Тема 11. ЗАЙМЕННИК

Тема: Значення займенників. Співвідношення займенників з іншими частинами мови.

Мета: Шляхом теоретичних та практичних вправ виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання до виконання:

1. Перепишіть, підкресліть займенники. З'ясуйте, із словами яких частин мови вони співвідносні і яку синтаксичну роль виконують у реченні? Визначте розряди займенників.

1. Цвіте мій сад - і меж його немає, у білім мареві вимріює плоди. Неначе тихі лебедині зграї з усіх земель злетілися сюди. 2. Безсмертя - хто поставить на коліна? Хто згасить сонце темрявою хмар? 3. Я єсть той, який щоденно на будові, на посту. 4. Батьківщино! Ти даєш мені сонце погоже, і повітря даєш, і снагу. Не вславляти тебе я не можу, отаку, як життя, дорогу, карті (М.Луків). 3) Знову я їхав по Вкраїні. По тих дорогах польових. Де вздовж цвітуть сокирки сині. Пливе гречок пахучий сніг. (З тв. М.Рильського).

2. Визначте дієслівні форми на - но, -то, з'ясуйте їх стилістичну роль. Розкажіть, які народні прикмети ви знаєте.

Особливо багато прикмет пов'язано з рослинами. Нині вже незаперечно доведено наукою, що понад чотириста представників флори по-своєму реагують на зміни природи. Візьмемо для прикладу звичайну папороть. Якщо у неї скручене донизу листя - сподівайся на сонячний день. На дощ віщують згорнуте суцвіття кульбаба, сплюснуті пелюстки натичів. Неабиякими віщунами є бджоли. Здавна помічено: якщо восени льотки старанно заліплені воском чи прополісом - зима буде холодна (За В.Скуратівським).

3. На прикладі наведених груп дієслів доведіть, що дієслову властиві такі граматичні категорії (вид, стан, особа, час, спосіб), яких не мають інші частини мови.

1) Нести - принести, виносити - виносити, стукати - стукнути. 2) Беру, брав, братиму. 3) Співати, лопнути, вмиватися. 4) Дійду, дійдеш, дійде; любимо, любите, люблять. 5) Співаємо, співайте, співали б.

4. Визначте спосіб і час дієслів. Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні.

А ваші ж діди починали красиво, як день,

Як ранок вселюдський, вони, молодці починали!

Яких вони світові подарували пісень,

Яку вони мову, розбивши закони у пень,

Вписали в державні Богданові універсали!

Вона своїх коней пустили не вчвал, а в галоп...

(Б.Олійник)

Тема: Групи займенників за значенням.

Мета: Шляхом теоретичних та практичних вправ виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Складіть і запишіть 5-7 речень, у яких займенник виступав би в ролі підмета, присудка, додатка.

Завдання 2. Запишіть речення, поставивши займенники у потрібному за змістом відмінку. (Якесь) невиразне бажання й поривання заворушилися в душі молодого князя.(І.Нечуй-Левицький). Він [Тихонов] закоханий в життя, в (він) співучі барви. (М.Рильський).

Завдання 3. Підкреслити означальні займенники.

Українська пісня може кожне серце полонить.(Рильський). Дерева стоять зачаровані, жоден листок не тремтить.

Завдання 4. Підкреслити особові, вказівні, присвійні займенники.

Не проповзе гадюкою у житі війна до нас, - ми в цьому поклялись. Я славлю службу піснею своєю, красу і силу сторони моєї.

Завдання 5. Наведіть 6 прикладів речень з заперечними займенниками у питальних (непитальних) реченнях, виносити - виносити, спиратися - спертися, записувати -записати, читати - прочитати, зашивати - зашити, гуляти - погуляти, випікати -випекти, говорити - сказати, дати - давати.

Завдання 6. Установіть, від яких дієслів можна утворити лише просту форму майбутнього часу, а від яких - складну і складену. Утворіть і запишіть ці форми (1-ша особа однини) Мріяти, посадити, зігріти, дивитись, тремтіти, залити, забути, шукати, виносити, винести, викосити, заробляти, заробити.

Завдання 7. Утворити дієслова майбутнього часу.

Слухати, грітися, гратися, триматися, сміятися, літати, дивитися, гордитися, рости, вивчати, піднімати, злетіти, посилати, перевиконати, порівняти, здолати, купатися, бігати.

Завдання 8. Визначте, які дієслівні форми утворилися від основи теперішнього часу, а які - від основи інфінітива.

Візьміть, говорячи, промокти, ублагали б, відповідайте, доглянеш, найменований, порожевілий, мандрують, зустріли б, накупані, надолужуватиму, вогніє, прозрівши, загадуються, милуючись.

Тема: Відмінювання займенників

Мета: Шляхом теоретичних та практичних вправ виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Складіть і запишіть 3-6 речень, у яких займенник виступав би в ролі додатка, означення, обставини.

Завдання 2. Запишіть речення, поставивши займенники у потрібному за змістом відмінку.

Хай не заховається від (наш) ока ні явний, ні притаєний ворог.(Г.Тютюнник). А в (він) - добрі вуса, велике чоло, ясні, спокійні очі.(Ю.Яновський). Відкіля (я) (ти) виглядати? Чи з темного гаю, А чи від Дунаю.(Б.Лепкий).

Завдання 3. Запишіть фразеологізми. З'ясуйте їх значення. Визначте відмінки займенників. З 2-4 фразеологічними зворотами (на вибір) складіть речення.

Дбати про свою шкуру. Жити на свою руку. Не тієї співати. Сам на при собі. Ні в сих, ні в тих. коли підріс і став (школяр), батько навчив його вирізати з (дерево) (птахи) і (звірятка).

Завдання 4. Випишіть з уривка іменники, ті, що вживаються тільки у множині.

У печі плавав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала стара жінка й стогнала. Се Харитина мати. Шість тижнів минуло, вмер її чоловік, батько Харитин і відтоді бідна вдова тужить, та слабує, а це вже другий день, як зовсім злягла. Злягла саме в жнива, в гарячий час, коли всі, хто вміє жати, подались на ниву збирати на зиму хліб. І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати; сиплеться спіле зерно на землю, а вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі... Лежить бідна мати Харитина та б'ється з думками...

Завдання 5. Напишіть лист другу (подрузі), використовуючи кличний відмінок. Поясніть написання закінчень у кличному відмінку.

Тема: Перехід займенників в інші частини мови

Мета: Шляхом теоретичних та практичних вправ виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Перепишіть речення, підкресліть у них займенники і визначте лексичне та граматичне значення їх.

1) Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись. 2) Завзятий голуб'ятник, він міг годинами гасати з малечею по селу за голубами, в небо. 3) Але мав Нестор і незаперечні, як для ватажка, достоїнства.

Завдання 2. Визначте морфологічну будову займенників і поясніть правопис їх. Дехто, дещо, хтозна-що, будь-хто, хтось, що-небудь, абикого, ніхто, нікого, кожний, що, щось, одне і те ж, той чи інший, що таке, той самісінький, отакісінький, хто.

Завдання 3. Використовуючи займенники, виправте речення, уникаючи повторення одних і тих самих іменників, прикметників і числівників.

1) Тарас Шевченко - великий український поет. Поет народився в селі Моринцях на Київщині. 2) Наш клас посадив п'ятнадцять яблунь, а третій клас - п'ятнадцять груш. 3) Зацвіли червоні піони. Червоний колір радує всіх.

Завдання 4. Перекладіть речення українською мовою. Підкресліть неозначені займенники однією рискою, а заперечні - двома. Поставте у них наголос і поясніть їх правопис.

1) Родную мать никем не заменить. 2) Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива. 3) Скучен день до вечера, коли делать нечего.

Завдання 5. Прочитайте речення. Випишіть слова, що виступають у ролі займенника. Визначте, якими займенниками вони можуть замінюватись

1) Струна тремтіла й звучала. Тоді схиливши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю. 2) Михайло був сам один посеред мовчазних піль, і лише глибоке небо здіймалося понад ним. 3) Хоч у переважній більшості належність слів до певної частини мови є стійкою, розподіл слів на частини мови в цілому не є незмінним.

Запитання для самостійної роботи за модулем 3.

1. Яка частина мови називається іменником?

2. Які є лексико-граматичні групи іменників. Наведіть приклади.

3. Як визначається рід іменників?

4. Які іменники вживаються тільки в однині?

5. Які іменники вживаються тільки у множині?

6. На основі яких критеріїв іменники поділяються на відміни?

7. Назвіть основні правила правопису відмінкових закінчень іменників І, ІІ, ІІІ і ІV відмін.

8. Як відмінюються іменники, що вживаються тільки у множині?

9. Яка частина мови називається прикметником?

10. Які значення виражає прикметник (колір, розмір, смак тощо)?

11. На які розряди за значенням поділяються прикметники?

12. Які ступені порівняння мають якісні прикметники? Як вони утворюються?

13. На які групи поділяються прикметники при відмінюванні?

14. Дайте визначення числівника як частини мови.

15. Чому числівники поділяються на кількісні і порядкові?

16. Чому кількісні числівники поділяються на групи?

17. Як числівники пов’язуються з іменниками?

18. Назвіть основні типи відмінювання числівників.

19. У чому особливість відмінювання складних числівників?

20. У чому особливість відмінювання складених кількісних числівників?

21. Що означає термін «займенник»?

22. Чому займенник вивчається після іменника, прикметника, числівника?

23. Розряди займенників. Ілюстрації з творів художньої літератури.

24. Особливості відмінювання займенників.

Завдання для самостійної роботи

Дата добавления: 2015-07-20