Читайте также:
|
|
Перед проведенням дослідів і виконанням розрахунків потрібно детально ознайомитися з теоретичними відомостями, методичними вказівками до виконання роботи, безпечними умовами її проведення. Вимірювання здійснюються методом амперметра-вольтметра.
Послідовність виконання роботи подана нижче.
1. Ознайомитися з характеристиками дослідного двигуна та подати його технічні параметри в табличній формі за зразком таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики дослідного двигуна
Тип | , кВт | , об./хв. | , А | , % | |
2. Підготувати асинхронний двигун, вимірювальні прилади, автоматичні вимикачі, з’єднувальні провідники, інструменти.
3. Виміряти температуру довкілля та електродвигуна в холодному стані за допомогою спиртового термометра (керуючись рекомендаціями, які подані в розділах 1 та 2).
4. Скласти дослідну схему згідно рисунка 3.1, впевнившись, що ручка ЛАТРа TV виведена до упора (напруга на вході випрямляча VD рівна нулю).
5. З’єднати обмотки статора електродвигуна послідовно, шляхом ввімкнення автомата QF3. Автомати QF1 та QF2 повинні бути розімкненими!
6. Ввімкнути автомат QF4 і за допомогою ручки ЛАТРа TV встановити на вольтметрі PV напругу,
при якій покази амперметра PA не будуть перевищувати 20 % номінального струму двигуна. Записати покази вольтметра та амперметра .
7. Визначити сумарний омічний опір обмоток електродвигуна та опір кожної фази в холодному стані за формулами:
; .
8. Відключити автоматичні вимикачі QF3 та QF4! З’єднати обмотки статора електродвигуна в зірку, шляхом ввімкнення автомата QF2.
9. Здійснити пуск електродвигуна, ввімкнувши QF1. Навантажений двигун повинен деякий час працювати для того, щоб температура обмоток підвищилась.
10. Підготуватися до вимірювань. Швидко вимкнути QF1 та QF2. Натомість увімкнути QF3 та QF4. Перше вимірювання струму та напруги провести не пізніше 20 сек від моменту вимкнення електродвигуна. Виконати 6…8 вимірювань через рівні проміжки часу (за основу слід взяти час, що минув від моменту вимкнення електродвигуна до першого вимірювання). Для кожного вимірювання визначити сумарний омічний опір обмоток електродвигуна та опір кожної фази в гарячому стані:
; .
11. Результати вимірювань та розрахунків подати в табличній формі за зразком таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Результати вимірювань і розрахунків
№ вимірювання | , В | , А | , Ом | , Ом |
12. Використовуючи дані таблиці, побудувати залежність . Провести екстраполяцію графіка (зберігаючи його характер, продовжити до перетину з віссю ординат). Визначити опір обмоток в момент вимкнення двигуна з мережі (при t=0) .
13. Визначити перевищення температури обмоток над температурою довкілля
.
14. Визначити абсолютну температуру обмоток
.
15. Використовуючи інформацію, яка подана в таблиці 1.2, зробити відповідний висновок про тепловий режим при роботі двигуна та його вплив на стан ізоляції машини.
Увага! Подавати напругу в схему й проводити вимірювання дозволяється лише після перевірки викладачем правильності з’єднань.
4. ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт повинен містити теоретичні відомості у короткому викладенні про зміст випробовувань електричних машин на нагрівання, методи вимірювання температури обмоток електродвигунів змінного струму.
Окремим пунктом подається послідовність виконання роботи, результати вимірювань та розрахунків. Обов’язковим є детальне відображення всіх розрахунків, що виконувались на основі дослідних даних.
При оформленні звіту можна дотримуватися наступної послідовності подання матеріалів лабораторного заняття:
· мета роботи;
· характеристика методів вимірювання температури обмоток електричних машин змінного струму;
· технічні параметри дослідного двигуна;
· дослідна схема;
· результати вимірювань і розрахунків;
· висновки.
При викладенні теоретичного матеріалу в звіті доцільно подавати пояснювальні рисунки.
5. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
ªªªªª ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 ªªªªª
Мета роботи: навчитися визначати температуру обмотки збудження двигуна постійного струму.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1 Загальні положення
Випробування на нагрівання машин постійного струму в режимі номінального навантаження може здійснюватися як реальним навантаженням, так і з використанням допоміжних машин. При випробуванні машин із змінним навантаженням, наприклад для приводу прокатного стану, необхідно встановити ритмічність роботи стану протягом 4...6 год. Теплові випробування бажано проводити при навантаженнях 100 і 75% від номінального значення при холостому ході з побудовою залежності підвищення температури обмоток від втрат в них .
Для машин потужністю більше 100 кВт, згідно ГОСТ 10159–79 допускається проводити теплові випробування непрямим методом. Суть методу полягає у вимірюванні перегрівання частин машини при двох режимах випробувань: в режимі холостого ходу з номінальним струмом збудження; в режимі короткого замикання генератора з номінальним струмом якоря.
Для виключення можливого самозбудження машин зі змішаним збудженням при проведенні випробувань в режимі короткого замикання послідовну обмотку вмикають так, щоб вона діяла розмагнічувальним чином. При випробуванні машин, які не мають послідовної обмотки, використовують штучні способи, що забезпечують підтримку стійкої роботи. В машинах, які мають достатні проміжки між котушками обмоток головних і додаткових полюсів, накладають тимчасову послідовну обмотку із гнучкого ізольованого проводу так, щоб вона не впливала на додаткові полюси (рис. 1.1). В тих випадках, коли тимчасову обмотку неможливо накласти, підбирають збуджувальний генератор постійного струму
Для електродвигунів постійного струму послідовного збудження при випробуваннях на нагрівання зручно користуватися методом опору. Зручно використовувати цей метод і для обмоток збудження, температура яких може контролюватися в процесі роботи двигуна.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Метод амперметра-вольтметра | | | ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ |