Можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні полівалентності їх змісту

Вказiвку на значущість психологiчного аналiзу комплексу малюнкiв одного автора ми знаходимо у роботі К.Юнга, присвяченiй аналiзу творчостi П.Пiкассо. К.Юнг зазначає:"На вiдмiну вiд свiдомих уявлень, всi графiчнi зображення процесiв i впливiв психiчної основи є символiчним. Вони вказують дуже грубо i приблизно на те значиме, яке нiколи i нiкому ще не було вiдоме. Вiдповiдно, нiчого не можна з повною достовiрнiстю визначити на окремо взятому конкретному прикладi. Виникає лише вiдчуття чогось дивного i незрозумiлого. Неможливо з впевненiстю сказати, що ж це означає або що являє. Здатність розумiння може забезпечити лише порiвняльне вивчення великої кiлькостi таких малюнкiв" [173,с.86-87]. Тематичний психомалюнок iстотно вiдрiзняється вiд художнього малюнка, який i є предметом психологiчного аналiзу К.Юнга. Художнiй малюнок не виконується з метою вираження психологiчного змiсту відповідно указанiй темi. Психомалюнок зумовлюється спочатку формальною спонукою (темою) i виконується в короткий час відповідно iнструкцiї, а художнє полотно створюється з натхнення. Вiдповiдно, психологiчний змiст живопису є лише супровiдним феноменом його художнього смислу. К.Юнг не обмежувався аналiзом художнiх полотен. Вiн пропонував своїм пацiєнтам намалювати те, що вони бачили увi снi чи у фантазiї, що рiвнозначно визначенню теми малюнка. Але К.Юнг не працював з комплексом тематичних психомалюнкiв. Ми не знайшли в роботах К.Юнга обгрунтування необхiдностi, доцiльностi та переваг аналiтичної роботи саме з комплексом тематичних психомалюнкiв.
Аналiз комплексу тематичних психомалюнкiв, на нашу думку, має суттєвi переваги над аналiзом кожного малюнка окремо, які полягають у можливостi дослiджувати взаємозв’язки мiж окремими малюнками або символами, а також з’ясовувати їх спiльнi характеристики. Той чи iнший малюнок комплексу в процесi аналiзу перебуває у взаємозв’язку з рiзними групами малюнкiв. За таких умов вiн "збагачується" рiзноманітним, часто суперечливим, психологiчним змiстом, що допомагає рефлексії особистiсної проблеми суб’єкта, яка завжди детермiнується внутрiшньою суперечнiстю психiки. Якщо доцiльнiсть використання того чи iншого образу на малюнку по-своєму усвiдомлюється автором i може бути вербалiзована ним, то система взаємозв’язкiв мiж образами перебуває поза його свiдомiстю. Аналiз цiєї системи дозволяє дослiдити логiку несвiдомого, а також його взаємозв’язок зi свiдомiстю суб’єкта. На нашу думку, аналiз окремо взятого малюнка обмежує можливостi такого дослiдження. Ось тому одна з методичних особливостей дослідження феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків полягає у тому, що ми аналізуємо не окремі малюнки, а їх комплекс.
Використання комплексу тематичних психомалюнкiв дозволяє об’єктивувати такi аспекти психологiчного змiсту (амбiвалентнiсть почуттiв до рiдних людей, суперечнiсть мiж потребами та формами поведiнки, мiж наявним фiзичним потенцiалом та можливостями його реалiзацiї, велика емоцiйна залежнiсть вiд батькiв та iн.), сутнiсть та взаємозв’язки яких найбiльш повно розкриваються в руслi психоаналiтичних уявлень [180,с.140-164]. Аналіз психомалюнкiв в АСПН єднає з психоаналiзом каузальний підхід до дослiджуваних явищ, орiєнтацiя на з’ясування iнфантильних джерел деструктивних особливостей психiки суб’єкта. Важливо й те, що робочими для нас є такi феномени несвiдомого, вiдкритi у психоаналiзi, як опори та психологiчнi захисти.
На ефективнiсть психоаналiтичного дослiдження малюнкiв вказує К.Юнг:"Позаду свiдомостi лежить не абсолютна порожнеча, а несвiдома психiка, яка впливає на свiдомiсть зсередини так, як навколишнiй свiт впливає на неї ззовнi. Таким чином, тi живописнi елементи, якi не знаходять нiякої "зовнiшньої" вiдповiдностi, мають "внутрiшнє" джерело... Внаслiдок того, що це "внутрiшнє" невидиме..., я рекомендую тим моїм пацiєнтам, якi особливо страждають вiд впливу "внутрiшнього", спробувати намалювати його, наскiльки їм дозволяють здiбностi. Мета цього виражального методу полягає в тому, що несвiдомий змiст стає доступним i бiльш зручним для розумiння пацiєнта. Терапевтичний ефект використання цього методу запобiгає небезпечному роздвоєнню несвiдомих i свiдомих психiчних процесiв" [173, с.86]. При цьому К.Юнг справедливо зазначає, що не можна обмежуватися лише малюванням, "потрiбно ще iнтелектуально й емоцiйно збагнути образи, завдяки чому вони не лише стають зрозумiлими, а й морально iнтегруються свiдомiстю" [170, с.87].
Важливою методичною ообливістю дослідження феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків є дотримання загальних гуманістичних принципів у роботі з комплексом малюнків. Це рiвнiсть позицiй психолога i клiєнта, поєднання зусиль, взаємодiя мiж психологом та автором малюнкiв у з’ясуваннi їх глибинно-психологiчного змiсту, вiдсутнiсть посилань на будь-якi клiше (класифiкацiї рис характеру, типи особистостi i т.п.), що зводять пiзнання iндивiдуально-неповторних психологiчних особливостей суб’єкта до якогось наперед заданого штампу, вiдсутнiсть оцiночних суджень у чорно-бiлих категорiях, максимальне наближення до внутрiшньої феноменологiї суб’єкта. Гуманiстичнi принципи "вимагають" вiд дослiдника не обмежуватись стандартизованою iнтерпретацiєю символiки психомалюнкiв, яка означає, що дослiдник ще до взаємодiї з автором малюнкiв "знає" сенс використаних символiв, автор малюнкiв "відчужується" від процесу з’ясування їх психологiчного змiсту, висновки робляться за нього. Це обумовлює одномiрнiсть розумiння змiсту психомалюнкiв, сутнiсть якого визначається, швидше, теоретичною орiєнтацiєю iнтерпретатора, нiж психологiчними особливостями клiєнта. Лише взаємодiя дослiдника i автора малюнкiв дозволяє не обмежуватись з’ясуванням якогось одного аспекту їх змiсту.
Характерною особливістю нашого дослідження є процесуальнiсть психодiагностики в роботі з комплексом тематичних малюнків. Це означає, що психодiагностика вiдбувається в процесi психокорекцiйної взаємодiї з автором малюнкiв. Процесуальнiсть психодiагностики пiдвищує її точнiсть, оскiльки гiпотези, що виникають у психолога пiд час аналiзу малюнкiв, можуть бути перевiренi за допомогою iнформацiї, яка надходить вiд автора. Важливе значення для побудови психодiагностичних гiпотез має спiввiдношення теми малюнка, формальних характеристик її зображення, використаної кольорової гами та вербальної iнформацiї про малюнок, що надходить вiд автора. Побудова психодiагностичних гiпотез вiдбувається поступово. Первиннi прогнози, що виникають в процесi аналiзу певного малюнка, постiйно перевiряються i уточнюються в роботi з iншими малюнками. Процесуальнiсть психодiагностики також дозволяє зв’язати в єдине цiле процеси психодiагностики i психокорекцiї. Лише точна психодiагностика несе в собi можливостi психокорекцiї.
Важливе значення в дослідженні феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків має багаторiвневiсть та цiлiснiсть аналiзу комплексу малюнків. Вiн починається дiалогом з автором, з’ясуванням авторського розумiння змiсту малюнкiв та окремих символiв. Вербальний діалог з автором розставляє акценти в значенні окремих символічних форм передачі змісту, синтезує образи з індивідуально-неповторним досвідом, об’єктивує міри значущості тих чи інших емоційних переживань для визначення направленості психіки. I лише вторинний аналiз малюнкiв, який проводиться на основi дослiдження взаємозв’язкiв мiж символами, дозволяє констатувати психологiчний змiст, що не усвiдомлюється суб’єктом. Взаємозв’язки мiж символами встановлюються за такими характеристиками, як форма, колiр, розмiри, розташування на площинi малюнка, а також отриманiй вiд автора вербальнiй iнформацiї. З’ясування психологiчного змiсту, що не усвiдомлюється автором малюнкiв, вiдбувається з урахуванням психологiчного значення образiв колективного несвiдомого. Якщо змiст психомалюнкiв, що з’ясовується в процесi аналiзу, неприпустимий для «Я» суб’єкта, його усвiдомлення ускладнюється. Даний феномен у контекстi психоаналiтичного сеансу З.Фрейд описував, як опiр пацiєнта [148,с.15]. Багаторiвневiсть аналiзу психомалюнкiв означає врахування психологом можливостей клiєнта зрозуміти подiбний змiст, а також розширення цих можливостей в процесi роботи з малюнками. Цiлiснiсть аналiзу забезпечується тим, що висновки про значення певної символiки в окремому малюнку робляться на основі результатiв аналiзу всiх малюнкiв. Змiст окремого малюнка розкривається бiльш повно за допомогою комплексу малюнкiв. Важливе значення має умiння дослiдника бачити єднання символiв у цiлiснiй картинi, що складається з багатьох малюнкiв. Багаторівневість та цілісність аналізу тематичних психомалюнків сприяє з’ясуванню несвідомих аспектів психіки суб’єкта, а також виявленню взаємозв’язків несвідомого зі свідомим.
Отже, методичні особливості дослідження феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків такі: загальна гуманістична орієнтація дослідження, аналіз психомалюнків у комплексі тем, багаторівневість та цілісність аналізу, процесуальність психодіагностики, психоаналітичний підхід у розумінні змісту малюнків.

Дата добавления: 2015-07-26