Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Слов’янські мови, їх генетична спорідненість.

Читайте также:
  1. Позакласна робота з укр. мови, її значення і завдання, форми та види.
  2. Сучасні слов’янські народи, їхня етнічна спорідненість.
  3. Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм

Спорідненість слов'янських мов є очевидною. Найпо- казовішим Підтвердженням цього є функціонування в них однакових назв на позначення предметів, явищ, дій, оз­нак, процесів. Приклади генетично споріднених слів у слов'янських мовах наведено у табл. 2.2, Однак самостійний розвиток слов'янських мов протягом майже 1,5 тис, років спричинився до значних розходжень, особливо в їхніх лек­сичних системах (пор., наприклад, функціонування в чеській мові назви ройгіт на місці осінь в інших слов'янсь­ких мовах; українському людина в усіх слов'янських мо­вах відповідає чоловік; дієслова бачити, бачьщь відповід­но в українській та білоруській мовах уживаються на міс­ці слов'янських дієслів з коренем вид-) і семантиці споріднених слів (наприклад, на місці загальнослов'янсь­кого ліс у значенні «насадження диких дерев» у болгарсь кій і сербській мовах функціонує слово гора, а на позначен­ня поняття гора в цих мовах використовується геогра­фічний термін планина; східнослов'янські назви з дієслів­ним коренем вон'- мають значення «смердіти», а західно­слов'янські, навпаки, — «мати надзвичайно приємний запах», що передається рос. благовоние; у цих же групах мов протилежним є значення в прикметника черствий: сх.-сл. «давно випечений, твердий, засохлий» (про хліб), чес., словац. «свіжоспечений, теплий» (про хліб); укр. вро­длива (про людину) — «дуже красива, приваблива», рос. уродливая — «дуже некрасива, спотворена» та ін.). Щоправда, в діалектах різних слов'янських мов простежу­ються сліди давньої тотожності нині відмінних або відсутніх мовних фактів і явищ (наприклад, як відповідник до укра­їнського літературного бачити в діалектах функціонує ви- діти, яке продовжує ряд дієслів у сучасних слов'янських мо­вах з основою вид- < псл. *ілй-; укр. чоловік «мужчина; одру­жений мужчина» у просторіччі та в діалектах має ще значення «людина», як в інших слов'янських мовах).

Про генетичну спорідненість слов'янських мов свід­чить також подібність граматичних форм слів (табл. 2,3). Таблиця 2.3 Відмінювання іменників у слов'янських мовах різних груп

Однина
Мова Відмінки^--^. Українська Чеська Сербська
Називний Родовий Давальний, Знахідний Орудний Місцевий Кличний корова корови корові корову коровою (на) корові корово кгауа кгауу кґйу£ кга\ги кгауои (о) кґйуо кр'ава краве крави краву кравом (о) крави краво
Множина
Мова Українська Чеська Сербська
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий корови корів коровам корів коровами (на) коровах кгауу кгау кгауіт кгауу кгауаші (о) кгатасЬ кр'аве крава кравама краве кравама (о) кравама

 

Наведені лексичні та граматичні порівняння свідчать про існування в далекому минулому спільної мови-основи — праслов'янської. Щоправда, не завжди легко виявити спорідненість мов та їхніх одиниць, навіть коли зовні лексико-семантичні, фонетичні, морфемно-слово­твірні, морфологічні ознаки збігаються. Зокрема, в болгар­ській, сербській, хорватській, українській, білоруській, ро­сійській і польській мовах функціонує слово комиш (рос. і білор. камиш, болг. кажьш, серб, камиш, хорв. катіз, пол. котузг), яке в чеській і словенській мовах застаріло. Воно є і в татарській, турецькій, узбецькій, башкирській, киргизькій (кату$), азербайджанській, туркменській (да­ту*) мовах, які належать до тюркської сім'ї. Етимологіч­ний аналіз свідчить, що в цьому випадку спостерігається запозичення слів з однієї чи кількох тюркських мов у слов'янські. Подібні процеси поширені в різних мовах. Однак кожна слов'янська мова має свої особливості. Тому носієві однієї мови не завжди легко зрозуміти спо­ріднену мову чи перекласти її рідною, а тим більше вивчи­ти її. Це стосується насамперед художнього стилю, який насичений образними виразами, а також фразеології, що не завжди має відповідники в інших слов'янських мовах (пор., наприклад, приблизний переклад назви вірша Т. Шев­ченка «Я не нездужаю, нівроку» російською мовою як «Я, слава Богу, не бо лею» або російські фразеологізми стро- ить глазки, цьіплятп по осени считают, яким в українсь­кій мові відповідають вирази пускати бісики, не кажи «гоп», поки не перескочиш).

Слов'янські мови разом з індійськими, іранськими, балтійськими, германськими, романськими, кельтськи­ми, албанською, вірменською та грецькою мовами нале­жать до індоєвропейської сім'ї. Зазначені живі та мертві (хетсько-лувійська, тохарська, фригійська, фракійська, іллірійська, венетська) групи і мови виділилися зі спільної індоєвропейської прамови приблизно наприкінці III тис. до н. е. й донині зберігають подібність. Отже, розвиваючись із спільного праслов'янського ко­реня, слов'янські мови постійно віддалялися за фонетич­ними, лексичними і граматичними ознаками як від своєї основи, так і одна від одної. Це зумовило необхідність їх генеалогічної класифікації.


Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 925 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Філологія як комплекс лінгвістичних і культурно - історичних дисциплін. | Словєянська філологія як галузь філологічних знань. | Методи дослідження мови. | Сучасні слов’янські народи, їхня етнічна спорідненість. | Слов’яни на початку 20 ст. | Зародження слов’янської філології. | Дунайсько-Карпатська теорія розселення слов’ян. | Вісло-Дніпровська теорія розселення слов’ян. | Вісло-Одерська теорія розселення слов’ян. | Заселення балканського півострова. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Чинники, які свідчать про етнічну близькість слов’ян.| Класифікація слов’янських мов.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)