Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи

До цієї групи належать внутрішньоматкові, ректаль­ні та інші види внутрішньопорожнинних терапевтичних систем (BTC). Так, наприклад, внутрішньоматкові ТС — система «Проге-стосерт», що має Т-подібну форму і містить 38 мг прогестерону у вигляді суспензії на силіконовому маслі з додаванням барію суль­фату для поліпшення його радіолокалізації.

Ця терапевтична система — удосконалений протизаплідний засіб — являє собою горизонтальне плече і дві тонкі нитки, які сприяють утриманню її в матці (рис. 26.4).

Резервуар з ЛР поміщається у вертикаль­не плече. Вивільняючись, прогестерон в ре­зультаті дифузії проходить через оболонку кополімеру (яка і контролює швидкість його вивільнення), а потім потрапляє в порожни­ну організму. У цьому випадку ТС дозує про­гестерон у кількості 65 мкг/доба.

Ефективність — 98 %. Це означає, що тільки 2 жінки зі 100 протягом року можуть завагітніти.

Одним із найпопулярніших в медицині бережливих способів уведення лікарських за­собів вважається ректальний. За кордоном серед дитячих лікарських форм супозиторії займають друге місце і складають 16,6 % за­стосувань в педіатрії. Ця лікарська форма по­ширена також в геріатрії. Це пов'язано з по­рушеннями ШКТ за віком, погіршенням процесу всмоктування, звуженням просвітів кровоносних судин.

Специфіка лікарської терапії проктологічних захворювань полягає в тому, що через анатомічні особливості обмежений під­хід лікарських засобів до осередка ураження. Цього можна запо­бігти, якщо використовувати стабільні пінні аерозолі як найбільш перспективні для застосування в проктології.

Ученими НФаУ і ДНЦЛЗ розроблені склад і технологія бага­тьох комбінованих пінних препаратів: цимізоль, олазоль з ацемі-ном, ектерицидом тощо.

Таким чином, інтерес до ректального шляху введення постій­но зростає.

26.6. ІМПЛАНТАЦІЙНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ (СИЛІКОНОВІ СИСТЕМИ)

Ці системи застосовуються у вигляді капсул, кульок, олівців і сприяють високій фізичній, хімічній та біологічній ста­більності. Силікони залежно від виду основи виконують роль ре­зервуару для лікарських речовин.

Швидкість вивільнення дорівнює швидкості дифузії, яка за­лежить від концентрації лікарських речовин в силіконі, їх роз­чинності в ньому і від товщини поверхні силікону, що утворює систему.

Виготовляють імплантаційні терапевтичні системи з трийод-тирозином, дигітоксином, атропіном та стероїдами.

26.7. ІНФУЗІЙНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ

Інфузійні терапевтичні системи (ITC) з огляду на бу­дову та місце застосування дуже різноманітні. Як джерела енергії в них використовують явища дифузії, енергію механічну чи елек­тричну. Вони можуть знаходитися в організмі (вживлятися під шкіру) і розміщуватися назовні в ділянці передпліччя або обводу грудної клітки. Як приклад слід назвати інфузійний осмотичний насос (рис. 26.5). Його маса 0,65 г, об'єм 0,6 мм³. Він має таку будову.

Резервуар, що містить розчин осмотично активної субстанції, виготовлений із вуглеводного еластоміру і вкритий ззовні осмо­тичною субстанцією (натрію або калію хлоридом). Поверхнева обо­лонка сприяє проникненню води. Проникаючи всередину, вода розчиняє осмотично активну субстанцію, при цьому підвищуєть­ся тиск еластоміра, він деформується, і розчин лікарської речови­ни через капіляр виштовхується назовні. Довжина капіляра — 2 см, внутрішній діаметр його — 0,03 см. Капіляр — регулятор дозування. Швидкість дозування стала (0,17 мкг/год) і залежить від розчинності речовин у рідині. Осмотичні міні-насоси призна­чені для імплантації, що дуже важливо при визначенні ефектив­ності та токсичності ліків.

Також для імплантації можна використовувати системи у ви­гляді кола діаметром 8,6 мм і висотою 2,4 см. Ці системи більш об'ємні і працюють за допомогою механічної енергії (рис. 26.6).

3

У корпусі системи, яка виготовлена з титану, знаходиться елас­тичний резервуар з лікарською речовиною і газом (наприклад фторпентаном). Газ забезпечує сталий тиск на резервуар, посту-

пово видавлюючи розчин лікарської речовини через фільтр-капі-ляр. Швидкість інфузії можна регулювати за допомогою зміни: довжини капіляра, в'язкості розчину (додаванням декстрину) і застосуванням пропеленту, що забезпечує певний тиск.

Ця система багаторазового використання. Застосовують її в основному для введення інсуліну і гепарину.

Дата добавления: 2015-07-18