II. Опитування хворого

Завідувач кафедри: _________________________________

Викладач:_________________________________________

МЕДИЧНА КАРТА СТАЦІОНАРНОГО ХВОРОГО

Хворий (прізвище, ім'я, по батькові, вік)_________________________________

__________________________________________________________________

Клінічний діагноз:

Основний:________________________________________________________

Ускладнення основного захворювання:________________________________

Супутній: _________________________________________________________

Куратор: ______________________

______________________(П І Б.)

Факультет: ____________________

Десяток, група:_________________

Початок курації: "____" __________________________200_____ року

Кінець курації: "____" ___________________________200_____року

II. ОПИТУВАННЯ ХВОРОГО

1) СКАРГИ (malestia aegroti)

Викладаються тільки основні (головні) скарги хворого, тобто ті, що найбільше турбують хворого на даний момент і з приводу яких він звернувся по медичну допомогу.

Детально характеризують кожну скаргу. Наприклад, при наявності свербежу вказують його локалізацію, інтенсивність, характер (зв'язок з часом, фізичним та психічним навантаженням та ін). При можливості відображають, що на думку хворого зменшує інтенсивність свербіжу у нього.

Окремо виділяють скарги з боку загального стану хворого.

2) АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ (Anamnesis morbi)

В цьому розділі на підставі цілеспрямованого опитування хворого необхідно описати виникнення, розвиток та динаміку перебігу захворювання. При гострій патології особливу увагу звертають на чітку хронометрію подій. Визначаються час виникнення перших ознак хвороби та передбачувані хворим причини і приводи до захворювання (зв'язок з прийомом страви, фізичне і психічне перевантаження, травми, переохолодження та ін.). Потім у хронологічній послідовності відображаються періоди погіршення (загострення, рецидив) і покращення (ремісія). Відмічаються можливі причини змін проявів хвороби, що можуть бути пов’язані як із впливом часу, так і з впливом різних заходів, що були застосовані для полегшення стану хворого. Встановлюються причини госпіталізації в клініку (погіршення стану, уточнення діагнозу).

При хронічних (довготривалих) захворюваннях збираються і детально описуються відомості про проведене раніше лікування (поліклінічне і стаціонарне, санаторно-курортне) та його ефективність, визначається вплив захворювання на працездатність і якість життя.

При збиранні анамнезу у хворих на інфекційні (заразні) дерматози особливу увагу слід звернути на джерело інфікування та побутові контакти хворого.

При збиранні анамнезу захворювання у хворих на венеричні захворювання та інфекції, що передаються статевим шляхом існує ціла низка особливостей а саме: слід визначити термін появлення перших клінічних проявів, хронологічФЙні данні про статеві контакти хворого (шлюбні та позашлюбні), данні про передбачуване джерело інфікування, статеві та побутові контакти, прийняті заходи щодо залучення контактів хворого до обстеження та лікування.

Дані анамнезу слід заносити у наступну форму:

Контакти	П.І.Б.	Адреса	Данні про обстеження	Діагноз
Джерело захворювання
Статеві контакти
Побутові контакти

При опитуванні хворого слід також з'ясувати, чи не займався він самолікуванням, при позитивній відповіді слід деталізувати, яке лікування проводив хворий (назва препаратів, термін прийому та дози), наступний перебіг захворювання.

Також слід вияснити, чи не було венеричних захворювань у хворого у минулому, якщо так, то які і коли.

Крім того, у жінок виясняють кількість вагітностей та їх вихід – пологи у строк, передчасні пологи, мертвонародження, завмерла вагітність з указанням терміну. Стан здоров’я народжених дітей у ранньому дитинстві, їх психічний та соматичний розвиток.

При наявності, слід ознайомитися з медичною документацією, яку може мати хворий (виписки, результати аналізів і додаткових досліджень).

3) АНАМНЕЗ ЖИТТЯ ХВОРОГО (Anamnesis vitae)

Дата добавления: 2015-07-18