Елементи договору поставки.

Правове регулювання здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в

- пар. 3 гл. 54 ЦК, ГК,

- ЗУ "Про поставки продукції для державних потреб” від 22 грудня 1995 р.,

- Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання – постанова Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р., а також іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору:

1. постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю)

2. покупець (фізичні або юридичні особи, які набувають товар для здійснення підприємницької діяльності).

У більшості випадків форма договору — письмова.

Проте він може бути укладений і в усній формі, якщо, наприклад, він укладений між фізичними особами-підприємцями на суму не вище 20 розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Істотною умовою договору є умова про предмет.

Предметом договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Причому товар може як існувати на момент укладення договору, так і той, який ще буде створений у майбутньому.

За старим ЦК України до істотних умов традиційно відносили ще й умови про ціну та строк поставки, але зараз вони не виступають такими. Оскількищодо ціни та строку поставки, то застосовують загальні правила купівлі-продажу.

Строк поставки може бути визначений по-різному, наприклад, шляхом указання конкретної дати, або періодів поставки протягом строку договору.

У разі якщо строк поставки взагалі невизначений або визначений моментом пред’явлення вимоги з боку кредитора, то боржник повинен виконати свій обов’язок щодо поставки у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Кількість товару, що є предметом договору поставки, встановлюється в договорі поставки у відповідних одиницях виміру чи в грошовому еквіваленті.

Кількість товару може бути погоджена встановленням у договорі поставки визначенням цієї кількості

Асортимент (номенклатура) товару - співвідношення певних видів (груп) продукції.

Види асортименту:

1. груповий (розбивка загальної кількості продукції одного найменування за основними видами);

2. розгорнутий (розбивка основних груп за більш дрібними ознаками, наприклад, одягу - за фасонами, малюнками, артикулами тощо).

Якість товару. Постачальник повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору поставки. Якість товару, зазвичай, визначається через вказівку на його види, сорти, марки з посиланням на стандарти, технічні умови, зразки (еталони), затверджені у встановленому порядку. У разі відсутності в договорі поставки умов щодо якості товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою він зазвичай використовується.

Під комплектністю слід розуміти єдність складових товару, що забезпечує можливість використання його за прямим призначенням, а в спеціально передбачених випадках - також можливість належного догляду за ним, його збереження та ремонту. У комплект можуть входити запасні частини та приналежності.

Строки поставки встановлюються сторонами у договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання товарів, якщо інше не передбачене законодавством. Як, правило, зобов'язання за договором поставки виконуються за частинами протягом певного часу. Так, частина продукція буде поставлена у першому кварталі, частина - у другому, третьому і четвертому. Якщо постачальник відвантажить річну партію телевізорів у січні, то замовник буде нести збитки, оскільки буде змушений понести додаткові витрати, пов'язані із зберіганням товару, оскільки не зможе його зразу реалізувати.

Неодмінною умовою забезпечення збереження майна та інших матеріальних цінностей, які замовник отримує за договором поставки, є додержання встановленого порядку приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю.

Для того, щоб з'ясувати, наскільки постачальник належним чином виконав свої зобов'язання, необхідно перевірити кількість та якість відвантаженої продукції, заактувати виявлені недоліки та звернутися до постачальника з претензією.

Порядок приймання продукції визначається стандартами, технічними умовами та договором. Якщо не встановлено особливостей приймання окремих видів продукції, то приймання здійснюється на загальних підставах, тобто відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 (№ П-6), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966 (№П-7).

Приймання продукції здійснюється у декілька етапів:

- створення компетентної комісії для приймання продукції;

- перевірка кількості та якості продукції;

- складання та підписання акта про результати перевірки;

- затвердження акта керівником

Одна з головних вимог до приймання продукції - це її своєчасність.

Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться:

1. при іногородній поставці - не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем;

2. при одноміській поставці - не пізніше 10 днів,

3. швидкопсувної продукції - протягом 24 годин після надходження продукції на склад покупця.

Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальним ярликом тощо) постачальника. Відсутність цих документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті зазначається, які документи відсутні.

Одночасно із призупиненням приймання покупець зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника одноміського постачальника. Представника іногороднього постачальника покупець зобов'язаний викликати, якщо це передбачено в нормативно-правових актах або договорі.

Акт про приховані недоліки продукції має бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Свої особливості має приймання продукції за кількістю з метою встановлення недостачі.

За кількістю продукція приймається в момент відкриття опломбованих транспортних засобів, які одержані від транспортної організації чи постачальника.

Як правило, приймання продукції не повинно бути одностороннім, тому воно здійснюється:

1. за участю представника постачальника;

2. за участю представника іншої організації;

3. за участю представника громадськості замовника;

4. за згодою постачальника - в односторонньому порядку.

Представник громадськості - це компетентна особа, яка не належить до матеріально-відповідальних осіб, і не має відношення до збереження, приймання, обліку та відпуску матеріальних цінностей.

Тому представником громадськості не може виступати головний інженер, бухгалтер, комірник, завскладом та інші.

Повноваження представника громадськості підтверджуються посвідченням, яке видає профспілка або трудовий колектив і засвідчує керівник. Його призначення нагадує нам становище понятих при обшуку: він, як незацікавлена особа, повинен підтвердити наявність недостачі.

За результатами приймання комісія складає акт приймання, який затверджує керівник підприємства.

В акті зазначаються: відомості про постачальника і замовника; місце приймання продукції; час початку і час закінчення; склад комісії; позначка про те, що члени комісії ознайомлені з відповідною інструкцією і попереджені про відповідальність; номер транспортної накладної; номер вагона (контейнера); стан і опис пломб; стан транспортного засобу; стан упаковки; умови зберігання продукції на складі; як виявлено недостачу (зважуванням, перерахуванням); найменування та кількість продукції, що не вистачає, висновки комісії про причину недостачі та деякі інші відомості.

Належно складений акт приймання дозволяє звернутися з претензією про відшкодування збитків

Дата добавления: 2015-07-20