Експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці

Поняття, завдання і співвідношення відтворення обстановки та обставин діяння, експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння. Сутність встановлення можливості сприйняття певного факту, здійснення певних дій та існування певного факту, а також перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце проведення даної дії. Загальні положення визначення завдань, умов, змісту і способу проведення дослідів (експериментів) чи перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння; встановлення місця, часу і черговості проведення дослідів чи перевірки та/чи уточнення показань; попереднього ознайомлення з місцем та обстановкою проведення дослідів чи перевірки та/чи уточнення показань; визначення учасників де-факто слідчої дії: обов’язкові, факультативні, треті особи (осіб, що будуть допомагати проведенню, проводити фотовідеодокументування дії тощо); підготовки технічних засобів та іншого матеріального забезпечення; проведення реконструкції обстановки на місці проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань; складання плану проведення даної слідчої дії. Підготовчі дії слідчого на місці проведення дослідів або перевірки та/чи уточнення показань. Сутність перевірки відповідності обстановки та умов проведення слідчої дії тим, що піддаються перевірці; прийняття заходів до охорони місця проведення слідчої дії; роз’яснення учасникам характеру дій, що мають бути здійснені, прав та обов’язків кожного з них, порядку їх дій у процесі досліду або перевірки та/чи уточнення показань; розподілення і підготовка матеріального забезпечення.

Вимоги щодо тактичних прийомів проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння. Сутність безпечності та етичності дослідів чи перевірки та/чи уточнення показань; виключення невиправданого пошкодження майна; проведення досліду (експерименту) в певних умовах та у певному темпі; багаторазовості проведення дослідів; поетапності у напрямку погіршення умов проведення дослідів; проведення дослідів в обстановці, що максимально походить на ту, у якій здійснювалися дії, котрі піддаються перевірці; необхідності врахування умов, що з того часу змінилися і не піддаються реконструкції; запрошення лише необхідних учасників; виключення навмисної чи необережної підказки особи, дії якої перевіряються, розшукуваного місця діяння та інших обставин. Загальні положення тактики проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

Особливості тактики збирання та особистого дослідження у процесі експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці знаходження речових і мікроречових джерел доказів, вірогідних носіїв ультрамікроречових, ультраречових і латентноречових джерел доказів. Тактика збирання вірогідних носіїв параречових джерел доказів. Тактика документування результатів проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння, методика виготовлення схем, планів, фототаблиці і матеріали відеозапису до цієї дії. Особливості проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння при судовому розгляді кримінальної справи. Загальні положення оцінки результатів проведення експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння.

Особливості тактики призначення (доручення ордистам) проведення негласних слідчих розшукових дій (за відповідними статтями КПК України: ст. 260 «Аудіо-, відеоконтроль особи», ст.. 261 «Накладення арешту на кореспонденцію», ст. 262 «Огляд і виїмка кореспонденції», 263 «Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж», ст.. 264 «Зняття інформації з електронних інформаційних систем», ст. 266 «Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів»,ст.. 267 «Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи», ст. 268 «Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу», ст. 269 «Спостереження за особою, річчю або місцем», ст. 270 «Аудіо, відеоконтроль місця», ст. 271 «Контроль за вчиненням злочину», ст. 272 «Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації», ст. 273 «Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій», ст. 274 «Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження», ст. 275 «Використання конфіденційного співробітництва») та оцінки отриманих ордистичних відомостей проведенням де-факто процесуальних дій. Аналогія такого доручення з призначенням та проведенням експертизи (коли доручення з проведення негласних слідчих розшукових дій ордиста має містити в собі лише те завдання, яке треба досягти, так само як перед експертом ставляться лише питання і не вказується, які саме методики він має застосувати для досягнення даної мети. У процесі виконання ордистичного завдання ордистична ситуація, як правило, змінюється і це потребує самостійного оперативного прийняття рішення безпосередньо ордистом про проведення певного ордистичного заходу чи навіть їх комбінації).

Сутність суперечності безпосереднього проведення слідчим, прокурором з функцією слідчого чи суддею негласних слідчих розшукових дій базисному принципу юриспруденції – професійності вирішення питання про винуватість особи у скоєнні правопорушення і тим більше суспільно небезпечного діяння, і пов’язаного з цим принципу професійності проведення досудового слідства і судового розгляду і перегляду антикримінальної справи (коли накопичені протягом декількох століть теоретичні знання відповідно про гласні і негласні практичні дії в антикримінальному судочинстві і, головне, практичні навички якісного, ефективного, раціонального і небезпечного проведення такого роду дій не можуть бути опановані протягом навіть стаціонарного вузівського навчання юриста однієї спеціальності, спеціалізації і субспеціалізації).

Література:

Основна:

1. Курс лекцій з криміналістики. Лекція: Тактика експерименту і перевірки та/чи уточнення показань на місці діяння: Навч. посібник / Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; за наук. ред. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 8 с.

Додаткова:

2. Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии: Монография.– Харьков: Основа, 1998. – С.324–326.

3. Криміналістика: Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. – К.: АТІКА, 2001. – С. 304–310.

4. Криминалистика: Учебник / Под ред. А. В. Дулова. – Мн.: Экоперспектива, 1998. – С. 342–349; 362–373.

5. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н. И. Порубова. – Мн.: Вишєйшая шк., 1997. – С. 158–164.

6. Салтевський М. В. Криміналістика: Підручник. - К.: Кондор, 2006. – С. 388-396.

7. Шепитько В. Ю. Криминалистика: Курс лекций. – К.: ООО «Одиссей», 2011. – С. 226-232.

8. Шеремет А. П. Криміналістика: Навч. посібник. – К.: Центр учб. літ., 2009. – С. 334-315.

9. Шурухнов Н. Г. Криминалистика: Учебник. - М.: Юрист, 2003. - С. 340-372.

Інші джерела:

1. Глазырин Ф. В., Кругликов А. П. Следственный эксперимент: Учеб. пособие. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1981. - 28 с.

2. Уваров В. Н. Проверка показаний на месте: Учеб. пособие. - М.: ВЮЗИ, 1982. - 156 с.

Дата добавления: 2015-07-20