Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни

Читайте также:
  1. Взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження на кишкову групу
  2. Вивчення нового матеріалу
  3. Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
  4. Викладення нового матеріалу.
  5. Вступ до навчального закладу
  6. Державного вищого навчального закладу

“Безпека життєдіяльності”

  1. Вивчити класифікацію небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74. Вказати основні групи факторів, їх характеристику
  2. Що таке попередній аналіз небезпек? Як будується дерево помилок?
  3. Види аналізаторів у людини та їх загальні психологічні властивості.
  4. Пояснити психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
  5. Що таке гомеостаз?
  6. Вказати основні ознаки властивостей людини.
  7. Як впливають риси людини на її життєдіяльність? Вказати базові риси людини з полярними ознаками.
  8. Вказати основні якості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини.
  9. Назвати основні ознаки здоров'я.
  10. Вказати основні шляхи вирішення проблеми збереження здоров'я населення України.
  11. Пояснити сутність гранично допустимого впливу шкідливих хімічних речовин на людину.
  12. Що таке синергізм та антогонізм дії шкідливих факторів?
  13. Вказати психофізіологічні фактори потенційної небезпеки постійної і тимчасової дії.
  14. Пояснити, в чому полягають небезпеки фізичної та розумової діяльності.
  15. Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?
  16. Чим відрізняються аварії від катастроф?
  17. Навести приклади радіопротекторів та антимутагенів, які застосовуються в радіозахисному харчуванні.
  18. Поясніть поняття "конфлікт" та спробуйте дати власне визначення.
  19. Які шляхи виходу з глобальної соціально-екологічної кризи, на ваш погляд, найбільш ефективні?
  20. Які найпоширеніші шляхи передачі вірусу імунодефіциту людини?
  21. Які причини вживання наркотиків? Чи можна позбутися наркотичної залежності?
  22. Що таке урбанізація? Які сторони життєзабезпечення людей загострюються в умовах великого міста?
  23. Яке призначення медикаментів і засобів з мінімального набору аптечки швидкої (першої долікарської) допомоги?
  24. В чому полягають особливості першої допомоги при отруєнні ліками, алкогольними та наркотичними речовинами?
  25. Які ознаки отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), перша допомога?
  26. Якими нормативними актами регулюються відносини в сфері безпеки життєдіяльності?

 

 

ТЕСТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ

1. Під терміном «Аварія» розуміють:

а) небезпечну подію техногенного характеру яка створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушень виробничого або транспортногопроцесів, наносить шкоду навколишньому середовищу;

б) виведення з ладу, руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів та порушення ви­робничого й транспортного процесів, унаслідок чого на об'єкті створюється загроза для життя та здоров'я людей;

в) ситуацію, що спричинена силами природи або діяльністю людини, яка супроводжується масовим ураженням населення.

 

2. Під терміном «Катастрофа» розуміють:

а) ситуацію, яка зумовлена силами природи або техногенними чинниками і, супроводжується масови­ми людськими втратами;

б) виведення з ладу будівель, споруд та обладнання, в результаті дії сил природи, що супроводжується втратами серед населення;

в) великомасштабна аварія або інша, подія, яка призвела до важких чи трагічних наслідків.

 

3. Під НС розуміють:

а) порушення нормальних умов життя та діяльності громадян на об'єкті або території, зумовлене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпеч­ною подією, яке призвело (може призвести) до заги­белі людей, до значних матеріальних збитків;

б) ситуацію, що викликана природною або техноген­ною катастрофою, у разі якої виникає суттєва диспро­порція між потребою потерпілих у медичній допомозі та можливістю її надання, регіональними засобами;

в) катастрофу, яка спричинила масові втрати серед населення території (об'єкта).

 

4. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:

а) техногенні, транспортні, специфічні;

б) природні, техногенні, стихійні;

в) природні, техногенні, соціально-політичні.

 

5. Основні параметри, що характеризують силу та характер землетрусу:

а) розмір руйнувань, глибина осередку землетрусу, величина коливань поверхні;

б) магнітуда, глибина осередку землетрусу, інтен­сивність проявів на поверхні землі;;

в) ступінь руйнування житлових будівель, глибина осередку, кількість людських втрат.

 

6. У разі перебування у приміщенні під час зем­летрусу необхідно:

а) стати у двірному пройомі капітальної стіни, триматися якомога далі від вікон, скляних перегородок, берегтися від падіння штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;

б) сховатися під ліжком, диваном або іншими меб­лями;

в) вийти на міжквартирний майданчик багатопо­верхового будинку.

 

7. У разі перебування на вулиці під час землетру­су необхідно:

а) берегтися від падіння уламків, вивісок, дроту, який не від'єднаний від електромережі, відбігти на вільне від забудови місце;

б) відбігти від будинків та споруд до центру вулиці або інше вільне від будівель місце; берегтися від па­діння уламків, розірваних та но від'єднаних від елект­ромережі дротів;

в) заховатися у найближчому підвалі або ямі.

8. Повінь — це:

а) тимчасове затоплення значної частини суходолу водою унаслідок впливу сил природи:

б) природне явище, що виникло внаслідок рясного випадіння атмосферних опадів;

в) катастрофічне затоплення, спричинене дією нагонної хвилі.

 

9. Головні можливі причини виникнення повеней на території України:

а) прорив греблі (дамби), цунамі, інтенсивне танення снігу (льодовиків);

б) рясне випадання атмосферних опадів, інтенсив­не танення снігу, дія нагонного вітру; прорив греблі (дамб, шлюзів) з виникненням хвилі прориву;

в) розлив річок під час повені.

 

10. Про виникнення зсуву свідчать:

а) гул та трясіння грунту, поява розколин у будинках;

б) поява тріщин у будинках, розриви полотна шля­хів, берегових укріплень набережних;

в) випинання грунту, зміщення фундаментів різних будівель та конструкцій.

 

11. Основні чинники травм та загибелі людей у разі селів та зсувів:

а) завалення грунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями, ушкодження предметами, які падають, знесення бурхливим потоком води селевої маси;

б) завалювання камінням, уламками будівель, утоплення у воді;

в) опіки під пожеж, травмування в результаті руй­нування будинків, утоплення у селевих потоках.

12. Основними уражаючими чинниками катастроф є:

а) СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;

б) механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;

в) техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні.

 

13. До швидкодіючих СДОР належать:

а) хлор, аміак, синильна кислота;

б) фосген, хлор, діоксин;

в) акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.

 

14. Зоною хімічного зараження (ЗХЗ) називається:

а) територія, забруднена СДОР у небезпечних для життя населення концентраціях;

б) територія, на якій виникли масові ураження СДОР людей та сільськогосподарських тварин;

в) територія, забруднена СДОР у смертельних для людей концентраціях.

 

15. Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається:

а) територія, заражена СДОР;

б) територія, у межах якої внаслідок впливу СДОР спостерігаються масові ураження населення та сільсько­господарських тварин;

в) територія, на якій унаслідок зараження СДОР виникла загроза життю та здоров'ю людей.

 

16. Розрізняють такі типи осередків ураження СДОР:

а) осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР, осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії, осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР;

б) осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загальноотруйними СДОР; осередок уражен­ня нейротропними СДОР; осередок ураження мета­болічними СДОР;

в) осередок ураження задушливими швидкодіючи­ми СДОР, осередок ураження загальноотруйними швидкодіючими СДОР; осередок ураження задушливими СДОР повільної дії; осередок ураження кислотами та лугами.

17. Осередок ураження нестійкими швидкодіючи­ми СДОР утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;

б) синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;

в) деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.

 

18. Осередок ураження нестійкими СДОР повіль­ної дії утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;

б) синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;

в) аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.

 

19. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, соляною кислотою, бензолом;

б) деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

в) синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.

 

20. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою;

б) аніліном.

 

21. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на місцевості:

а) ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;

б) температура та вологість повітря, опади;

в) агрегатний стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.

 

22. Розмір втрат унаслідок аварії на ХНО визна­чається (основні чинники):

а) метеорологічними умовами і ступенем захисту населення, місцезнаходженням людей;

б) площею зони зараження СДОР, пильністю насе­лення та ступенем його захисту;

в) характером місцевості, метеоумовами, захищеністю населення.

 

ТЕСТИ

РАДІАЦІЯ: ФІЗИЧНІ ОСНОВИ, ДЖЕРЕЛА РАДІОАКТИВНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ, БІОЛОГІЧНА ДІЯ

 

1. Одиниця активності за СІ:

а) бекрель (Бк);

б) грей (Гр.);

в) рад.

 

2. Одиниця поглинутої дози за СІ:

а) бекерель;

б) бep;

в) грей.

3. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:

а) бекерель;

б) зіверт (Зв);

в) рад.

4. Позасистемна одиниця активності:

а) електрон-вольт (еВ);

б) кюрі (Кі);

в) рад.

 

5. Позасистемна одиниця поглинутої дози:

а) рад;

б) бер;

в) зіверт.

 

6. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:

а) грей;

б) бекерель;

в) бер.

 

7. Під потужністю дози радіоактивного випро­мінювання розуміють:

а) відношення дози радіоактивного випромінюван­ня до часу;

б) дозу опромінення, отриману людною під час її перебування на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості;

в) дозу опромінення, яка зумовила легкий ступінь променевої хвороби.

 

8. Процес іонізації являє собою:

а) утворення іонів у результаті впливу на хімічну речовину радіоактивних речовин;

б) утворення з електрично нейтрального атома двох або кількох заряджених частинок;

в) процес розпаду ядра атома на протони та нейтрони.

 

9. Найбільшу іонізуючу здатність мають:

а) нейтрони;

б) гамма-випромінювання;

в) альфа-частинки.

 

10. Для вимірювання доз опромінення використо­вуються такі прилади:

а) дозиметри;

б) радіометри-рентгенометри;

в) вимірювачі потужності доз.

 

11. Особи, які постійно або тимчасово безпосеред­ньо працюють із джерелами іонізуючих випроміню­вань, належать до категорії:

а) “Б”;

б) “Д”;

в) “В”.

 

12. Особи, які безпосередньо не працюють із дже­релами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до категорії:

а) “А”;

б) “В”;

в) “Б”.

 

13. Усе населення належить до категорії:

а) „В”;

б) “Б”;

в) “А”.

 

14. Граничне допустима річна ефективна доза оп­ромінення осіб категорії “А” становить:

а) 2 мЗв;

б) 1 мЗв;

в) 20 мЗв.

 

15. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії “Б” становить:

а) 2 мЗв;

б) 20 мЗв;

в) 1 мЗв.

 

16. Гранично допустима річна ефективна доза оп­ромінення осіб категорії “В” становить:

а) 20 мЗв;

б) 1 мЗв;

в) 2 мЗв.

 

17. Запланована максимальна річна доза підвище­ного опромінення персоналу категорії “А” становить:

а) 30 мЗв

б) 40 мЗв;

в) 50 мЗв.

 

18. Наслідками детерміністичних (нестохастичних) ефектів виливу радіаційного випромінювання можуть бути:

а) променева хвороба, спадкові хвороби, промене­ва катаракта;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) хронічна променева хвороба, променеві опіки, лейкози.

19. Стохастичними ефектами радіаційного впливу можуть бути:

а) променеві опіки, злоякісні новоутворення, лейкози;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) злоякісні новоутворення, лейкози, генетичні зміни, що передаються нащадкам.

 

20. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:

а)локальні, промислові;

б) промислові, комунальні;

в) локальні, поширені.

 

21. Фази радіаційної аварії:

а) рання, середня, пізня;

б) рання, проміжна, глобальна;

в) регіональна, фаза стабілізації, очищення.

 

22. Радіаційно-ядерна аварія — це:

а) будь-яка незапланована подія на об'єкті з радіаційно-ядерною технологією, що відбувається одночас­но із втратою контролю над ланцюговою ядерною ре­акцією та виникненням реальної або потенційної за­грози спонтанної (мимовільної) ланцюгової реакції;

б) така комунальна радіаційна аварія, під час якої у зону аварії потрапили території декількох населеним пунктів, один або декілька адміністративних районів чи навіть областей з кількістю населення понад 10 ти­сяч осіб;

в) така аварія, коли її зона поширюється за межі державних кордонів країни, у якій вона виникла.

 

23. Природними джерелами радіації є:

а) радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє оп­ромінення;

б) космічне випромінювання, земна радіація, внут­рішнє опромінення;

в) штучні джерела радіації, космічне випроміню­вання, внутрішнє опромінення,

 

 

24. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:

а) радій;

б) уран;

в) радон.

 

25. Основними радіонуклідами, що спричинили забруднення місцевості внаслідок Чорнобильської аварії, були:

а) йод-131, -132, сезій-134, -137, плутоіпй-238, -239, стронцій-189, -190;

б) уран-235, -238, радон-230, -222, плутоній-233, -339, йод-131, -132;

в) цезій-134, -137, йод-131, -132. стронцій-89, -90, уран -234,-235.

 

26. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основ­ним дозоутвірним радіаційним елементом був:

а) цезій;

б) плутоній;

в) йод.

27. Радіозахисне харчування грунтується на таких основних положеннях:

а) максимальне зменшення надходження радіонуклідів з їжею, гальмування усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі; раціональне харчування;

б) максимальне зменшення надходження радіонуклідів в організм шляхом кулінарної обробки продуктів;

в) вживання препаратів, які зменшують усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі (адсорбентів), раціональне харчування, достатнє очищенння продуктів від радіонуклідів.

 

ТЕСТИ


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 303 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. | Причини виникнення виробничих аварій | Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій | Надзвичайних ситуацій | Принципи, способи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуаціях | Епідемії, епізотії і епіфітотії | Клінічної смерті | Перелік основних засобів та медикаментів для аптечок і сумок першої допомоги | Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності | Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організаціями та населенням| ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ У ІІАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.03 сек.)