Частини скелета

У скелеті людини розрізняють: хребетний стовп, грудну клітку, че­реп, верхні кінцівки з плечовим поясом і нижні кінцівки з тазовим по­ясом (рис. 25).

Хребетний стовп людини складається з 33-34 хребців, між яки­ми лежать хрящові прокладки — міжхребцеві диски, які надають хреб­тові гнучкості.

Кожен між хребцевий диск складається з драглистого ядра і фіброз­ного кільця, утвореного волокнистим хрящем. З віком змінюється висо­та дисків.

У хребетному стовпі розрізняють 7 шийних, 12 грудних, 5 попере­кових, 5 крижових і 4 - 5 куприкових хребців. У дорослої людини кри­жові хребці зростаються в одну кістку — крижі, а куприкові в куприк (рис. 26).

Хребетний стовп займає біля 40% довжини тіла і є основним стриж­нем, опорою. Хребетні отвори усіх хребців утворюючі, хребетний ка­нал, в якому міститься спинний мозок.

Хребець складається з ци­ліндричного тіла, дуги і семи відростків (рис.27). Непарний підпій відросток — остистий і м;іра поперечних відростків є місцями прикріплення зв'язок і м'язів. Дві пари суглобових відростків — верхніх і нижніх — служать для рухомого сполучен­ня (суглоби) з такими відростка­ми хребців, розташованих вище і нижче. Між тілом і дугою хреб­ця є хребетний отвір.

Перший шийний хребець — атлант — складається з пере­дньої і задньої дуг з невелички­ми горбиками посередині (рис. 28). Другий шийний хребець — епістрофей — має над своїм тілом звернений уверх зубовидний відросток, по якому повер­тається вправо і вліво атлант ра­зом з черепом (рис.29). Решта шийних хребців має відносно не­велике тіло, великий хребцевий отвір, роздвоєний на кінці, і отво­ри на поперечних відростках. Грудні хребці мають типову бу­дову, а поперекові відрізняються дуже масивними тілами, їх ко­роткі і товсті остисті відростки відходять від дуги майже гори­зонтально.

(рис. 25) 1 — вісцеральний череп; 2 — мозковий відділ черепа; З хребтовий стовп; 4 — груднина; 5 — ребра; 6 — плечова кістка; 7 — зап 'ясток;

8 — п 'ясток; 9, 17 — фаланги пальців; 10— кульшова кістка; 11 — стегнова кістка: 12 над­колінок; 13 малогомілкова кістка; 14 — великогомілкова кістка; 15 зап­лесне; 16 — плесно; 18 променева кістка; 19 — ліктьова кістка; 20 — ло­патка; 21 ключиця.

Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння ок­ремих хребців закінчується до 21-23 років.

До 1,5 року хребетний стовп росте не­рівномірно; від 1,5 до 3 років відносно упов­ільнюється ріст шийних і верхніх грудних хребців, а в 10 років енергійно ростуть по­перекові та нижні грудні хребці.

Рис. 26. Хребетний стовп: І шийні хребці; 2 — грудні хребці;поперекові хребці; 4 крижові хребці (крижова кістка);

5 куприкові хребці (куприкова кістка).

У новонародженої дитини стовп май­же прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово.

Першим (6-7 тиждень) з'являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклі­стю вперед). У цей період дитина починає тримати го­лівку. До 6 місяців, коли ди­тина починає сидіти, утво­рюється грудний кіфоз (ви­гин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюєть­ся поперековий лордоз, з ут­воренням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикально­му положенні. До року є всі вигини хребта.

При швидкому окостенінні скелета після 10-12 років викривлення хребта мо­жуть залишитись на все життя, що нега­тивно вплине на розвиток грудної клітки і па роботу органів дихання, загальний фі­зичний розвиток дитини — на її здоров'я.

Рис. 27. Грудний хребець (вид збоку); 1 — тіло хребця; 2 — нижня реброва ямка; З — нижня хребцева вирізка; 4 нижній суг­лобовий відросток; 5 — остистий відросток; 6 — поперечний відросток; 7 реброва ямка поперечного відростка; 8 верхній суглобо­вий відросток; 9 — верхня хребцева вирізка; 10 - верхня реброва ямка.

Грудна клітка утворює кісткову ос­нову грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини (рис. 30).

Із 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх назива­ються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з'єднуються з груд­ною кісткою.

8,9, 10 пари ребер називаються не­справжніми, їх хрящові кінці з'єднують­ся з хрящем ребра, що знаходиться вище. II і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні.

Рис. 28. Атлант: 1 — поперечний відросток; 2 — задня дуга; 3 — передня дуга; 4 — верхня суглобова ямка на бічній масі.

Груднина — плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня час­тина), тіла (середня частина) і мечоподі­бного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до 30 років окостенівають.

Верхній отвір грудної клітки закри­вається в тілі людини трахеєю, стравохо­дом, кровоносними судинами і нервами, що проходять у ній. Нижній отвір зами­кається діафрагмою. Міжреберні про­міжки затягнуті міжреберними м'язами. Так утворюється герметично замкнена грудна порожнина.

Рис. 29. Епістрофей:

1— поперечний відросток;

2— остистий відросток;

З — верхня суглобова поверх­ня;

4 — зубовидний від­росток.

Рис. ЗО. Грудна клітка (вид спереду):

1 — верхній отвір грудної клітки;

2 — ручка груднини;

З — міжреброві

проміжки;

4 — ребровий хрящ;

5 — ме­чоподібний відросток;

6 — нижній

отвір грудної клітки;

7 — підгрудинний кут;

8 — несправжні ребра (VIII - XII);

9 — справжні ребра (І-УІІ);

10 — тіло груднини;

11 — кут груднини.

У перші роки життя і рудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передні,очадній розмір більший за поперечний. У зв'язку з по­силеним ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово роз­ширюється, і в 12-13 років вона набуває такої форми, як у дорослої лю­дини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим попе­речним розміром, що пов'язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному грудині.

До 12-13 років формування грудної клітки закінчується і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. В період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж взимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молод­шого шкільного віку дуже еластична і податлива. Тому при тривалій неправильній поставі, а також при сильному стягуванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, в свою чергу, відіб'ється на розвитку і діяльності легень, серця і вели­ких кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині.

Скелет верхньої кінцівки складається з вільної кінцівки — руки і плечового пояса, який з'єднує її з тулубом.

Плечовий пояс утворюють парні кістки - лопатки і ключиці (рис. 31). У верхній частині спини розташовані дві плоскі трикутної форми кістки — лопатки; на чадній поверх ні лопатки є високий міцний гребінь, до якого прикріплюються м'язи. За допомогою суглобів лопатка сполучається з ключицею і плечовою кісткою. Ключиця — довга трубчаста кістка, зігнута подібно до букви Б.

Рис. 31. Пояс верхньої кінцівки: а — лопатка (вид ззаду): І — верхній кут: 2 над остьова ямка: 5 — ость лопатки: 4 — верхній край: 5 дзьобоподібний відросток; 6 — над плечовий відросток; 7 бічний кут; 8. під остьова ямка; 9 — бічний край; 10 нижній кут; 11. при середній край; б — ключиця (вид зверху)

1. груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.

Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті.

Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкулястою голов­кою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис. 32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб.

Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,б,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап'ястком кістки передпліч­чя утворюють променево-зап'ястковий суглоб еліпсоподібної форми.

Рис. 32. Кістки вільної верхньої кінцівки: а — плечова кістка (вид ззаду): 1 — великий горбок; 2 — ліктьова ямка: З — бічний надвиросток: 4 — блок плечової кістки: 5 — присередній надвиросток; 6 — тіло плечової кістки: 7 — хірургічна шийка: 8 — анатомічна шийка: 9 — головка плечової кістки; б — права променева кістка (вид з внутрішнього боку): І — головка променевої кістки: 2 — міжкістковий край; 3 — тіло променевої кістки; 4 шилоподібний відросток; 5 — горбистість променевої кістки; 6 — шинка променевої кістки; в права ліктьова кістка (вік) повні): І ліктьовий відросток; 2 — блокова вирізка; 3 вінцевий відросток, 4 горбистість ліктьової кістки; 5 — міжкістковий край: 6 — головка ліктьової кістки; 7 шилоподібний відрос­ток; 8 - тіло ліктьової кістки.

У кисті розрізняють зап'ясток, п'ясток і фаланги пальців (рис.33).

До складу зап'ястка входить вісім невеличких кісточок, які розм­іщені у два ряди і з'єднані між собою рухомо. П'яс ток складається з 5 подібних між собою довгих кісток. Фаланг у кожному пальці по три і лише у великому пальці — два. Кісти зап'ястка утворюють склепіння, повернуте угнутістю до долоні. У новонародженого вони тільки наміча­ються, далі нони поступово розвиваються, і їх стає добре видно в 7 років, а процес їх окостеніння закінчується в 10-13 років. На цей час закінчується окостеніння фаланг пальців.

Рис. 33. Скелет правої кисті (вид з тильної поверхні):

1 — дистильна фаланга; 2 середня фаланга; З — прокси­мальна фаланга; 4 — п п’ясткова кістка V; 5 — гачкувата

кістка; 6 — головчаста кістка; 7 — горохоподібна кістка; 8 — тригранна кістка; 9 — півмісяцева кістка; 10 — човноподібна кістка; 11 — трапеції подібна кістка; 12 — кістка - трапеція; 13 — п п’ясткова кістка.

Дата добавления: 2015-07-18