Анастатичний

5) монтаж;

№ 282. Доповніть твердження, вставивши термінологічний зворот (з 3-ьох слів через один пробіл між ними у відповідному відмінку), пропущене у наведеному визначенні: «Якщо на бланку встановленого зразка, при наявності усіх реквізитів та з дотриманням регламентованих технологій його виготовлення, є завідомо неправдиві відомості, то має місце – (ідеальна підробка)».

№ 283. Яку помилку допустив слідчий під час отримання експериментальних зразків почерку?

1) продиктував текст;

2) включив у текст слова і словосполучення із досліджуваного рукопису;

3) показав виконавцю зразків почерку досліджуваний документ;

4) використав такий самий вид пишучого приладу, яким був виконаний досліджуваний рукопис;

5) обсяг зразків склав 20 сторінок.

2-й рівень

№ 284. Встановіть відповідність:

Спосіб підробки Сутність способу підробки

1 підчищення - Б А. навмисне видалення записів або їхньої частини шляхом знебарвлення барвника штрихів хімічними реактивами (кислотами, лугами, окислювачами);

2 витравлювання - А Б. механічне видалення штрихів тексту лезом, бритвою, гумкою, ножем, наждаковим папером;

3 змивання - В В. розчинення барвника штрихів документа метиловим чи етиловим спиртом, ацетоном, хлороформом, водою;

4 монтаж – Д Г. складових частин документів (аркушів, фотокарток).

Д. копіювання зображення справжнього документу на новий папір з попереднім розм’якшенням фарб;

№ 285. Встановіть відповідність:

Групи способів часткової підробки Способи часткової підробки

1. внесення необхідних змін у А. змивання

документ (після попереднього Б. монтаж

видалення первісного змісту або без такого) – Б,В,Г,Е; В. дописування

2. попереднє видалення Г. додруковування

первинного змісту Д витравлювання

(для наступного внесення необхідних Е. домальовування

змін у зміст документа – А,Д. Є. фотографування

№ 286. Назвіть об’єкти техніко–криміналістичного дослідження документів?

1) документи, виготовлені поліграфічним способом, їх фрагменти, у тому числі: бланки документів, цінні папери, грошові білети;

2) відновлення номерних знаків на табельній вогнепальній зброї;

3) елементи, що характеризують зміст документа, тобто специфіка мовно – змістовних засобів;

4) знаряддя письма: олівці кулькові ручки, ручки-пера, фломастери тощо, друкарські машинки, принтери; печатки, штампи;

5) матеріали документів (папір, картон тощо; чорнила, типографська та штемпельна фарба; стрічки для друк. машинок, картриджі для принтерів, копіювальний папір; клеї тощо);

6) засоби графічного зображення думки автора із застосуванням координованої системи рухів відображення писемних навиків;

7) засоби для прочитання втраченого змісту документів (згаслих, вицвілих, спалених).

№ 287. Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує такі завдання:

1) встановлення виконавця документу;

2) встановлення автора тексту документу;

3) встановлення способу і часу виготовлення документу (рукописний, поліграфічний, фотографічний, машинописний),

4) встановлення факту і способу зміни первинного змісту документу (підчищення, витравлювання, дописка тощо);

5) встановлення первинного змісту документу (відновлення невидимих або слабо видимих записів – підчищених, витравлених, залитих, замазаних, вигорілих, таких, що піддавались впливу високих температур і т.д.);

6) визначенням незвичного психофізіологічного стану автора тексту (сп'яніння, захворювання нервової системи, під упливом погрози тощо).

7) встановлення наявності на документі невидимих відбитків пальців рук.

№ 288. Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує такі завдання:

1) ототожнення технічних засобів, які застосовуються при виготовленні документа в цілому або його окремих реквізитів (друкарських машинок, інших друкуючих пристроїв, печаток, штампів, копіювально-множильної техніки, ручок, олівців і т.д.);

2) ототожнення матеріалів документів (паперу, картону, барвникових матеріалів, клею);

3) ототожнення виконавця документу за його потожировою речовиною, залишеною на папері;

4) ототожнення виконавця документу за почерком;

5) встановлення автора тексту документу;

6) відновлення втраченого змісту документу або його окремих реквізитів, а також реконструкція розірваних і спалених документів і встановлення їх первинного змісту;

7) будь-які завдання, поставлені слідчим, слідчим суддею за клопотанням учасників провадження на її вирішення.

№ 289. У яких відповідях правильно названі положення стосовно сутності письмової мови як об’єкта криміналістичного дослідження?

1) об’єктом вивчення почеркознавства є почерк людини, а авторознавства – письмова мова людини;

2) письмо – один із способів матеріальної фіксації думок і мови людини; розрізняють писемну та усну мову людини;

3) техніко-криміналістична експертиза документів, у залежності від об’єкту дослідження і вирішуваних завдань має декілька різновидів: експертиза реквізитів документів; експертиза відбитків печаток і штампів; експертиза поліграфічної продукції тощо;

4) за почерком криміналістика вчить і допомагає встановлювати виконавця тексту (рукописного) чи окремих його реквізитів, а за письмовою мовою – автора як рукописного, так і іншим способом виконаного тексту документа;

5) у техніко – криміналістичному контексті письма визначаються дві сторони: змістовну та графічну;

6) письмова мова – система автоматизованих рухів, які використовуються для виконання письма.

7) почерк – це зміст документа, який характеризується специфікою мовно-змістовних засобів.

№ 290. У яких відповідях правильно названі положення стосовно криміналістичної сутності граматичних ознак письмової мови людини?

1) граматичні ознаки відображають ступінь дотримання автором системи пунктуаційних, орфографічних та синтаксичних правил мови, яких його свого часу навчали у школі чи самосовітою;

2) граматичні ознаки відображають неправильне вживання слів, уживання зайвих слів, повторення тих самих слів унаслідок обмеженого словникового запасу;

3) граматичні ознаки поділяють на: власне лексичні ознаки, фразеологію та зображувально – виразові знаки;

4) синтаксичні ознаки письмової мови відображають характер побудови речень, тобто спосіб поєднання автором слів у реченні;

5) пунктуаційні ознаки письмової мови – стійка, звична для автора система способів виживання, тобто розставлення на письмі розділових знаків, за допомогою яких забезпечується змістовне (семантичне) формування письмової мови, її синтаксичні та ритмомелодійні особливості;

6) синтаксичні ознаки письмової мови відображають навики акцентування автора (підкреслення, виділення слів спеціальним шрифтом, зміна нахилу, зміна натиску, застосування дужок, використання трьох крапок);

7) граматичний рівень автора може бути: науковим, публіцистичним (газетно-журнальним), офіційно-документальним (канцелярським), виробничо-технічним.

№ 291. Назвіть безпосередні об’єкти техніко–криміналістичного дослідження документів?

- документи, виготовлені поліграфічним способом, їх фрагменти, у тому числі: бланки документів, цінні папери, грошові знаки;

- відновлення номерних знаків на табельній вогнепальній зброї;

- елементи, що характеризують зміст документа, тобто специфіка мовно – змістовних засобів;

- знаряддя письма: олівці кулькові ручки, ручки-пера, фломастери тощо, друкарські машинки, принтери; печатки, штампи;

- матеріали документів (папір, картон тощо; чорнила, типографська та штемпельна фарба; стрічки для друк. машинок, картриджі для принтерів, копіювальний папір; клеї тощо);

- засоби графічного зображення думки автора із застосуванням координованої системи рухів відображення писемних навиків;

- засоби для прочитання втраченого змісту документів (згаслих, вицвілих, спалених);

№ 292. У яких відповідях названі правильні положення стосовно особливостей техніко – криміналістичного дослідження поліграфічної продукції?

- до поліграфічної продукції відносять документи державного, громадського, приватного призначення, виконані друкованим способом на машинописних машинках, принтерах, факсах тощо;

- за способом виготовлення поліграфічну продукцію прийнято поділяти на: друкарську та репрографічну;

- видами поліграфічного друку є: плоский, високий, глибокий і термографічний (друк сухими барвниками на основі смол);

- поліграфічний спосіб відтворення зображень може бути: контактним і безконтактним (офсетним);

- ознаки виконання тексту плоским друком (від друкарсько - множильних засобів, в яких друкуючі елементи друкованої форми знаходяться нижче площини з пробільними елементами): хромована поверхня відбитку; штрих – пунктирний розподіл барв, наявність слідів тиснення друкованої форми; абсолютно рівна межа друкарських знаків;

- додаткові ознаки офсетного друку: надмірно масивне покриття графічних елементів; специфічно тонкість елементів букв;

- ознаки виконання тексту глибоким друком: барвник має блиск і розташовується на поверхні паперу товстим шаром, рельєфність відчувається на дотик,

- ознаки виконання тексту глибоким друком: наявність фону від барвника на пробільних ділянках, наявність слідів тиску - папір вдавлений у сторону фарбового шару (що видно зі звороного боку паперу);

Тема 8: ГАБІТОЛОГЯ (ГАБІТОСКОПІЯ)

№ 297. Доповніть твердження, вказавши імя та прізвище у називному відмінку «Н аукові основи опису зовнішності особи за методом “словесного портрета заклав (Альфонсо Бертільйон)”?

№ 298. У якому з вказаних визначень найбільш повно і правильно розкрито зміст габітології (габітоскопії, ідентифікації за ознаками зовнішності тощо)?

1) це галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження та використання цих ознак для ототожнення особи;

2) це розділ криміналістики, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження та використання цих ознак для ототожнення особи;

3) це галузь криміналістичної техніки, що вивчає зовнішність особи;

4) це галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини;

5) це галузь криміналістичної техніки, що включає сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження та використання ознак зовнішності для ототожнення особи.

№ 299. Доповніть твердження, вказавши термін (чи термінологічний зворот у відповідному відмінку: « Зовнішній прояв органу тіла (або його функції) людини, який її індивідуалізує і може використовуватися для ідентифікації – це (ознака зовнішності)».

№ 300. На які групи поділяють джерела інформації про ознаки зовнішності особи?

1) природні і штучні;

2) об’єктивні і суб’єктивні;

3) загальні і спеціальні;

4) загальні і окремі;

5) позитивні і негативні.

№ 301. На які групи прийнято поділяти ознаки зовнішності людини за їх належністю?

1) загальні і окремі;

2) об’єктивні і суб’єктивні;

3) природні і штучні;

4) власні (особистісні) і супутні;

5) красиві і некрасиві.

№ 302. Яка з вказаних ознак належить до загально фізичних (фізично-демографічних, антропологічних) ознак зовнішності особи?

1) татуювання;

2) артикуляція;

3) ріст;

4) хода;

5) колір волосся.

№ 303. Яка з вказаних ознак відноситься до загально фізичних (фізично-демографічних, антропологічних)ознак зовнішності особи?

1) татуювання;

2) артикуляція;

3) вік,

4) хода;

5) волосся світлого.

№ 304. Яка з вказаних ознак відноситься до загально фізичних (фізично-демографічних, антропологічних) ознак зовнішності особи?

1) татуювання;

2) артикуляція;

Стать;

4) хода;

5) довге волосся.

№ 305. Які з вказаних ознак відносяться до загально фізичних (фізично-демографічних, антропологічних)ознак зовнішності особи?

1) шрами;

2) жестикуляція;

3) хода;

4) національність;

5) середній розріз очей.

№ 306. Які з вказаних ознак відносяться до загально фізичних (фізично-демографічних, антропологічних)ознак зовнішності особи?

1) шрами;

2) жестикуляція;

3) хода;

---

Дата добавления: 2015-08-18