Включення в поняття договору поставки вказівки про передання товарів в обумовлений строк чи строки дозволяє назвати ще ряд особливостей цього договору.

По-перше, момент укладення договору і його виконаня, як правило, не збігаються;

по-друге, за договором поставки можливий оптовий продаж товарів одноразово (у строк) або окремими партіями протягом тривалого періоду (в обумовлений строк);

по-третє, можливе передання й однієї речі, у т. ч. індивідуально-визначеної (машина, прилад індивідуального виконання та ін.), в обумовлений строк;

по-четверте, виробником товару договір укладається, як правило, на майбутні речі;

по-п'яте, договір може бути укладений на тривалий строк — рік, кілька років, у зв'язку з чим із договору поставки часто виникають довгострокові, тривалі господарські зв'язки.

Таким чином, для поставки характерні тривалі відносини й виконання договору частинами. Зі сказаного випливає, що поряд з основними для договору поставки важливі побічні ознаки, що впливають на визначення його умов і строку дії договору.

Як основні, так і неосновні (другорядні) ознаки поставки дають можливість кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони.

Строк поставки може бути визначений по-різному, наприклад, шляхом указання конкретної дати (конкретного дня чи місяця, кварталу) або періодів поставки протягом строку дії договору. Строки виконання зобов'язання поставки можна вважати обумовленими і тоді, коли в договорі відсутні конкретні терміни передачі товарів, але визначено строк дії договору.

У цьому випадку передання товару може бути здійснене в розумний строк у межах дії договору.

Основні ознаки договору поставки дозволяють відмежувати його від інших видів договору купівлі-продажу й інших суміжних договорів. При розмежуванні договорів поставки і контрактації потрібно враховувати професійну діяльність продавця й види товарів, що підлягають переданню. Продавцем за договором контрактації є виробник сільськогосподарської продукції. Контрактується при цьому майбутня сільськогосподарська продукція, що підлягає вирощуванню чи виробництву й не пройшла переробку.

Вид речі, що продається, дозволяє розмежувати договори поставки і продажу нерухомості. За договором продажу нерухомості завжди передається індивідуально визначена річ. До нерухомих речей зараховують повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, що підлягають державній реєстрації. Однак виготовлення (побудова) таких суден та їх передання замовнику здійснюються за договором поставки. Виготовлені (побудовані) повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти стають нерухомістю після передання замовнику і лише в тому випадку, коли ці об'єкти підлягають державній реєстрації спеціально уповноваженими органами.

Відносини, пов'язані з постачанням через приєднану мережу електроенергії, газу, нафти і нафтопродуктів, регулюються нормами, установленими законом, іншими правовими актами, а за їх відсутності — правилами про договір енергопостачання, тому до договорів про передання таких товарів через приєднану мережу норми про поставки незастосовні (ст. 714). Разом з тим при постачаннях газу в балонах, нафти в цистернах чи інших ємкостях, тобто без використання приєднаної мережі і технічних пристосувань, застосовується договір поставки.

Для розмежування договору поставки з договором роздрібної купівлі-продажу насамперед використовується мета купівлі, а потім правовий статус продавця. Судова практика, не визнаючи особистої мети купівлі підприємцями товарів для забезпечення їхньої діяльності, вважає, що при придбанні підприємцями таких товарів у роздрібної торгової організації відносини сторін повинні регулюватися нормами роздрібної купівлі-продажу, а не поставки.

Інші ознаки повинні використовуватися для розмежування договорів поставки і підряду. Подібні відносини виникають у випадках, коли в договір поставки включено умови про передання покупцем матеріалів, сировини, комплектуючих виробів. Судова практика при розмежуванні таких договорів враховує насамперед основний зміст обов'язків.

У договір поставки нерідко включаються умови про надання послуг. Наприклад, договір, що укладається виготовлювачем з фірмовим магазином, поряд з умовами про поставку товарів містить умови про формування і вивчення попиту на нього, або в договір поставки складного устаткування включаються умови про шефмонтаж. Такий договір варто визнавати змішаним, і до відносин сторін повинні застосовуватися як норми про договір поставки, так і норми про надання послуг.

Щодо державного замовлення, відносини, пов'язані з ним, регулюються Законом України "Про поставки продукції для державних потреб" від 22.12.1995р. і виданою на його підставі Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням" від 29.02.1996р.

Державними замовниками, згідно з законом, є міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади України, уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації і установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення. Державні замовники мають право на договірній підставі делегувати частину своїх функцій відповідним підприємствам, установам і організаціям на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу виконавці державного замовлення — це суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і постачають продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.

Державні замовники, виходячи з інтересів держави, укладають з виконавцями державного замовлення державний контракт (договір), самостійно визначаючи його умови, крім тих, які випливають із державного замовлення або передбачені чинним законодавством.

Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ і організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді як контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності — монополістів відповідному ринку продукції, державні замовлення на постачання продукції є обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не завдає збитків указаним виконавцям державного замовлення.

У разі необгрунтованої відмови такого виконавця від укладення державного контракту, за наявності технічних можливостей його виконання, виконавець сплачує державному замовнику штраф у розмірі вартості державного контракту. Спори, що виникають між державним замовником і виконавцем державного замовлення при укладенні контракту, внесенні змін до нього в процесі виконання, а також по відшкодуванню завданих збитків, розглядаютьс господарськими судами відповідно до чинного законодавства України.

---

Дата добавления: 2015-07-20