Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку

Внутрішня норма прибутку (IRR) для інвестиційного проекту - це ставка дисконтування, при якій зрівнюються теперішня вартість очікуваних грошових відтоків і теперішня вартість очікуваних грошових припливів, тобто NPV =0:

IRR =r, при якій NPV = f (r) = 0.

Якщо позначити , то IRR знаходять із рівняння

,

де - грошовий потік i - го року.

Розрахунок I RR виконують або на спеціалізованому фінансовому калькуляторі, або методом послідовних ітерацій.

IRR показує очікувану прибутковість проекту і, отже, максимально припустимий відносний рівень видатків, що можуть бути пов’язані з даним проектом. При розрахунку цього показника передбачається повна капіталізація одержуваних чистих прибутків, тобто всі вільні грошові кошти, що утворюються, повинні бути або реінвестовані, або спрямовані на погашення зовнішньої заборгованості.

При прийнятті інвестиційного рішення показник IRR порівнюють із ціною капіталу (СС), за рахунок якого фінансується інвестиційна діяльність. За СС приймається або середньозважена ціна капіталу (WACC) [9, с.159], якщо джерело засобів точно не ідентифіковане, або ціна цільового джерела, якщо така є, наприклад, позичковий відсоток.

Інвестиційне рішення приймається таким чином: якщо IRR > CC, то проект варто прийняти; якщо IRR < CC, то проект варто відхилити; якщо IRR = CC, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Основний недолік критерію IRR - неможливість його використання у разі неординарного грошового потоку: коли відтік і приплив капіталу чергується, що на практиці зустрічається достатньо часто і виявляється в існуванні декількох IRR. У цьому випадку рекомендується орієнтуватися на менше з наявних значень IRR або використовувати модифікований метод розрахунку IRR [ 5,с.95].

Використання критеріїв ефективності інвестиційних проектів допомагає прийняти рішення щодо розробки, схвалення або зміни проекту.

Дата добавления: 2015-07-20