Середньовічний примат вищості релігії над світською державою.

Поступово язичництво програло безкомпромісну боротьбу за душі людей християнству, яке з 381 р. набуло статусу державної релігії. Християнство переконувало у вічній мудрості Божій, яка визначає долю держав, народів і кожної людини. Вірою в Бога освячувались всі прагнення й роздуми людини про світ.

Проте християнська церква не змогла органічно злитися з державною ієрархією. Верховні правителі розглядали священиків як своїх чиновників, зобов'язаних виконувати всі їхні забаганки, навіть втручалися в суто релігійні питання. Водночас духовенство, могутнє своєю організацією та ідейним впливом на маси, не погоджувалося бути слухняним виконавцем на службі у світської влади. Церква претендувала не лише на повну незалежність у релігійних справах, а й на участь у політичній владі, вимагаючи допомоги держави в утвердженні християнства, боротьбі з єресями, примноженні та охороні церковних багатств.

Аврелій Августин (Блаженний, 354 - 430) запропонував цілісну картину світу:

обґрунтував теорію особистості, в центрі якої - становлення «нової» людини у її відношенні до Бога й до світу, утверджував віру в силу людської особистості, спрямованої до істини й добра, любив людину і кликав її до праці в ім'я ідеалу, надихав надією на успіх;

тема становлення моральної особистості через подолання себелюбства в любові до Бога - наскрізна в усій його творчості;

зміст добра задається моральним законом, тобто Божими Заповідями; гріховне суспільство або ж не знає вищого закону, або ж знає, та не може його здійснити;

писав у «Сповіді», що людських сил для спасіння хворої душі кожної особистості недостатньо, лише Божественна благодать здатна вилікувати душу, віра - єдине джерело істини і спасіння;

життя душі окремої особистості, життя «внутрішньої людини» надто складне і навряд чи остаточно визначене; людина потребує постійного догляду й спостереження.

теорія християнської держави: не вірячи в моральність земних держав, він часто порівнював із розбійними зграями, вважав, що реальна держава - це різновид необхідного зла; виправдання її -у служінні церкві, в допомозі «небесному граду» спрямовувати свій світ земний до світу небесного, зберігати й підтримувати єдність людських помислів і устремлінь.

«християнська держава» за недосконалості суспільного впорядкування життя є зразком «граду земного»: «Держава найкраще впорядковується і зберігається, коли вона заснована й пов'язана вірою і тісною злагодою, коли всі люблять спільне благо; вищим же благом є Бог».

Фома Аквінський (1226-1274) - у трактатах «Сума теології», «Про правління володарів», у коментарях до «Політики» та «Етики» Аристотеля обґрунтовував:

розгляд держави як частини універсального порядку, творцем і верховним правителем якого є Бог;

головна мета і виправдання держави - у збереженні суспільної злагоди і громадянського миру, які досягаються наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального й розумового розвитку, що має допомагати державі в духовному вихованні справжнього християнина;

влада має божественний характер і відповідає природним потребам людини - бути моральною, розумною, соціальною і політичною істотою;

божественна воля не поширюється на отримання й використання влади, тому остання може суперечити волі верховного правителя.

найкраща - змішана форма правління (монархія, аристократія та політія), заснована на монархії; влада монарха повинна бути єднальним началом і спиратися на мудрість правителя, який має ставитися до управління державою як до мистецтва, тобто не тільки управляти нею, а й бути її творцем;

владу належить обмежувати законами, рахуватися з «волею народу». Виступи проти влади як такої, невдоволення нею - великий гріх. Але на випадок нестерпної тиранії допускається навіть убивство тирана народом;

церква має верховенство над світською владою, а світська влада має безжально карати всіляких єретиків, що порушують єдність церкви.

Релігійний моралізм в соціально-політичному контексті виявився водночас теоретичною підставою та виправданням як інквізиції, так і сучасних релігійних концепцій у сфері права і в політичній науці.

Дата добавления: 2015-08-18