Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності США

Читайте также:
  1. Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави
  2. Боротьба Гога й Магога
  3. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи Л.
  4. Боротьба проти унії.
  5. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
  6. Давид царем у Хевроні 1-7; Ішбаал протицарем і боротьба з ним 8-32

Незабаром після відкриття X. Колумбом Америки (1492 р.) англійські експедиції, очолювані Д. Каботом, відкрили Ньюфаундленд (північний схід півострова) й більшу частину східного узбережжя (до 38° Гін. ш.). У XVI ст. розпочалася колонізація Північної Америки європейцями (з Іспанії, Франції, Англії, Нідерландів та Швеції), що починають заснову­вати тут свої поселення. Найміцнішими виявилися ашлійські поселення (перше поселення в 1607р.—Віргінія, згодом-Массачусетс, Коннектикут, Род-Айлендта ін.), вони становили більшість. У 70-х рр. XVII1 ст. в Новій Англії (так називалися англійські володіння в Північній Америці) про­живало 2 500 000 осіб, з яких понад 500 000 темношкірих рабів (перші темношкірі раби були завезені сюди з Африки на початку XVI ст., рабів купували за 13-20 доларів, а продавали за 1000). Існувало ІЗ колоній, які поділялися на три групи:

1) коронні, що перебували під управлінням королівських чиновників
(Віргінія, Джорджія та ін.);

2) самоврядні (Коннектикут, Род-Айленд, Массачусетс тощо);

3) приватновласницькі (Пенсільванія, Делавер, Мериленд та ін.).
До середини XVIII ст. колонії мали певну політичну автономію.

їхні органи влади в мініатюрі повторювали державний лад Англії. На чолі колоній стояли губернатори, котрі або призначалися королем чи власниками колоній, або обиралися всім населенням. У всіх колоніях існували представницькі органи, що мали право видавати закони, встановлювати податки. Губернатори ж мали право накладати вето на законопроекти, прийняті цими органами.


У міру економічного розвитку колоній, з початком перетворення Англії на велику колоніальну державу, погіршується економічний і політичний статус колоній, загострюються суперечності між ними та метрополією. Англійська буржуазія розглядала колоніїяк джерело сировини й ринок збуту для промисловості метрополії. Північні та центральні колонії розвивалися подібно до метрополії, тож американська буржуазія ставала суперником англійської буржуазії в торгівлі з індійцями, Вест-Індією, в суднобудівництві тощо.

Протягом ХУІІ-ХУПІ століть Англія, гальмуючи економічний розвиток колоній, вдавалася до заходів, спрямованих на припинення в них зростання промисловості. Законом від 1699 р. був заборонений експорт вовни та вовняних виробів з колоній; закон 1750 р. забороняв спорудження в колоніях домен, прокатних станів; колоністам було заборонено виготовляти підкови, цвяхи, ґудзики, вивозити вичинені шкіри. У 1763 р. заборонили колонізацію земель на захід від Аллеган-ських гір. У 1765 р. законом про гербовий збір були введені податки на всю комерційну, судову й іншу ділову документацію, на періодичну пресу та ін. Така політика метрополії обмежувала інтереси всього населення колоній, тому колоністи багато разів зверталися до королів Англії зі скаргами, петиціями, але бажаного ефекту це не давало.

У середині XVIII ст. суперечності між метрополією й американ­ськими колоніями особливо загострюються. У 1773-1774 рр. склада­ється революційна ситуація, що супроводжувалася протиурядовими виступами американців. 5 вересня 1774 р. колоністи скликають перший Континентальний конгрес, який, поклавши початок створенню загального представницького органу для всіх колоній і закликавши колонії спільно бойкотувати англійські товари, звернувся до короля Георга ІН з адресом про надання колоніям ширших прав. Король віддав наказ придушити виступ колоній і відправив війська. У квітні 1775 р. між колоністами (війська яких очолив Цж. Вашингтон) і англійською армією розпочалися військові дії. У травні 1775 р. зібрався другий Континентальний конгрес (діяв з невеликими перервами до 1779 р.), який, констатував­ши стан війни з Англією, прийняв рішення про створення армії. Кожна колонія оголосила себе незалежною. 4 липня 1776 р. було прийнято "Декларацію незалежності", в котрій проголошувалося, що колоніальний гніт суперечить природним правам людини на свободу, життя та прагнення до щастя, а повсталі колоніїє вільними та незалежними державами й об'єднуються в Сполучені Штати Америки. Автором Декларації був Т. Джефферсон (1743-1826). Нове державне утворення Англія визнала в 1783 р.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 167 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Формування державного механізму конституційної монархи в Англії | Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. в Англії | Особливості та зміст буржуазного права Англії | Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи | Державність Франції в період конституційної монархії | Конституція Франції 1791 р. | Консульство й імперія Наполеона | Кодекси Наполеона | Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р. | Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.| Конституція США 1787 р.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)