Поняття, предмет та система КП.

Кримінальне право як галузь права — це система, сукупність юридичних норм (а по суті — законів), прийнятих ВРУ що встановлюють, які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.

Система:

Загальну частину -норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в просторі і часі, поняття злочину і його види, осудність і неосудність, форми вини, співучасть, покарання і його види, порядок застосування окремих видів покарання, правила їх призначення, регулюють інститути, пов'язані зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, погашенням і зняттям судимості, особливості відповідальності неповнолітніх.

Особлива частина кримінального права містить норми, що описують конкретні види злочинів із зазначенням видів покарань і меж, в яких вони можуть бути призначені за вчинення даних злочинів.

Предмет- в ідносини, що виникають у зв’язку з вчиненням злочину із застосуванням за це покарань.

Завдання кримінального права — правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки,довкілля, конституційного ладу від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам

2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за ККУ, якщо інше не непередбачено міжнаР договорами У-ни, згода на обов'язковість яких надана ВРУ Якщо Громадяни Уни та особи без громадянства, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами Уни, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за ККУ у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені ККУ тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян Уни або інтересів України. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин У, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами У, та знову вчинили злочин на території Уни, рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі ККУ, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України. 3. Іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбування покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України. Під видачею осіб, які вчинили злочин (екстрадицією), розуміють передачу таких осіб однією державою (що запитується), на території якої вони знаходяться, іншій державі (що запитує), на території якої 6ув вчинений злочин або громадянами якої вони є.

3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.

Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за ККУ. Злочин визнається вчиненим - почато, продовжено, закінчено або припинено на території Україн, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території У. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які не є підсудні у кримінальних справах судам У,в разі вчинення ними злочину на території У вирішується дипломатичним шляхом.

Поняттям «територія України» охоплюються:

а) суша, море, ріки, озера і решта водойм, надра землі в межах кордону України, а також повітряний простір над сушею…. б) військові кораблі, приписані до портів на території України, що знаходяться під прапором України у відкритому морі, в територіальному морі або портах інших держав;в) невійськові судна, приписані до портів на території України, що знаходяться під прапором України у відкритому морі;г) іноземні невійськові судна, що знаходяться в територіальному морі чи порту України. г) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на її території, які під розпізнавальним знаком України знаходяться у відкритому повітряному просторі, в повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави;д) невійськові повітряні судна України, які приписані до аеропортів на її території і знаходяться поза межами держави у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України.

об'єкти, які не є територією України, але на які поширюються юрисдикція і сфера застосування кримінального законодавства У: а) континентальний шельф — поверхня і надра морського дна підводних районівб) підводні телеграфні кабелі і трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря;в) наукова станція, розташована в Антарктиді. г) запущені в космос об'єкти, що належать Україні

4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія КЗ.

Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення - дії або бездіяльності.- скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. - встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. - частково пом'якшує …,а частково посилює …, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує …Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує..

5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.

- є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. - не є злочином - через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Ознаки злочину:

- винність -виражає його внутрішній психологічний зміст

- протиправність- формальна ознака злочину, вона є суб'єктивним вираженням об'єктивної, реальної небезпечності діяння для суспільних відносин, її законодавчої оцінки, юридична, правова оцінка суспільної небезпечності, закріплена в законі

— караність - погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях, випливає із суспільної небезпечності і протиправності діяння. Діяння тому і є кримінальне караним, що воно суспільне небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.

- суспільна небезпечність -матеріальна ознака злочину, полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам. які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.

- це діяння, вчинене суб'єктом злочину – фіз. лсудна особа, яка вчинила злочин у віці з якого може наставти крим відп.

Відмінність: Суспільна небезпечність, її ступінь розкривають сутність злочину як виду правопорушення і є тим критерієм, що має бути покладений в основу відмежування злочину від інших правопорушень.

6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.

Злочином невеликої тяжкості - покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі н. м. д. гр.
Злочином середньої тяжкості - основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч
н. м. д. гр. або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжким злочином - основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч
н. м. д. гр. або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжким злочином - сновне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять
тисяч н. м. д. гр., позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Класифікація має значення для:

1) визначення чинності закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених за межами України іноземцями та особами без громадянства, які не проживають постійно в Україні; визначення підстав кримінальної відповідальності за готування до злочину; визначення поняття злочинної організації;2) визначення обставин, що виключають злочинність діяння, зокрема такої, як виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а також визначення міри покарання особі, яка виконувала спеціальне завдання,;3) визначення підстав і умов звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема: звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, передачею особи на поруки, зміною обстановки 4) застосування покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, конфіскації майна, а також довічного позбавлення волі; 5) призначення покарання, зокрема: більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків 6) визначення підстав і умов звільнення від покарання та його відбування,

7. Кримінальна відповідальність і її підстава.

Кримінальна відповідальність — це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави.

- виникає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили і з акінчується, за загальним правилом, моментом припинення відбування покарання, є спір, але КУ «кримінальна відповідальність настає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили»

- становить собою реальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа зазнає певних обмежень

- вид державного примусу, що знаходить своє вираження насамперед в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і обмежень.

- вид і міра обмежень в изначені тільки в кримінальному законі, і носить вимушений характер.

- можлива лише за вчинення злочину(є вчинення особою..), що виступає як підстава такої відповідальності. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.

Склад злочину — це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Елементи:

Об'єкт злочину — це те, на що завжди посягає злочинму і він завжди заподіює певної шкоди, ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об'єк тивна сторона — зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об 'єкту злочину. Ознаки: діяння (дію чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки(реальні шкідливі зміни) і причинний зв'язок(між ти і тим).

Суб'єкт злочину — це особа, яка вчиняє злочин.

Суб'єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками: мотив і мста злочину,вина особи.

Види складів злочинів

1) За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) виділяють:

1) простий — він містить у собі основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин

2) склад із кваліфікуючими ознаками - які обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію.

3) склад з особливо обтяжуючими обставинами - надають злочину особливої суспільної небезпечності.

4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами - обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність даного виду злочину

2. За характером структури складів ..

- прості - містять у собі ознаки одного суспільне небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт.

- складні є склад, двома об'єктами, із двома діями, із двома формами вини.

9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.

Об'єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність.

Види

Загальний об'єкт - різноманітні суспільні відносини, які значною мірою різняться між собою за своєю соціальною значущістю, сферою дії тощо.

Родовий об'єкт - охоплюється певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.Він дає можливість провести класифікацію всіх злочинів і кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за їх вчинення - покладено в основу побудови Особливої частини КК, що дозволило законодавцю в цілому правильно об'єднати в межах одного розділу КК норми, в яких встановлюється відповідальність за посягання на тотожні чи однорідні суспільні відносини.

Безпосередній об'єкт злочину. - конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини КК і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину. Види:- основний безпос - є ті суспільні відносини, які насамперед і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець, приймаючи закон про кримінальну відповідальність; додатковим безпосереднім об 'єктом є тільки ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди (додатковий обов'язковий об'єкт — завжди заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину та додатковий факультативний об'єкт — може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім).

10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.

Об'єктивна сторона злочину — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним зв'язком між діянням і суспільна небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.

Ознаки:

- до обов'язкових: діяння у формі дії або бездіяльності, без нього не може бути вчинений жоден злочин.

– до факультативних:

суспільне небезпечні наслідки( реальні шкідливі зміни), причинний зв'язок (злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб’єкта злочину.), місце (певна територія, де було почато і закінчено діяния або настав злочинний результа), час (в тих випадках, коли його зазначено в законі), обстановка (сукупність передбачених законом зовнішніх обставин, що характеризуються прилюдністю (публічністю) або наявністю певних подій.), спосіб і засоби вчинення злочину..

Значення:

- є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності.

- її ознаки визначають суспільну небезпечність злочину

- має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних.

- дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.

11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.

Під причиновим зв'язком - об'єктивно існуючий зв'язо к між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільна небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільна небезпечного наслідку.

- підлягає встановленню у випадках, коли суспільне небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом: якщо відсутнє суспільне небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв'язок, тому що немає першої (обов'язкової) ознаки об'єктивної сторони — діяння.

- цс об'єктивно існуючий зв'язок між причиною (суспільне небезпечним діянням) і наслідком (суспільне) небезпечними наслідками).

- має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку 3 цього випливають такі найважливіші вимоги:1- діяння має передувати наслідкам, 2 – діяння має бути умовою без якої не може бути наслідків, 3- наслідки є закономірним результатом вчиненого.

12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Ознаки: фізична особа, осудна особа, особа яка досягла віку з якого може настати кримінальна відповідальність. О судність -це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії і керувати ними.Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 р.(14 р. Бандитизм, згвалтування,крадіжка,грабіж,розбій,умисне вбивство…) Спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа. (службові особи, судді)

13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.

Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати (юр критерій) ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки(медичний критерій). До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановляння вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню. Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.

Мотив — це внутрішнє спонукання, якими керувався винний, вчиняючи злочин(чому особа вчиняє злочин)

Мета — це уявний результат, якого домагався винний коли вчиняв даний злочин(заради чого)

Мотив і мета:

- як психічні ознаки характерні для будь-які свідомої вольової поведінки людини.

- як злочину, їх зміст визначається антисоціальною спрямованістю.

- можна говорити лише у разі вчинення умисних злочинів( мета –тільки з прямим умислом, тому що вона є свідченням бажання певного наслідку.)

- суб’єктивна сторона містить ту мету і мотив, що визначають суспільну небезпечність, антисоціальну спрямованість діяння, впливають на ступінь його тяжкості або ступінь суспільної небезпечності особи винного.

- є факультативними ознаками, тобто такими, які в характеристиці суб'єктивної сторони різних злочинів можуть відігравати різну роль.

- можуть виконувати роль: 1) обов'язкових, 2) кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак або 3) ознак, що пом'якшують чи обтяжують покарання:

- обов'язковими ознаками виступають у тих випадках, коли законодавець передбачає їх у диспозиціях статей: або прямо вказує на них, або вони однозначно випливають із характеру діяння. (корисливі мотиви зловживання владою або службовим становищем)

- можуть бути як кваліфікуючі або особливо кваліфікуючі ознаки, тобто такі, що підвищують (збільшують) суспільну небезпечність певного складу.

- можуть зменшувати суспільну небезпечність, тяжкість конкретних складів злочинів, тому законодавець відносить їх до так званих привілейованих, тобто з пом'якшуючими обставинами.

Якщо в статтях Особливої частини КК не зазначені мотиви І мета ні як обов'язкові, ні як кваліфікуючі ознаки, то вони на кваліфікацію не впливають і можуть впливати лише на призначення покарання: як пом'якшуючі або як обтяжуючі його.

15. Помилка та її кримінально-правове значення.

Помилка - неправильне уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння.

Види:

1. Юридична помилка полягає в неправильному уявленні особи про юридичні властивості вчиненого, його правову характеристику.(помилкою в праві), відображує незнання особою кримінального закону і, за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальность та покарання.. Види:

а) помилку в злочинності діяння (злочине чи не злочине)- вона полягає в тому, що особа вважає свої діяння злочином, а в дійсності закон його таким не визнає; або, навпаки;

б) помилку в кваліфікації злочину - відображує незнання чи недостатню поінформованість особи про чинний кримінальний закон.;

в) помилку У виді і розмірі покарання

2. Фактична помилка — це неправильне уявлення особи про фактичні об'єктивні ознаки вчинюваного нею діяння., (тут особа правильно оцінює юридичну, правову характеристику певного діяння). Види:

а ) помилку в об'єкті - неправильному уявленні особи про характер тих суспільних відносин, на які посягає її діяння.;

б ) помилку в характері діяння (дії або бездіяльності) - щодо наявності чи відсутності в її дії або бездіяльності фактичних ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину;

В) помилку в причинному зв'язку - неправильне уявлення про дійсний розвиток причинного зв'язку між суспільне небезпечним діянням і суспільне небезпечними наслідками.;

г ) помилку в особі потерпілого.

16. Поняття і значення вини.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ознака суб ст)

Важливе значення в понятті вини мають і такі її елементи, як форма і ступінь вини.

Форми вини — сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння. Є дві форми вини — умисел(прямий і непрямий) і необережність(зл самовпевненість і зл недбалість)

Ступінь вини — завершальний елемент поняття вини. Це оціночна, кількісна категорія. Вона багато в чому визначає тяжкість вчиненого діяння і небезпечність особи винного, має практичне значення, тому що реалізація кримінальної відповідальності і призначення конкретного покарання багато в чому залежать від того, з прямим чи непрямим умислом вчинено злочин, який вид умислу мав місце — заздалегідь обдуманий чи такий, що виник раптово, який вид необережності допустила особа і в чому це проявилося.

Встановлення вини, її форми і виду — необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини виключає підставу кримінальної відповідальності.

Дата добавления: 2015-08-18