Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи

Ідеїта практика державного будівництва в роки Великої Французької революції справили значний уплив на розвиток усього людства, стали основою формування сучасної демократичної держави.

Причинами революціїбули:

• конфлікт між новими продуктивними силами та феодальними
виробничими відносинами (зміцніла буржуазія вже не хотіла
миритися з феодально-абсолютистським ладом, не потребувала
опіки з боку держави);

• більшість населення (селянство, міські низи) через численні
податки, повинності та безробіття вели злиденне життя. Загальне не­
задоволення викликала юридична нерівність і станові привілеї (дворян­
ство і духовенство були звільнені від сплати основної маси податків.
Лише дворянство могло займати адміністративні та судові посади);

• загальна криза французького абсолютизму: щорічний дефіцит
у королівській скарбниці перевищив 80 000 000 ліврів, а державний
борг досяг 4 500 000 000 ліврів, постійно збільшувалися податки, зне­
цінювалися гроші; королівська ж влада витрачала великі гроші
на утримання двору, ведення війн та інші потреби;

• ідеологія французького Просвітництва (погляди Ф. Вольтера,
Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро та ін., які піддавали жорстокій
критиці "старий порядок" і заявляли про соціальні та політичні
претензії непривілейованоїчастини населення Франції").

У 1788—1789 рр. в країні виникла революційна ситуація. Селянські повстання, що охопили багато французьких провінцій, доповнювалися виступами плебейства в містах (Ренне, Греноблі, Безансоні тощо). Монархія, що виявилася нездатною старими методами втримувати свої позиції, змушена була піти на поступки: в 1787 р. були скликані нотаблі (збори призначених представників трьох станів), а потім засідання Генеральних штатів, куди було

обрано 600 представників від дворянства та духовенства, а також 600 депутатів від третього стану (переважно великої буржуазії). Дворян­ство, духовенство та король обстоювали станове голосування (кожний стан - один голос), сподіваючись у такий спосіб підкорити собі всю діяльність Генеральних штатів. Третій стан відхилив цей принцип (пропонував поіменне голосування) та 17 червня 1789 р. проголо­сив Генеральні штати Національними зборами, а 9 липня -Установчими зборами. Тим часом уряд стягував до столиці війська та готувався до розправи з антифеодальним рухом. Однак на боротьбу з абсолютизмом піднялися народні маси. 13 липня 1789р. спалахнуло збройне повстання в Парижі. 14 липня повстанці штурмом взяли королівську фортецю - в'язницю Кастилію. Ця подія врятувала Установчі збори та ознаменувала початок буржуазної революції.

В історії Великої Французької революції виділяють такі основні етапи:

1) 14липня 1789р. - 10 серпня 1792р. - перетворення Франції
на конституційну монархію. Провідну роль відігравала велика буржуа­
зія та ліберальне дворянство, що переважали в Установчих зборах;

2) 10 серпня 1792 р.-2 червня 1793 р. -утвердження республіки,
проведено більш радикальні антифеодальні заходи, домінувала
торговельно-промислова буржуазія;

3) 2 червня 1793 р. - 27 липня 1794 р. - диктатура якобінців, за­
вершується ліквідація феодальноїсистеми, встановлюються капіталістичні
відносини, етап найвищого піднесення революції, її кульмінація.

Дата добавления: 2015-08-05