|
Дротяні сітки виготовляються з квадратними або прямокутними отворами розміром від 100 до 0,04 мм. Для виготовлення сіток застосовуються дроти сталеві (з легованих і неіржавіючих сталей), латунні, мідні, бронзові, нікелеві та ін.
Відношення площі отворів сітки до загальної її площі, виражене у відсотках, називається живим перетином сітки або коефіцієнтом живого перетину.
Для сіток с квадратними отворами живий перетин
%.
де а — діаметр дроту, мм;
l — розмір отворів, мм.
Для сіток с прямокутними отворами розміром l×b (довжина и ширина) живий перетин
%.
Живий перетин сіток з прямокутними отворами при одних і тих же значеннях довжини та ширини отвору завжди більший, ніж сіток з квадратними отворами.
Здатність сіток просіювати матеріали зростає зі збільшенням їх живого перетину (зі зменшенням товщини дроту), а міцність і термін служби тим більші, чим товщий дріт.
Розрізняють ткані сітки, збірні з рифленого дроту та зварні, у яких дріт у місцях перетинання зварюють.
Ткані сітки (рис. 4.1) виготовляють простого (полотняного) плетіння, при якому кожен дріт основи (подовжній) переплітається з кожним дротом утоку (поперечним), і саржевого плетіння, при якому дроти основи й утоку переплітаються через два дроти. Саржеве плетіння застосовується для найдрібніших сіток від 0,074 до 0,04 мм.
Збірні сітки зі сталевого дроту з квадратними вічками виготовляються наступних видів (рис. 4.2):
– частково рифлені – дроти утоку мають вигин (рифлення) в місцях переплетення, а дроти основи нерифлені, але вони згинаються при виготовленні (рис. 4.2, а);
– рифлені – дроти основи й утоку мають вигин (рифлення) у місцях переплетення (рис. 4.2, б);
– складно рифлені – дроти основи й утоку мають додаткові рифлення по сторонах вічка (рис. 4.2, в).
Сітки з прямокутними отворами (щілинні) часто виготовляють з дротами утоку, розташованими групами по три дроти.
Рис. 4.1. Ткані сітки:
а – простого плетіння; б – саржевого плетіння
При грохоченні вологих матеріалів за кордоном застосовують «серпантинові» сітки. Подовжні зігнуті дроти цих сіток утворюють квадратні отвори. Кожен дріт може самостійно коливатися й тим самим сприяти очищенню отворів сітки від налиплого матеріалу та застряглих зерен.
Сітки з рифленого дроту мають нерівну поверхню, що зумовлює нерівномірний знос ситової тканини при грохоченні. Спочатку зношуються виступаючі частини дроту, після чого сітка втрачає свою міцність і руйнується.
Для здобуття гладкої поверхні сітки вирівнюють за допомогою штампування. У крупних сітках дроти в місцях їх перехрещення зварюють.
Термін служби дротяних сит залежить від зносостійкості й діаметру дроту, від конкретних умов експлуатації: продуктивності, крупності, щільності, абразивності та інших властивостей матеріалу, а також від способу кріплення сита. На вуглезбагачувальних фабриках термін служби дротяних сит з розміром отворів до 13 мм коливається від 5 до 25 днів, для сит з отворами 25–50 мм – від 25 до 40 днів.
Рис 4.2. Ткані дротяні сітки з квадратними
отворами зі сталевого рифленого дроту
У табл. 4.1 наведені параметри сіток з рифленого дроту.
Таблиця 4.1
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ефективність грохочення. | | | Параметри сіток з рифленого дроту |