазин «Одяг з Європи», магазин «Паркет», магазин «Продуктовий магазин», магазин «Продукти», магазин «Ремонтник», магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Сучасний одяг», магазин «Учбова книга», магазин «Шафи-купе», магазин «Хата ламіната», магазин «Хліб».

2. Імена осіб. До цієї групи включають імена казкових, літературних і міфологічних героїв (наприклад, супермаркет «Альф», магазин «Джин»), особисті імена власників і членів їх сімей (наприклад,магазин «Анастасія», «Анжеліна», магазин «Джулія», магазин «Людмила», магазин «Світлана», магазин «У Тетяни», магазин «Юленька»). У Херсоні це друга за популярністю група слів, яка використовується для найменування торгівельних об'єктів.

3. Назви, що мають «природну» семантику: назви тварин і рослин, явищ природи, метеорологічних явищ і т.п. Наприклад,магазин «Весна», магазин «Водограй», магазин «Кавун», магазин «Каштан», ПП «Лотос», магазин «Нектар», магазин «Світанок», магазин-кафе «Струмок», магазин «Явір». Слід зазначити, що більшість квіткових кіосків найчастіше використовують нейтральну номінацію «Квіти» або «Квіти Херсона».

4. Лексика просторової та локальної семантики. Наприклад, магазин «Авеню», магазин «Бродвей», магазин «Berlin», магазин «Мілан Париж», магазин «Олімп», магазин «Ост», магазин «Таврія», магазин «Центральний».

5. Лексика з семантикою престижності й позитивної оцінки. У Херсонській урбонімії для вираження престижності найбільш вживаними є лексеми престиж, еліта, люкс, ексклюзив (наприклад, магазин «Гурман люкс», магазин «Декор Vip», магазин «Де люкс», весільний салон «Динамо Люкс»). Широко використовується елемент євро- при утворенні назв магазинів (наприклад,магазин «Єврострой», магазин «Євротехника» тощо). Багато в чому це пов'язано з тим, що Європа є певним ціннісним орієнтиром для нашого населення.

6. Лексика з семантикою ментальної сфери. Ця група найменувань традиційно невелика. Зберігається тенденція давати імена з семантикою ментальної сфери торгівельним об'єктам, які займаються продажем «інтелектуальної» продукції, в основному книг. Наприклад, магазин «БюроКрат», магазин «Книжковий світ», магазин «Карандаш», магазин «Учбова книга».

7. Лексика з семантикою почуттів людини: магазин «Big dreams», магазин «Щасливий день» тощо.

8. Назви, що мають семантику назв напоїв або їжі: магазин «Хліб», магазин «Izum», магазин «Chips».

9. Назви з позначенням місця розташування та відношення до власника: магазин «У Тетяни».

10. Лексика з семантикою дій людини: магазин «Подіум», магазин «Будівництво» тощо.

Крім того, необхідно розмежовувати словесні та несловесні урбоніми.

Словесні найменування становлять собою урбонімні утворення, до складу яких входять слова та словосполучення, що служать засобом відображення назви магазину. Наприклад, магазин книжок «Учбова книга», магазин «Сучасний одяг».

Несловесні урбоніми являють собою більш розгалужену систему, не зважаючи на те, що їх кількість, порівняно зі словесними, значно менша.

Залежно від засобів, якими користується номінатор, несловесні урбоніми поділяємо на 2 групи:

· Урбоніми, що складаються лише з цифр. Наприклад, магазин «Все від 35», «585».

· Комбіновані урбоніми, що являють собою утворення, в яких несловесні символи поєднуються зі словесними та несуть певне смислове навантаження або ж мають символічне значення. Наприклад, магазин «24 години», магазин «1001 дрібниця», магазин «33 метра», ювелірний магазин «Cardi +».

На основі дослідженого матеріалу були виділені основні фактори, що слугують джерелом творення назв магазинів міста Херсона, які в свою чергу поділяємо на групи найменувань урбонімів за їх значенням.

Виокремлюємо також несловесні урбонімні утворення, що характеризуються використанням у будові найменування несловесних засобів. Також усі назви херсонських торгівельних закладів поділяємо на:

- назви, написані українською мовою, наприклад: магазин «З ранку до ночі», магазин «Кавун», магазин «Мрія», магазин «Немовля», магазин «Світанок», магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Смак», магазин «Смакота», магазин «Струмок», магазин «Сучасний одяг», магазин «Сходинки», магазин «Хата ламіната», магазин «Щедрий пан», магазин «Явір», магазин «Княжна», магазин «Файна пані».

- назви, написані російською мовою: магазин «Богатырь», магазин «Бони», магазин «Бродвей», магазин «Вина и коньяки Украины», магазин «Визит», магазин «Гардероб», магазин «Династия», магазин «Дом Злата», магазин «Империя-Джинс», магазин «Золотой овен», магазин «Кормилиц», магазин «Мадонна», магазин «Милан Париж», магазин «Милано», магазин «Мир», магазин «Михаил Воронин», магазин «Одежда», магазин «Персона», магазин «Продукты», магазин «Седьмое небо», магазин «Снежная королева», магазин «Фирма», магазин «Черный леопард», магазин «Эдем», магазин «Ювилирные изделия».

- іншомовні назви: магазин «Al Capone», магазин «Baby Line», магазин «Baby-Бум», магазин «Cardi+», магазин «Cardinale», магазин «Colin’s», магазин «Columbia», магазин «Digital», магазин «Debut», магазин «Domani», магазин «Evona», магазин «Foxmart», магазин «Glance», магазин «Gloria jeans», магазин «Gorenje», магазин «La Capriccio», магазин «Le form», магазин «LG», магазин «Pelermo», магазин «Portal», магазин «Record», магазин «Sela», магазин «Sense», магазин «SVT Marine», магазин «Tango», магазин «Ultra», магазин «Vario», магазин «Viva», магазин «Waggon», магазин «XS».

За морфологічними ознаками урбоніми поділяються на:

- прості: магазин «Караван», магазин «Княжна», магазин «Смакота», магазин «Струмок», магазин «Легенда», магазин «Магнат», магазин «Мадонна», магазин «Явір», магазин «Аннушка», магазин «Колобок», магазин «Весна», магазин «Гурман», магазин «Конус», магазин «Карапуз», магазин «Шатлен», магазин «Кавун», магазин «Карлсон», магазин «Каштан», магазин «Кондор», магазин «Корабел», магазин «Немовля», магазин «Лада», магазин «Сезам».

- складні: магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Щедрий пан», магазин «Сучасний одяг», магазин «Гурман люкс», магазин «Продуктовий магазин, Куценко,ЧП», магазин «Продуктовий магазин».

Складні урбоніми в свою чергу можуть поділятися на групи:

- іменник + іменник (магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Барс – Херсон»);

- прикметник + іменник (магазин «Сучасний одяг», магазин «Файна пані», магазин «Щедрий пан», магазин «Будівельні матеріали»);

- числівник + іменник (магазин «24 часа», магазин «Магазин № 28», магазин «Продмаркет 2000», магазин «33 метра»);

- ідіоматичні та інші словосполучення (магазин «У Татяни», магазин «Леди N», магазин «Тралі – Валі»);

Також при творенні назв магазинів використується спосіб абревіації. Але такі урбоніми є не досить ефективними, адже вони не говорять про особливість діяльності чи послуг, що надаються організацією і часто є незручними при вимові (магазин «XS», магазин «LG», магазин «АНТ», магазин «АТБ»).

Отже, при виявленні морфологічних особливостей урбонімів було з’ясовано, що найбільш поширеним є вживання іменника з різними частинами мови. Найуживанішою виявлена модель «іменник + іменник» та «іменик + прикметник». Значно меншу частину становлять композиції, у яких використані займенники та числівники.

Дата добавления: 2015-08-18