Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. та визвольний похід Б. Хмельницького в Галичину (1648 р.).

Читайте также:
  1. Військова система серед.Зх.Є.
  2. Загальновійськовий комплект вимірювачів дози ИД‑1
  3. Зброя і військове спорядження у середні віки.
  4. Зміст військово-патріотична гри.
  5. Зовнішня політика гетьманської адміністрації Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).
  6. ІНДИВІДУАЛЬНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ З ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
  7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОЗВІДУВАЛЬНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

У 1648 році перед битвою під Пилявцями Хмельницький зібрав армію у кількості 80 тис. чол. Перед польсько-шляхетським військом вона поступалася озброєнням, мала менше кінноти, але була сильна моральною стійкістю, єдністю, самовідданістю і героїзмом воїнів, талановитістю командування. До повстанського війська приєднався також 4-тисячний загін татар.

Війська польське і українське зійшлися 8 вересня 1648 р. під містечком Пилявцями, над р. Пилявкою на Поділлі. У польському таборі не було порядку, шляхтичі прийшли з величезним обозом, що налічував близько 100 тис. возів, привізши з собою предмети розкоші.

Битва, що почалася 11 вересня, 13 вересня закінчилася повним розгромом польсько-шляхетського війська й панічною втечею тих, хто врятувався.

Повстанцям дісталися величезні трофеї – 100 гармат, багато іншої зброї й спорядження, десятки тисяч підвід з матеріальними цінностями. І довго ще в Україні шляхтичів глузливо прозивали «пилявчиками».

Блискуча перемога народної армії мала велике значення для дальшого розгортання визвольної війни. Польсько-шляхетську армію було розгромлено, визволено Волинь і Поділля. Шляхтичі в паніці утікали з українських земель, Хмельницькому відкрився шлях на Польщу.

Після битви під Пилявцями у козацькому таборі виникло дві концепції подальших дій: 1) зайняти лінію по річці Случ й укріпитися тут, відпустивши татар з ясирем; 2) йти на Львів (в цьому була підтримка татар). Хмельницький погодився з думкою татар, а також врахував настрої мас і повів військо в Галичину. Облогу міста Львова Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. У ході переговорів, які в цей час розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.

16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову й наказав брати його штурмом. Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми. Невдовзі від короля Варшави Яна Казимира до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир’я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 441 | Нарушение авторских прав


 

 

Читайте в этой же книге: Эволюция управленческой мысли | Управленческие ноу-хау передавались из поколения в поколение в рам­ках узкого круга управленческой элиты. | Классическая административная школа управления | Теория потребностей А. Маслоу | Теория мотивации Ф.Херцберга | Теория стилей руководства Д. Макгрегора | Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни. | Гетьман України Б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії. | Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем. | Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 – 1649 рр.).| Народні повстання в Галичині в 1648 р. (С.Височан, І. Грабовський та інші).

mybiblioteka.su - 2015-2022 год. (0.047 сек.)