Бюрократичне суспільство і легальне панування за Максом Вебером

Німецький соціолог, історик, економіст і юрист Макс Вебер (1864-1920) у працях « Аграрна історія Стародавнього світу », « Протестантська етика і дух капіталізму », « Господарство і суспільство » та ін., висловив такі погляди:

політика - прагнення до участі у владі чи здійснення впливу на її поділ;

держава - спосіб панування людей над людьми, що спирається на легітимне насилля;

є три типи легітимного панування: раціонально-легальний (правова держава); традиційний (заснований на існуючих порядках і системі влади); харизматичний (відданість певній особі, керівникові на основі властивого цій людині священного дару - харизми чи доблесті).

аналіз і критика бюрократії як технічно досконалого апарату здійснення влади; як відображення класової структури;

властивості бюрократії: керівництво офіційними справами відбувається незмінними методами; вирішення їх спирається на визначений комплекс установлених норм і принципів, які визначають обов'язки кожної функції; функціонер має владу не завдяки індивідуальним якостям, а своєму місцю в ієрархії влади; засоби, які служать для виконання влади, становлять власність організації, а не особисту власність окремих функціонерів; службові місця й посади не є особистою власністю тих, хто їх посідає, і не можуть бути проданими, подарованими чи переданими у спадок; весь процес функціонування бюрократичної організації побудований на кругообігу документів.

теорія плебісцитарної демократії з метою запобігання тиранії бюрократів: харизматичний лідер, вибраний прямим голосуванням усього народу, має доповнити недостатню легітимістську силу парламентарної демократії;

форми демократії без вождя дозволяють звести до мінімуму панування людини над людиною.

Цивілізаційні школи в політології:

теорії індустріального суспільства стверджували, що за панування високорозвинутого виробництва власність перестає бути головним стимулом економічного розвитку, основи влади і поділу суспільства на соціальні верстви (Сен-Сімон (176О-1825) ввів у соціологію термін "індустріальне суспільство"; О.Конт, У.Ростоу, Р.Арон).

теорії модернізації стверджували, що "осучаснення суспільства" полягає в зміні суспільних структур (економічних, соціальних, політичних, культурних), необхідних для ефективного функціонування сучасного виробництва;

теорії конвергенції стверджували, що cучасне суспільство поєднує високорозвинутий капіталістичний індустріальний розвиток і сильний соціалістичний захист населення (П.Сорокін, Д.Гелбрейт, Ж.Фураст'є, Х.Шельскі);

теорії обміну стверджували, що фундаментальною основою суспільних відносин, з яких виростають різні структурні утворення (влада, статус, престиж, соціальні інститути, організації тощо) є взаємодія між людьми різними "вигодами"-благами;

теорії технотронного суспільства стверджували, що головною виробничою силою і основою розвитку сучасного суспільства є високорозвинута техніка та технологія;

теорії інформаційного суспільства стверджували, що головною виробничою силою і основою соціально-технічного прогресу стає сфера інформації;

теорії постіндустріального суспільства стверджували, що головною виробничою силою і основою соціально-технічного прогресу стають сфери обслуговування.

Дата добавления: 2015-08-18