Читайте также: |
|
1. Становлення античної філософії: основні риси, періодизація.
2. Кант: критичний період, практична філософія.
1. Найважливіші риси античної філософії:
1)Спроба розв*язати проблеми першоначала(архе)та першого принципу (логос),світу і в зв*язку з цим пошуку його єдиної основи.
2)Теми пов*язані з поняттям "алетея"(істина як несокровенне):буття,істина,істинне пізнання).
3)Дослідження природи людини і її морального призначення:властивості душі,блага(агатон),чеснота(арете).В індивідуальний етиці -проблемма досягнення евдемонії (щастя).
Періодизація:
1)Досократики і натурофілософія мілетської школи,піфагорійська школа,елеоти.
Геракліт,молодші натурфілософи.Софісти також,як правило відносять до досократики.
2)Класичний:діяльність Сократа,Платона,Арістотеля,які відповідно перебувають у стосунках учитель - учень.Центром філософії стають Афіни.
3)Елліністично-римська філософія нам грунті історичних і соціально-революційних змін(поява і розпад імперії Александром,піднесення Риму як світової держави),виникають два найважливіші вчення еллінізму:стоїчне й епікурейське,які харектиризуються перенесенням інтересу у сферу етики.А також інші напрямки:СКЕПТЕЦИЗМ,ЕККЛЕТИЗМ...
2. Імануїл Кант
- критична позиція
- категоричний імператив
- трансцендентальна філософія
- антиномії
Роботи критичного періоду
Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?
Критика чистого розуму >>критика практичного розуму>> Крит здатності судження
Основні проблеми КЧР
- усе наше знання починається з досвіду, але ним не вичерпується
- апостеріорне знання (з наступного) чи емпіричного - досвід
- апріорне знання (або чисте) - має позадосвідний характер
Чисті - це такі апріорні знання до яких немає жодного домішку емпіричного; чисті знання є завжди загальними та аподиктичними (необхідними)
Кант звертає увагу:
1) формою виразу знання є судження
2) всі судження можна розподілити на 2 типи: аналітичні (ті, що не додають нічого нового до нашого знання і надаються нам як результат виведення предикату та суб'єкту)
Та синтетичні (ті, що розширюють наші знання)
Аналітичні: всі тіла протяжні
Синтетичне: пряма лінія є найкоротшою відстань між двома точками
"Як можливі синтетичні судження апріорі"?
Відповідь має дати трансцендентальна філософія
Трансцендентне - те, що лежить за межами (сферою визнає ідеї бога, свободи, безсмертя)
Трансцендентальне - будь-яке знання, яке займається не стільки предметами, скільки здатністю пізнання предметів, наскільки воно має бути можливим апріорі.
Предмет трансцендентальної філософії - здатність людини до пізнання (пізнавальні здатності).
Чуттєвість і Розсудливість
- завдяки чуттєв предмети - завдяки розсудку предмети мисляться
нам даються
- результатом впливу - результатом його діяльності є поняття
предметів на нашу здатність
уявляти є уявлення, які бувають
емпіричні та апріорні
Для того аби відбувся акт пізнання потрібно:
1. Дія предметів на нашу душу (афіціювання - вплив зовн об'єкта: "речі в собі")
2. Наша сприйнятливість
Яким чином стає можливим пізнання як таке:
Яким чином можливі апріорні синтетичні судження в:
- математиці
- геометрії
- природознавстві
- метафізиці (якщо взагалі вони можливі)
Теорія пізнання
Розум ідеї
Розсудок поняття
Чуттєвість апріорні форми: простір і час.
Розглядав антиномії розуму:
Протиріччя з якими стикається наш розум
(Виділяють 4 антиномії)
Теза: світ має межу у просторі і часі
Антитеза: світ є необмеженим
Суть: за кантон ми можемо довести як тезу так і антитезу; ми ніколи не зможемо чітко відповісти на запитання про ідеї розуму. Оскільки, тоді, розум просто виходитиме за межі та звертатиметься до сфери трансцендентного. Душа,світ і Бог - не умоглядні предмти,а лише необхідні ідеі
Розум- найвища пізнавальна здатність.
Практична філософія Канта. "Критика практичного образу"
"Якщо у відношенні ідеальний образ - спочатку маємо предмет, а потім ідеальний образ - це буде поняття - про предмет, який є.
Якщо спочатку, маємо ідеальний образ, адекватному ж йому предмету немає, а за кантом і впринципі не може бути, то це - ідея.
Ідея - це поняття про предмет, якого немає. І тому і буденній мові, коли ми хочемо сказати, що тим чи іншим ідеальним уявленням в дійсності ніщо не відповідає, то говоримо, що це лише ідея.
Категоричний імператив
- вчення лише згідно такої максими, завдяки якій ти можеш в одночасн воліти, щоб вона стала загальним законом
- вчиняй так, щоб ти як у своїй особі, так і в особі будь кого іншого разом із тим завжди користувався людством як метою і ніколи як суто засобом.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 4 | | | ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 9 |