Тема 8: Граматика і морфологія. Іменник.

ІІІ Модуль

Тема 8. Граматика і морфологія. Іменник……………………………………………...
Морфологія як розділ граматики. ………………………………………………….
Граматичні категорії; граматичні значення, граматичні форми слів.
Система частин мови в українській мові.
2. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки…………………………...
3. Семантико-граматичні категорії іменника. Категорія істот і неістот……………
4. Категорія збірності й одиничності…………………………………………………
5. Категорія роду……………………………………………………………………….
6. Категорія числа……………………………………………………………………...
7. Категорія відмінка. Основні значення відмінків………………………………….
8. Поділ іменників на відміни…………………………………………………………
9. Форми іменників першої відміни…………………………………………………..
10. Форми іменників другої відміни…………………………………………………...
11. Форми іменників третьої відміни…………………………………………………..
12. Форми іменників четвертої відміни………………………………………………..
13. Відмінювання іменників множинної форми…………………………. …………..
Незмінювані іменники………………………………………………………………
Тема 9. Прикметник……………………………………………………………………….
Значення і граматичні ознаки прикметників………………………………………
Лексико-граматичні групи прикметників………………………………………….
Ступені порівняння якісних прикметників…………………………......................
Відносні прикметники………………………………………………………………
Присвійні прикметники……………………………………………………………..
Відмінювання прикметників………………………………………………………..
Складні прикметники та їх правопис………………………………………………
Тема 10. Числівник………………………………………………………………………...
Числівник як частина мови……………………………………………. …………..
Розряди кількісних числівників за значенням.
Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
Відмінювання і правопис кількісних числівників………………………………...
Порядкові числівники……………………………………………………………….
Тема 11. Займенник………………………………………………………………………..
Значення займенників. Співвідношення займенників з іншими частинами мови
Групи займенників за значенням…………………………………………………..
Відмінювання займенників…………………………………………………………
Перехід займенників в інші частини мови………………………………………...
Запитання для самоконтролю……………………………………………………………
Завдання для самоконтролю……………………………………………………………..
Модульний тестовий контроль…………………………………………………………..
Критерії оцінювання………………………………………………………………………
Література…………………………………………………………………………………...

Тема 8: Граматика і морфологія. Іменник.

Тема: Морфологія як розділ граматики.

Граматичні категорії; граматичні значення, граматичні форми слів.

Система частин мови в українській мові.

Мета: повторити й узагальнити знання студентів про морфологію як розділ граматики, вдосконалювати вміння студентів визначати частини мови і їх граматичні ознаки; розвивати вміння логічно мислити, аналізувати й узагальнювати знання з морфології.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Випишіть із «Словника іншомовних слів» пояснення слів морфема, морфологія, і морфологічний.

Завдання 2. Встановіть приналежність слів до частин мови у поданому тексті, мотивуючи свій висновок лексико-граматичними чи тільки граматичними ознаками кожного слова.

Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людина пізнається за її мовою. Тому кожна культурна людина людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своєму місці, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова.

Завдання 3. Визначте, чому лексично близькі слова типу хід, ходіння, боротьба, читання належить до іменників, а ходити, боротись, читати – до дієслів.

Завдання 4. Вкажіть, у значенні якої частини мови вжито кожне з виділених слів.

1. Огнєв. Суворов вчив військових хитрощам, а ваші деякі доморощені військові забули про це. 2. Багатого чубатого дівчина шанує; надо мною, сиротою, сміється, кепкує. 3. І сниться їй той син Іван і уродливий і багатий, уже засватаний, жонатий. 4. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня. 5. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого любив і поважав. 6. Довго балакав, та мало сказав!..

Тема: Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про іменник, його граматичні ознаки,

- вдосконалювати вміння визначати частини мови, їх граматичне значення,

- виховувати інтерес до мови.

Завдання для виконання.

Завдання 1. З’ясуйте предметне значення іменників, їх рід, число, відмінок і синтаксичну роль у реченні.

1. Сто скажених сивих бід та й сушило ж роду вроду. 2. Заглушене докучне сюрчання коників, що як не розірвуться, - і все те зливається докупи в якийсь чудовий гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього…3. В очах дівчини світяться іскри нерозтраченої ніжності. 4. В цих запеклих боях особливою відвагою і хоробрістю відзначався дід. 5. А тим же ми гірші, що йшли в яничари, пишалися рабством, розводили чвари за ласки господаря крихту малу.

Завдання 2. Визначте у реченнях іменників, їх морфологічні ознаки і синтаксичну функцію.

Верба біля воріт проймається злегка вогнем, що має колір випаленої у печі глини, і од цієї верби пахне прозоріше, не так густо, як від клена, що світиться безтурботною жовтизною. Поле із-за тернів дихає стернею, ситим покоєм. за ставом зрідка грюкають залізом об залізо, і луна котиться, котиться в’язкими хвилями.

Завдання 3. Уважно прочитайте текст. В якому стилі він написаний? Назвіть його особливості. Якими мовними засобами створюється поетична картина весни?

НАВІЩО У КВІТНІ СНІГ

Весна була рання, сніг зійшов іще на початку берез­ня, стало сухо, інколи накрапав дощ. Усі забули про зиму.

І раптом — сніг. Пухнастий, розкішний, світу не видно. Відразу на землі — білий килим, будинки, дере­ва — усе погрубшало, зарожевілися дівочі щічки, за­сяяли очі, сніжки, жарти, сміх...

Гарно, але навіщо у квітні сніг?

Він упав надвечір, і була синя січнева ніч, а на ра­нок — гримів оркестр, який складався із самих арф: капіж, струмки, і кожна арфа яскраво, по-весняному блищала. Парував асфальт, креслилися класи, скакали дівчатка, хлопчиська ганялись один за одним. Співали птахи. І ніхто не задумувався над тим, що це було весіл­ля весни. Вона прийшла давно, але її не помітили. А весна, як кожна жінка, не любить цього. От вона і влаштувала цю виставу — нагадала, що вона є: арфами, блиском, тріумфом. (В. Соботович.)

Тема: Семантико-граматичні категорії іменника.

Категорія істот і неістот.

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про семантико-граматичні категорії іменників, його;

- вдосконалювати вміння визначати в запропонованих текстах семантико-граматичні категорії іменників;

- прищеплювати любов до слова, мови.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Випишіть окремо назви істот і неістот. Поясніть їх лексичне значення і граматичне вираження.

1. Не було б таких новинок, та хрещатинський Барвінок усіх здивував – він Фіалочку блакитну, наче панночку тендітну, за себе узяв. 2. «Ох, якби ми, педагоги, так уміли вирощувати дітей, як жінка ця вміє вирощувати свої виноградники та соснята!». 3. І такого краковяка з гопаком ушкваримо. 4. Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь. Нема ні бога, ні чорта, і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок, і водяників-мірошників нема. Зате багато дачників тере купається, на зло робочим людям і, очевидно, на досаду, бо чого ж мені і досі так соромно відпочивати там, де працюють люди. 5. І рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок з фіалочок блакитненьких.

Завдання 2. З читанки для 3 класу випишіть 6-8 речень, де вжито власні назви з різним значенням.

Завдання 3. Складіть розповідь про святкування однієї з видатних дат у житті українського народу, вживаючи власні назви.

Завдання 4. Запишіть речення, вживаючи, де потрібно, велику чи маленьку букву. Поясніть її написання.

1. Не скарать тебе душителям (с, С)ибірами і (с, С)оловками. 2. Стужілий за справжньою (у, У)країною, поїхав учителювати на (к, К)іровоградщину, поблизу (г,Г)айворона. 3. За часів Ярослава виникла одна з перших книг у києві «(р,Р)уська (п,П)равда», яку ще звуть «(п,П)равдою Ярослава». 4. Дорогоцінна знахідка під назвою(ч,Ч)Чортомлицької (в,В)ази стала окрасою (е,Е)рмітажу. 5. Я покладу рядки ясні про зачарованих (і,І)ванів на зачарованій Десні.

Тема: Категорія збірності й одиничності.

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про категорію збірності й

одиничності;

- вдосконалювати знання про категорію збірності й категорії

одиничності;

Завдання для виконання.

Завдання 1. Окремо випишіть іменники, що належать де незбірних і збірних назв. Визначте спосіб їх творення.

1. Річка, табун, комісія, березняк, полк, середняцтво, ліс, армія, комісаріат, група, тіснота, убозтво, кіннота, зелень, квасолиння, погань, ярина, ґвалт.

2. В могилу ляже проклята звірота. Незабаром у конторі зібралося все керівництво ділянки. Приї­хав контроль на мою голову.

Завдання 2. До збірних іменників доберіть, де це можливо, спільно-кореневі відповідники у формі однини і множини і поясніть різницю між ними.

Зразок: каліцтво — каліка — каліки.

Професура, людство, огудиння, вороння, жіноцтво, ба­дилля, піхота, кіннота, юнь, худоба, сосняк, ганчір'я, мишва.

Завдання 3. Випишіть збірні іменники та іменники зі значенням речовини. У виділених словах поясніть наявність або відсутність чергування о, е з і.

І. Ти, брате, любиш Русь, як хліб і кусень сала. 2. Рости, рости, житечко, на лану. 3. А Гриць бадилля тягне за ногами. Підперлась хата ветхими двер­ми, обтулена потрухлим кияшинням. 4. І чорні свитки на козацькім тілі за воронням ніяк не одлетять. 5. Чому ж ми — колонія темна й німа, засипана цезієм, стронцієм бита, козацька нескореність несамовита, великого Бога скорбота й страма?! 6. «Дядьку,— глузує малеча,— впадіть! Сіна підстелимо!». 7. Як переймали його у сап'янцях ґаздині, як навертали за стіл на меди та куліш!

Завдання 4. Перепишіть речення, підкресліть іменники з конкретним і абстрактним значенням. Визначте лексичне значення виділених слів.

1. Не загублю і не вмалю просторінь, бентежну душу виверну, мов корінь, і пропалю вогнем до глибин. 2. Де згода панує, там і горе танцює. 3. Сійтеся, зерна, совість тривожте. Гнів на велику любов перемнож­те, щоб не горіла в напалмі планета, щоб не бідніла пісня поета. 4. Спасибі, сонце, ти прийшло за ґрати (Л. Костенко). 5. То була розкішна рожева чайка -рідкісний і жаданий птах Півночі. 6. Серединою протоки між островом і великим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швидкістю проносила кригу.

Тема: Категорія роду.

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про категорію роду

іменників;

- вдосконалювати вміння визначати рід іменників, їх категорії;

- збагачувати словник студентів, їх мовлення.

Завдання для виконання.

Завдання 1. У наведених реченнях знайдіть іменники, визначте їх рід і спосіб його вираження.

1. Ще Україна в слові не зачата. Дай Боже їй родити це дитя. 2. Таке було гарнесеньке хлоп'ятко. 3. Нерівня душ — це гірше, ніж майна 4. Розкри­ваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і ве­личава дуга греблі Дніпрогесу. 5. З високої башти шлю­зової камери лунає по радіо четверта симфонія Бетховена. 6. Ми запросили в гості відомого доктора наук Остапенко Лідію Луківну. 7. Коректор Івахненко Ніна Іванівна закінчила свою роботу.

Завдання 2. Перекладіть текст українською мовою. Визначте, чи скрізь збігається рід однокореневих іменників двох мов.

1. Если мы не пойдем, кто-нибудь другой прочтет надпись на камне и найдет счастье. 2. Одна та­кая собака в Лондоне спасла двенадцать детей; ее звали Боб. 3. Они думали, что машина далеко, влезли на насыпь и пошли через рельсы. 4. Голая степь: ни деревца, ни ку­стика по дороге. Только кончилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье.

Завдання 3. Визначте рід іменників, з'ясуйте спосіб визначення роду. Доберіть і запишіть до кожного іменника прикметник чи займенник, чис­лівник чи дієслово.

Декан, Донбас, ДемПУ, кандидат, Галайда, фойє, Перу, правило, воєвода, леді, Слава, ЛАЗ, держхарчо-пром, ректор, ДАІ, вуз, Алатау, поні, Довгань, бідолаха, кашне, кенгуру, конферансьє, загс, майстер, інженер, нікчема, сплюха, нездара.

Завдання 4. Користуючись словниками, доберіть до поданих слівіменники одного роду, але фонетичне змінені. Поставте наголос у словах і з'ясуйте їх стилістичне вживання.

Зразок: Бідак (акт.) — бідар (рідковжив.).

Козуб, огорожа, пилюга, підмурок, підстилка, прово­дир, скрипаль, снігур, тарган, черемха, новосел, шибка.

Тема: Категорія числа іменників.

Мета:

- узагальнити й систематизувати знання учнів про категорію числа іменників;

- розвивати вміння та навички визначати число іменників, узгоджувати їх з іншими частинами мови;

- виховувати в студентів самостійність мислення.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Визначте у реченнях значення іменників, їх морфоло­гічні ознаки і синтаксичну функцію.

Верба біля воріт проймається злегка вогнем, що має колір випаленої у печі глини, і од цієї верби пахне прозо­ріше, не так густо, як від клена, що світиться безтурботною жовтизною. Поле із-за тернів дихає стернею, ситим спокоєм. За ставом зрідка грюкають залізом об залізо, і луна ко­титься, котиться в'язкими хвилями (Є. Гуцало).

Завдання 2. У наведеному тексті знайдіть іменники власні і за­гальні, назви істот і неістот, збірні, з конкретним і абстрактним зна­ченням.

До Терногородки в'їхали вже зовсім поночі. Спочатку проїхали незнайомий міст через річку його дитинства «Чор­ну Бережанку», потім по обидва боки шосе постала так само незнана йому густа й висока вербова алея. Верби, на­певне, були посаджені вже без нього і вимахали отакі вже по війні... Адже він, Андрій, спробував був згадати, яким було оце місце і оця дорога тоді, в дитинстві, і як не напру­жував своєї пам'яті, так і не згадав.

Залишаючи праворуч вулицю, яка була колись торго­вим центром містечка з десятками крамниць, рундуків та різних майстерень, секретар спрямував машину вгору, зви­чайно, знаною і знайомою вулицею, що круто і стрімко зводилась високим косогором до центра села. Того «торго­вельного центру» Андрій Семенович бачити зараз не мір (В. Козаченко).

Завдання 3. Визначте, до якого роду належать іменники; обґрунтуйте свою відповідь. Назвіть іменники, що не мають роду, і поясніть чому.

Сад, лебідь, озеро, соболь, хлопчисько, бідолаха, ворон, сорока, Альпи, Тбілісі, Баку, Київ, Москва, білило, особа, річка, ніж, Петро, топорище, снігур, ластівка, леді, депо, сучасниця, сучасник, староста, вовк, вовчиця, раб, раба» поет, поетеса, учень, учениця, ножище, глина, пісок, змій, жаба, селянин, селянка, мадам, колібрі, ворота, кашне, свекор, свекруха, Даниленко, Кравчук.

Тема: Категорія відмінка іменників. Основні значення відмінків.

Мета:

- узагальнити й систематизувати знання студентів про категорію відмінка іменників;

- поглибити знання про відмінок, кличний відмінок;

- прищеплювати любов до мови, слова.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Згрупуйте і запишіть словосполучення за приналежністю залежного іменника до певного відмінка. З'ясуйте значення цих іменни­ків. Складіть шість речень із словосполученнями, в яких іменники вжито у різних відмінках.

Бажати успіху, член партії, пам'ятник герою, мудрість народу, шукати дорогу, сукня з шовку, плескати в долоні, радіти в душі, побажання юнакам, виконати завдяки допо­мозі, пливти морем, обрати шлях, захоплюватися мистецт­вом, зошит у лінійку, вийти по обіді, стоїть при дорозі, бо­ротися задля щастя.

Завдання 2. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Проаналізуйте відмінність між ними в обох мовах і з'ясуйте граматичне значення залежних іменників.

Видеть по глазам, узнать о брате, красный от стыда, плыть по течению, путь в город, делать по привычке, при­способиться к обстоятельствам, действовать по указке, по­ссориться из-за пустяка, вовлечь в работу, зачет по языку, забота о детях, классификация по признакам, поставить в пример.

Завдання 3. Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в орудному відмінку однини (ким? чим?) і запишіть у дві колонки: 1) з буквою о в закінченні; 2) з буквою е або є в закінченні.

1. Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, де­пеша, яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, пісняр, пластир, комар, плащ, вівчар. 2. Якір, квартира, осокір,! кресляр, ветеринар, столяр, пустир, панцир, екземпляр, стайня, силач, сторож, льотчиця, вимпел, ювіляр, кочегар, книжка, остача, тягар, хабар.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) вислів І. Карпенка-Карого; 2) вислів, приписуваний Галілео Галілею.

Завдання 4. Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в називному відмінку множини і запишіть у дві колонки: І) із закінченням и; 2) із закін­ченням і.

Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур, верф, якір, джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор.

Тема: Поділ іменників на відміни.

Мета:

- поглибити знання учнів про іменник, узагальнити й систематизувати знання про відміни іменників;

- розвивати вміння й навички написання іменників; формувати вміння усного мовлення;

Завдання для виконання:

Завдання 1. З наведених іменників виберіть ті, що належать до II відміни. Обґрунтуйте ваш вибір.

Вітер, сонце, вода, поет, гарнір, село, ягня, небо, музи­кант, вогонь, товариство, лошатко, сирота, тінь, ім'я, на­род, система, дощ, плече, життя, мистецтво, час, ніч, сталь, листя, повість, межа.

Завдання 2. З наведених іменників випишіть ті, що належать до ІІІ відміни.

Сталь, сила, вольт, мед, мідь, ніч, плече, плащ, кров, любов, Сибір, путь, шлях, біль, кір, степ, подорож, міждоріжжя, зустріч, піч,сад, долоня, тюль, далеч, корч, м’якість, усмішка, дуель, емаль, вуаль, деталь, ансамбль, галузь, Об, казань, заполоч.

Завдання 3. Вибірковий диктант. Записати іменники ІІІ відміни.

1. І великий, могутній Вітчизні ми вільно у мирній і дружній сім’ї живемо, під проводом партії мудрої всі ми до світлої радості й щастя йдемо. 2. Труд підносить міць держави, мир і щастя день у день, гірників дзвінкої слави ми не зронимо ніде. 3. пісне, линь у далі сині через гри і ліси! 4. Шлем привіт тобі, рідна держава, ти нам щастя і радість дала. 5. Сади, зливаючись ніччю, здавались довгими тінями хмар. 6. зеленим водоспадом тече до Дніпра буйна повінь Володимирської гірки. 7. Ніжна хвиля затріпотіла на чистій гладіні Псла.

Завдання 4. Провідміняйте іменники курча, немовля, хлоп’я, ім’я, а відмінкові закінчення і суфікси подайте у вигляді такої схеми:

Схема

Однина Множина

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

Кл.ф.

Дайте відповідь на запитання: Чому в російській мові немає ІV відміни іменників?

Тема: Форми іменників І відміни.

Мета:

- навчити дітей розрізняти відміни; вивчити закінчення І відміни.

Поглибити знання учнів.

- ознайомити з призначенням іменників І відміни. навчити складати їх

за зразком.

- виховувати інтерес до української мови.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Спишіть речення. Підкресліть іменники першої відміни (назви істот і неістот) у знахідному відмінку. Зазначте, які особливості вживання знахідного — називного і знахідного — родового відмінків у цих групах іменників.

1. Полювали ми з приятелем пізно восени дикі качки на річці Оскіл, на Куп'янщині. 2. Вовк залягає на день у гу­стій хащі і там лежить до ночі і тільки вночі виходить різа­ти овечки та лошата. 3. Ті метрівки брали не тільки одібра­ні Кузьмою хлопчаки, а брала їх уся дитяча хутірська гро­мада (3 те. Остапа Вишні). 4. Хіба відкопаєш мрії, які вже зараз нетерпляче рвуться в повиту сутінками далечінь? (Гончар). 5. Гарячі термоси з борщем уже попекли їм спи­ни (Гончар). 6. Швидко вони позавертали овець і, як ко­шенята, дралися по вербах (Мирний).

Завдання 2. Поставте іменники в родовому відмінку множини, групуючи їх за закінченнями: 1) нульове закінчення; 2) нульове закінчення і паралельне -ів, 3) закінчення -ей. З'ясуйте, в яких словах з'являються вставні о, е і в яких відбувається чергування о, е з і.

Лелека, шахта, клятва, верста, буква, робота, колода, дочка, байка, сосна, війна, домна, губа, баба, лука, хата, вишня, чапля, конопля, кухня, яєчня, крихта, тесля, суддя, легеня, туфля, сім'я, стаття, свиня, круча, миша, удача, рикша, фірма, гайдамака, пальма, крапля, стайня, сестра, тополя, ґаздиня, паранджа, пригорща.

Завдання 3. Розподіліть іменники І відміни на групи.

Береза, листоноша, староста, стаття, машина, малина, лінія, річка, муха, Валерія, Валя, Валентина, дочка, пуща, суддя, праця, груша, увага, доля, Микола, забіяка, бабище, ручище.

Завдання 4. Випишіть з тексту іменники І відміни і полі діліть на групи їх.

1. І за вечерею і після вечері ми довго розмовляли тільки де стрільне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. 4. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього – по той бік межі – пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині…5. Рушницю взяв Микола. 6. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано…

Тема: Форми іменників ІІ відміни.

Мета:

- поглибити розвиток логічного мислення дітей, узагальнити розуміння функції цієї вивченої теми;

- формувати ряд граматичних категорій (рід, відмінок, закінчення);

- розвивати вживання різних граматичних форм в усному й писемному мовленні школярів, систематизувати знання учнів усіх правил теми для подальшого вивчення матеріалу.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Поставте подані іменники у формі родового відмінка. Простежте, який фонетичний процес відбувається при зміні.

Пісня, лялька, сотня, шабля, вишня, будівля, покрівля, чутка, пелюстка, записка, сестра, весна, сукня, сосна.

Завдання 2. З наведених іменників виберіть ті, що належать до ІІ відміни. Обґрунтуйте ваш вибір.

Вітер, сонце, вода, поет, гарнір, село, ягня, небо, музикант, вогонь товариство, лошатко, сирота, тінь, ім’я, народ система, дощ, плече, життя, мистецтво, час, ніч, сталь, листя, повість, межа.

Завдання 3. Іменники ІІ відміни з основою на –р відмінюються за твердою, м’якою, мішаною групами.

Запишіть подані іменники у три стовпчики (тверда, м’яка і мішана групи).

Вівчар, снігур, бондар, друкар, екзаменатор календар, муляр, гусляр, буквар, воротар, комбайнер, кушнір, казкар, байкар, цегляр.

Завдання 4. Поставте подані іменники у формі родового відмінка однини, підкресліть сласне українські слова.

Київ, Луганськ, Ромодан, Галич, гомін, рушник, гурт, борг, бузок, клен, власник, долар, капелюх, кожух, обрій, гопак, вальс, одвірок, поступ, сволок, узвар, телефон, краков’як договір, ячмінь,Дунай, Донець, Крим.

Завдання 5. Замініть іменниково-прикметникові словосполучення іменниковими. поясніть правопис родового відмінка іменників.

Зразок: університетська програма – програма університету; дубова кора – кора з дуба.

Народна мудрість, кавказькі краєвиди, вокзальна каса, колгоспний сад, гранітний постамент, магазинна вітрина, факультетські збори, заводські корпуси, загоновий вожатий, київські вулиці, дніпровські береги, степові простори лісовий масив, бетонна стіна, кримські кавуни.

Тема: Форми іменників ІІІ відміни.

Мета:

- формувати уявлення про зв’язну мову – думку.

- розвивати логічне мислення, забезпечувати розуміння функції

іменника, усвідомлення ряду граматичних категорій;

- виховання правильного мовлення.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Орудний відмінок іменникової ІІІ відміни характеризується подовженням (в орфографічному вираженні – подвоєнням) приголосних у тих випадках, коли їм передують голосні. Поставте подані іменники у формі орудного відмінка.

Тінь, сіль, мазь, подорож любов, радість, ніч, відповідь, честь, ґречність, нехворощ, гуаш, відстань, папороть, кіновар, тінь, верф, далеч.

Завдання 2. До специфічних особливостей морфологічної системи української мови належить функціонування кличного відмінка, властивого іменникам чоловічого і жіночого роду в однині. Його призначення полягає у вираженні звертання до однієї особи або сукупності осіб, хоча зустрічаються іменники з предметним і абстрактним значенням у формі кличного відмінка, особливо у фольклорному та поетичному мовленні.

Завдання 3. Записати іменники ІІІ відміни.

1. У великій, могутній вітчизні ми вільно у мирній і дружній сім’ї живемо, під проводом Партії мудрої всі ми до світлої радості й щастя йдемо. 2. Труд підносить міць держави, мир і щастя день у день, гірників дзвінкої слави ми не зронимо ніде. 3. пісне, линь у далі сині через гори і ліси! 4. Шлем привіт тобі, рідна держава, ти нам щастя і радість дала. 5. Сади, зливаючись з ніччю, здавались довгими тінями хмар. 6. зеленим водоспадом тече до Дніпра буйна повінь Володимирської гірки. 7. Ніжна хвиля затріпотіла на чистій гладіні Псла.

Завдання 4. Від поданих іменників утворити форми родового та орудного відмінків однини.

Радість, вість, тінь, подорож, прозорість, чутливість, відданість, піч, сіль, даль, відповідальність, мудрість, пильність, точність, сталь, відомість, повість, чесність здобич, доповідь, відповідь розповідь, пам'ять, якість, швидкість, блакить, заводь, честь, працьовитість, завзятість, магістраль, просинь, емаль, приємність, здатність, ввічливість, мідь, розкіш, блакить.

Завдання 5. Визначити відміни іменників.

Ночь, гараж, вещь, дичь, чиж залежь, багаж, чертеж, тушь, тишь, шалаш, глушь, речь, душ, ерш, лещ, дрожь, мелочь, камыш, сторож, честь, ландыш, плащ, дождь, радость, молодежь, меш, фарш, экипаж.

Тема: Форми іменників ІV відміни.

Мета:

- закріпити уявлення учнів про форми іменників ІV відміни. Поглибити і сформувати знання у учнів:

- розвивати логічне мислення;

- виховувати увагу учнів до розрізнення відмін у іменниках.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Від поданих слів утворіть іменники IV відміни, поставте їх у родовому, давальному й орудному відмінках однини.

Цуцик, орел, кішка, тигр, білка, кенгуру, верблюд, вовк, гуска, голуб, горобець, зозуля, небіж, дівчина, хлоп­чик, чайка, курка, лев, горщик, ластівка, вівця.

Завдання 2. Розкрийте дужки, поставте іменники у потрібному відмінку.

1.І зріс поет з маленького (дитя), щоб загриміти в рід­ній стороні (Мол.). 2. Його змололи, і змісили вкрай, і випікали вдосвіта у хаті, на стіл поклали, як пахучий май, надією старому і (дитя) (Мал.). 3. Незабаром Грицько вернувся з повною пазухою (горобенята) (Мирний).

Завдання 3. Поставте іменники у початковій формі, згрупуйте їх за відмінами, поясніть, які іменники до відмін не належать.

Меж, товаришів, груші, чарам, гущі, пер, сімей, зілля, дівчата, Бавила, пущ, ланкової, старост, орляті, Кузьми, відносин, берегів, снігу, імен; Дунаю, Мелітополя, високо­сті, Микити, загону, ножиць, листопада, тімені, Іллі, ма­тері, каменяра, леді, ріллею, Мини, воронням, військово­зобов'язаним, гідністю, міццю, Сумами, любов'ю, конфе­рансьє, канікул, вартового, Яреми, ґрат.

Завдання 4. Прочитайте. Погрупуйте слова за значенням, запишіть. Утворіть від кожного іменники четвертої відміни: назви істот і дрібних предметів. Поставте у формах орудного відмінка однини і множини. Складіть словосполучення «іменник + прикметник».

Зразок: Заєць — зайча, зайчам, зайчатами; маленькими зайчатами.

Галка, качка, орел, кішка, курка, тигр, голуб, мавпа, колесо, брова, рука, нога.

Тема: Відмінювання іменників множинної форми

Мета: шляхом теоретичних та практичних вправ виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність виявленої думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання для виконання

Завдання 1. Поставте іменники у родовому відмінку, охарактеризуйте закінчення.

Ворота, окуляри, духи, макарони, вижимки, будні, іменники, переговори, оглядини. гроші, Афіни, Ромни, люди, вибори, харчі, вила.

Завдання 2. Із статей «Словника української мови» (в 11 т) випишіть речення зі словами дрова, дебати, обжинки, заручини, гордощі, фінанси і визначте їх відміни.

Завдання 3. Перепишіть іменники в дужках поставте в потрібному відмінку однини чи множини. Поясніть правопис відмінкових закінчень.

Добротворець.

Він був (син) (хлібороб) і добре знав (ціна) (хліб). Зростав серед (степи), од (мати) переймав у свою (душа) (казка) про (колобок), спеченого з останнього бідняцького (борошно), про дбайливого (хлібороб), що до схід (сонце) засівав свою (нива), і про (жайворонок), що народився серед степового (роздолля). А коли підріс і став (школяр), батько навчив його вирізати з (дерево) (птахи) і (звірятка).

Завдання 4. Випишіть з уривка іменники, ті, що вживаються тільки у множині.

У печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала стара жінка й стогнала. Це Харитина мати. Шість тижнів минуло, як вмер її чоловік, батько Харитини, і відтоді бідна вдова тужить та слабує, а це вже другий день, як зовсім злягла. Злягла саме в жнива, в гарячих час, коли всі, хто вміє жати, подались на ниву збирати на зиму хліб. І вдовинне жито поспіло, та нема кому його жати, сиплеться спіле зерно на землю, а вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі…. Лежить бідна мати Харитини та б’ється з думками…

Завдання 5. Напишіть лист другу (подрузі), використовуючи кличний відмінок. Поясніть написання закінчень в кличному відмінку.

Тема: Незмінювані іменники.

Мета: шляхом теоретичних та практичних знань виявити знання студентів за даною темою, розвиваючи послідовність думки, логічне мислення, мовлення, грамотність.

Завдання для виконання

Завдання 1. Згрупуйте невідмінювані іменники, запишіть і визначте, де можливо їх рід:

Шевченко, Грицай, інтермецо, завкафедрою, бюро, Бєлова, тире, боа, УРП, інтерв’ю, Гете, ООН, Чичероне, Готьє, резюме, сироко, маестро, комроти, шевальє, попурі, таксі, МАГАТЕ, УТН, УАПЦ.

Завдання 2. Із статей, словника української мови (в 11 т) випишіть приклади речень зі словами амплуа, фойє, сальто, бюро, інтерв’ю, жабо, резюме і визначте значення їх відмінків.

Завдання 3. Напишіть по 10 українських й іншомовних прізвищ і 10 міст в СНД, які не відмінюються.

Завдання 4. Скласти речення за схемою з невідмінюваними іменниками

[ ], але [ ], [ ].

Дата добавления: 2015-07-20