Історія розвитку ювелірної промисловості світу.

Виробництво ювелірних виробів – одне з найстародавніших ремесел в історії людства.

Ювелірні вироби мали попит ще у часи розквіту Єгипетської імперії в 3000 столітті до н.е. В основному представники вищої касти віддавали перевагу золоту. Проте цей дорогоцінний метал був дуже рідкісний. Золоті браслети, кулони, намиста, які носять на передпліччя, сережки, діадеми, різні прикраси на голову, нагрудні прикраси і намиста, що облягають шию, – і все це виготовляли в Давньому Єгипті, на землі Фараонів. Проте не менше цінувалося і срібло.

В стародавні часи ювелірні вироби мали зовсім іншу цінність, зовсім не таку як мають сьогодні для нас. Люди вірили, що коштовності несуть певний магічний сенс, що вони якимсь чином захищають нас від злих чар, від жалю і навіть від фізичного болю і хвороб. Частково ця традиція збереглася і до цього дня. Але стародавні, особливо єгиптяни, набагато ясніше відчували, що коштовності повинні бути пов’язані з силами природи, що допомагають тому, хто носить їх. Тобто коштовності не були просто прикрасами..

У Єгипті ювелірні вироби за формою являють божеств, в яких вірили єгиптяни. Найпоширенішим виробом був скарабей, Кефер. Із Стародавнього Царства і до епохи Клеопатри єгипетське ювелірне мистецтво накопичило стільки багатств, що його практично неможливо класифікувати. Через тисячоліття Єгипет проніс всю свою магічно-релігійну силу, втілену в ювелірних виробах, які носили в певний момент і на певних частинах тіла. Є особливі, приховані місця, які відчувалися як священні, наприклад груди. Талісман або ювелірний виріб, які носили на грудях, завжди захищали серце. Стародавні єгиптяни були переконані в тому, що серце набагато важливіше за головний мозок, що воно є джерелом життя, джерелом всіх речей. У “Книзі Мертвих” мовиться: “Серце моє – мати моя, серце моє – отець мій”. Поряд з серцем носили символ самого серця або образи, пов’язані з відродженням, особливо скарабея.

Стародавні ювеліри робили прикраси і для інших частин тіла, крім серця. Наприклад, деякі коштовності розташовували в середині лоба. Про цю точку люблять писати на Заході в популярних книгах, називають її третім оком або, як говорять індуси, оком Дангма. Стародавні єгиптяни також відводили важливу роль цій точці і в міру можливості прагнули закрити її символами волі і могутності. Таким символом була, зокрема, змія Буто, яку ми називаємо Урей, якщо цей символ використовується стосовно фараона.

Створення коштовностей (у нашому розумінні) почалося в Єгипті, Італії, Китаї і Південній Америці і Центральній Америці приблизно 5000 років тому.

У Італії епохи Ренесансу створення коштовностей досягло статусу образотворчого мистецтва. Багато італійських скульпторів були прекрасними ювелірами. З 17-го сторіччя декоративна функція коштовностей знову виходить на перший план, затьмарюючи її символічне значення. До 1930, індустріалізація в Нью-Йорку принесла коштовності в межі фінансової досяжності середнього класу, створюючи процеси і технології масового виробництва.

Дата добавления: 2015-08-18