Читайте также:
|
|
Стратегічне управління являє собою новий напрям діяльності менеджерів, суть якого полягає в тому, щоб крім довгострокових планів розробляти структури управління, системи і механізми взаємодії окремих планів, спрямованих на забезпечення довгострокової стратегії на перемогу в конкурентній боротьбі і створенні управлінського інструментарію для втілення цих стратегій в життя.
Важливими базисними елементами стратегічного менеджменту є корпоративна місія та корпоративні цілі. Місія – це мета, задля якої існує організація, зазвичай визначає сферу діяльності компанії, деталізує її статус, декларує принципи роботи, виражає «бачення» вищого керівництва на те, якою може чи має бути організація за найсприятливішого збігу обставин.
Цілі – це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких для неї являється бажаним і на досягнення яких направлена її діяльність.
Тому основна місія досліджуваного підприємства – це, використовуючи кращі традиції землеробства та новітні технології обробки чорноземів, виробляти екологічно чисту сільгосппродукцію.
Цінування ділової репутації фірми та прямування до процвітання спільно з нашими партнерами.
А також створення стабільного та соціально-орієнтованого бізнесу.
Цілі підприємства:
1. Прагнути неможливого, щоб досягти максимального.
2. Кожну розпочату справу доводити до логічного результату.
3. Ефективно використовувати ресурси.
4. Виконувати зобов'язання, які взяли на себе.
5. Працювати єдиною командою, в якій кожний є професіоналом.
Для досягнення своїх цілей підприємство повинне проводити ефективну ринкову політику та співпрацювати з діловими партнерами. З кожним роком керівництво вимушене враховувати все більшу кількість зовнішніх факторів, які набувають зовнішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища організації безпосереднього впливу відносять фактори, які впливають на існування самої організації, на конкретні результати її діяльності. Це: галузь та конкретне середовище, споживачі (покупці), постачальники, партнери організації, профспілки, місцеві органи влади.
Дослідимо основні сильні та слабкі сторони методом SWOT-аналізу господарства та проаналізуємо його конкурентоспроможність методом рангів.
SWOT-аналіз – наймогутніший методологічний інструмент, що дозволяє
здійснювати повний аудит маркетингової й іншої діяльності компанії.
Після проведення аудита накопичується велика кількість інформації різного ступеня важливості і надійності. SWOT-аналіз очищає дану інформацію і виділяє найбільш важливі результати внутрішнього і зовнішнього аудита. Невелика кількість опорних пунктів дозволяє компанії зосередити на них свою увагу. SWOT-аналіз структурно складається з наступних частин:
. можливості;
. загрози;
. сильні сторони компанії;
. слабкі сторони компанії.
Таблиця 2.1
Матриця SWOT-аналізу АОПП «Великосорочинське»
Сильні сторони | Слабкі сторони | |
Маркетин гові можливо сті | Високий рівень організації управлінського обліку. Наявність висококваліфікованого виробничого персоналу. Налагоджена система постачання сировини та матеріалів. Розширення номенклатури продукції. | Поширення реклами в засобах масової інформації. Недостатній рівень розвитку каналів товароруху. Середня позиція в долі ринку на обласному рівні. Відсутність системи стратегічного планування та логістичної системи. |
Маркетин гові загрози | Створення системи обліку зі зниження витрат. Створеня системи електронних продаж. | Розширення каналів товароруху. Створення системи зворотного звязку з клієнтами господарства |
Отже, проаналізувавши дану матрицю, можна сказати, що господарство в даний час застосовує стратегію виклику ринковому оточенню. Великий внутрішній потенціал підприємства дає змогу в майбутньому зайняти позицію лідера на ринку та стратегія лідерства за витратами дозволить знизити витрати на виробництво продукції та таким чином привабити більшу кількість споживачів.
Проаналізуємо рівень конкурентоспроможності АОПП «Великосорочинське». Основними конкурентами на ринку для даного підприємства є CТОВ «Воскобійники»(с. Воскобійники, Шишацького район), СТОВ «Гоголеве» (с. Гоголеве, Миргородський район). Дослідження проведемо методом рангів. У процесі розрахунку необхідно визначити коефіцієнт значимості, коефіцієнт питомої ваги, оцінку підприємства з аналогічним сільськогосподарським підприємством, відносну оцінку та ранг підприємства.
Рівень конкурентоспроможності підприємства визначається за формулою:
(2.1)
Де: Воц.бп – відносна оцінка базового підприємства,
Воц.к1 – відносна оцінка конкурента.
Якщо Кбп – від 0 до 15 % - то рівень конкурентоспроможності низький, від 16 до 30% - середній, понад 30% - високий. Якщо Кбп менше 0, то підприємство неконкурентоспроможне.
Базуючись на даних таблиці 2.2 (додаток А), розрахуємо коефіцієнт конкурентоспроможності.
(2.2)
(2.3)
Отже, розраховані коефіцієнти свідчать про середній рівень конкурентоспроможності АОПП «Великосорочинське» відносно CТОВ «Воскобійники» та ТОВ «Гоголеве».
Виходячи з вище сказаного, підприємство динамічно розвивається та дотримується корпоративної стратегії концентрованого росту, тобто розширює асортимент продукції та посилює свої позиції на ринку.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Економічна характеристика підприємства | | | Розділ 3. |