Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Конституція США 1787 р.

Читайте также:
  1. Конституція Франції 1791 р.

У травні 1787 р. у Філадельфії відкрилося засідання Конституцій­ного конвенту, скликаного для перегляду "Статей конфедерації" 1781р. та вироблення нової конституції. Серед 55 його делегатів із 12 штатів 20 були плантаторами, 23 — банкірами, купцями та промисловцями, 10-адвокатами, 1 -лікарі 1 -вчитель. Засідання Конвенту відбувалися


таємно, розголошувати зміст дебатів заборонялося. 17 вересня 1787 р. Конвент схвалив проект Конституції, що після її ратифікації 11 штата­ми в липні 1788 р. набирає чинності. Вона складається з семи статей, більшість з яких мають декілька розділів. Авторами її вважаються Б. Франклін, А. Гамільтон, Д. Медісон.

Конституції США властиві такі основні принципи, що пронизу­ють основний її зміст:

1) стабільність - протягом майже 220 років до неї внесено лише
27 поправок; стабільність забезпечується надзвичайно складною
процедурою внесення до неї змін і доповнень; такі Конституції
називають жорсткими;

2) республіканська форма правління - встановлена як на федераль­
ному рівні, так і на рівні штатів;

3) федералізм - за Конституцією, США перетворилися з конфеде­
рації на федерацію; чітко визначено повноваження федерального
центру; все, що не делеговано центрові, залишається в компетенції
штатів або народу;

4) розподіл влади на три гілки - законодавчу, виконавчу та судову;

5) компроміспість - Конституція США визначає баланс між центром
і штатами, між гілками влади (система "стримування та противаг"),
між великими й малими штатами тощо.

Згідно з Конституцією США 1787 р., законодавча влада надавалася Конгресу, що складався з Палати представників і Сенату. Члени Палати представників обиралися на два роки від кожного штату. До кандидатів у представники висували такі вимоги: досягнення 25 років, бути протягом семи років громадянином США і під час проведення виборів проживати в тому штаті, від якого обирався. Кількість представників встановлювалися з розрахунку один не більше, ніж від ЗО 000 мешканців за умови, що кожний штат повинен мати хоча б одного представника.

До Сенату належало обрати по два представники (сенатори) від кожного штату на шість років. Спочатку законодавчими органами штатів, а з 1913 р. - населенням штатів прямим голосуванням. Кожний сенатор мав один голос. Кожні два роки переобиралася третина Сенату. Сенатором могла стати особа, котрій виповнилося ЗО років, протягом дев'яти років була громадянином США і на момент виборів мешкала в штаті, від якого обиралася. Головою Сенату був Віце-президент.

Конгрес, загалом, мав значні повноваження, що були ширшими, порівняно зі Статтями конфедерації (видавати закони з регулювання внутрішньої та зовнішньої політики, карбувати монету, керувати роботою поштових відомств, утриманням армії та поліції, оголошувати


 




війну, укладати зовнішні позики, встановлювати одиниці мір і ваги тощо). Кожна палата мала й свої повноваження. Та обсяг їх у Сенату був набагато ширшим, аніж у Палати представників.

Обидві палати було наділено рівними правами в питаннях законодавчої ініціативи та прийняття законів. Кожний законопроект, прийнятий Палатою представників або Сенатом, перш ніж стати законом, направлявся Президентові США. Якщо останній схвалював законопроект і підписував його, він ставав законом. Якщо не схвалю­вав, то повертав зі своїми зауваженнями в ту палату, від якої він вийшов. Палата переглядала законопроект, якщо дві третини її складу знову його схвалювали, то він разом із зауваженнями Президента направлявся другій палаті, де розглядався й в разі його схвалення двома третинам й ставав законом.

Главою держави та главою виконавчої влади, за Конституцією, був Президент. Він обирався двоступеневими виборами, терміном на чотири роки й наділявся величезними повноваженнями -призначав міністрів (секретарів), які відповідали тільки перед ним; був головнокомандувачем збройних сил; здійснював представницькі функції; призначав членів Верховного суду США та суддів федераті ьі Іої системи; здійснював помилування тощо. Президентом могла бути особа віком від 35 років, яка була громадянином США за народженням та проживала в США не менше від 14 років.

Судова система США мала два рівні: 1) федеральний (Верховний суд, апеляційні суди (їх 11), окружні суди (89); 2) судові системи кожного штату (Верховний суд штату, суди першої інстанції та місцеві суди).

Верховний суд є найвищою судовою інстанцією США, єдиним судом, створення якого передбачено Конституцією. Його членів призначає Президент "за порадою і згодою Сенату" на довічно. Рішення Верховного суду не підлягають апеляції в жодному іншому суді. Конгрес має право встановлювати кількість суддів Верховного суду та в певних межах вирішувати, які справи підлягають розглядові в ньому, але він не може змінити прав, наданих Верховному судові Конституцією.

Конституція США 1787 р. була надзвичайно прогресивним документом того часу. За її прикладом були прийняті конституції в багатьох країнах світу. Сьогодні ж це достатньо поміркований документ, який містить певні колізії та за демократичною спрямова­ністю поступається деяким конституціям світу. Однак Конституція США залишається одним з найвидатніших правових актів, створених людством. Доповнена поправками та прецедентами Верховного суду, вона є надійним фундаментом американської демократії.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 145 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. в Англії | Особливості та зміст буржуазного права Англії | Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи | Державність Франції в період конституційної монархії | Конституція Франції 1791 р. | Консульство й імперія Наполеона | Кодекси Наполеона | Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р. | Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії | Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності США| Громадянська війна в США та її наслідки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)