Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 8. Основи слідознавства

Читайте также:
  1. Висоту конуса розділено на чотири рівні відрізки і через точки поділу паралельно основі проведено площини. Визначити площу найбільшого перерізу, якщо площа основи дорівнює S.
  2. І речовими джерелами антикримінальних відомостей та основи мікрооб’єктології
  3. Концептуальні основи стратегічного контролінгу
  4. Лекція 7. Основи теорії виробництва. Фірма як мікроекономічний суб’єкт.
  5. ЛЕКЦІЯ 8. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГА
  6. Лінгвістичні та психологічні основи навчання української мови.
  7. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ

Слідознавство як часткове вчення криміналістики, його основні об’єкти – сліди, траси, субстанції. Криміналістичні поняття «антиделіктні сліди», «сліди певного слідоутворюючого об’єкта», «сліди діяння злочину» та «парасліди діяння злочину», їх сутність і співвідношення.

Поняття трас як матеріально зафіксованих відображень. Необхідність уточнення традиційного поняття трас. Класифікація трас за характером матеріально зафіксованих відображень. Сутність відбитків і відображень, їх співвідношення. Поняття діагностичних і ситуативних відображень. Загальна характеристика субстанцій. Співвідношення понять трас (відбитків, діагностичних відображень, ситуативних відображень) і субстанцій із поняттям антиделіктних слідів, основними різновидами останніх: слідами певного слідоутворюючого об’єкта, слідами діяння злочину, іншими антиделіктними слідами.

Обґрунтування поняття слідознавства та його розділів «Трасологія» і «Субстанціологія». Визначення поняття слідознавства як часткового вчення та розподіл його положень по частинах криміналістики.

Класифікація слідів за характером зв’язку із подією злочину та за сукупністю властивостей, що визначають видову їх відмінність. Класифікація слідів, трас і субстанцій за розмірними характеристиками: макросліди, мікросліди, ультрамікросліди та ультрасліди, макротраси, мікротраси та ультрамікротраси, макросубстанції, мікросубстанції, ультрамікросубстанції та ультрасубстанції. Практика вживання словосполучень «мікросліди», «макротраси» і «мікросубстанції». Класифікація трас на ультрарівні. Співвідношення понять «видимі», «мало видимі», «невидимі сліди», «латентні сліди», останніх – із поняттями «мікросліди (мікротраси, мікросубстанції)», «ультрамікросліди (ультрамікротраси, ультрамікросубстанції)», «ультрасліди (ультрасубстанції)».

Класифікація слідів за слідоутворюючим об’єктом. Загальний огляд класифікації за цією основою слідів людини: шкірного покриву [папілярних візерунків (пальців рук, долонь рук, ступнів ніг), ліктів рук, колін ніг, голови (губ, носа, щік, підборіддя, вушних раковин, лоба тощо), інших частин тіла людини], зубів, нігтів, одягу [рук (рукавичок, текстильної тканини з області ліктів та ін.), ніг (панчіх, шкарпеток, колгот, взуття, текстильної тканини з області колін тощо), іншого одягу, його аксесуарів і предметів постійного носіння (хлястиків, ґудзиків, окулярів, годинників, трості, парасольки, пейджера, мобільного телефону, каблучок та інших коштовностей тощо)], волосся з голови, лобка та інших частин тіла людини, виділень (потожирова речовина, кров, слина, сперматозоїди, сеча, екскременти та ін.) і речовин з тіла, одягу, взуття та предметів постійного носіння людини.

Стисла характеристика класифікації слідів транспортних засобів за слідоутворюючим об’єктом: гужового транспорту і тварин, колісного транспорту (велосипедів, інвалідних колясок, мотоциклів, моторолерів, автомобілів та інших самохідних машин, тролейбусів тощо), гусеничного транспорту (танків, тракторів, екскаваторів та ін.), залізничного транспорту: міського (трамваї, поїзди метрополітену тощо), відомчого (вагонетки, дрезини, потяги та ін.), загального (поїзди тощо), розважального (атракціонні поїзди та ін.), водного транспорту (річкового, морського, змішаного), повітряного транспорту (вертольоти, літаки, повітряні кулі), ліфто-ескалаторного транспорту, трубопровідного транспорту.

Огляд класифікації за цією основою слідів застосування знарядь злому (розрізу, проколу, ріжучо-колючих знарядь, розрубу, розпилу, свердлення, розриву, розлому, зсуву).

Загальна характеристика слідів фізичного діяння [структурних змін (часткових структурних змін, якісних структурних змін, термічних змін: високої чи низької температури), енергетичних змін (електроструму: природного, побутового, промислового, електростатичного заряду, магнітного поля, радіаційних променів, інших променевих впливів: сонячного, рентгенівського, інфрачервоного, ультрафіолетового тощо], хімічної дії (окислення, відновлення, розкладання, заміщення, змішаних хімічних реакцій), фізико-хімічної дії (обкопчування, оплавлення, обвуглення, спопеління, інших фізико-хімічних впливів), біологічної дії.

Класифікація слідів за механізмом утворення в залежності від: просторової орієнтації матеріальних змін на носії (поверхневі сліди, об’ємні сліди), від локалізації змін на носії (локальні сліди, периферійні сліди), від того, за рахунок субстанції якого саме об’єкта утворилися зміни на носії (сліди нашарування, сліди відшарування, комбіновані сліди), від динаміки слідоутворення (статичні сліди, динамічні сліди, комбіновані сліди), від характеру слідоутворюючого знаряддя злому (сліди розрізу, сліди проколу, сліди ріжучо-колючих знарядь, сліди розрубу, сліди розпилу, сліди свердлення, сліди розриву, сліди розлому, сліди зсуву).

Природа папілярних візерунків пальців рук та іншого шкірного покриву людини, значення пор в утворенні цих слідів. Класифікація папілярних візерунків. Сутність дугових (петельні, шатрові, із невизначеною будовою), петельних (радіальні, ульнарні, прості з горизонтальним і вертикальним розташуванням ульнарної петлі, вигнуті, половинчаті, замкнуті) і завиткових візерунків (кругові, овальні, спіралеподібні, клубкоподібні, з іншою будовою петлі).

Загальна характеристика будови папілярного візерунка та його мікродеталей: дельти, початку і закінчення папілярної лінії, її злиття і роздвоювання, розриву папілярної лінії, крапки і фрагмента, містка, гачка та острівця.

Поняття дактилоскопії, пороскопії та еджескопії, дискусія з приводу розширення об’єктів дактилоскопічних досліджень. Властивості папілярних візерунків. Сутність індивідуальності, відновлення і відносної незмінності папілярних візерунків.

Технічні засоби і загальні положення методики збирання слідів людини: слідів шкірного покриву рук, ступнів ніг, губ та іншого шкірного покриву голови (кінчика носа, вуха, лоба тощо) та інших частин тіла людини (колін, ліктів та ін.). Огляд фізичних методів виявлення слідів папілярних візерунків пальців рук людини: адгезії, змочування, конденсації, гальваностегії та люмінесценції. Суть хімічних методів виявлення невидимих потожирових слідів пальців рук за допомогою розчину азотнокислого срібла і марганцевокислого калію із сірчаною кислотою, нінгідрида або алоксана в ацетоні.

Загальна характеристика можливостей виявлення потожирових слідів шкірного покриву людини за допомогою радіографічного методу.

Огляд фактів та обставин, що можуть бути встановлені у ході особистого дослідження відбитків папілярного візерунку пальців рук людини: розмежування «потрібних» і «непотрібних» відбитків, встановлення характеру роботи володільця відбитків, його статі, орієнтовного віку та інших особистісних характеристик, встановлення долонних та пальцевих відбитків, відбитків із певного пальця та руки людини.

Загальна характеристика слідів ніг людини, технічних засобів і методів їх збирання. Поняття доріжки слідів ніг людини, сутність кожного з її елементів: напрямок руху, лінія ходи, довжина правого і лівого кроку, ширина кроку й кут розвороту стопи. Особливості збирання об’ємних та поверхневих відбитків слідів ніг. Техніка виготовлення гіпсових зліпків з об’ємних відбитків слідів ніг на різних носіях, у т. ч. на сипкому ґрунті, під водою і на снігу.

Можливості встановлення різного роду фактів та обставин у ході особистого дослідження слідів ніг людини: статі, орієнтовно віку, виду занять чи професії та інших особистісних характеристик людини, яка їх залишила, її психологічного та деякого іншого стану (сп’яніння, хвороби тощо).

Огляд технічних засобів, методів і можливостей збирання слідів зубів і нігтів людини. Поняття знарядь злому та інструментів, звичайних предметів. Характеристика слідів знарядь злому, механізму їх утворення шляхом прямолінійного, прямолінійно-поступального, зворотно-поступального та обертально-поступального руху, обертання-котіння. Механізм утворення слідів при прямолінійному русі шляхом формування, руйнування, залишкової деформації, нашарування, перерозподілу часток речовини, зміни і перебудови внутрішньої структури речового джерела антиделіктних відомостей.

Стислий огляд ознак слідів ходової частини колісних транспортних засобів (вид ходової частини, ширина колії, база транспортного засобу, кількість висей і коліс, модель шин). Поняття бігової доріжки, її ширини, колії, бази, ширини колії і протектора, сліду гальмування та юза. Загальна характеристика технічних засобів і методів збирання слідів колісного транспорту. Можливості особистого дослідження слідів колісного транспорту, встановлення напрямку його руху та інших діагностичних характеристик.

Огляд технічних засобів і методів збирання та особистого дослідження слідів фізичної, хімічної, фізико-хімічної і біологічної дії.

Основні особливості збирання (пошуку, виявлення, закріплення, вилучення, упаковки, зберігання, транспортування), особистого дослідження і документування мікрооб’єктів (мікротрас, мікросубстанцій) різного агрегатного стану, природи і видів.

Література:

Основна:

1. Курс лекцій з криміналістики. Лекція: Основи слідознавства: Навч. посібник / С. А. Кириченко, Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; за наук. ред. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 36 с.

2. Коросташова Т. О. Курс лекцій з криміналістики. Основи слідознавства / Коросташова Т. О., Ланцедова Ю. О., Тунтула О. С.; [за наук. ред. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. - Вип. 18. – 44 с. (Авторська лекція).

Додаткова:

1. Кириченко А. А. Собирание и возможности использования микрообъектов и следов запаха в уголовном судопроизводстве: Учеб. пособие. - Симферополь: РИО КИЭХП, 1998. - 208 с.

2. Кириченко А. А. Основы судебной микрообъектологии: Монография. - Харьков: Основа, 1998. - 1220 с.

3. Кириченко О. А., Басай В. Д., Ткач Ю. Д. Слідознавство: Лекція № 8. - К.: РВВ КІВС, 2002. - 40 с.

4. Кириченко С. А., Кириченко Ю. О., Ткач Ю. Д. Основи слідознавства: Лекція № 8 / За ред. О. А. Кириченка.- К.: РВВ КІВС, 2003. - 36 с.

5. Криміналістика: Підручник / За ред. П. Д. Біленчука.- К.: АТІКА, 2001.- С.130-141.

6. Кириченко С. А., Ланцедова Ю. О., Ткач Ю. Д., Тунтула О. С. Сутність і класифікація антикримінальних доказів та їх особистісних і речових джерел: Рек. МОН України як навч. посібник. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім.. П. Могили, 2009. – 384 с.

7. Ланцедова Ю.О., Кириченко С.А., Ткач Ю.Д., Тунтула О.С. Етапізація роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальної інформації: Реком. МОН як навч. посібник для студентів вузів / За наук. ред. О. А. Кириченка. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - 296 с.

8. Маркусь В. О. Криміналістика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007. – С. 91-132.

9. Салтевський М. В. Криміналістика: Підручник. - К.: Кондор, 2006. – С. 85-100, 118-154, 168-177, 185-228, 253-267.

10. Шепитько В. Ю. Криминалистика: Курс лекций. – К.: ООО «Одиссей», 2011. – С. 61-78.

11. Шеремет А. П. Криміналістика: Навч. посібник. – К.: Центр учб. літ., 2009. – С. 103-125, 197-207.

Дисертації:

1. Кириченко С. А. Сутність і класифікація доказів та їх джерел у кримінальному судочинстві; генеза і можливості удосконалення: Дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2009.- 221 с.

2. Ланцедова Ю. О. Сутність і послідовність роботи з особистісними і речовими джерелами доказів у кримінальному судочинстві: Дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Ланцедова Юлія Олександрівна; Харк. нац. ун-т вн. справ.– Харків, 2009. - 229 с.

 

Тема 9. Основи одорології

Історія виникнення та основні хронологічні етапи розвитку одорології. Поняття і різновиди одорологічних об’єктів: запах, сліди запаху і зразки запаху, експертні об’єкти. Загальні відомості про використання нюху позалабораторного собаки–детектора для пошуку чи переслідування людини по слідах запаху на місцевості, пошуку по запаху людини, яка знаходиться під завалами та іншими перешкодами внаслідок терористичних актів, дії стихійних явищ та інших причин; пошуку візуально скритих наркотичних речовин, вибухових пристроїв і речовин, окремих контрабандних товарів та інших речових джерел (знарядь злочину; речей, що викрадені, та ін.). Можливості поєднання позалабораторних одорологічних досліджень з традиційними кіносологічними напрямками у вигляді охорони державного кордону, конвоювання та охорони в’язнів чи інших організованих груп людей, охорони важливих державних та інших об’єктів тощо.

Структура вітчизняного (міжнародного) Одорологічного центру. Характеристика основних відділів центру: одорологічної лабораторії, відділу позалабораторних одорологічних досліджень, відділу поєднання позалабораторних одорологічних досліджень і традиційних кіносологічних напрямків, відділ кіносологічних напрямків, відділ селекційної і виставочної роботи зі службовими собаками.

Поняття і система криміналістичної одорології, її місце у системі навчального курсу криміналістики. Одорологія як часткове вчення, галузь техніки та підрозділ слідознавства і субстанціології. Розподіл положень одорології по частинах навчального курсу криміналістики.

Природа слідів запаху людини. Фізичні властивості запаху як газоподібних речовин. Загальні відомості про летючість, розчинність, адсорбцію, розбавлення і дифузію слідів запаху людини.

Криміналістичні властивості слідів запаху людини. Загальна характеристика безупинності механізму утворення, рухомості структури і розсіювання слідів і зразків запаху, поділу і збереження у герметичній упаковці слідів і зразків запаху, відносної стійкості слідів і зразків запаху людини і незмінності слідів і зразків запаху людини, індивідуальності слідів і зразків запаху людини.

Загальна класифікація слідів запаху будь–яких речових джерел антикримінальних відомостей за походженням. Поняття слідів власного запаху речового джерела; слідів набутого запаху речового джерела (слідів набутого запаху речового джерела тимчасового характеру; слідів набутого запаху речового джерела постійного характеру); слідів сукупного запаху речового джерела; слідів фонового запаху; слідів остаточного запаху речового джерела.

Спеціальна класифікація слідів і зразків запаху людини за походженням. Сутністьслідів місцевого індивідуального запаху людини; слідів сукупного індивідуального запаху людини; слідів супутніх запахів людини (слідів запахів одягу, у т. ч. взуття та інших предметів постійного контакту з тілом людини; слідів запаху різноманітних функціональних змін; слідів побутових запахів: слідів запаху предметів туалету,, слідів їжі; слідів запахів, зумовлених шкідливими звичками, слідів запахів житла слідів запаху предметів особистого побуту та ін.; слідів професійних запахів; слідів запаху громадських місць; слідів ситуативних запахів); слідів сукупного загального запаху людини; слідів фонового запаху людини; слідів остаточного запаху людини.

Сутність, послідовність та інші закономірності роботи з одорологічними об’єктами: 1. Вивчення закономірностей виникнення, функціонування і зникнення слідів запаху людини чи інших речових джерел. 2. Взаємопов’язане версіювання [висунення (побудова), аналіз, динамічний розвиток і перевірка версій], планування та організація роботи з цими джерелами. 3. Збирання (пошук, у т. ч. констатація автентичності та індивідуалізація, розшук, виявлення, одержання, консервація, зберігання, транспортування) ймовірних запахоносіїв, отримання зразків запаху. 4. Отримання одорологічних відомостей при позалабораторному і лабораторному дослідження слідів і зразків запаху людини та інших речових джерел за допомогою нюху спеціально підготовленого собаки-детектора чи іншого біоаналізатора. 5. Оцінка даних відомостей (визначення через аналітико-розумову діяльність чи проведення при необхідності певних практичних дій значимості, законності, допустимості і доброякісності цих відомостей, їх узгодженості і достатності в сукупності з іншими відомостями для вирішення певного завдання по правильному вирішенню справи (протидії конкретному злочину). 6. Використання одорологічних відомостей (вибір доказових фактів, групування доказів та інших видів антикримінальних відомостей та оперування ними при обґрунтуванні чи спростуванні виділених доказових фактів і прийнятті проміжного та остаточного рішення з метою правильного вирішення справи (якісної, ефективної і раціональної протидії певному злочину). 7. Документування роботи зі слідами і зразками запаху людини та інших речових джерел.

Загальні положення збирання слідів та отримання зразків запаху людини. Особливості збирання слідів запаху людини в залежності від характеру запахоносіїв та умов їх знаходження.

Література:

Основна:

1. Курс лекцій з криміналістики. Лекція: Основи одорології: Навч. посібник / Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; за наук. ред. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2012.– 42 с.

2. Коросташова Т. О. Курс лекцій з криміналістики. Основи одорологі / Т. О. Коросташова, Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; [за наук. ред. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 19. – 56 с. (Авторська лекція).

Додаткова:

1. Басай В.Д., Кириченко О.А. Основи одорології: Монографія. – Івано-Франківськ: Вид–во Плай, 2002.– С. 31-121.

2. Басай В.Д. Основи криміналістичної одорології: Монографія. – Івано-Франківськ: Вид–во Плай, 2002. – С. 21-104.

3. Басай В.Д. Криміналістична одорологія (теоретичні, правові і методичні основи): Монографія. - Івано-Франківськ: ВПТ “Вік”, 2003. - С. 27-111.

4. Кириченко А. А. Проблемы судебной одорологии: Монография. – Харьков: Основа, 1997. – С. 5–65, 135–187.

5. Кириченко А. А., Щитников А. М., Басай В. Д. Основы юридической одорологии (теорология, правовая процедура, методика): Монография. - Ивано-Франковск, Мн.: Вид–во Плай, ГЭКЦ МВД Республики Беларусь, 2002. – С. 29-121.

6. Кириченко О.А., Басай В.Д. Одорологія: Лекція № 10.– К.: РВВ КІВС, 2002.– 86 с.

7. Кириченко С. А., Басай В. Д., Кириченко Ю. О., Ткач Ю. Д. Основи одорології: Лекція № 10 / За ред. О. А. Кириченка. - К.: РВВ КІВС, 2003. - 52 с.

8. Ланцедова Ю. О., Кириченко С. А., Ткач Ю. Д., Тунтула О. С. Етапізація роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальної інформації: Реком. МОН як навч. посібник для студентів вузів /За наук. ред. О. А. Кириченка. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - 296 с.

9. Салтевський М. В. Криміналістика: Підручник. - К.: Кондор, 2006. – С. 178-184.

Дисертації:

1. Басай В. Д. Основи криміналістичної одорології: Дис. … д-ра юрид. наук. - К.: НАВСУ, 2003. – 652 с.

2. Выгналек Инж Олдри. Криминалистическая одорологическая идентификация: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Прага, 1985. – Пер. с чеш. Торгово-промышленная палата Москвы. Отдел переводов. – 23 с.

3. Габель Ю. Б. Использование биологических методов в судебной экспертизе: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - М.: Московский ун-т МВД России. - 2005. - 21 с.

4. Гвахария О. Г. О некоторых применениях теории информации и теории игр в криминалистике (вопросы методологии и управления): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1975. – 17 с.

5. Грошенкова О. А. Использование запаховых следов человека в расследовании преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов: Сарат. акад. права, 2000. – 20 с.

6. Кириченко А. А. Классификация микрообъектов и их значение при расследовании преступлений против личности: Дис. … канд. юрид. наук. – К.: КГУ, 1992. – 335 с.

7. Кириченко А. А. Основы судебной микрологии: Дис. … д-ра юрид. наук. - К.: Киевский гос. ун-т им.Тараса Шевченко, 1994. - 408 с.

8. Крутова В. И. Идентификация особей по обонятельным сигналам некоторых видов позвоночных: Автореф. дис. … канд. биол. наук. – М.: ИЭ МЭЖ РАН, 1993. – 24 с.

9. Ланцедова Ю.О. Сутність і послідовність роботи з особистісними і речовими джерелами доказів у кримінальному судочинстві: Дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Ланцедова Юлія Олександрівна; Харк. нац. ун-т вн. справ.– Харків, 2009. - 229 с.

10. Менцл П. Микроследы и их роль в раскрытии и расследовании преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1978. – 17 с.

11. Руденко В.П. Теория и практика обучения курсантов-кинологов в военно-учебных заведениях (1945-1997 г.г.): Дис. … канд. пед. наук. – Хмельницкий: АПВ Украины, 1998. – 229 с.

12. Старовойтов В.И. Методологические и процессуальные аспекты идентификации человека с использованием собак-детекторов: Дис. … канд. юрид. наук. - М.: Ак. управления МВД России, 2005. - 202 с.

13. Сулимов К.Т. Кинологическая идентификация индивидуума по обонятельным сигналам: Дис. … канд. биол. наук. - М.: ИПЭиЭ РАН,1995. - 146 с.

14. Федоров Г.В. Теория и практика использования одорологии в борьбе с преступностью: Дис. … канд. юрид. наук. – Мн.: Академия МВД РБ, 1999. – 144 с.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 211 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лабораторні заняття | Індивідуальна підготовка | Вивчення питань тем за робочою програмою | Для студентів-юристів денної форми навчання | Система, дисциплінарні зв’язки і дидактичні основи | Тема 2. Основи методології | Власне криміналістичних методів дослідження | І речовими джерелами антикримінальних відомостей | Тема 5. Основи мікрооб’єктології | Та основні категорії техніки |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Фотокінозйомки і звуковідеозапису| Тема 10. Основи зброєделіктики

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.016 сек.)