Органічний (біологічний) і расово-антропологічний напрямок

Теорія еволюції та боротьби за існування Чарлза Дарвіна (1809-1882) використовувались як аргумент на користь перенесення дарвінізму в суспільні науки:

у ХІХ ст. значної популярності набула теорія завоювання, яка пояснює процес виникнення держави як наслідок загарбання слабких сильнішими, де політичні явища спричинюються зовнішнім конфліктом між племенами, народами чи расами;

англійський соціальний дарвініст Уолтер Беджгот у праці «Фізика й політика» переніс біологічні елементи боротьби за існування на політику;

польський соціолог Людвіг Гумплович вважав, що людям від народження притаманна взаємна ненависть;

австрійський генерал Густав Ратценгофер стверджував, що різні племена виникли у процесі боротьби за існування;

Артур де Гобіно (1816-1882) - французький соціолог расово-антропологічної школи використовував цю теорію для викладу основних положень расизму;

історик Йоахим Лелевель (1786-1861) трактував антропологізм на користь національно-визвольного руху народних мас і встановлення демократії.

Органічна (біологічна) школа в соціології:

Заснована позитивістом Гербертом Спенсером (182О-19О3), який у праці "Початки соціології" проповідував ідею еволюційної аналогії між біологічними і соціальним організмами.

Біологічні закономірності природного добору і природні здібності людини називали висхідним і провідним фактором суспільного розвитку Стронін, Фульє, Вормс, Л.Гумпловіч, У.Самнер. П.Ф.Лілієнфельд, А.Шеффле. Якщо біологічний організм - функціональна цілісність клітин, то суспільство - цілісність елементарних одиниць (індивідів), організацій (органів). Уряд - мозок, торгівля - кровообіг, хвороба суспільства аналогічна хворобі біологічного організму (цікаво, а що є соціальною

М.М.Ковалевський, розробляючи порівняльно-історичний метод, обгрунтував ідею генетичної соціології для вивчення походження суспільного життя і суспільних інститутів.

Расово-антропологічний напрямок:

Вихідним і провідним фактором суспільного розвитку, критерієм пояснення суспільних явищ називає спадковість і генетичну чистоту населення, расові особливості і біологічні ознаки людей (Ж.А.Гобіно, Л.Гумплович, Ж.В.Лапуж, О.Аммон).

Колоніальні загарбання, світові війни тощо - одвічно притаманні людині, це "специфічний вияв" у людському суспільстві "універсального" біологічного закону "боротьби за існування".

У.Фогт та Е.Хантінгтон висунули ідею переваги англійської раси над усіма народами світу. Драчі з павличками стверджують вищість українців. Збиткуються над чукчами, не вважають за людей чеченців, циган тощо.

Націоналізм – ідеологія уславлення однієї нації за рахунок інших.

Шовінізм (від прізвища солдата Наполеонівської Армії Шовена, запеклого прихильника завойовницької політики) - різновид націоналізму, спирається на расизм, проповідь національної виключності одних рас і націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами і країнами. Великодержавний шовінізм виражає ідеологію тих націй, які в силу історичних процесів стали пануючими в багатонаціональних країнах (російський, сербський тощо) і є важливим знаряддям внутрішньої політики деяких урядів і партій доіндустріальних країн.

Сіонізм, антисемітизм, негритюд – все це огидні різновиди расистського звеличування євреїв, приниження євреїв, уславлення негрів.

Дата добавления: 2015-08-18