Джерела й основні риси американського права

До завоювання незалежності на території 13 колоній у Північній Америці діяло як англійське загальне право, так і статутне право, що розроблялося колоніальними законодавчими зборами. Після завоювання незалежності, попри перегляд англійського права (а в деяких штатах навіть було заборонено посилатися на рішення англійських судів), воно все ж таки збереглося як джерело та стало основою для розвитку права США. Характерними рисами правової системи США були дуалізм (дія на території кожного штату загально-федеральної та власної систем й) й великий уплив загального (в основі якого лежав судовий прецедент) права.

Основними джерелами американського права були:

- Конституція США;
-федеральні закони;

- конституції та закони штатів;

- загальне право (офіційні публікації рішень федеральних судів
і судів штатів, вишу юридичну силу серед яких мали рішення Верховного
суду СІП А, котрий створював, фактично, нове право).

Федеральне законодавство мало пріоритет над законодавством штатів. Кримінальне та цивільне законодавство було передане штатам, які утворювали власну правову систему. Саме цією обставиною пояснюються значні відмінності в законодавстві окремих штатів.

У цивільному праві було введено принцип приватної власності, що оголошувалася недоторканною. Ніхто, навіть держава, не мав права відібрати в приватної особи власність без справедливої винагороди та відповідного судового рішення. Утверджувалася приватна власність на землю, скасовувалися феодальні обмеження поземельної власності, система невідчужованості землеволодіння, принцип первородства. Землю, як і рухоме майно, можна було передавати в спадок, купувати та продавати. З виданням Закону "Про гомстеди" (1862 р.) будь-який громадянин США, якому виповнився 21 рік і який був главою сім'ї та не брав участі у війні проти США, міг стати власником до 160 акрів (64 га) "вільної" (експропрійованої в індійців) землі. Для цього йому потрібно було тільки присягнути, що землю він отримує не для спекуляції, а для проживання, та сплатити 10 доларів реєстраційного мита. Після п'ятирічного користування й обробітку ця земельна ділянка ставала його власністю. Якщо ж він хотів стати власником землі відразу, то повинен був сплатити по 1,25 долара за акр. Особи,

що служили в армії понад 14 днів, діставали право на придбання землі до виповнення їм 21 року. В зобов'язальному праві встановлю­валася свобода укладання договору.

Сформувалося дві системи кримінального законодавства -федеральне та законодавство штатів. Покарання за такі тяжкі злочини, як підробка державних цінних паперів, піратство, зрада тощо, визнача­лося федеральним законодавством, а за решту злочинів - законо­давством штатів. Злочини поділялися на зраду, тяжкі кримінальні злочини та провини.

У відповідь на визволення негрів від рабства в південних штатах були видані особливі кримінально-правові й цивільно-правові закони, що дістали загальну назву "чорних кодексів". Вони об'єднували в собі закони про бродяжництво, учнівство, робітничі контракти та ін. Ці закони мали на меті забезпечити робочою силою промисловість і примусити негрів працювати на колишніх своїх господарів. Важливе значення мала й прокламація "Про звільнення рабів" (вересень 1862 р.), згідно з якою від 1 січня 1863 р. усі раби, що належали рабовласникам Півдня, підлягали звільненню. Ці й інші закони надали Л. Лінкольну можливість створити боєздатну армію та перемогги у війні.

Після закінчення громадянської війни було прийнято низку документів, які відомі як акти про реконструкцію: 13-ти поправка до Конституції (1865 р.) скасовувала рабство на всій території СШ А; 14-тапоправка (1868р.) наділяла негрів усіма цивільними правами (громадянство, рівність перед законом тощо); 15-та поправка (1870 р.) надавала виборче право всім, незалежно від кольору шкіри.

Після війни штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат конгресу виключено представників Півдня. Особам, які брали участь у заколоті, заборонили брати участь у політичній діяльності. Рішенням Верховного суду в 1868 р. федера­ція проголошена непорушним союзом, право сецесії (виходу) було скасовано.

ТЕМА 18

Дата добавления: 2015-08-05