Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Важливо тати, що...

Читайте также:
  1. Важливо знати, що ...
  2. Важливо знати, що...
  3. Важливо знати, що...
  4. Важливо знати, що...
  5. Важливо знати, що...
  6. Важливо шати, що...

о Електричні потенціали мозку можна записати на приладі, що називається електроенцефалографом. Він малює графічну криву електроенцефалограму. Будь-яке подразнення, переміна настрою лю­дини змінює малюнок цієї кривої. На цьому ґрунтується криміналі­стичне дослідження на так званому детекторі брехні. Людина, що каже неправду, нервує, і в цей час в неї змінюється форма кривої електроен­цефалограми.

о Найчастіше травми шийного відділу хребта та спинного моз­ку трапляються як наслідок пірнання и неглибоку річку і берега вниз головою.

Цікаво знати, що:

о Головний мозок собаки важчий за спинний у 5 разів, мавпи — у 15, а людини — у 49 разів.

° У головному мозку міститься біля 14 млрд. нервових клітин. Для того, щоб така велика кількість їх могла поміститися у відносно невеликому за об'ємом черепі, й утворилися в процесі історичного роз­витку звивини і борозни.

° Маса мозку не впливає на розумові здібності людини, які зале­жать тільки від кількості міжнейронних контактів.

Література

1. Бугаев К.Е., Маркусенко H.H. та ін. Возрастная физиология.— Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С.149-151.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов,— М.: Высш. шк., 1985,—С. 102-132.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 42-52.

4. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров'я: Навч. посібник.— К.: Фенікс, 1998,—С. 20-43.

5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. по­сібник. К.: УСМП, 2001,—С. 199-201.

6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология.—М.: Просвещение, 1978.— с.60- 74

 

 

Тема 9.

Вища нервова діяльність і її вікові особливості

Лекція 20.

ВЧЕННЯ І.П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

План

1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність.

2. Умовні і безумовні рефлекси.

3. Механізм утворення умовною рефлексу.

4. Гальмування умовних рефлексів.

5. Поняття про аналітико – синтетичну діяльність.

6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані І.П. Павловим.

Основні поняття: вина нервова діяльність, поведінка людини, психічна діяльність, рефлекс, безумовний рефлекс, умовний рефлекс, безумовний подразник, умовний подразник, тимчасовий зв'язок, гальмування, аналітико - синтетична діяльність.

1. Коротка історія розвитку науки про вищу нервову діяльність

Виникненню науки про фізіологію нервової діяльності передували блискучі ідеї, здогадки та експериментальні дослідження, починаючи від античної епохи аж до XIXст.

Люди не завжди пов’язували психічну активність з діяльністю мозку. Деякі дослідники на підставі досягнень у вивченні рефлекторних механізмів діяльності спинного та нижчого відділів головного мозку висловлювали припущення щодо рефлекторного принципу роботи вищих його відділів. Уперше на рефлекторну природу нервової діяльності вка­зав ще у XVII ст. французький філософ і математик Рене Декарт, а сам термін "рефлекс" у XVIII сі. був запропонований чеським фізіологом Прохачкою.



Проте лише І.М. Сеченов (1829 - 1905) засновник російської фізіоло­гічної школи, у своїй класичній праці "Рефлекси головного мозку" (1863 р.) проголосив нову еру в історії вивчення функцій мозку. Він обґрунтував рефлекторну природу свідомої та безсвідомої діяльності людини, пока­зав, що в основі психічних явищ лежать фізіологічні процеси, які можуть бути вивчені об'єктивними методами. І.М.Сєченов відкрив явища центрального гальмування, сумації в нервовій системі, установив наявність ритмічних Геоелектричних процесів у центральній нервовій системі, об­рушував значення процесів обміну речовин у здійсненні збудження.

І.М. Сєченов навів численні докази істинності положення про те, що пізнання зовнішнього світу можливе лише за допомогою органів чуття. Він наводив переконливі аргументи на користь того, що матері­альні процеси мозкової діяльності є первинними, а психічні — вторинни­ми, що наша свідомість є відображенням реальної дійсності навколиш­нього світу, а прогрес психіки зумовлений удосконаленням нервової організації мозку, його історичним та індивідуальним розвитком. Він писав, що всі акти свідомого та несвідомого життя за своїм походжен­ням с рефлексами.

Загрузка...

Геніальні ідеї І.М. Сєченова були підтверджені експериментально І.П. Павловим. Він розвинув рефлекторну теорію і створив вчення про вищу нервову діяльність, відкрив нервовий механізм, який забезпечує складні форми реагування людини і вищих тварин на вплив зовнішнього середовища. Цим механізмом єумовний рефлекс І.П. Павлов вив­чав (фізіологічні процеси, які відбуваються в окремих органах або сис­темах органів, у їхньому нерозривному зв'язку з цілим організмом.

І.П. Павлов розробив метод умовних рефлексів, який був ефек­тивним при вивченні фізіологічних функцій кори великих півкуль. Цей метод дав можливість дослідити різноманітні акти поведінки людини і тварини, в основі яких лежать фізіологічні процеси, що відбуваються в корі великих півкуль головного мозку.

За методом умовних рефлексів І.П. Павлов вивчив функцію кори великого мозку і найближчих до неї підкіркових утворень, явища ірра­діації і концентрації в корі великого мозку, аналітико-синтетичну діяльність мозку. Метод умовних рефлексів дав змогу І.П. Павлову створити вчен­ня про вишу нервову діяльність. М.І. Красногорський для вивчення вищої нервової діяльності у дітей виробляв умовні рефлекси на звучання дзво­ника. Звук дзвоника був умовним подразником.

Крім методу умовних рефлексів, розробленогоІ.П. Павловим, для вивчення вищої нервової діяльності дитини користувалися реєстрацією рухового компонента харчової реакції. Для цього на рівні щитоподібного хряща підкріплявся гумовий балон, заповнений повітрям. При харчово­му підкріпленні умовного подразника жувальні рухи дитини вели до зміни тиску повітря в балоні, що реєструвалося на спеціальному записуючо­му апараті.

Тепер метод умовних рефлексів при вивченні діяльності великого мозку поєднується з дослідженням електричних явищ, які відбувають­ся у корі і підкіркових структурах головного мозку. Це метод електроенцефалографії.

Сукупність складних форм діяльності кори великої о мозку і найб­лижчих до них підкіркових утворень, яка забезпечу» індивідуальні фізіо­логічні та поведінкові реакції людини на змінні умови навколишнього та внутрішнього середовища, називаютьпищімо нервовою діяльністю.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 200 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Хвороби та ураження шкіри | Біологічне значення залоз внутрішньої секреції | Будова і функції ендокринних залоз | Регуляція діяльності ендокринних залоз | Біологічне значення нервової системи | Властивості червової системи | Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга | Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини). | З історії науки | Будова, функції і розвиток спинного мозку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Порушення стану нервової системи та їхня профілактика| Умовні і безумовні рефлекси

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.007 сек.)