Колосникові решітки.

Решітки збираються зі стержнів або колосників, які розташовують паралельними рядами й скріплюють один з одним. Розмір отворів решіток визначається шириною щілини між колосниками. Колосникові решітки часто збираються на місці з наявних матеріалів, тому форма перетинів колосників може бути найрізноманітнішою (рис. 4.8). Для грохочення крупнокускового матеріалу колосникові решітки збирають інколи зі зварних металевих балок, що захищаються від зносу змінними броньовими плитами з марганцевистої сталі.

На вібраційних грохотах установлюють колосникові решітки, що набирають з окремих секцій (рис. 4.9). Секція складається з рамки та колосників трапецієвидного перетину. Колосники приварюються до рамки. Щілини між колосниками розширюються по ходу матеріалу. Кожен п'ятий колосник робиться вищим. Крупні шматки рухаються по високих колосниках, що покращує умови грохочення дрібного матеріалу й подовжує термін служби решітки. По довжині решітки колосники утворюють каскад. Секції заклинюються в коробі грохота.

Рис. 4.8. Форми колосників:

а – трапецієвидний перетин; б – рейка зі зрізаною підошвою; в – рейка підошвою вгору; г – круглий перетин; е – зварна балка з бронею з марганцевої сталі

Рис. 4.9. Каскадні колосникові решітки:

а – поперечний розріз; б – кріплення секцій колосників у грохоті; I і II – кінцеві секції; III – середні секції; 1 – скоба; 2–4 – клини; 5 – планка

Дата добавления: 2015-08-18