Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 15 Тактика допиту

Читайте также:
  1. Боевые качества и тактика лучников
  2. Глава 38. Тактика предъявления для опознания
  3. Групова тактика.
  4. Диагноз и тактика лечения.
  5. Жаркин, Е. "Гордиев узел брендинга": стратегия и тактика http://www.m-marketing.ru/articles/info/article233.html 24.04.2013
  6. И тактика переговоров
  7. Какой должна быть техника и тактика при игре до 11 очков?

 

№ 658 Яка слідча (судова) дія є формою реалізації тактичних, психологічних та інших прийомів і засобів для одержання, дослідження, фіксації і перевірки ідеальних психічних відображень (слідів пам’яті), джерелом яких є людина?

- відібрання пояснень;

- судово-психологічна експертиза;

- слідчий експеримент;

- судово-неврологічна експертиза з використанням поліграфу;

- допит.

 

№ 659. Система наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій про специфічні криміналістичні, психологічні, морально-етичні прийоми і засоби спілкування, що застосовуються у кримінальному судочинстві для одержання інформації від людей, – це:

- вчення про нон-вербальні слідчі дії;

- вчення про систему слідчих дій, спрямованих на одержання доказової інформації від людей;

- вчення про допит;

- криміналістична теорія про організацію і управління спілкуванням;

- вчення про встановлення психологічного контакту.

 

№ 660. Що є метою будь-якого виду допиту?

- отримання показань про будь-які обставини, що мають значення для правильного вирішення провадження

- отримання будь-якої інформації про факти, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження;

- отримання повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- отримання показань про обставини, пов’язані тільки з самою подією кримінального правопорушення (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.),

- отримання показань про обставини, які підтверджують або спростовують винність у його вчинені певних осіб та мотиви їх дій.

 

№ 661. Предмет допиту – це:

- це спілкування слідчого з допитуваним;

- це спілкування слідчого з допитуваним у передбаченій КПК процесуальній формі і порядку;

- це коло тих питань, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту,

- це одержання джерела доказів – повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- це речі (предмети), які пред’являються слідчим у перебігу допиту з метою актуалізації забутого, викриття неправдивих показань чи спонукання допитуваного до дачі правдивих показань.

 

№ 662. Які юридичні наслідки тягне недотримання процесуальних правил допиту, передбачених статтями 42, 223-227, 351-354 КПК?

- порушення закону;

- недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів;

- порушення процесуальних прав та інтересів допитуваних;

- невиправдані витрати слідчим часу на проведення таких допитів;

- передачу провадження у справі іншому слідчому;

 

№ 663. Уся непроцесуальна організаційно-управлінська робота слідчого, спрямована на те, щоб у майбутньому отримати від допитуваної особи правдиві усні показання, які мають значення для кримінального провадження, і зафіксувати їх у протоколі – це:

- прогнозування ходу, варіантів розвитку і результатів майбутнього допиту;

- складання плану допиту;

- вибір моменту, часу та місця допиту;

- підготовка до допиту;

- встановлення психологічного контакту.

 

№ 664. Як називається критерій для класифікації допиту, за яким тактичні особливості кожного різновиду допиту обумовлюються окресленими у законі предметом допиту, процесуальними правами, обов’язками та інтересами допитуваного?

- процесуальне становище допитуваного;

- вікові особливості допитуваного;

- тактичні підстави;

- стадія (етап) кримінального процесу;

- соціально демографічні особливості допитуваного.

 

№ 665. Обов’язковим етапом стадії проведення допиту є:

- підготовчий;

- попередній;

- робочий;

- запитань-відповідей;

- підсумковий;

 

№ 666. Якого учасника організованої злочинної групи, якого доцільно допитувати у першу чергу?

- лідер злочинної групи;

- раніше судимий учасник групи;

- раніше не судимий, пасивний учасник групи;

- другорядний учасник групи, стосовно якого зібрано викриваючі докази;

- раніше не судимий, неактивний учасник групи;

 

№ 667. Як називається елемент стадії підготовки до допиту, який проявляється в окресленні слідчим переліку епізодів, обставин або питань, що підлягають встановленню, а в низці випадків – у формулюванні розгорнутої програми дій слідчого (питання, що будуть поставлені, їх послідовність; докази для пред'явлення допитуваному в разі виникнення конфліктної ситуації тощо)?

- визначення моменту допиту;

- визначення предмета допиту;

- прогнозування майбутнього допиту;

- планування майбутнього допиту;

- підготовка до допиту.

 

№ 668. Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про обстановку приміщення (кількість вікон, дверей, абажури, їх локалізацію, вид, колір, покриття підлоги тощо) - місця передачі хабара, про місце, звідки свідок бачив подію тощо?

- уточнюючим;

- доповнюючим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- викривальним.

 

№ 669. Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про погоду в день події, яку він сприймав, про те, що він робив в даному місці (у зв’язку з чим там перебував), о котрій годині він повинен був би бути на даному місці, що робив після події, що цікавить слідство?

- уточнюючим;

- доповнюючим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- нагадуючим.

 

№ 670. Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про: розміри, відстані, проміжок часу, ознаки особи і предметів, суму, вагу і кількість, колір, форму сприйманого?

- уточнюючим;

- додатковим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- нагадуючим.

 

№ 671. Як називається різновид запитань (за їх спрямованістю), які ставляться допитуваному для з’ясування фактів, упущених ним у вільній розповіді, передбачити які заздалегідь неможливо?

- уточнюючі;

- додаткові;

- контрольні,

- деталізуючі,

- нагадуючи.

 

№ 672. Як називається різновид запитань, що спрямовані на з'ясування предмета допиту, а їх постановка визначається наперед конкретними обставинами справи та відповідно планом допиту?

- уточнюючі;

- додаткові;

- контрольні,

- пропозиція допитуваному розповісти усе відоме (запрошення до вільної розповіді;

- основні.

 

 

№ 673. Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про те, на підставі чого він стверджує (переконаний) що подія, яку він спостерігав, відбувалась о 16-тій годині?

- уточнюючим

- додатковим;

- контрольним;

- нагадуючим;

- основним.

 

№ 674. Допит за місцем перебування допитуваного проводиться у разі, якщо необхідно:

- зробити допит несподіваним для допитуваного;

- відволікти увагу допитуваного від мети допиту;

- приховати факт виклику на допит від оточуючих;

- виконати допит у зв’язку з неможливістю явки допитуваного;

- всі відповіді правильні.

 

№ 675. Що у тактиці і психології допиту розуміють під «ремінісценцією»?

- це осмислене і свідоме сприйняття, коли суб’єкт знав і очікував на подію що спостерігається, що визначає вид запам’ятовування і впливає на повноту відтворення допитуваним сприйнятого;

- це випадкове, мимовільне сприйняття, коли суб’єкт не знав і не очікував на подію, що спостерігається, що є визначає вид запам’ятовування і впливає на повноту відтворення допитуваним сприйнятого;

- це випадки, коли при збігу сприятливих обставин назавжди втрачене в пам'яті (яке зберігається в пам’яті як забуте) може бути оживлене в повторних показаннях;

- це вплив на сприйняття емоцій, особливо на мимовільне запам’ятовування, коли подія, сприймана при сильному емоційному потрясінні, впливає на сприйняття наступних фактів. Тому потерпілі нерідко внаслідок переляку розповідають докладно, як розвивалася подія, але не пам'ятають, що з ними було після цього;

- це заключний етап процесу формування показань – а саме, етап вербального (словесного) відтворення раніше сприйнятої події допитуваним під час допиту.

 

№ 676. Цілеспрямована, планована діяльність слідчого щодо управління спілкуванням в ході допиту, спрямована на створення умов, відповідного настрою на спілкування, що забезпечують розвиток спілкування в потрібному напрямку, яка здійснюється протягом всього розслідування – це:

- підготовка до допиту

- тактика допиту;

- організаційно-управлінські прийоми допиту;

- тактико-інтелектуальні (мисленнєві) прийоми допиту;

- встановлення психологічного контакту.

 

№ 677. Як називається етап допиту, що включає в себе вихід із спілкування, закріплення його результатів та їх аналіз?

- прочитання і підписання протоколу допиту;

- закінчення допиту;

- перевірка показань на місці;

- прослуховування звуко-, перегляд відеозапису;

- запрошення або вручення повістки на додатковий (повторний залежно від потреби) допит.

 

№ 678. Що є предметом одночасного допиту?

- обставини, з приводу яких виникли істотні суперечності в показаннях раніше допитаних осіб;

- справлення психологічного впливу на несумлінного учасника,

- зміцнення вольових якостей і позиції сумлінного допитуваного,

- перевірка правдивості показань учасників,

- продовження вивчення особи допитуваних, одержання нових доказів.

 

№ 679. Чого слідчому не можна допускати з точки зору встановлення та утримання психологічного контакту з допитуваним?

- оперативного чи процесуального візуального показу допитуваному об'єктів

- слідів злочину, інших речових доказів, предметів криміналістичної техніки в ході проведення слідчої дії;

- відволікти увагу від теми, на яку допитуваний не бажає вести розмову, щоб надалі в іншій формі чи при інших обставинах повернутися до неї;

- розмов по телефону чи зі співробітниками, виконання іншої будь-якої роботи під час (паралельно) допиту (підшивання матеріалів провадження, роздруковуванння, впорядковування, вивчення документів тощо);

- ставити під час вільної розповіді питання, коли допитуваний явно виходить за межі теми поставленого питання,

- усі відповіді правильні.

 

№ 680. Як називають тактичний прийом допиту, спрямований на перевірку правдивості і достовірності одержаних показань, який полягає в тому, що допитуваному спершу пропонують розповісти все, що він знає про факт, а потім відтворити викладене по частинах із середини або з кінця; при цьому кожна частина показання уточнюється в деталях?

- шаховий допит;

- перехресний допит;

- деталізований допит;

- поєднання вільної розповіді із запитаннями;

- усі відповіді правильні;

 

№ 681. Як називають тактичний прийом актуалізації (пожвавлення, відновлення) в пам’яті забутого, який полягає у постановці запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією злочину обставини (наприклад, при встановленні часу події слід допитати про дії свідка до появи на місці події)?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за схожістю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- перехресний допит;

 

№ 682. Як називають тактичний прийом актуалізації (пожвавлення, відновлення) в пам’яті забутого, який полягає у показі допитуваному предмета (речових або письмових доказів), подібного з тим, що раніше ним спостерігався, коли пригадування ґрунтується не тільки на розумових асоціаціях, а й на безпосередніх зорових відчуттях?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за схожістю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- прийом асоціативних зорових зв’язків;

- ремінісценція.

 

№ 683 Як називають тактичний прийом виявлення і викриття неправдивих показань, який полягає у вислуховуванні всього неправдивого повідомлення без виказування сумнівів та недовіри, щоб, по-перше, створити враження, що показання прийняте, а, по-друге, отримати досить широку базу для наступної його перевірки та викриття?

- психологічно грамотно побудований допит;

- емоційний експеримент;

- виявлення зацікавлення до незначних другорядних фактів і замовчування про інші, відомі слідству обставини;

- допущення легенди;

- вільна розповідь.

 

№ 684. Вкажіть тактичний прийом відновлення в пам’яті забутого і «приведення в порядок» показань допитуваного про обставини події (розташування осіб і предметів в обстановці певного місця, їх переміщення тощо), щоб допитуваний згадав "загублені деталі" або упевнився в неспівпадінні повідомлюваного?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- пропозиція допитуваному намалювати схему місця події;

- ремінісценція;

- рекогносцировка.

 

№ 685. Який тактичний прийом переслідує ту ж мету, але є протилежним за суттю («антонімом») тактичному прийому «присікання брехні на початку допиту»?

- емоційний експеримент;

- виявлення зацікавлення до незначних другорядних фактів і замовчування про інші, відомі слідству обставини;

- допущення легенди;

- вільна розповідь;

- проведення повторного допиту.

 

№ 686. Як у тактиці і психології допиту називають явище пізнавальних психічних процесів, коли майже вся сприйнята інформація фіксується в мозку, але відтворюється лише невелика її частина, інше зберігається як би забутим, однак при збігу сприятливих обставин назавжди втрачене в пам'яті може бути оживлене в повторних показаннях?

- суб’єктивні фактори, що впливають на процес формування і відтворення показань;

- підміна реального уявним;

- рекогносцировка;

- ремінісценція;

- ремісія;

 

№ 687. Який тактичний прийом допиту спрямований на забезпечення повноти фіксування повідомлюваного допитуваним, на спростовування можливих майбутніх заяв про помилкове здійснення протоколювання показань чи про давання показань під впливом насильства, а також на стримування можливої у майбутньому зміни зайнятої позиції?

- вільна розповідь;

- пропозиція самостійно записати показання у протоколі;

- підписання протоколу в цілому і кожної його сторінки допитуваним;

- застосування під час допиту звуко- чи відеозапису;

- усі перелічені відповіді є взаємодоповнюючими та правильними;

 

№ 688. Спільний (навперемінний) допит двох раніше допитаних осіб про обставини справи, щодо яких на попередніх допитах ними були дані суперечливі показання – це?

- перехресний допит;

- шаховий допит,

- одночасний допит;

- двосторонній (багаторазовий) допит;

- тактична комбінація для зміцнення вольових якостей і позиції сумлінного допитуваного.

 

№ 689. Яке першочергове тактичне завдання слідчого за конфліктної ситуації, коли допитуваний відмовляється давати показання?

- встановити психологічний контакт.

- встановити причини такої відмови.

- роз'яснити та переконати у тому, що зайнята позиція шкідлива для самого допитуваного.

- вміло звернутись до позитивних сторін особи.

- всі відповіді правильні.

 

 

2-й рівень

№ 690. Вкажіть правильні положення про предмета допиту?

- предмет допиту залежить від процесуального становища допитуваного та від інформації, якою він володіє;

- предмет допиту – це коло тих питань, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту,

- предмет допиту – це спілкування слідчого з допитуваним;

- предмет допиту – це одержання джерела доказів – повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- слідчий визначає предмет допиту під час підготовки до його проведення шляхом нотаток у плані допиту обставин, які підлягають з’ясуванню,

- предмет кожного різновиду допиту повно названий у кримінально-процесуальному законі, тому диспозитивна роль слідчого при визначенні конкретного предмета якогось допиту вкрай незначна;

- показання допитуваного підлягають занесенню в протокол допиту і засвідченню підписами слідчого, допитуваного та іншими учасниками допиту.

 

№ 691. Вкажіть види допиту залежно від процесуального становища допитуваного?

- допит свідка;

- допит підозрюваного;

- допит цивільного позивача;

- допит глухонімого;

- допит на місці події;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит малолітнього.

 

№ 692. Вкажіть види допиту залежно від вікових особливостей допитуваного?

- допит неповнолітнього;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит психічно хворого;

- допит сліпого;

- допит особи похилого віку;

- допит законного представника неповнолітнього підозрюваного;

- допит дорослого.

 

№ 693. Вкажіть види допиту залежно від процесуального становища допитуваного?

- допит неповнолітнього;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит цивільного відповідача;

- допит громадського представника обвинуваченого;

- допит обвинуваченого;

- допит потерпілого;

- допит приватного обвинувача у справах приватного обвинувачення.

 

№ 694. У яких відповідях правильно вказані види допиту залежно від процесуального становища допитуваного?

- допит заставодавця (особи, яка внесла заставу, якщо така обрана як запобіжний захід);

- допит обвинуваченого;

- допит цивільного відповідача;

- допит громадського поручителя;

- допит затриманого;

- допит підозрюваного;

- допит слідчого, який попередньо вів дану справу.

 

№ 695. Допит не може тривати (вкажіть законодавчі положення):

- дорослої особи без перерви понад 1 годину;

- дорослої особи без перерви понад 2 години,

- дорослої особи без перерви понад 3 години;

- дорослого підозрюваного без перерви понад 4 години;

- дорослої особи понад 8 годин на день;

- малолітньої або неповнолітньої особи - без перерви понад 1 годину, а загалом - понад 2 години на день;

- малолітньої особи - без перерви понад 20 хвилин, а загалом – понад 1 годину на день.

 

№ 696. Які ситуації допиту можуть виникнути після використання системи тактичних прийомів, спрямованої на встановлення психологічного контакту з допитуваним?

- нейтральна,

- наскрізна;

- локальна,

- безконфліктна;

- конфліктна,

- робоча,

- завершальна.

 

№ 697. Вкажіть варіанти відповідей, у яких розкрито мету, сутність, відмітні риси деталізуючих запитань?

- такі питання спрямовані на конкретизацію показань про факти, явища і вони завжди прямо пов’язані з фактами, що з’ясовуються допитом, і стосуються розмірів, відстаней, часу, місця, ознак особи і предметів, суми, ваги і кількості, кольору, форми і т. под.;

- такі питання використовуються для перевірки і оцінки показань, викриття неправди;

- такі питання спрямовані на з'ясування джерел одержання повідомленої інформації, на зіставлення з фактами, точно встановленими матеріалами розслідування (наприклад, на підставі чого допитуваний стверджує, що саме в день і час вбивства він був у кінотеатрі);

- такі питання пов'язані з обставинами, що передували події, супроводжували її або слідували за нею;

- такі питання не пов'язані прямо (причинно) з фактом, що з'ясовується, але сприяють правильній оцінці показань допитуваного (наприклад, питання про обстановку в кінотеатрі і демонстрований фільм – при перевірці заяви про алібі);

- такі питання переслідують мету оживити пам'ять допитуваного, викликати ті чи інші асоціації; ставляться для з'ясування супутніх фактів або подій, що цікавлять слідчого, про які допитуваний забув розповісти.

- такі питання мають на меті з'ясування фактів, упущених допитуваним у вільній розповіді, тому заздалегідь передбачати їх постановку неможливо.

 

№ 698. Вкажіть варіанти відповідей, у яких розкрито мету, сутність та відмітні риси нагадуючих запитань?

- такі питання спрямовані на конкретизацію показань про факти, явища і вони завжди прямо пов’язані з фактами, що з’ясовуються допитом, і стосуються розмірів, відстаней, часу, місця, ознак особи і предметів, суми, ваги і кількості, кольору, форми і т. под.;

- такі питання використовуються для перевірки і оцінки показань, викриття неправди;

- такі питання спрямовані на перевірку даних що були повідомлені допитуваним, на з'ясування джерел одержання інформації, на зіставлення з фактами, точно встановленими матеріалами розслідування;

- такі питання пов'язані з обставинами, що передували події, супроводжували її або слідували за нею;

- такі питання не пов'язані прямо (причинно) з фактом, що з'ясовується, але допомагають розкрити сутність деталей, частин, моментів цілого (предмета, події, факту), і тим сприяють правильній оцінці показань допитуваного (напр., питання про обстановку в приміщенні – місці передачі хабара);

- такі питання переслідують мету викликати ті чи інші асоціації; ставляться для з'ясування супутніх фактів або подій, що цікавлять слідчого, про які допитуваний забув розповісти;

- такі питання мають на меті з'ясування фактів, упущених допитуваним у вільній розповіді, тому заздалегідь передбачати їх постановку неможливо.

 

 

№ 699. Вкажіть варіанти відповідей, у яких розкрито мету, сутність та відмітні риси уточнюючих запитань?

- такі питання спрямовані на конкретизацію показань про факти, явища і вони завжди прямо пов’язані з фактами, що з’ясовуються допитом, і стосуються розмірів, відстаней, часу, місця, ознак особи і предметів, суми, ваги і кількості, кольору, форми і т. под.;

- такі питання використовуються для перевірки і оцінки показань, викриття неправди;

- такі питання спрямовані на з'ясування джерел одержання інформації, на зіставлення з фактами, точно встановленими матеріалами розслідування, (наприклад, на підставі чого допитуваний стверджує, що саме в день і час вбивства він був у кінотеатрі);

- такі питання пов'язані з обставинами, що передували події, супроводжували її або слідували за нею;

- такі питання не пов'язані прямо (причинно) з фактом, що з'ясовується, але сприяють правильній оцінці показань допитуваного (питання про обстановку в приміщенні – місці передачі хабара);

- такі питання переслідують мету оживити пам'ять допитуваного, викликати ті чи інші асоціації; ставляться для з'ясування супутніх фактів або подій, що цікавлять слідчого, про які допитуваний забув розповісти;

- такі питання мають на меті з'ясування фактів, упущених допитуваним у вільній розповіді, тому заздалегідь передбачати їх постановку неможливо.

 

№ 700. Вкажіть різновиди способів пред’явлення доказів у ході допиту, що виділяються у криміналістичній тактиці за характером їх взаємозв’язку?

- роздільне пред'явлення одиничних доказів;

- пред'явлення доказів у послідовності «зростання сили»;

- показ доказів допитуваному не повністю, мимохідь;

- пред'явлення комплексу взаємопов'язаних доказів;

- пред'явлення всієї системи доказів;

- пред'явлення доказів у послідовності «зменшення сили»;

- надання допитуваному можливості розглядати, вивчати докази.

 

№ 701. Що не є метою тактичного прийому допиту «пред’явлення доказів»?

- з'ясування обставин, пов'язаних з походженням і властивостями предявлюваних доказів;

- викриття допитуваного, який дає неправдиві показання;

- зміна установки допитуваного, який відмовляється давати показання, і формування в нього установки на дачу повних і правдивих показань;

- деталізація і конкретизація показань;

- ознайомлення допитуваного з матеріалами (доказами), якими володіє слідство;

- надання допомоги допитуваному для згадування забутого (актуалізація асоціативних зв'язків);

- впізнання (ідентифікація за слідами пам’яті) допитуваним не унікального предмета чи документа, який він сприймав у зв’язку з подією злочину.

 

№ 702. Чого слідчому не можна допускати з точки зору встановлення та підтримання психологічного контакту з допитуваним?

- тривалого очікування допиту,

- обіцяти нездійсненне, використовувати неправду,

- коли заповнюється графа в протоколі про місце народження, розпитувати про те, як довго допитуваний жив у цьому місці, коли переїхав, чи подобаються йому місця, де він народився, які у цих місцях визначні пам'ятки;

- закликати до дій, що суперечать моралі;

- бути добрим слухачем;

- заохочувати допитуваного розповідати про себе;

- вести розмови у колі інтересів співрозмовника, які не стосуються предмета допиту.

 

 

№ 703. Які дії слідчого є шкідливими і не заохочуються криміналістикою з точки зору встановлення і утримання психологічного контакту з допитуваним?

- демонстрації слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- допущення тривалого очікування допитуваним під кабінетом слідчого на допит,

- розпитування чи подобається допитуваному місцевість, де він народився, які у цих місцях визначні пам'ятки;

- заохочування допитуваного розповідати про себе;

- розмови у колі інтересів співрозмовника, які не стосуються предмета допиту;

- розмови по телефону чи зі співробітниками, виконання іншої будь-якої роботи під час (паралельно) допиту (підшивання матеріалів справи, роздруковуванння, впорядковування, вивчення документів тощо);

- застосування психологічного впливу на допитуваного.

 

№ 704. На які підсистеми у криміналістичній тактиці групуються тактичні прийоми встановлення психологічного контакту залежно від їх мети?

- прийоми, що стимулюють актуалізацію забутого;

- прийоми, що сприяють словесному відтворенню відомої свідкові події;

- прийоми, що сприяють адаптації до обстановки допиту і усуненню небажаних станів психіки допитуваного:

- прийоми, спрямовані на викриття неправди і встановлення мотивів замовчування у показаннях свідка;

- прийоми, що стимулюють установку на необхідність спілкування;

- прийоми, що застосовуються під час вільної розповіді допитуваного;

- прийоми, спрямовані на встановлення помилок у показаннях і на їх усунення.

 

№ 705. У яких відповідях приведені тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з підозрюваним, які сприяють його адаптації до обстановки допиту і усуненню небажаних станів психіки допитуваного (надмірне хвилювання, загальмованість тощо)?

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- переконання у невідворотності покарання злочинців;

- допущення легенди;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування;

- роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення у майбутньому.

 

№ 706. Вкажіть тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з підозрюваним, які стимулюють установку на необхідність спілкування?

- переконання у невідворотності покарання злочинців;

- роз'яснення допитуваному суті його процесуального становища; демонстрація перспектив ситуації, що склалася;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- викладення слідчим ймовірного ходу розвитку події кримінального правопорушення;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування.

 

№ 707. Вкажіть тактичні прийоми встановлення психологічного контакту зі свідком (потерпілим), які стимулюють установку на необхідність спілкування?

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування;

- втягнення допитуваного у суперечку;

- роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення у майбутньому; показ фотознімків (предметів), пов'язаних із вчиненим злочином та його наслідками;

- асоціація за суміжністю.

 

№ 708. Вкажіть положення, що розкривають суть тактичного прийому «бесіда з допитуваним на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту»?

- обираючи тему, необхідно знайти таку, яка, виходячи із захоплень, загального рівня культури допитуваного, викличе у нього інтерес;

- цей прийом допомагає краще зосередитися, згадати усе побачене або почуте, більш правильно і точно відтворити деталі суб'єктивного образу;

- допитуваний не повинен відчути, що його «виводять» на заздалегідь заплановану тему розмови, для чого можна включити в поле зору допитуваного предмети, пов'язані з його інтересами, які викликають у нього позитивний емоційний відгук;

- цей прийом полягає у демонстрації слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси,

- цей прийом сприяє адаптації допитуваного на допиті, усуненню небажаних станів його психіки, оскільки загальмованість, як і схвильованість, викликається напруженням, усунути яке допомагає спілкування;

- цей прийом полягає у постановці запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією кримінального правопорушення обставини;

- цей прийом полягає у нагадуванні допитуваному про аналогічний факт або у показі йому предмета (речових або письмових доказів), схожого з тим, що раніше ним спостерігався.

 

№ 709. Вкажіть положення, що розкривають суть і мету тактичного прийому «демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного підозрюваного, його потреби, інтереси»?

- цей прийом допомагає краще зосередитися, згадати усе побачене або почуте, більш правильно і точно відтворити деталі суб'єктивного образу;

- допитуваний не повинен відчути, що його «виводять» на заздалегідь заплановану тему розмови, для чого можна включити в поле зору допитуваного предмети, пов'язані з його інтересами, які викликають у нього позитивний емоційний відгук;

- це один із прийомів встановлення психологічного контакту, що викликає у допитуваного інтерес до інформації, яку повідомляє слідчий, і сприяє відвертості допитуваного;

- цей прийом сприяє адаптації допитуваного на допиті, усуненню небажаних станів його психіки;

- цей прийом полягає у постановці запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією злочину обставини;

- цей прийом полягає у нагадуванні допитуваному про аналогічний факт або у показі йому предмета (речових або письмових доказів), схожого з тим, що раніше ним спостерігався;

- цей прийом сприяє актуалізації забутого.

 

№ 710. Вкажіть різновиди конфліктної ситуації допиту?

- повідомлення допитуваним достовірних показань допитуваним;

- виникнення перекручень у показаннях допитуваного;

- невстановлення психологічного контакту;

- виникнення суперечностей у показаннях;

- відмова допитуваного від давання показань;

- повідомлення неправди у показаннях;

- неможливість повідомлення певної інформації допитуваним внаслідок забування окремих моментів.

 

№ 711. Вкажіть тактичні завдання слідчого у безконфліктних ситуаціях допиту?

- роз'яснення та переконування допитуваного у тому, що зайнята ним позиція шкідлива для нього самого;

- збереження безконфліктного характеру спілкування,

- перевірка правдивості і вірогідності одержаних показань шляхом постановки після вільної розповіді уточнюючих, деталізуючих, доповнюючих, контрольних запитань;

- присікання брехні на початковому етапі допиту;

- надання допомоги допитуваному з метою відновлення в його пам'яті забутого,

- створення умов, при яких у допитуваного формується враження про те, що слідство мас у своєму розпорядженні весь обсяг доказів по даній справі і без його показань.

 

№ 712. Вкажіть тактичні прийоми, спрямовані на виявлення та викриття неправдивих показань?

- допит на місці події;

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин ухилення від дачі показань,

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- початок допиту з обставин найбільш відомих слідству і підкріплених доказами;

- повторний допит;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- застосування під час допитів звуко- чи відеозапису.

 

№ 713. Вкажіть тактичні прийоми, спрямовані на виявлення та викриття неправдивих показань?

- допит на місці події;

- застосування під час допитів звуко- чи відеозапису;

- використання різного (швидкий, сповільнений) темпу постановки запитань допитуваному;

- ввічлива, уважна, інтелігентна поведінка слідчого на допиті;

- асоціація за суміжністю;

- створення умов, при яких у допитуваного формується враження про те, що слідство мас у своєму розпорядженні весь обсяг доказів по даній справі і без його показань;

- «словесна розвідка».

 

№ 714. Вкажіть критерії діагностики (виявлення) неправдивих показань допитуваного?

- рівень мовлення допитуваного (відповідність мовних особливостей показань його культурному рівню, професійній приналежності, лексичному запасу);

- емоційна насиченість показань (правдиві показання мають порівняно більшу кількість суто особистих, емоційних моментів, посилань і вказівок на переживання);

- емоційний експеримент (використання емоційних реакцій та переживань допитуваного під час допиту);

- критерій невідповідностей (сумлінний допитуваний описує фрагменти і деталі події, не завжди і не в усьому узгоджує їх між собою; допитуваний, який повідомляє неправду, намагається усунути невідповідності).

- застосування під час допиту звуко- чи відеозапису;

- викладення слідчим допитуваному ймовірного ходу події;

- сумлінний допитуваний описує подію у відповідностях і в логічній послідовності, а допитуваний, який повідомляє неправду не завжди узгоджує між собою фрагменти і окремі деталі події.

 

№ 715. У яких відповідях розкрито мету і суть тактичного прийому «демонстрація слідчих і науково-технічних можливостей встановлення обставин, що приховуються, незалежно від показань допитуваного»?

- цей тактичний прийом спрямований на подолання відмови від дачі показань і зміну допитуваним зайнятої позиції;

- цей тактичний прийом спрямований на викриття неправдивих показань і зміну допитуваним зайнятої позиції;

- цей прийом спрямований на забезпечення повноти фіксування повідомлюваного допитуваним та спростовування заяв про помилкове здійснення протоколювання показань, а також з метою стримування у майбутньому зміни зайнятої допитуваним позиції;

- цей прийом полягає у пред’явленні і огляді в ході допиту речових доказів за участю допитуваного; роз'ясненні і демонстрації можливостей відповідних видів судових експертиз, що призначатимуться у справі; інформуванні про можливості або уже наявні результати інших слідчих дій тощо;

- цей прийом полягає у вислуховуванні всього неправдивого повідомлення без виказування сумнівів та недовіри, щоб, по-перше, створити враження, що показання прийняте, а, по-друге, отримати досить широку базу для наступної його перевірки та викриття;

- цей прийом полягає у присіканні брехні на початку допиту;

- цей прийом полягає у використанні емоційних реакцій та переживань допитуваного.

 

 

№ 716. Для усунення можливого негативного впливу одного учасника одночасного допиту на іншого, якому з них рекомендується ставити запитання першому?

- тому з учасників, який відмовляється давати показання в присутності іншої особи;

- тому, хто дав на попередньому допиті правдиві показання;

- тому, з оголошення попередньо даних показань якого починається одночасний допит;

- неповнолітньому при його одночасному допиті з дорослим учасником;

- якщо одночасний допит проводиться між підозрюваним і свідком, що його викриває, або між співучасниками злочину, один з яких викриває іншого, то розпочинати допит слід з особи, що дає викриваючі показання;

- між особами, що дають завідомо неправдиві показання, це питання не має тактичного значення;

- між підозрюваними, що частково визнають свою вину і схильні до зміни показань, це питання не має тактичного значення.

 

№ 717. У яких випадках із суто тактичних мотивів криміналістична тактика забороняє проводити одночасний допит?

- під час судового розгляду – в ході судового засідання;

- між особами, що дають завідомо неправдиві показання;

- між підозрюваними (обвинуваченими), що частково визнають свою вину і схильні до зміни показань,

- коли один із учасників відмовляється давати показання в присутності іншої особи;

- коли слідчий вважає, що сумлінний учасник, почувши неправду, більш повно і аргументовано обґрунтує свою позицію;

- коли слова несумлінного учасника можуть настільки обурити іншого допитуваного, що він повідомить слідству нові дані;

- між потерпілим та підозрюваним у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи та щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування;

 

№ 718. У яких випадках несумлінного учасника одночасного допиту (який дає неправдиві показання чи помиляється) допустимо допитувати першим?

- якщо його попередньо дані показання слідчий під час одночасного допиту оголосив першими;

- коли слідчий вважає, що сумлінний учасник, почувши неправду, більш повно і аргументовано обґрунтує свою позицію;

- коли потерпілий зазнав у зв'язку з вчиненням злочину сильного емоційного потрясіння,

- коли слова несумлінного учасника можуть настільки обурити іншого допитуваного, що він повідомить слідству нові дані;

- між особами, що дають завідомо неправдиві показання, це питання не має тактичного значення;

- коли несумлінний учасник просить про це, маючи на меті схилити іншого до зміни показань на свого користь, а слідчий впевнений у противному і має намір використати ситуацію для одержання правдивих відомостей;

- між підозрюваними, що частково визнають свою вину і схильні до зміни показань, це питання не має тактичного значення;

 

№ 719. Вкажіть організаційно-тактичні правила проведення одночасного допиту (очної ставки)?

- одночасний допит розпочинається з оголошення раніше даних показань її учасників, у яких є істотні суперечності;

- у перебігу, як і наприкінці одночасного допиту її учасники не можуть ставити один одному запитань;

- раптовий характер одночасного допиту сприяє успішному досягненню її мети;

- фактор раптовості при одночасному допиті не має тактичного значення, крім того, при цій слідчій дії його неможливо забезпечити;

- одночасний допит потрібно проводити у випадках, коли у показаннях раніше допитаних осіб є суперечності;

- слідчому завжди необхідно мати план його проведення,

- добре організований одночасний допит повинен проводитися активно, наступально, в максимально короткий проміжок часу.

 

№ 720. Вкажіть умовні етапи процесу спілкування в ході допиту (етапи власне допиту як спілкування слідчого з допитуваним і розташуйте їх в логічній послідовності, позначивши найперший цифрою 1 і. т. д., а неправильні варіанти відповідей – цифро 0.

- вступна частина – встановлення особи допитуваного і його анкетних даних, встановлення психологічного контакту; - 1

- ознайомчий етап робочої стадії; - 0

- етап вільної розповіді; - 2

- динамічний етап робочої стадії; - 0

- етап закінчення спілкування і фіксації показань; - 4

- етап подання допитуваним слідству предметів і документів і їх процесуального оформлення; - 0

- етап пред’явлення доказів, постановки запитань і відповідей; - 3

 

№ 721. Вкажіть умовні етапи процесу спілкування в ході допиту (етапи власне допиту як спілкування слідчого з допитуваним і розташуйте їх в логічній послідовності, позначивши найперший цифрою 1 і. т. д., а неправильні варіанти відповідей – цифро 0.

- вступна частина – встановлення особи допитуваного і його анкетних даних, встановлення психологічного контакту

- етап вільної розповіді;

- статичний етап робочої стадії;

- динамічний етап робочої стадії;

- етап надання допитуваним слідству предметів і документів і їх процесуального оформлення;

- етап виходу зі спілкування і фіксації показань;

- етап запитань-відповідей;

 

№ 722. Встановіть відповідність літер і цифр, невірні варіанти, якщо такі будуть, позначте «0»

З чого розпочинається (зазвичай, повинен розпочинатись) допит суті провадження?

Процесуальний статус допитуваного Момент початку допиту по суті провадження

1. Свідок А. з’ясування анкетних даних

2. Обвинувачений Б. встановлення психологічного контакту;

В. пропозиції розповісти все йому відоме про обставини, у зв’язку з якими він викликаний на допит;

Г. пропозиція власноручно написати показання у протокол

Д. оголошення слідчим постанови про притягнення як обвинуваченого;

Е. постановка слідчим допитуваному запитань, виходячи з предмета допиту;

Є. постановка слідчим допитуваному запитань, виходячи з пред’явленого обвинувачення;

Ж. пропозиція головуючого надати показання щодо кримінального провадження

№ 723. Встановіть відповідність літер і цифр, невірні варіанти, якщо такі будуть, позначте «0»

З чого розпочинається (зазвичай, повинен розпочинатись) допит суті провадження?

Процесуальний статус допитуваного Момент початку допиту по суті провадження

1. Свідок А. з’ясування анкетних даних

2. Підозрюваний Б. встановлення психологічного контакту;

В. пропозиції розповісти все йому відоме про обставини, у зв’язку з якими він викликаний на допит;

Г. оголошення слідчим повідомлення про підозру;

Д. запитання підозрюваному, чи визнає він себе винним у повідомленій йому підозрі, після чого йому пропонує йому дати показання по суті підозри;

 

№ 724 ВИЗНАЧТЕ ВИД ЗАПИТАННЯ ЗА НАВЕДЕНИМ ПОЛОЖЕННЯМ:

1. Що Ви робили після дня народження? В якому місці Ви гуляли?

2. Чи знайомі ви з Іваненком З. П.?

3. Ви сказали, що дівчина була в куртці. А якого кольору була куртка?

4. Ви сказали, що бачили як Артеменко передавав гроші Буцаку. Скажіть, а скільки було входів-виходів в приміщенні, де це відбувалось?

5. На підставі чого Ви стверджуєте, що злочин було вчинено о 20-ій годині?

 

А. Основне

Б. Додаткове

В. Уточнюючі

Г. Деталізуючі

Д. Контрольні

Е. Нагадуючі

 

Тема 15 Тактика пред’явлення для впізнання

№ 749. Хто може бути впізнаючим суб’єктом – учасником пред’явлення для впізнання?

- учасник пред’явлення для впізнання, якому відомі обставини, що відносяться до розслідуваної справи;

- жива людина, яка колись бачила (сприймала) предмет, річ іншу людину, запам’ятала їх і володіє їхнім ідеальним відображенням і може їх упізнати;

- жива людина або тварина, яка колись бачила (сприймала) предмет, річ іншу людину, запам’ятала їх, володіє їхнім ідеальним відображенням і може їх упізнати;

- жива людина, яка підлягає впізнанню;

- слідчий, який проводить слідчу дію, бо тільки він приймає рішення про встановлення тотожності чи групової належності за результатами пред’явлення для впізнання;

 

№ 750. У якій відповіді правильно та найбільш повно названо, що виступає засобом ідентифікації або групофікації об’єктів, що пред’являються для впізнання?

- зір людини, яка раніше спостерігала об’єкт, що пред’являється для впізнання;

- зір, слух, нюх, дотик людини, яка раніше сприймала об’єкт, що пред’являється для впізнання;

- людина, яка раніше спостерігала об’єкт, що пред’являється для впізнання;

- нюх службово-розшукової собаки, яка перед пред’явленням для впізнання сприймала слід або запах об’єкта, що пред’являється для впізнання;

- метод комп’ютерного накладання фотозображень з метою їх ідентифікації;

 

№ 751. Хто може бути впізнаючим суб’єктом при пред’явленні для впізнання?

- підозрюваний, який заперечує своє знайомство з потерпілим;

- родичі померлого потерпілого, яким останній при житті повідомив про ознаки зовнішності нападника;

- натренована на розпізнавання запахових образів службово-розшукова собака;

- особа, яка раніше безпосередньо сприймала предмет, що пред’являється для впізнання, та повідомила, за якими ознаками може його впізнати;

- спеціаліст-екстрасенс.

 

№ 752. Як зазвичай поділяють детермінуючі акт узнавання (впізнання) фактори?

- ті, що впливають на процеси сприйняття об’єкта, і ті, що впливають на його мисленне відтворення;

- ті, що впливають на формування мисленного образу об’єкта, і ті, що впливають на його порівняння з ознаками реального пред’явленого обєкта;

- об’єктивні і суб’єктивні;

- процесуальні і тактичні;

- раптовості і попередньої підготовки;

 

№ 753. Яка слідча дія є процесуальною формою ототожнення людей, матеріальних об’єктів, що потрапили в орбіту кримінального судочинства, за мисленним образом (ідеальним відображенням, уявним образом), що зберігся в пам’яті учасника розслідуваної події?

- слідчий експеримент;

- призначення і проведення ідентифікаційної судово-портретної експертизи;

- призначення і проведення судово-психологічної експертизи;

- пред’явлення для впізнання;

- криміналістична ідентифікація за ідеальними слідами-відображеннями;

 

№ 754. Що є кінцевою метою (бажаним, очікуваним результатом) пред’явлення для впізнання:

- встановлення конкретної індивідуальної тотожності чи її відсутності, коли впізнаючий, порівнюючи ознаки пред’явлених йому об’єктів з ознаками раніше сприйнятого і збереженими в пам’яті об’єкта, відповідає на запитання, чи це той об’єкт, ознаки якого він запам’ятав чи інший;

- встановлення тотожності чи групової приналежності пред’явленого для впізнання об’єкта із об’єктом сприйманим впізнаючим раніше;

- одержання доказів про перебування підозрюваного на місці події,

- одержання доказів про приналежність предметів впізнаючому,

- усі запропоновані відповіді вірні;

 

№ 755. У якому документі слід зафіксувати факт узнавання трупа невідомої особи на місці його виявлення мешканцями навколишніх будинків за місцем його виявлення чи особами, які за характером своєї діяльності вимушені спілкуватися з населенням даної місцевості?

- у протоколі пред’явлення трупа для впізнання;

- у протоколі огляду місця події;

- у протоколі огляду місця події і протоколі пред’явлення трупа для впізнання;

- у рапорті оперативного працівника про проведення оперативно-розшукового заходу;

- у протоколі допиту особи, яка впізнала труп невідомої особи;

 

№ 756. Хто під час пред’явлення для впізнання є суб’єктом встановлення тотожності (чи відсутності тотожності) упізнаваного об’єкта із тим, що сприймався учасником розслідуваної події?

- свідок;

- потерпілий;

- підозрюваний

- слідчий суддя;

- слідчий;

 

№ 757. Як називається вид пред’явлення для впізнання, в ході якого одночасно пред’являються дві особи в ролі упізнаваного і має місце одночасний акт узнавання двома особами в ролі впізнаючих?

- одночасне;

- групове;

- кількаразове;

- зустрічне;

- такий вид впізнання неможливий, оскільки згідно положень криміналістичної тактики кожна особа пред'являється кожному впізнаючому (свідкам, потерпілим, обвинуваченим) окремо;

 

№ 758. У якій відповіді правильно та найбільш повно зазначено, у яких випадках доцільно організовувати пред’явлення для впізнання людини за її динамічно-руховими ознаками як самостійну слідчу дію?

- лише у випадках яскраво вираженої індивідуальності динамічних (рухових) ознак людини, що підлягає впізнанню, змінити які зусиллям волі фактично неможливо;

- у випадках, коли під час проведення впізнання впізнаючому виявилось недостатньо сприйняття лише статичних ознак пред’явлених осіб для висновку про тотожність і він заявляє клопотання слідчому, щоб пред’явлені особи пройшлись, повернулися, нахилилися, підняли руки тощо;

- лише у випадках, коли впізнаючий раніше спостерігав людину, яка підлягає впізнанню, у русі (динаміці);

- у випадках, якщо особа, яка підлягає впізнанню, померла, проте залишились відеозаписи із її зображеннями під час ходьби;

- такий вид пред’явлення для впізнання чинним КПК України не передбачений і на практиці не проводиться, проте умови та тактика його проведення розробляються криміналістикою на перспективу;

 

№ 759. Вкажіть імперативне правило пред’явлення для впізнання живих осіб:

- особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому у тому одязі, у якому вона спостерігалася впізнаючим суб’єктом під час події злочину, серед трьох осіб тієї ж статі;

- особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому разом з особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності;

- особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому разом з особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей як у зовнішності, так і в одягу;

- особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому почергово у будь-якому порядку серед трьох осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності;

- особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому серед трьох осіб тієї ж статі, віку, одягнених у схожий одяг;

 

№ 760. У якій відповіді викладено суть «реставрації» або «туалету» трупа перед його пред’явленням для впізнання чи сигналетичною фотозйомкою?

- запобігання справлянню психологічного впливу на неповнолітнього впізнаючого або на впізнаючого з чутливим типом психіки;

- запобігання справлянню на впізнаючого психологічного впливу, який може обмежити свободу вибору упізнаваного об’єкта;

- накладення швів на рани, маскування ушкоджень, шрамів, крововиливів, видалення бруду чи крові з обличчя, припудрення шкіри, а також маскування трупних явищ;

- надання зовнішності трупа прижиттєвого вигляду;

- оброблення трупа спеціальними хімічними препаратами для запобігання розкладу тканин тіла, якщо труп потрібно пред’явити кільком впізнаючим або якщо труп, який підлягає впізнанню, і впізнаючий суб’єкт знаходяться далеко один від одного, а швидке їх транспортування в одне місце неможливе;

 

№ 761. Вкажіть завдання (тобто очікуваний результат) «реставрації» або «туалету» трупа перед його пред’явленням для впізнання або сигналетичною фотозйомкою?

- випередження справляння можливого навіюючого психологічного впливу на впізнаючого виглядом природних фізичних наслідків смерті чи спотворень зовнішності трупа;

- запобігання справлянню навіюючого психологічного впливу на впізнаючого виглядом природних фізичних наслідків смерті чи спотворень зовнішності трупа;

- запобігання справлянню на впізнаючого психологічного впливу, який може обмежити свободу вибору упізнаваного об’єкта;

- накладення швів на рани, маскування ушкоджень, шрамів, крововиливів, видалення бруду чи крові з обличчя, припудрення шкіри, а також маскування трупних явищ;

- надання зовнішності трупа прижиттєвого вигляду;

 

№ 762. В рамках якої слідчої дії криміналістична тактика рекомендує здійснювати впізнання одягу та супутніх предметів (окуляри, годинник, протези, каблучки, сережки тощо), у якому був виявлений труп невстановленої особи?

- огляду місця події і трупа;

- пред’явлення для впізнання трупа;

- пред’явлення для впізнання речей;

- пред’явлення для впізнання рідкісних речей;

- допит на місці пред’явлення для впізнання трупа із використанням тактичного прийому «пред’явлення доказів для огляду»;

 

№ 763. Що належить до об’єктивних факторів, які впливали на сприйняття впізнаючим упізнаваного об’єкта у зв’язку з розслідуваною подією?

- психічний і емоційний стан людини під час сприйняття і запам’ятовування (емоції, стрес, фрустрація);

- стан окремих органів чуттів взагалі і під час сприйняття (короткозорість, глухота тощо),

- фізичний стан людини (втома, сонливість, бадьорість).

- тривалість спостереження та стан сприйманого об’єкта (стояв, рухався, сидів, біг тощо);

- професійні навики впізнаючого, які обумовлюють набуті особливості сприйняття, уваги, пам’яті тощо;

 

№ 764. У якій відповіді правильно та найбільш повно запропоновано поняття пред’явлення для впізнання?

- це слідча дія, яка полягає в пред’явленні, демонструванні свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому предмета або особи з метою встановлення їх тотожності або групової належності;

- це метод (спосіб) ідентифікації за слідами пам’яті;

- це гласна слідча (розшукова) дія, що полягає в пред’явленні свідкові, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому об’єктів, які вони спостерігали (сприймали) раніше, з метою одержання нових доказів;

- це слідча дія, в ході якої здійснюється криміналістична ідентифікація або групофікація за ідеальними відображеннями;

- усі запропоновані відповіді вірні;

 

№ 765. В ході якої слідчої дії неможливе використання тактичних прийомів, спрямованих на узнавання учасником розслідуваної події людей, речей, які він сприймав у її ході і запам’ятав їх?

- призначення (залучення експерта) і проведення судово-психологічної експертизи;

- огляду місця події;

- обшуку із залученням потерпілого чи свідка;

- слідчого експерименту;

- перевірки показань на місці.

 

№ 767. Який вид пред’явлення для впізнання має місце у випадках, коли впізнаючих декілька, а впізнавана особа одна і вона пред'являється кожному впізнаючому (свідкам, потерпілим, підозрюваним) окремо, при цьому допустимо її пред’являти кожний раз серед цієї ж пари статистів, однак бажано серед іншої пари понятих, і кожне пред’явлення треба організувати так, щоб впізнаючі не могли спілкуватись один з одним?

- одночасне;

- кількаразове;

- зустрічне;

- групове;

- такий вид пред’явлення для впізнання у науці і практиці не виділяють, оскільки таке пред’явлення для впізнання не має якихось тактичних особливостей, і кожне таке пред’явлення оформляється складанням окремого протоколу слідчої дії;

 

№ 768. Яка рекомендація криміналістичної тактики спрямована на результативне (безпомилкове) і об’єктивне узнавання об’єкта, що пред’являється для впізнання?

- зовнішність та одяг особи, яка підлягає впізнанню, перед пред’явленням її до впізнання доцільно по-можливості привести у відповідність до стану, який був на момент, коли її спостерігав впізнаючий суб’єкт;

- впізнання одного і того ж об’єкта, одним і тим же впізнаючим суб’єктом можна проводити тільки один раз;

- громіздкі предмети можна пред’являти для впізнання за місцем їх зберігання;

- хід впізнання доцільно фіксувати технічним засобами;

- з огляду на велику кількість учасників при пред’явленні до впізнання людини слідчому доцільно запросити для надання допомоги в управлінні цією слідчою дією іншого слідчого або свого помічника;

 

№ 769. Яка рекомендація криміналістичної тактики спрямована на результативне (безпомилкове) і об’єктивне узнавання об’єкта, що пред’являється для впізнання?

- впізнання одного і того ж об’єкта, одним і тим же впізнаючим суб’єктом можна проводити тільки один раз;

- впізнання одного і того ж об’єкта, одним і тим же впізнаючим суб’єктом можна проводити стільки разів, скільки потрібно, допоки він не буде впізнаний;

- перед впізнанням певного об’єкта в натурі доцільно спершу перевірити спроможність впізнаючого упізнати даний об’єкт за фотографіями;

- хід впізнання доцільно фіксувати технічним засобами;

- зовнішність та одяг особи, яка підлягає впізнанню, перед пред’явленням її до впізнання доцільно по-можливості привести у відповідність до стану, який був на момент, коли її спостерігав впізнаючий суб’єкт;

№ 770. У якому випадку доцільно проводити слідчу дію «пред’явлення для впізнання»:

- коли об’єкт, який треба впізнати, не має чітко вираженої індивідуальної сукупності ознак;

- якщо об’єкт, який треба впізнати, зазнав змін, які позбавили його колишніх властивостей та ознак;

- якщо допитуваний назвав тільки родові ознаки об’єкта і переконано стверджує, що він не зможе впізнати об’єкт;

- коли не можливо забезпечити процесуально-тактичні умови впізнання;

- якщо допитуваний назвав ознаки людини, яка підлягає впізнанню, стверджує, що міг би її відрізнити від інших людей, проте категорично відмовляється від впізнання, оскільки має реальні підстави побоюватися помсти з її боку;

 

№ 771. У якому випадку доцільно проводити слідчу дію «пред’явлення для впізнання» при потребі ідентифікувати виявлений викрадений автомобіль:

- якщо реєстраційний номер, марка, модель, колір номери мотору, кузова та шассі, а також технічні характеристики автомобіля відповідають даним, вказаним у техпаспорті на нього, наданому потерпілим;

- якщо марка, модель, колір, номери мотору, кузова та шассі, а також технічні характеристики автомобіля відповідають даним, вказаним у техпаспорті на нього, наданому потерпілим, проте зроблено спортивний аеродинамічний тюнінг екстер’єру автомобіля;

- якщо номери мотору, кузова та шассі автомобіля відповідають номерам, вказаним у техпаспорті на нього, проте реєстраційний номер автомобіля та колір кузова – інші, ніж у реєстраційних документах потерпілого,

- якщо колір пофарбування та номер кузова автомобіля не відповідають даним, вказаним у техпаспорті на нього, проте потерпілий заявляє, що може впізнати автомобіль за маркою, моделлю, місцями пропалення цигарками обшивки сидінь та за характером зношення перемикача передач від каблучки на мізинці його правої руки;

- якщо колір пофарбування, номер, кузова автомобіля не відповідають даним, вказаним у техпаспорті на нього, проте потерпілий заявляє, що може впізнати автомобіль за маркою, моделлю та конструкцією ліхтарів на передніх та задніх фарах;

 

№ 772. У якому випадку з метою одержання даних про перебування підозрюваного на місці події доцільно пред’явити його для впізнання потерпілому?

- потерпілий сліпий, проте заявляє, що впізнає свого нападника за запахом його парфумів;

- потерпілий бачив підозрюваного лише зі спини як той утікав з місця події, проте заявляє, що впізнає його, оскільки той був лисий і кульгав на праву ногу;

- потерпілий бачив підозрюваного лише зі спини як той втікав з місця події, проте заявляє, що зможе його впізнати за розміром ноги і візерунком протектора взуття, слід якого залишено на підвіконні поруч зі слідами злому;

- потерпілий не бачив підозрюваного, проте заявляє, що зможе його впізнати за виявленими у нього викраденими предметами;

- потерпілий не бачив підозрюваного, проте заявляє, що він мисливець зі стажем і зможе впізнати підозрюваного за укусами його собаки, яка на час квартирної крадіжки перебувала вдома;

 

№ 773. У якому випадку доцільно проводити слідчу дію пред’явлення для впізнання з точки зору достовірності його результатів:


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 156 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Газова зброя; | Вогнепальна зброя; | Заряджання; | Встановлення способу виготовлення документа; | Анастатичний | Статура; | Повнота опису; | Обласний; | Вирок або ухвала суду; | Вивчення фактичних даних; |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 14 Тактика проведення обшуку| Поняття, предмет та система КП.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.192 сек.)