Порядок виконання роботи. Перед виконанням роботи необхідно детально ознайомитись із загальними положеннями

Перед виконанням роботи необхідно детально ознайомитись із загальними положеннями організації технічного обслуговування і ремонту електродвигунів, обсягом вимірювань і випробувань при здаванні електричних машин в експлуатацію, після капітальних і поточних ремонтів, вимогами Норм випробування електрообладнання, методами та особливостями проведення передбачених вимірювань і випробувань.

При виконанні передбаченого лабораторним заняттям обсягу випробувань і вимірювань слід дотримуватися правил безпечного проведення робіт.

Перед початком роботи потрібно підготувати робоче місце, необхідні прилади, інструменти та дослідний електродвигун.

Роботу необхідно проводити в такому порядку.

1. Записати технічні характеристики вимірювальних приладів і дослідного електродвигуна.

2. Здійснити огляд електричної машини для виявлення видимих дефектів і пошкоджень.

3. Згідно з рекомендаціями підрозділу 1.2 даної методичної розробки виконати визначення початків і кінців обмоток статора двигуна. Провести маркування виводів, використовуючи загальноприйняті позначення.

4. Використовуючи методичні рекомендації, що подані в підрозділі 1.3, здійснити вимірювання опору ізоляції обмоток статора електричного двигуна відносно землі та одна відносно одної. Визначити коефіцієнт абсорбції. Порівняти отримані результати з допустимими значеннями. Зробити висновок про можливість ввімкнення електродвигуна без проведення сушіння ізоляції.

5. Виміряти опір обмоток постійному струму, керуючись вказівками підрозділу 1.4. Попередньо слід вибрати метод вимірювань (прямий або непрямий).

6. За результатами огляду та вимірювань зробити попередній висновок про можливість введення дослідного електродвигуна в експлуатацію.

7. Під’єднати електричний двигун до мережі та здійснити його пробний пуск. При цьому слід перевірити відсутність гулу або шуму. Якщо двигун колекторний, то слід звернути увагу на наявність колекторного вогню та стан щіток.

8. Заповнити карту технічного огляду електричної машини (за зразком додатку А).

3. ЗМІСТ ЗВІТУ

У звіт потрібно включити теоретичні відомості в короткому викладенні про обсяг вимірювань і випробувань електродвигунів, суть методів перевірки правильності з’єднань обмоток, вимірювання опору ізоляції та омічного опору обмоток.

Окремим пунктом подається послідовність виконання роботи, результати вимірювань та розрахунків. Обов’язковим є детальне відображення всіх розрахунків, що виконувались на основі дослідних даних.

При оформленні звіту можна дотримуватися наступної послідовності подання матеріалів лабораторного заняття:

► мета роботи;

► теоретичні відомості;

► технічні параметри дослідного двигуна та вимірювальних приладів;

► дослідні схеми;

► результати вимірювань і розрахунків, включаючи карту технічного огляду електродвигуна;

► висновки.

4. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Який обсяг робіт виконується при технічному обслуговуванні електричних двигунів?
2. Які вимірювання і випробування передбаченні після капітального ремонту електродвигунів?
3. Назвіть випробування, які проводяться при введенні двигунів змінного струму в експлуатацію.
4. Які умови перевірки роботи електродвигунів під навантаженням?
5. Вкажіть умови вмикання електродвигунів номінальною напругою 380 В без сушіння ізоляції.
6. Яка тривалість прикладання випробної напруги при перевірці двигунів підвищеною напругою промислової частоти?
7. Як маркують початки та кінці обмоток електродвигунів?
8. В який колір фарбують вивідні кінці обмоток трифазних асинхронних двигунів?
9. Зобразіть схеми з’єднання обмоток статора електричної обертової машини змінного струму „зіркою” та „трикутником”.
10. Чому відхиляється стрілка вольтметра (або запалюється лампа) при правильному з’єднанні обмоток?
11. Як визначається мінімальне допустиме значення опору ізоляції електродвигунів?
12. Як залежить опір ізоляції від температури?
13. Для чого потрібно проводити розрядку обмоток на заземлений корпус машини перед повторним вимірюванням опору ізоляції?
14. Поясніть фізичну суть струму абсорбції.
15. Як визначається коефіцієнт абсорбції? При яких його значеннях ізоляцію можна вважати сухою?
16. Які заходи вживають для підвищення опору ізоляції?
17. Через які причини омічний опір обмоток може не відповідати паспортним даним або нормам випробувань?
18. Назвіть прямі методи вимірювання опору обмоток постійному струму.
19. Які особливості визначення опору обмоток постійному струму методом амперметра та вольтметра?
20. Запишіть формули для визначення омічного опору обмоток для електродвигунів зі схемами з’єднання „зірка” та „трикутник”, якщо схема містить три виводи.

ªªªªª ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 ªªªªª

Тема роботи: „Вимірювання температури обмоток електрич-них обертових машин змінного струму ”

Мета роботи: навчитися визначати температуру обмоток трифазного асинхронного двигуна.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Загальні положення

Температуру обмоток визначають при випробуваннях двигуна на нагрівання. Випробування на нагрівання виконують для визначення абсолютної температури або перевищення температури обмотки чи частин електродвигуна відносно температури охолоджуючого середовища при номінальному навантаженні.

Електроізоляційні матеріали, які застосовуються в конструкціях електричних машин, старіють і поступово втрачають електричну та механічну міцність. Швидкість цього старіння в основному залежить від температури, при якій ізоляція працює.

Численними дослідами встановлено, що довговічність (термін служби) ізоляції скорочується удвічі, якщо температура, при якій вона працює, на 6...8 ºС перевищує граничну для даного класу стійкості до нагрівання.

В таблиці 1.1 вказані класи стійкості до нагрівання електроізоляційних матеріалів і характерні для них граничні температури.

Таблиця 1.1 – Граничні температури нагрівання ізоляції

Клас стійкості до нагрівання	γ	А	Е	В	F	H	C
Гранична температура, ºС

Випробування на нагрівання може виконуватися при безпосередньому навантаженні або непрямим методом (нагрівання від основних втрат). Випробування проводять до встановленої температури при незмінному навантаженні. В якості встановленої приймають таку, яка протягом 1 год. змінюється не більше ніж на 1 ºС. В якості навантаження при випробуваннях на нагрівання застосовують різні пристрої. Найпростішими з них є різноманітні гальма (колодкові, стрічкові та ін.), а також навантаження, які забезпечуються генератором, що працює на реостат.

При випробуваннях на нагрівання визначають не тільки абсолютну температуру, але й перевищення температури обмоток над температурою охолоджуючого середовища. Допустимі значення цього параметру вказані в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Гранично допустимі перевищення температури частин двигуна

Частини двигуна	Гранично допустимі перевищення температури, ºС, для ізоляційних матеріалів класів стійкості до нагрівання	Метод вимірювання температури
А	Е	В	F	H
Обмотки змінного струму двигунів потужністю 5000 кВт і вище або з довжиною осердя 1 м і більше						Опору або температурних індикаторів, які вкладені в пази
Те ж, але потужністю до 5000 кВт або з довжиною осердя менше 1 м	50^1	65^1	70^2	85^2	105^3	Термометра або опору. Дані вказані для методу термометра
Стрижневі обмотки роторів асинхронних двигунів						Термометра або опору

Продовження таблиці 1.2
Контактні кільця						Термометра або температурних індикаторів, які вкладені в пази
Осердя та інші стальні частини, що дотикаються до обмоток						Термометра
Те ж, але без дотику з обмотками	Перевищення температури цих частин не повинне більшим за значення, які створювали б небезпеку пошкодження ізоляційних або інших суміжних матеріалів

Примітки. 1. При вимірюванні методом опору допустима тем-пература збільшується на 10 ºС.

2. Те ж на 15 ºС.

3. Те ж на 20 ºС.

Як видно з таблиці, для визначення температури передбачені різні методи, застосування яких залежить від конкретних умов і частин машин, в яких необхідно проводити вимірювання.

Дата добавления: 2015-08-05