Тема 10. Основи зброєделіктики

Поняття зброєделіктики як часткового вчення криміналістики. Система та об’єкти дослідження. Основні розділи зброєделіктики: вогнепальна зброя, боєприпаси і сліди протиправного поводження з ними; механічна зброя і сліди протиправного поводження з нею; вибухова зброя, вибухові речовини і сліди протиправного поводження з ними. Сутність слідів протиправного поводження зі зброєю: виготовлення, переробки, прилаштування, застосування, розкрадання, зберігання, ремонту, збуту, придбання і транспортування, у т. ч. носіння та контрабанди.

Поняття вогнепальної зброї і боєприпасів (частини патронів: кулі, шріт, картеч, капсуль, порох, прокладки). Класифікація балістичних об’єктів. Значення класифікації вогнепальної зброї за способом пересування (ручна вогнепальна зброя, транспортна вогнепальна зброя). Сутність класифікації ручної вогнепальної зброї за способом і місцем виготовлення (заводська, кустарна, переробна, тобто, переробка існуючої зброї чи спеціальних пристроїв; саморобна, тобто, виготовлена з підручних матеріалів; раритетна, тобто зроблена в історичному минулому), зовнішнім виглядом (звичайна, обрядова, гарматна, переробна, саморобна, атипічна, тобто, замаскована під звичайні побутові та інші предмети чи пристрої; раритетна), призначенням чи сферою застосування (бойова, антиделіктна, мисливська, рибальська, обрядова, спортивна, навчальна), довжиною стволу (коротко ствольна, середньо ствольна, довгоствольна, гарматна), кількістю стволів (одноствольна, двоствольна, трьохствольна, багато ствольна), конструкцією ствола (нарізна, гладкоствольна, комбінована у межах стволу, комбінова у межах стволів), кількістю зарядів (однозарядна, багатозарядна), дією ударно-спускового механізму (автоматична, напівавтоматична, неавтоматична), характером ведення вогню (одиночного вогню, безперервного вогню, серійного вогню, комбінованого вогню); розміщенням капсульного складу в гільзах патрону (гнотна, запальна, кремнієва, капсульна), калібром (малого - до 6,5 мм, середнього - від 6,5 до 9 мм, великого - понад 9 мм; гарматного), за кількістю нарізів (від 4 до 8).

Класифікація боєприпасів до ручної вогнепальної зброї за способом і місцем виготовлення (заводські, кустарні, переробні, саморобні, раритетні), зовнішнім виглядом (звичайні, обрядові, гарматні, переробні, саморобні, атипічні, раритетні), конструкцією (унітарні патрони, холості патрони, навчальні, спортивні, високого тиску, безгільзові) і характером запалу (центрального запалу, бокового запалу, шпилькові).

Сутність класифікації гільз до ручної вогнепальної зброї - за формою (циліндричні, конічні, пляшкоподібні) і матеріалом: металеві, картонні); куль до ручної вогнепальної зброї - за будовою до нарізної зброї (оболонкові, тобто, зі стальною оболонкою, у середині якої свинець; безоболонкові, коли куля є монолітом із свинцю, чавуну); до ручної гладкоствольної вогнепальної зброї (шарові, стрілочні, турбинні); формою передньої частини (гострокінцеві, плоскі, напівсферичні - овальні), призначенням (загального призначення; спеціального призначення: бронебійні, запальні, бронебійно-запальні, трасуючі, прицільно-трасуючі, бронебійно-трасуючі, з меншою швидкістю, пристрілочні, розривні дистанційної дії, розривні ударної дії, розривні, зі зміщеним центром, комбінованої дії); калібром (каліберні, підкаліберні, саморобні, раритетні); шроту до ручної вогнепальної зброї - за калібром (калібр від № 1 до № 12, шріт калібру понад 5,50 мм є картеч); порохового заряду до ручної вогнепальної зброї за видом (димний - чорний; бездимний - піроксиліновий, нітрогліцериновий; саморобний, раритетний); пижів - за матеріалом (войлочні, картонні, деревоволокнисті, з пресованих сипких матеріалів, саморобні з підручних матеріалів, раритетні), а також слідів пострілу ручної вогнепальної зброї - за дистанцією пострілу (контактний постріл - наявність „штанцмарки”; постріл із дуже близької відстані - наявність «штанцмарки»; постріл із близької відстані - наявність осалки куль і слідів близького пострілу: змазки і недогорілих порошинок навколо і по ходу кухлевого витвору; постріл із середньої відстані - наявність лише змазки, відсутність недогорілих порошинок навколо витвору; постріл із дальньої відстані - відсутність навколо кухлевого витвору будь-яких субстанцій зі стволу зброї; постріл із гарматної відстані) і характером кухлевого витвору від застосування ручної вогнепальної зброї (вхідний, вихідний, сліпий, крізний, прямий, блукаючий, розривний).

Механізм пострілу та утворення слідів використання ручної вогнепальної зброї. Сутність відбитків і відображень пострілу, що пов’язані із зарядженням зброї (на денці гільзи відображення ковзання від нерівностей щитка колодки чи відбитки рельєфу поверхні бойка при зарядженні неавтоматичної зброї; на ребрі денця патрону відбиток досилання від затвору автоматів АК та АКС; на корпусі гільзи відображення ковзання від «губок» магазину цих автоматів; на ребрі денця кільця патрону відображення ковзання зачіпки викидача затвора вказаних автоматів), відбитків, відображень і субстанцій, що утворюються підчас пострілу на гільзі (посередині капсуля об’ємний відбиток форми і мікрорельєфу ударної частини бойка; на капсулі навколо вказаних відбитків відбитки тиску переднього зрізу затвора - патронного упору); відбитків, що утворюються при екстрагуванні гільзи (на циліндричній поверхні гільзи ближче до її денця відбитки нерівностей стінок патронника у вигляді паралельних ліній; на нижньому ребрі гільзи відбиток тиску відбивача, на гільзі відбитки тиску вікна кожуха для пістолетів або відображення ковзання ствольної коробки для автоматів і карабінів СКС); на кулі нарізної зброї (первині відбитки полів і граней нарізів ствола у вигляді паралельних ліній, повторні відбитки нарізів стволу у вигляді нахилених лінійних пучків, відображення тертя сторонніх твердих тіл каналу ствола, субстанції змазки, кіптяви та інших речовин з каналу ствола); на шротовому заряді гладкоствольної зброї (відбитки нарізів каналу ствола, відображення тертя о поверхню стволу у вигляді площинок сферичної поверхні шротинки; відображення тиску у вигляді поглиблень від сусідніх шротинок - відображення контактних полів, субстанції змазки, кіптяви та інших речовин з каналу ствола); ультрасубстанції барія і сурьми як типових продуктів згорання пороху на шкірі вказівного і великого пальця руки, перетинки між ними та у носових проходах і на шкірі обличчя і на волоссі стрілявшого та у носових проходах особи, яка знаходилася поруч.

Значення відбитків, відображень і субстанцій, що утворюються на снаряді і перешкоді при проходженні знаряду через перешкоду (на кулі і шротинках відображення тиску чи тертя рикошетом від твердих перешкод чи від проходження через внутрішню тверду структуру перешкоди або субстанції крові, жиру та інших частин тіла людини, текстильних волокон його одягу чи інших волокнистих перешкод; субстанцій матеріалу інших перешкод; у каналі стволу і на поверхні стволу чи на руках і лацканах рукавів стрілявшого контактно чи з дуже близької відстані субстанції крові, жиру, шкіри, м’язів та інших тканин тіла людини, текстильних волокон його одягу; у кухлевому витворі субстанції змазки, кіптяви та інших речовин зі знаряду чи з матеріалу попередньої перешкоди; на одязі і тілі потерпілого навколо кухлевого витвору субстанції змазки і кіптяви – осалки куль); відбитки, відображення і субстанції з місць зберігання чи насіння зброї і навпаки (на знаряді і гільзі субстанції з місця їх зберігання, відбитки папілярних візерунків і субстанцій з пальців і лодонів рук осіб, які їх торкалися до пострілу; на прикладі довгоствольної зброї, спусковому гачку та інших деталях іншої зброї відбитки папілярних візерунків і субстанцій з пальців рук стрілявшого чи іншої особи; у каналі стволу та інших деталях зброї субстанції з місць зберігання чи носіння зброї; за поясом брюк, на сорочці, внутрішніх кишенях одягу субстанції змазки, кіптяви та інших речовин зі зброї; у місцях зберігання зброї із пластичним ґрунтом відбитки рельєфу окремих деталей зброї, що утворилися при її падінні чи знаходженні) для правильного вирішення справи про злочини із протиправного поводження з вогнепальною зброєю.

Загальні положення збирання, особистого та експертного дослідження слідів ручної вогнепальної зброї. Криміналістичне значення вказаних слідів. Можливості використання позалабораторної собаки-детектора для пошуку по слідах запаху куль, гільз та інших продуктів пострілу і по слідах протиправного поводження з ручною вогнепальною зброєю і боєприпасами до неї. Факти та обставини, що можуть бути встановлені при розслідуванні злочинів, що пов’язані з протиправним поводженням з ручною вогнепальною зброєю. Значення мікрооб’єктів у встановленні фактів та обставин протиправного поводження з цією зброєю і боєприпасами.

Поняття механічної зброї як предмету спеціально прилаштованого виготовленням, переробкою, прилаштуванням чи відповідним застосуванням існуючих предметів чи пристроїв до заподіяння смертельних тілесних пошкоджень людині м’язовим чи будь-яким іншим механічним зусиллям. Розмежування заподіяння тілесних пошкоджень ручною механічною, вогнепальною і вибуховою зброєю.

Класифікація механічної зброї і слідів протиправного поводження з нею. Сутність класифікації механічної зброї за способом пересування на ручну механічну зброю і транспортну механічну зброю (в історичному аспекті – метальні пристрої), а ручну механічну зброю, окрім цього, за способом і місцем виготовлення (заводська, кустарна, переробна, саморобна, раритетна), зовнішнім виглядом (звичайна зброя, переробна зброя, саморобна зброя, атипічна зброя, раритетна), призначенням чи сферою застосування (бойова зброя, антиделіктна зброя, обрядова зброя, мисливська зброя, рибальська зброя, спортивна зброя, навчальна зброя), конструкцією (клинкова: ріжуча, колюча, колючо-ріжуча, рубляча, колючо-рубляча, ударно-роздріблююча; комбінована поєднанням ручної клинкової механічної зброї із ручною вогнепальною зброєю, комбінована поєднанням клинкової і ударно-роздріблюючої механічної зброї).

Значення класифікації ручної механічної клинкової зброї за довжиною клинка (короткоклинкова, довгоклинкова) і розташуванням ріжучою частини (одностороннєгостра, обоюдогостра).

Сутність класифікації слідів протиправного поводження з ручною механічною зброєю за характером поранення (сліди клинкової зброї: сліди ріжучої зброї, сліди колючої зброї, сліди колючо-ріжучої зброї, сліди рублячої зброї, сліди колючо-рублячої зброї; сліди ударно-роздріблюючої зброї), характером тілесних поранень (проникаючі: сліпі, крізні; непроникаючі). Можливості збирання, особистого та експертного дослідження і криміналістичне значення слідів протиправного поводження з ручною механічною зброєю. Факти та обставини, що можуть бути встановлені при розслідуванні злочинів, що пов’язані з використанням ручної механічної зброї. Значення мікрооб’єктів у встановленні фактів та обставин з протиправного поводження з ручною механічною зброєю.

Поняття вибуху, вибухових пристроїв і вибухових речовин. Значення класифікації вибухів за природою чи причиною виникнення (фізичні вибухи, хімічні вибухи, конденсовані вибухи: ініціюючої дії, бризантної дії, метальної дії, дії механічної суміші речовин, що окремо не є вибуховими речовинами; ядерні вибухи, ядерно-водневі вибухи, електромагнітні вибухи, природні вибухи), а також класифікації вибухових простоїв за способом пересування (ручні вибухові пристрої, транспортні вибухові пристрої: вибухові пристрої, що доставляють до цілі за допомогою вогнепальної зброї; вибухові пристрої, що доставляють до цілі за допомогою певних видів транспорту; вибухові пристрої, що доставляють до цілі за допомогою ракет; вибухові пристрої, що доставляють до цілі комбінованим способом), зовнішнім виглядом (звичайні, переробні, саморобні, атипічні, раритетні) і за принципом управління (вибухові пристрої контактного управління, вибухові пристрої дистанційного управління, вибухові пристрої із годинниковим механізмом).

Сутність класифікації вибухової зброї та вибухових пристроїв за способом і місцем виготовлення (заводська, кустарна, переробна, саморобна, раритетна, експлуатаційна, природна) і за призначенням чи сферою застосування (військова, промислова, геолого-добувна, будівнича, метеорологічна, спортивна, видовищна чи піротехнічна, каскадерна, переробна, саморобна). Особливості збирання, особистого та експертного дослідження слідів протиправного поводження з вибуховою зброєю та вибуховими речовинами. Можливості використання експрес-діагностики вибухових речовин.

Література:

Основна:

1. Курс лекцій з криміналістики. Лекція: Основи зброєделіктики: Навч. посібник / Є. В. Кириленко, Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; за наук. ред. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 24 с.

2. Курс лекцій з криміналістики. Основи зброєделіктики / Є. В. Кириленко, Т. О. Коросташова, Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; [за наук. ред. проф. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 20. – 36 с. – (Авторська лекція).

Додаткова:

1. Кириченко А. А. Собирание и возможности использования микрообъектов и следов запаха в уголовном судопроизводстве: Учеб. пособие. - Симферополь: РИО КИЭХП, 1998. - 208 с.

2. Кириченко А. А. Основы судебной микрообъектологии: Монография. - Харьков: Основа, 1998. - С. 369-394, 482-486, 494-495, 549-556, 562-570.

3. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н. И. Порубова. - Мн.: Вишєйшая шк., 1997. - С. 60-68.

4. Ланцедова Ю. О., Кириченко С. А., Ткач Ю. Д., Тунтула О. С. Етапізація роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальної інформації: Реком. МОН як навч. посібник для студентів вузів / За наук. ред. О. А. Кириченка. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - 296 с.

5. Поліщук С.М. Базисні ознаки вогнепальної і механічної зброї: сутність і можливості удосконалення / С.М. Поліщук // Наукові праці: [наук.-метод. журнал]. – Т. 161. - Вип. 149. - Економіка. Правознавство. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2011. – С. 146-148.

6. Маркусь В. О. Криміналістика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007. – С. 133-158.

7. Салтевський М. В. Криміналістика: Підручник. - К.: Кондор, 2006. – С. 229-253.

8. Шепитько В. Ю. Криминалистика: Курс лекций. – К.: ООО «Одиссей», 2011. – С. 79-91.

9. Шеремет А. П. Криміналістика: Навч. посібник. – К.: Центр учб. літ., 2009. – С. 127-149.

10. Шурухнов Н. Г. Криминалистика: Учебник. - М.: Юрист, 2003. - С. 123-153.

Інші джерела:

1. Біленчук П. Д., Кофанов А. В., Сулява О. Ф. Балістика: Криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство. Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. – К.: МА «Bee Zone», 2003. – 384 с.

2. Моторный И. Д. Криминалистическая взрывотехника: новое учение в криминалистике: Учеб-метод. и справ. пособие / И. Д. Моторный. - М.: Издатель, 2001. - 140 с.

3. Особенности осмотра места взрыва. Взрыво-техническая экспертиза, ее задачи и возможности (по материалам НИЛ-6 ВНИИ МВД СССР) // Бюл. ГСУ МВД СССР.- М.: ГСУ МВД СССР, 1987.- № 1(50).- С. 93-103.

4. Плескачевский В. М. Оружие в криминалистике: понятие и классификация: Монография. - М.: Спарк, 2001. - 343 с.

5. Подшибякин А. С. Холодное оружие: Монография. - 3-е изд. - М.: «Центр ЮрИнфоР», 2003. - 256 с.

6. Ручкин В. А. Оружие и следы его применения. Криминалистическое учение: Монография. - М.: Изд-во Юрлитинформ, 2003. - 352 с.

Дисертації:

1. Беляков А.А. Криминалистическая теория и методика выявления и расследования преступлений, связанных со взрывами: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Беляков Александр Алексеевич. – Екатеринбург, 2003. – 25 с.

2. Владимиров В. Ю. Теория и практика криминалистического оружиеведения: Дис. … д-ра юрид. наук / В. Ю. Владимиров. – СПб., 2002. - 475 с.

3. Колотушкин С. М. Криминалистическая взрывотехника как частная криминалистическая теория: Дис.... д-ра юрид. наук / С. М. Колотушкин. - Волгоград, 2003.

4. Корецкий Д. А. Основы теории и методологии криминалистического исследования тяжких преступлений, совершаемых с применением оружия: Дис.... д-ра юрид. наук / Д. А. Корецкий. - М., 1997. - 256 с.

5. Плескачевский В. М. Оружие в криминалистике: понятие и классификация: Дис. … д-ра юрид. наук в виде научного доклада. - М., 1999. - 417 с.

6. Подшибякин А.С. Теория и практика криминалистического исследования холодного оружия (уголовно-правовой и криминалистический аспекты): Автореф. дис. … канд. юрид. наук / А.С. Подшибякин; Сарат. ун-т. – Саратов, 1975. – 21 с.

7. Тихонов Е. Н. Проблемы теории и практика установления групповой принадлежности в криминалистической экспертизе оружия и боеприпасов: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук / Е. Н. Тихонов. – М., 1982. – 32 с.

8. Топорков А. А. Проблемы совершенствования традиционных, разработки и внедрения новых криминалистических концепций, методов, рекомендаций: Дис.... д-ра юрид. наук в виде научного доклада. - М., 2001.

Тема 11. Основи встановлення автора, виконавця,

Дата добавления: 2015-07-20