Тема 9: Прикметник

Тема: Значення і граматичні ознаки прикметників.

Мета: ознайомити дітей з прикметником. Розвити уміння розрізняти прикметники у тексті, формувати поняття ознаки прикметників; поглибити і поширити знання дітей у розпізнаванні граматичних ознак прикметників. Узагальнити знання студентів за темою.

Завдання для виконання:

Завдання 1. У поданих реченнях визначте лексичне значення при­кметників і їх синтаксичну роль.

1. Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мечі (Граб.). 2. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху, до світлої ішла я волі (Тич.). 3. Суботніми довгими вечорами вони говорили про все на світі, але найбільше цікавив батька його рідний завод (Скобко). 4. Загорний — високий, масивний, незмінно спо­кійний, завжди надійний друг (Собко). 5. Біля школи він помітив високого русявого чоловіка — в пальті з караку­левим коміром,.у хутряній шапці (Світл.). 6. 3 хмарами він дружбу вічну мав, приятель він дощам голубим,— і в пшеничнім пишнім урожаї лісовий таїться сизий дим (Рильськ.).

Завдання 2. Прочитайте текст. Поширте кожне речення словами, що нази­вають ознаку предмета. Простежте, як змінюється зображувана картина. Що цьому сприяє?

РОЖА РОЖЕВА, АБО МАЛЬВА.

У кожного народу е свої квіти. Мальва здавна була популярною на Україні, її стебла з квітками прикрашали мало не кожну садибу. Нарівні з нагід­ками і чорнобривцями мальва створювала національ­ний колорит українського села.

Складіть схеми першого і другого речень, визначте їх граматичні основи.

Завдання 3. Складіть кілька речень, у яких би присудок був виражений прикметником. Графічно позначте члени речення в них.

Зразок. Хати були великі, просторі.

Зробіть лексичний аналіз двох будь-яких слів у реченнях.

Завдання 4. Прочитайте. Як називаються подані вислови? Випишіть із них прикметники. Визначте їх значення.

1. На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі —

не сиди на печі.

2. Босий хлопець сіно косить,

роса росить ноги босі.

3. Пошили синові шовкову сорочку.

Старшому синові пошили синю

свитину.

Молодшому синові пошили сині

штани.

1. Мурлика муркоче —

Морозива хоче. Мурлико руденький,—

змерзнеш, дурненький.

Нар. творчість.

Як вимовляються виділені слова? Яка група звуків у них змінює­ться у вимові, не збігається з написанням? У поданих скоромовках повторюються певні звуки. Назвіть їх.

Завдання 5. Прочитайте, дайте назву тексту. Перепишіть, вставляючи про пущені літери. Підкресліть прикметники як члени речении. Функція якого члена речення типова для прикметників?

Пісня змінювала одна одну. Здавалося, ми хотілі п..р..співати все, що знали, всі пісні, якими б..гатий наш народ. Були тут і чумац..кі, і бурлац..кі, і давні козачі, овіяні смутком та журою. Були й бад..ористі та голосисті. Вони враз проливалися таким шалом і завзяттям, що навіть вогонь не в силі був змага­тися з горін..ям тих пісень. На зміну старовинним мотивам приходили ніжні ліричні, на зразок нашої рідної зін..ківс..кої «Тихо над річкою в нічен..ку темную». Ітоді здавалося, що пісня народилася цієї миті, в цю ніч, так органічно впліталися в неї і б..рези сріблястії, що зітхають під зоряним небом, і зачарований ліс, повитий сном, і темні води, в яких купалися лілеї...

І. Цюпа.

Тема: Лексико-граматичні групи прикметників.

Мета: Навчитися визначати лексико-граматичні групи прикметників. Поглибити знання про лексико-граматичні групи прикметників. Систематизувати загальні знання про групи прикметників.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Замініть непрямі відмінки іменників відповідними прикметниками. Укажіть спосіб їх утворення. Уведіть речення три словосполучення, визначте синтаксичну роль прикметників.

Зразок: ділянка при школі – пришкільна ділянка.

Пора перед жнивами, бульвар біля моря, кімната для вчителів, сік з лимона, хвилі Дніпра, гілка калини, пух тополі, перехід під землю, кавуни з Херсона, вода з джерела, кампанія перед виборами.

Завдання 2. Переписуючи речення, визначте, які з відносних прикмет­ників відносяться до проміжних розрядів.

1. Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризкую­чи буряки хімікалією від довгоносика і совки. 2. Давид дивиться, як молоток і молот місили, червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає. 3. У нього міцні руки й волові жили.. 4. Мефодій тут же скинув свою напівоблізлу баранячу шапку. 5. Шепелявий Гаврило перелякано дивився на нього п'яни ми баранячими очима. 6. Олдрідж одягнений був у бархатний костюм, розшитий золотом.

Завдання 3. У поданих реченнях визначте лексичне значення прикметників і їх синтаксичну роль.

I. 1. Ненависть до тирана одвічна, грізна і тяжка (Тич.). 2. Не повернуться часи криваві і неправди чорної віки, Київ трудівничий шле Варшаві потиск незрадливої руки (Рильськ.). 3.. Хто йшов до Перемоги по дорогах, встелених вогнем, крізь люті заметілі й спеку, крізь конц­табори, партизанські ліси і героїчні піхотинські окопи, той знає, якою ціною дісталася перемога, скільки героїчної крові запеклось у її підвалинах (Гончар). 4. Михайло Гордійович був уже немолодий, середнього зросту, круглолиций і засмаглий (Збан.). 5. Вільний степ передо мною, повний чистої краси (Граб.). 6. Чорне море в тиху погоду ласкаве, ніжне, безкрає, біля берега вода смарагдова, далі вона зе­ленкувата, а ще далі — голуба (Цюпа). 7. Розвідники жи­ли в низенькій землянці, тіснуватій, але зручній і теплій (Збан.).

II. 1. Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мечі (Граб.). 2. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху, до світлої ішла я волі (Тич.). 3. Суботніми довгими вечорами вони говорили про все на світі, але найбільше цікавив батька його рідний завод (Скобко). 4. Загорний — високий, масивний, незмінно спо­кійний, завжди надійний друг (Собко). 5. Біля школи він помітив високого русявого чоловіка — в пальті з караку­левим коміром,.у хутряній шапці (Світл.). 6. З хмарами він дружбу вічну мав, приятель він дощам голубим,— і в пшеничнім пишнім урожаї лісовий таїться сизий дим (Рильськ.).

Завдання 4. Випишіть прикметники і визначте розряд, групу відміню­вання, рід, число, відмінок. Поясніть правопис відмінкових форм.

I. 1. На просторому шкільному подвір'ї по-весня­ному привітно світить сонце. На старих липах відчайдушно чубляться галасливі горобці (Столб.). 2. У цеху ряди верстатів — фрезерних, токарних чи розточувальних, біля кожного робітник (Собко). 3. Ступаємо на старогородську землю, виходимо на вулицю, яка веде до Тимошевої хати (Збан.). 4. Сонце наближалося до горизонту, і заокруглена тінь трибуни лягла на поле, а сама залі­зобетонна споруда скидалася на.велетенський літак (Собко). 5. На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміло заспівала (Л. Укр.). 6. З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в'ється стежечка злотиста (Л. Укр.). 7. Мати вчила його читати і писати: попросила у знайомих старі підручники для першого класу і стала домашнім педа­гогом (Хиж.).

II. 1. З-за музичного павільйону назустріч їм іде учи­тель фізики тутешньої школи (їв.). 2. Веселі додому вер­талися ми в свіжій вечірній імлі (Рильськ.). 3. Зупиниться автобусик біля степового аеродромчика, люди постоять край злітного поля, дивлячись, як літаки місцевих авіалі­ній беруть розгін, залишаючи після себе хвіст ранньої вес­няної куряви (Гончар). 4. Гори були прозорі й легкі в оці останні дні ясного гірського літа (Гончар). 5. Дощі ваші дрібненькії обернуться в перли дрібні, проломляться яс­ненькії блискавиці ваші срібні (Л. Укр.). 6. Тільки корот­козорі можуть припускати, що всі чари жінки —- у зовніш­ній красі чи модному платті (І. Вільде).

Завдання 5. З поданих речень випишіть прикметники, дайте їм повну лексико-граматичну характеристику, визначте спосіб творення. Поясніть правопис суфіксів.

1. Не смій переходити річку в тих місцях, де не видно вепрячих, козлиних чи заячих слідів (Збан.). 2. Мене при­вабив невисокий на зріст ясноокий юнак з симпатичним, розумним обличчям (Збан.). 3. Давид Гурамішвілі пере­кладав пісні українські на грузинську мову (Тич.). 4. Там стоять хатки тихенькі, вільно дихають там груди, віють ві­три там буйненькі (Л. Укр.). 5. Дома, у величезній кварти­рі, була тільки мати (Собко). 6. Місяць яснесенький про­мінь тихесенький кинув на нас (Л. Укр.). 7. Ми хутко буде­мо походжати по горах київських та по гаях волинських (Л. Укр.). 8. Семена перевели на нову роботу, дали бу­рильний молоток (Ле). 9. Адмірал дав наказ закрити бух­ту сітьовими бонами (Корн.). 10. Ніжним серцем і світлим розумом обдаровують нас матері (Жури.). 11. Вранці в місто влетів маленький броньовий автомобіль (Собко). 12. Хлопець уявляв себе на баскому коні з шаблею при бо­ці (Куч.). 13. Знов ріг мисливський грає над борами і кида в небо тріумфальний клич (Рильськ.). 14. Величезні будинки заглядали своїми широкими вікнами у Дніпро (Собко).

Тема: Ступені порівняння якісних прикметників.

Мета: поглибити і узагальнити знання про прикметники, систематизувати знання про розряди і форми прикметників, формувати і розвивати ці знання при виконанні вправ на закріплення.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Утворіть можливі форми ступенів порівняння прикметників:

Багатий, високий, легкий, близький, густий, дорогий, низький, жорсткий.

Завдання 2. Доберіть до іменників прикметники-означення, запишіть їх, вкажіть, які з них якісні, а які відносні.

Київ, молодь, сад, вода, долина, ліс, учень, письменник, дружба, мир, місто. пісня.

Завдання 3. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прикметників. Відзначте паралельні форми з неоднаковим значенням.

Холодний, гарячий, добрий, свідомий, активний, легкий, гіркий, кислий, старий, гладкий, симетричний, контрастний, тонкий, далекий, гарний, демократичний, низький, вузький, дужий, високий, дорогий.

Завдання 4. Від поданих прикметників утворіть, де це можливо, вищий і найвищий ступені порівняння різними способами.

Завдання 5. Могутній, крутий, порожній, залізний, здоровий, дзвінкий, весняний, гострий, місячний, зелений, грушевий, кремовий, заячий, тутешній, зайвий, бордовий, гарячий, крижаний, гірський.

Завдання 6. Визначити якісні, відносні та присвійні прикметники.

Дерев’яні стіл - дерев’яна поза, батькове майно – батьківське майно, гостре слово – гострий ніж, золотий годинник – золоті руки, материна ласка – материнська ласка, залізна ручка – залізна воля, вовча пора – вовча натура, заяча лапка – заяча душа, рожева квітка – рожева мрія, тепле повітря – тепла усмішка.

Завдання 7. Напишіть твір на одну з поданих тем, при цьому застосовуючи якісні прикметники:

2. «Моя мама – найкраща».

3. «Моя рідна школа».

4. «Моє найулюбленіше свято».

5. «Мій домашній улюбленець».

Тема: Відносні прикметники.

Мета: поглибити, узагальнити і систематизувати знання студентів про прикметники. Формувати уявлення учнів про відносні прикметники. Розвивати у школярів вміння розпізнавати і використовувати прикметники у мові.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Якісні, відносні і присвійні прикметники можуть уживатися в переносному значенні. У зв'язку з цим відносні прикметники переходять у розряд якісних, присвійні — у роз відносних і якісних, якісні — у розряд відносних.

Визначте значення прикметників. Від іменників осінь, спокій утворіть прикметники, розберіть їх за будовою.

Золота обручка, золота осінь, золоті руки, оксамиті сукня, оксамитовий голос, кришталева ваза, кришталі вода, олімпійський рекорд, олімпійський спокій, броня вий загар, бронзове погруддя, левова лапа, вовчий хвіст, вовча натура, вовча шуба.

Завдання 2. Визначте значення і розряд прикметників (якісний, відносний, присвійний) у словосполученнях. Як впливають іменники на значення прикметників? Які прикметники (якісні чи відносні) можна замінити синонімами? Доберіть, де можливо, синоніми до прикметників.

Залізна руда - залізна логіка, чорний кіт - чорний хід, золота обручка - золота душа, заяча шапка - заяча душа, скляний посуд - скляний погляд, м'який хліб - м'який знак, вуличний рух - вуличний хлопчик.

Завдання 3. Утворіть присвійні та відносні прикметники від іменників, що в дужках.

Присвійні прикметники Відносні прикметники

(Пілот) шолом) (пілот) кабіна

(шофер) ключ (шофер) посвідчення

(баба) хустка) (баба) таємниця

(гуцул) трембіта (гуцул) киптарик

Завдання 4. Складіть твір-розповідь на тему «Наш шкільний сад», вживаючи відносні прикметники.

Яблуневий, трав’яний, пришкільний, сонячний, листяний, волоський, мичуринський, вітчизняний, місцевий, південний, український, колгоспний, зимові, золота ранета.

Тема: Присвійні прикметники.

Мета: Поглибити, узагальнити і систематизувати знання студентів про прикметники. Формувати уявлення про присвійні прикметники. Розвивати вміння розпізнавати і використовувати прикметники в мові.

Запитання за темою:

Завдання 1. Прочитайте словосполучення. Визначте, у якому значенні вжиті в них прикметники – прямому чи переносному. Запишіть їх у три стовпчики: у І – словосполучення з якісними прикметниками, у ІІ – з відносними, у ІІІ – з присвійними.

Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев’яний голос, дерев’яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам’яна стіна, кам’яна душа; залізна воля, залізний дах.

Завдання 2. Утворіть присвійні та відносні прикметники від іменників, що в дужках.

Присвійні прикметники Відносні прикметники

(Пілот) шолом (пілот) кабіна

(шофер) ключ (шофер) посвідчення

(баба) хустка (баба) таємниця

(гуцул) трембіта (гуцул) киптарик

Завдання 3. Пригадайте і запишіть кілька фразеологізмів з присвійними прикметниками, що вживаються в переносному значенні. Поясніть їх зміст і складіть з ними речення (на вибір).

Зразок. Крокодилячі сльози, гусяча шкіра, вовчий апетит, лебедина пісня, заяча натура, ведмежа послуга.

Завдання 4. Утворіть присвійні прикметники від поданих іменників. Запишіть їх за алфавітом, поставте знак наголосу. Порівняйте написання виділеного слова в російській і українській мовах.

Степан, сестра, тітка, Богдан Прокіп, Остап, тракторист, Тетяна, Костянтин, Ярослав, Алла, піонер, Гагарін,тесля, невістка, трембітар, маляр, теща, староста, Тимофій.

Завдання 5. Присвійні прикметники відповідають на питання чий? і позначають приналежність комусь.

Знайдіть присвійні прикметники й визначте, за допомогою яких суфіксів вони утворені.

Калиновий, ведмежий, батьків, шевченківський, материн, шкільний, материнський, чоловічий, солов'їний, січневий, Ольжин, сестрин, Андріїв.

Тема: Відмінювання прикметників.

Мета: систематизувати та поглибити знання про прикметник; сформувати навички відмінювання прикметників.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Провідміняйте прикметники «круглолиций».

Завдання 2. Опишіть зовнішність свого друга (подруги), підкресліть закінчення у прикметниках.

Завдання 3. Провідміняйте прикметники:

багатий, високий, легкий, близький, гучний, дорогий, жорсткий.

Завдання 4. Утворіть з поданими прикметниками словосполучення, добираючи необхідні за значенням іменники. Поставте словосполучення в орудному відмінку.

комерційний…, дипломатичний…, страховий…, торговельний…, банківський.., бюджетний.., інвестиційний…, оптимальний, цінний…

Завдання 5. Випишіть прикметники і визначте розряд, групу відміню­вання, рід, число, відмінок. Поясніть правопис відмінкових форм.

I. 1. На просторому шкільному подвір'ї по-весня­ному привітно світить сонце. На старих липах відчайдушно чубляться галасливі горобці (Столб.). 2. У цеху ряди верстатів — фрезерних, токарних чи розточувальних, біля кожного робітник (Собко). 3. Ступаємо на старогородську землю, виходимо на вулицю, яка веде до Тимошевої хати (Збан.). 4. Сонце наближалося до горизонту, і заокруглена тінь трибуни лягла на поле, а сама залі­зобетонна споруда скидалася на.велетенський літак (Собко). 5. На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміло заспівала (Л. Укр.). 6. З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в'ється стежечка злотиста (Л. Укр.). 7. Мати вчила його читати і писати: попросила у знайомих старі підручники для першого класу і стала домашнім педа­гогом (Хиж.).

Завдання 6. Поставте словосполучення в орудному відмінку однини; поясніть правопис закінчень іменників і прикметників.

Гаряча каша, свіжа їжа вища груша, краща група, більша площа, вужча межа, глиняна круча, пекуче сонце, друже плече, довше плаття.

Завдання 7. Провідміняйте пари слів в однині і множині. Охарактеризуйте систему відмінкових закінчень прикметників.

Далекий родич осінній дощ, весняна пора, повнолиций хлопець, повнолице дівча, білолиця дівчина.

Тема: Складні прикметники та їх правопис.

Мета: узагальнити і поглибити знання про прикметники; систематизувати знання про складні прикметники;

формувати і розвивати ці знання та правопис цих прикметників; виконувати вправи на закріплення.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Доберіть іменники до прикметників. З утвореними словосполученнями складіть речення (на вибір).

Потенціал, план, комбінат, вчення, дружба, боротьба, співробітництво, комплекс.

Для довідок: науково-технічний, народногосподарський, гірничо-збагачувальний, марксистсько-ленінський, радянсько-індійський, цілеспрямований, загальноєвропейський, територіально-виробничий.

Завдання 2. Доберіть порівняння до прикметників.

Сухий, як…; сильний, як…; високий, як …; гострий, як…; твердий, як…; грубий, як…

Завдання 3. Знайдіть помилки у реченнях, поясніть їх.

1. Він був моїм самим найкращим товаришем. 2. Найбільш змістовнішою була відповідь Оленки.

Завдання 4. Складіть 4 речення з різними складними прикметниками.

Завдання 5. «Багатонаціональний» розібрати за будовою слова.

Завдання 6. Визначте, яким способом утворено подані прикметники. Поясніть їх правопис. складіть і запишіть 3-4 речення з прикметниками на вибір.

Загальноосвітній, доброзичливий, чорноморський, жовтогарячий, семигодинний, суднобудівний, мідноливарний, півкілометровий, шаровидний, червоно-зелений, східнослов’янський, північно-західний, північноамериканський, господарчо-адміністративний, ширококрилий, білолиций, сорокалітній, фізико-математичний, машинобудівний, десятиповерховий, лісостеповий.

Завдання 7. Утворіть складні прикметники, в яких складовою частиною виступали б слова пів-, все-, -видний, -подібний, багато-.

Дата добавления: 2015-07-20